Значення голонасінних рослин в природі та житті людини
Мета: розширити знання про значення однієї з найпоширеніших рослин нашої місцевості – сосни звичайної; продовжувати вивчення українських національних традицій, ремесел та народної творчості; формувати інтерес до предмета; вчити працювати з додатковими джерелами інформації; удосконалювати вміння працювати в групі, виховувати культуру спілкування ; продовжувати екологічне виховання.
Обладнання: бурштинові вироби, каніфоль, засоби праці для підсочки, побутові вироби із сосни, відеоматеріали.
Структура уроку, основний зміст і методи роботи
І. Організаційний момент
Привітання. Перевірка присутності та готовності учнів до уроку.
Учитель. Розпочнемо урок із добрим настроєм. То ж побажаємо один одному успіху.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Розповідь учителя (легенда)
Було це під осінь, давним-давно пташки відлітали у вирій, шукаючи тепла, зелені та поживи. Одна пташка скалічила собі крильце. Вона не змогла відлетіти у вирій і залишилася одна. Настала зима. «Найкраще мені буде в лісі, - подумала пташка. – Дерева допоможуть заховатися від негоди, адже у них є листя» . Спершу вона звернулася до берези по допомогу. Але та відмовила їй. Просила пташка і в дуба, і в ліщини, але ніхто не хотів зарадити їй у біді. І тоді почувся голос молодої ялинки, яка запропонувала затишне місце між своїми гілками. Ялинка захистила пташку від північних вітрів, а ялівець дав їй свої ягоди. Одного дня подув північний вітер і заморозив усі дерева. Стали вони сумні, втратили свої листочки. - Чи можу я заморозити листя усіх дерев? – спитав вітер у Мороза. – Ні, - відповів зимовий цар. – З дерев, що дали бідній пташці притулок, не можна листя забирати. І з того часу з ялини, смереки, сосни не опадає листя. Ці дерева стоять вічнозеленими, захищаючи тварин від негоди. Отже, в зв’язку з тим, що більшість хвойних є вічнозеленими, у них знаходять притулок тварини. Птахи люблять ласувати насінням голонасінних.
Отже ми розглянемо значення голонасінних в природі та житті людини.
ІІІ. Оголошення теми, завдань уроку та очікувань навчальних результатів.
(тему оголошує вчитель, завдання уроку – учитель формує разом з учнями, очікування навчальних результатів – учні висловлюють самі і усе це записується на дошці)
ІV. Вивчення нового матеріалу
Інтерактивна частина уроку «Творча лабораторія»
Учитель. На попередньому уроці учні отримали випереджувальні завдання, а тепер будуть висвітлювати тему, презентуючи свої напрацювання.
Звіти творчих груп
1 група
Що не кажіть, а сосна в нашому краї – дерево особливе. З ним неодмінно пов’язане життя поліщуків, їхня історія, побут. Тож давайте заглянемо хоч краєм ока в історію соснового бору. Понад 70% лісу Полісся припадає на соснові ліси. Та це й не дивно. Адже сосна досить невибаглива рослина і добре пристосувалася до наших грунтово-кліматичних умов. Оспівана в піснях, опоетизована в легендах, вона завжди була поруч з людським обійстям. За будь-якої пори сосновий бір слугував своєрідною коморою для сільських мешканців. Коли надходила глибока осінь і перший приморозок студив землю,бір відлунював людським гомоном. Усім селом сходилися люди, щоб заготовити глицю. Дорослі і діти нагрібали коп’яки опалої і за літо вистиглої глиці. Нею утеплювали хати, прикривали копці з картоплею, підстеляли худобі, палили в плиті. Узимку заготовляли на розпал сосновий сухостій. Серед бору людей підстерігали дятли та білки, для яких соснові зернята, приховані в пазухах шишок, були чи не головними харчами в зимову проголодь. Улітку та восени в сосняку рясніли маслюки, лисички, сироїжки, крадькувато визирали боровики. А на галявині гордовито цабеніли мухомори, в старі часи єдиний засіб боротьби з надокучливими мухами. Травневої тихої днини жінки збирали з молодих шишок пилок, бо він «вельми помічний при багатьох хворобах». Для наших предків у давнину це були необхідні ліки: ними загоювали рани, спиняли кровотечу, припиняли загноювання і навіть лікували сухоти.
2 група
А яке ж промислове значення сосни?
Ще й досі у багатьох селах околиці або присілки називають смолянками, смолярнями, а їх мешканців – смолярами. Сировиною для промислу служать звичайні соснові пеньки. Чим довше вистоюється в землі пеньок, тим він цінніший. При перегонці деревини спочатку виділяється світло-жовта рідина – скипидар, а потім – смола. Третій продукт – деревне вугілля. Усі вони мають велике практичне значення. Із скипидару виготовляють лаки, фарби, розчинники, крем для взуття, каніфоль. Смолою обмащують підводні частини суден, канати, використовують у прокладанні доріг і т.д., а вугілля – це паливо для кузень, фільтрувальний матеріал, лікарський засіб (активоване вугілля) та інше. Одним з найпоширеніших промислів на Поліссі було дьогтярство. Дьоготь – це продукт сухої перегонки деревини, в’язка рідина темного з зеленуватим відтінком кольору. Власне, це березова смола, яку одержували з бересту (кори). Ви спитаєте: «А для чого тут сосна?». Суху перегонку бересту проводили на сосновому полум’ї. Праця дьогтярів була важкою і виснажливою. З ранньої весни і до пізньої осені тривав сезон заготівлі сировини. Цей продукт у народі мав великий попит: обробляли кінську упряж, змащували шкіряне взуття, вози та мажі. Недаремно ж кажуть: «Не помажеш – не поїдеш…». Незамінним був дьоготь і в народній медицині: ним виводили глисти, гоїли рани, лікували шкірні захворювання, бородавки тощо. Сосновий сік – живиця, смола, липучка з давніх –давен використовувалась людиною. Коли наші предки вели виснажливі війни з різними нападниками, то при захисті своїх фортець виливали розтоплену живицю на голови непрошених гостей. Використовували смолу при будівництві оборонних споруд. Ще й досі будівельна цінність сосни визначається вмістом живиці. А які чудові прикраси ми отримуємо із затверділої живиці – янтарю (бурштину). Полісся ще по-іншому називають бурштиновий край. Старовинна легенда оповідає, що янтарні камінці – це сльози української дівчини Галі, яку розбійники прив’язали косами до сосни і спалили разом із деревом. На місці згарища було знайдено її сльози, що перетворилися у розсип бурштину. Наразі , в нашому краї дуже активно добувають бурштин, працюють підприємства, є перспектива для розвитку. В місті Коростені є єдине в Україні спеціальне підприємство по переробці живиці.
Деревина сосни широко використовується в будівництві. Відомі дерев’яні споруди, які простояли вже кілька століть.
3 група
Завітаймо на хвилинку в хатину поліського селянина. Все господарське начиння, клямки, завіси, гвіздочки, відра, стіл, лави. Мисники рогачі та палиці виготовлені з деревини, переважно соснової. Біля комина вішали лучник, пристрій для освітлення. Освітлювальним матеріалом була переважно соснова скібка, яку заготовляли протягом літнього сезону. Це місце для наших предків було символом збереження родинного тепла. Запалювали сосновий посвіт восени, коли селяни зібрали врожай і засіяли ниву. Жар зберігали аж до осені. Соснові гілки були ще й своєрідним оберегом від нечистої сили. Чи не тому ще й досі на причілку нової хати вивішують соснову гілку? Недаремно кажуть: «Поліщук без сосни – що козак без коня. Сосна годує, лікує, одягає й оберігає». Мабуть саме тому образ цієї рослини тісно пов'язаний з народним фольклором. Сосна вважалася деревом життя. Дружки перед весіллям співали, розкішно прибираючи сосонку в хаті молодої.
А, можливо, хтось знає пісні про сосну, чи хтось має бажання зачитати вірші? (учні виконують пісню «Горіла сосна, палала», зачитують вірші)
Ми вже згадували про лікувальні властивості сосни. Але це ще далеко не все. З молодих соснових пагонів можна готувати варення. Солодке терпкувате варево – перший засіб від простуди. Відомо, що мореплавці в давні часи та партизани лікувалися від цинги чаєм з хвої. Тепер з молодих гілок сосни одержують хвойний екстрат, що використовується в фармакології. Із тони хвої можна добути 5 тис. денних порцій вітаміну С та 10 кг хвойного екстрату для лікувальних ванн. Фітонциди – леткі речовини, котрі виділяє сосна у повітря, згубно діють на туберкульозну паличку та інші хвороботворні бактерії. Зі свіжої глиці виготовляють хвойно- вітамінне борошно для тваринництва.
Учитель. (метод «Біологічний прогноз»)
Уявіть, що сосни зникли з нашої планети. Яких наслідків можна очікувати? (обговорення відповідей учнів)
Чи мають потребу сучасні соснові ліси в охороні? (обговорення відповідей учнів)
Розповідь учителя
Чому гинуть соснові ліси Полісся?
Для поліських селян і містян ліс – це й ягідний сад, грибний город, для декого – і хлів з дичиною, для багатьох – така необхідна у холодну пору дровітня. Люди, що з народження мешкають серед лісів, міцно пов’язані з ними й духовно, як із сильним, прекрасним і вічним витвором матінки-природи. На жаль, 5-7 років тому почалося масове всихання сосняків Полісся. Масштаби їхнього поточного ураження в 4 поліських областях вже перевищили 70 тис. га. Гинуть також ліси багатьох інших європейських країн. На сьогодні в Україні висохло понад 100 тисяч гектарів, а це понад 7 млн. м³ деревини, що втратила свою якість, у тому числі й грошову вартість. На Житомирщині ця цифра вже сягнула понад 40 тис. га всохлих лісів, тоді як у минулому році за весь період цей показник склав майже 4 тис. га.
То ж, чи зникне на Поліссі сосна?
Достеменної відповіді на це питання поки що немає. Але є великий ризик того, що вже за деякий час у лісах Полісся соснові насадження можуть зникнути повністю. Всихання сосни вже давно перетнуло бар’єр поодиноких випадків і перейшло в стадію масового.
Причин називають декілька: підвищення температурних показників, у результаті чого різко понизився рівень грунтових вод. Як наслідок, дерева ослаблюються і безпроблемно вражаються шкідниками різного виду. Намагання людини перетворити довкілля під своє розуміння доцільності рано чи пізно обертається якщо не трагедією, то принаймні драмою. Так сталося і з осушуванням боліт – стійка система циркуляції надземних і підземних вод, що раніше забезпечувала сталий рівень річок і озер, тепер уже не здатна забезпечити достатньої водності території. Потепління клімату стало для дорослих лісів вагомим фактором ризику. Підвищене випаровування води та дефіцит вологи під насадженнями протягом літніх і осінніх місяців призвело до різкого падіння стійкості лісів. Таких ослаблених деревостанів та теплі зими зумовили поширення стовбурових шкідників. Надмірна зрідженість лісостанів – теж стоять у переліку причин нинішньої біди. Не менш вагомі – запізнення відповідних служб із визначенням дійсних причин загибелі лісів та низькі темпи ліквідації осередків ураження.
Зрозуміло, що головна небезпека – втрата лісу, як виробника кисню і очищувача повітря, як середовища для проживання звірів і птахів, збирання ягід, грибів і корисних трав. Але втрачається і матеріальний ресурс, що вирощувався десятками років. Збитки вже обчислюються мільйонами гривень, відрахування до місцевих бюджетів від лісової галузі помітно скорочуються. Адже 1 кубометр ділової деревини коштує близько 1300 грн, а перетворений жуками і грибами на дрова він вартує вже лише 180 грн.
V. Рефлексія та підсумок уроку
Учитель. Друзі, сподіваюсь урок був цікавим і корисним для вас. Якщо так, поділіться будь ласка своїми враженнями доповнюючи речення: - для мене на уроці найважливішим відкриттям було….. - урок важливий, тому що….. - мені сподобалося….. - мені не сподобалося….. – я змінив (ла) своє ставлення до…. - чи справдилися очікування від уроку
Дякую всім за урок.