Конспект уроку " Наукова й освітня діяльність, охорона здоров'я у світі та в Україні".

                                                                                                       Будник Олена Володимирівна

                                                                         учитель хімії, географії

                                                                         Красногорівського ОЗЗСО I-III ст.

                                                                         Мар’їнської військово- цивільної

                                                                         адміністрації

                                                                         Покровського району

                                                                         Донецької області

Конспект уроку з географії для учнів 9 класу.

Тема: Наукова й освітня діяльність, охорона здоров’я у світі та в Україні
Тип уроку: Засвоєння нових знань з елементами практичної діяльності
Тривалість: 45 хвилин
Форма проведення: Комбінований урок з інтерактивними методами навчання

Мета уроку

Навчальна: сформувати в учнів уявлення про сучасний стан науки, освіти та охорони здоров’я у світі та в Україні; показати взаємозв’язок цих сфер з економічним і соціальним розвитком держав.

Розвивальна: розвивати аналітичне та критичне мислення, уміння працювати з картами, статистичними даними, порівнювати інформацію, робити висновки.

Виховна: виховувати ціннісне ставлення до науки та освіти, відповідальне ставлення до власного здоров’я та здоров’я суспільства.

Обладнання

Підручник: Географія. 9 клас. Бойко, мультимедійна презентація, інтерактивна дошка, картки для групової роботи, таблиці з даними міжнародних рейтингів.

                                   Хід уроку

I. Організаційний момент (2 хв)

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.
Психологічна налаштованість: «Наука, освіта та здоров’я – ключові чинники розвитку суспільства».

II. Актуалізація опорних знань (5 хв)

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Учні відповідають на запитання:

1.Що таке наука?

2.Які види освіти вам відомі?

3.Які показники здоров’я населення ви знаєте?

Міні-вправа «Карта асоціацій»
Учні називають слова, які асоціюються з наукою, освітою та охороною здоров’я.

III. Мотивація навчальної діяльності (3 хв)

Проблемне питання:

Чому країни з високим рівнем науки, освіти та медицини швидше розвиваються економічно та соціально?

Обговорення і формулювання теми та очікуваних результатів уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу (15 хв)

Перегляньте відео за посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=Qr1VcWL4OeA

https://www.youtube.com/watch?v=wiWMdGDmedY

1. Роль науки й освіти в суспільстві.

Наука — сфера діяльності людини, спрямована на набування нових знань про навколишній світ. Наукові знання — це гіпотези, теорії, закони природи або суспільства, які відкривають у ході фундаментальних та прикладних досліджень.

Наука й освіта розвивалися з давніх часів. Однак тривалий час науковий прогрес був відокремленим від технічного поступу і лише наприкінці XVІІІ — на початку ХІХ ст. в період промислової революції відбулося їх  зближення і сформувався цілісний науково-технічний прогрес (НТП)

Тепер на основі наукових досягнень розвиваються всі галузі суспільного життя, відбувається стрімке вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності. Нові знання та оригінальні ідеї разом з фінансовими та матеріальними ресурсами забезпечують створення конкурентноспроможної продукції.

Новітні прогресивні технології отримали назву високих технологій. Вони є найбільш наукоємні. У сучасному світі високі технології стають найбільш вартісним товаром. На їх виробництві, як і на інноваційній діяльності, спеціалізуються розвинені країни, оскільки вони вкладають у розвиток науки й освіти чималі кошти, володіють розгалуженою системою науково-дослідних й освітніх закладів, що мають давні традиції і водночас адаптуються до мінливих вимог сучасності.

2. Витрати на науку, джерела фінансування.

Джерела фінансування наукових досліджень залежать від їх характеру. Фундаментальні дослідження здебільшого фінансують із державного бюджету, оскільки наявні значні ризики вкладання коштів через неможливість спрогнозувати результативність та ефективність цих досліджень. Прикладні дослідження часто здійснюють за кошти замовників, оскільки можливо передбачити ефективність робіт, визначити їх вартість. Таким замовником може бути приватний бізнес, нерідко представлений великими ТНК.

До п’ятірки країн, які вкладають у новітні технології найбільше коштів, входять США (майже четверта частина світових витрат на НДДКР),  Китай, Японія, Німеччина, Республіка Корея. Щорічні темпи приросту фінансування наукових досліджень у Китаї надзвичайно високі, за загальним обсягом коштів ця країна наближається до США. Рейтинг країн суттєво змінюється, якщо розглядати витрати на НДДКР у відсотках до ВВП: Республіка Корея, Ізраїль (понад 4 %), Японія, Фінляндія, Швеція, Данія (3 – 4 %), Австрія, Німеччина, Швейцарія, США (близько 3 %). Вважають, що коли цей показник менший від 0,4 %, то наука в країні втілює лише соціокультурну функцію, в інтервалі 0,4 – 0,9 % — спроможна давати певні наукові результати і виконувати пізнавальну функцію, а при значенні понад 0,9 % починає виконувати економічну функцію. В Україні на законодавчому рівні прийнято показник витрат на наукові дослідження 1,7 % ВВП, однак фактично він значно нижчий (постійно зменшувався упродовж останніх десятиріч і у 2015 р. становив 0,62 %). Наша держава фінансує близько третини наукових досліджень, а решта коштів надходить з бізнес-сектору. Схожа ситуація в країнах ЄС і США.

3. Форми просторової організації наукових досліджень.

Новітніми просторовими формами організації суспільства як середовища концентрації науково-освітнього і трудового потенціалу є технополіси і технопарки.

Технополіси — це міста передових (високих) технологій, наукових досліджень і проектно-конструктор

ських розробок. Вони виникають як нові спеціально створені поселення Подорож у слово Термін технополіс складається із двох слів грецького походження: «техно» — майстерність, уміння, «поліс» — місто. або у старих реконструйованих містах, які функціонують завдяки діяльності технополісу. Технополіс — це поєднання науково-виробничої, навчальної, житлової та культурно-побутової зон, які виникли навколо наукового центру, що забезпечує безперервний інноваційний цикл. Ядром технополісу є університет, навколо якого розташовані компанії-супутники, що впроваджують наукові розробки у виробництво. Ідея створення технополісів як компактних науково-виробничих міст інноваційної діяльності зародилася ще у середині ХХ століття у США.

У США технополіси сформувалися у більшості штатів, найбільш відомим є Кремнієва долина з головним центром Сан-Хосе (входить в агломерацію Сан-Франциско, штат Каліфорнія). Найбільшими технополісами Японії є Тохоку і Тосан, Франції — Софія-Антиполіс (у районі міста Канни), Монблан (поблизу Гренобля).

До складу технополісу можуть входити різні типи технопарків — технологічні парки, наукові парки, інноваційні центри, дослідницькі промислові парки, парки-клуби і ділові комплекси, бізнес-парки. Ці науково-технічні центри створені зазвичай у паркових чи лісових зонах із мальовничим природним ландшафтом, що створює сприятливі умови для праці. Ідея доцільності функціонування технопарків і технополісів була задекларована і в Україні. Створено технополіс «П’ятихатки» на базі Харківського фізико-технічного інституту, що є найбільшим у країні центром ядерної фізики і фізики твердого тіла. Також розглядають перспективи створення Київського технополісу.

4. Найвідоміші науково-освітні центри світу.

Відомі науковоосвітні центри є не лише в столицях держав і великих містах, де зосереджено чимало наукових й освітніх закладів, а й у невеликих містах із престижними університетами, інститутами та науково-дослідними лабораторіями. Так, у США, поряд із Чикаго, Нью-Йорком, Вашингтоном чи Бостоном, визнану славу здобули Кембридж (де розташовані Массачусетський технологічний інститут і Гарвардський університет), Пасадена, Нью-Гейвен (Єльський університет), Прінстон. У Великій Британії такими центрами є не лише Лондон, а й Оксфорд і Кембридж . За групою показників найпрестижнішими та найкращими вищими навчальними закладами (ВНЗ) світу визнано Массачусетський і Каліфорнійський технологічні інститути, Стенфордський і Гарвардський університети (США), Кембриджський університет (Велика Британія) . У перші п’ять десятків найкращих вишів світу входять 18 американських закладів.

Шість українських ВНЗ у 2017 р. увійшли до списку тисячі найкращих у світі: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна — 408 місце, Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 415, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут» — 515. Три виші (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Донецький національний університет імені Василя Стуса, Сумський державний університет) посідають місця від 700 до 900. У 2021 р. увійшло 8 українських ВНЗ.

5. Наука й освіта в Україні.

Україна має доволі розвинену наукову галузь. Її мережу утворюють кілька сотень організацій і закладів: інститути Національної академії наук, галузеві науково-дослідні інститути, проектно-конструкторські та технологічні бюро великих підприємств, наукові підрозділи університетів та інших ВНЗ. Науковою діяльністю займаються також наукові бібліотеки, астрономічні обсерваторії, державні заповідники, ботанічні сади. Найбільшою науковою організацією в Україні є Національна академія наук, що представлена півтора сотнею закладів й установ Києва, Харкова, Львова, Одеси, Дніпра та інших міст.

Освіта в Україні представлена дошкільними і загальноосвітніми, професійно-технічними та вищими навчальними закладами різних рівнів акредитації. Загальноосвітні навчальні заклади (школи, гімназії, ліцеї, коледжі) розміщують відповідно до розселення людей. Професійно-технічні заклади освіти створено відповідно до потреб населення регіонів, а їх спеціалізація визначається структурою господарства. В Україні діють вищі навчальні заклади трьох типів: 1) університети, академії та інститути, 3) коледжі. Перші два типи мають найвищий рівень акредитації й дають повноцінну вищу освіту. Багатьом із них надано статус національних університетів. Серед перших його здобули виші з давніми навчальними й науковими традиціями — Київський, Львівський, Харківський, Чернівецький, Дніпровський університети, Київський політехнічний інститут і Львівська політехніка, а також відроджені в незалежній Україні Києво-Могилянська й Острозька академії. Поряд із державними вищими навчальними закладами, які здебільшого розміщені в обласних центрах і великих містах, виникли ВНЗ недержавних форм власності — комунальної і приватної.

5. Охорона здоров’я.

Система охорони здоров’я в державах світу відображає загальний стан економічного розвитку, соціальний прогрес та суспільні негаразди. Для складання рейтингу країн світу за ефективністю системи охорони здоров’я враховують три показники: 1) середня очікувана тривалість життя при народженні; 2) державні витрати на охорону здоров’я; 3) вартість медичних послуг у перерахунку на душу населення. Країнами з найефективнішими системами охорони здоров’я є Гонконг, Сінгапур, Іспанія, Республіка Корея і Японія. У десятку лідерів також увійшли Італія, Ізраїль, Чилі, Об’єднані Арабські Емірати й Австралія. Водночас США, витрачаючи на охорону здоров’я фактично найбільше серед держав світу, опинилися на 50-му місті в рейтингу.

Сфера охорони здоров’я в Україні включає систему медичних і рекреаційних установ, які забезпечують охорону здоров’я (профілактику захворювань, лікування), оздоровлення та відпочинок людей. Закладами охорони здоров’я в Україні є майже 10 тис. лікарень, амбулаторій і поліклінік. Забезпеченість лікарями в Україні — одна з найвищих у світі, але відсоток хворих людей постійно збільшується через несприятливі умови життя, нераціональне харчування тощо.

Охорона здоров’я

1.Основні показники: тривалість життя, дитяча смертність, медична допомога.

2.Світові тенденції: розвиток систем страхування, телемедицини, доступність вакцин.

3.Україна: державні та приватні медичні установи, програми вакцинації, рівень медицини в містах та селах.

Інтерактивна вправа «Медична рада» (5 хв)
Учні отримують різні життєві ситуації (наприклад, планування вакцинації, профілактика захворювань) та пропонують рішення з точки зору системи охорони здоров’я.

V. Закріплення знань (10 хв)

1. Ділова гра «Країна-лідер»

Учні в групах обговорюють, яку країну вони б обрали для життя, враховуючи рівень науки, освіти та медицини.

2. Метод «Так чи Ні»

1.Високий рівень освіти сприяє економічному розвитку. (Так)

2.Тривалість життя залежить лише від генетики. (Ні)

3.Наукові дослідження впливають на технологічний прогрес. (Так)

3. Міні-тест

1.Які країни є світовими науковими центрами?

2.Що вимірює програма PISA?

3.Які показники здоров’я відображають рівень медицини?

VI. Рефлексія (5 хв)

Вправа «Незакінчене речення»:

1.Сьогодні я дізнався(лася)…

2.Найцікавішим було…

3.Тепер я розумію, що…

VII. Підсумок уроку (3 хв)

Наука, освіта та охорона здоров’я взаємопов’язані та визначають рівень розвитку суспільства. Їх якість впливає на економіку, добробут та конкурентоспроможність держави.

Оцінювання активності та участі учнів у роботі на уроці.

VIII. Домашнє завдання (2 хв)

1.Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.Підготувати коротке повідомлення: «Інновації та охорона здоров’я в Україні та світі»

Список використаних джерел

1.Бойко В. М., Дітчук І. Л., Заставецька Л. Б. Географія : підручник для 9 класу закладів загальної середньої освіти. — Тернопіль : Астон, 2022. — 272 с.

2.Всесвітня організація охорони здоров’я. Статистика та звіти про стан здоров’я.

          3.OECD. PISA Reports. — Режим доступу: https://www.oecd.org/pisa

4.Міністерство освіти та науки України. Статистика та програми розвитку освіти в Україні. — Режим доступу: https://mon.gov.ua

5.Офіційні матеріали Міністерства охорони здоров’я України. — Режим доступу: https://moz.gov.ua