Конспект уроку " Походження материків і океанів. Геологічний час"

Походження материків і океанів

 Геологічний  час

Мета:ознайомлення з гіпотезами про походження материків і океанів; робота з геохронологічною таблицею, навчитися працювати з геохронологічною таблицею. Уміти знаходити відмінності в різних періодах і ерах.

Тип уроку : вивчення нового матеріалу.

Зміст уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Слайд 1

 

• ЛІТОСФЕРА                                                ТВЕРДА ОБОЛОНКА                                                                     
• АТМОСФЕРА                                               ПОВІТРЯНА ОБОЛОНК                                                                       
• ГІДРОСФЕРА                                              ВОДНА ОБОЛОНКА                                                                                     
• БІОСФЕРА                                              ОБОЛОНКА, У ЯКІЙ ЖИВУТЬ           

                                                                                 ЖИВІ   ОРГАНІЗМИ   

 

                Загадки                        

1. В глибинi воно ярiє, очевидно, червонiе,            

   Пiдставляє всiм плече. 

   І пече, пече, пече...

   Словом — як жовток в яйцi,                        Ядро                                                                                                                                                                               

   Та не втримати в руцi.

2. У яйця є шкаралуща,

    Шкiра рiзна всюдисуща.

   Ну а ця — праматiр всiх,                                Земна кора                                                                          

   І не знати її грiх.                                                 

3. Дивина напiвмiфiчна:

   Отака собi... пластична.

   Водночас вона тверда.

   Хоч тече немов вода,

   Бо розжарена страшенно.

   Всi це знають достеменно.                                                   Мантія            

 

 

Відповіді учні записують у зошит

Повідомлення теми і завдань уроку.

Я відкрию вам секрет. Сьогодні у нас незвичайний урок , ми мандруватимемо.

Тема нашої мандрівки « Походження материків і океанів. Геологічний час».

 Ми будемо вивчати . що з землею відбувалося протягом мільйонів років.

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

Походження материків і океанів.

Сьогодні існує шість континентів. Нерівномірно розміщених по всій поверхні Земної кулі. Подорож з Північної Америки у Європу чи з Африки до Австралії передбачає подолання багатьох тисяч кілометрів відкритого моря.

 ( Слайд)Однак 245 млн. років тому поверхня землі була єдиним суперконтинентом під назвою Пангея, а  решта Земної кулі розташувалась під океаном Панталасса. Рух материків уперше почався, коли сформувався суходіл, а це було за мільйони років до існування Пангеї. Протягом цієї історії материків про них відомо мало, але встановлено, що вони рухалися, і величезний суперконтинент формувався декілька разів. Тільки близько 65 млн. років тому почали формуватися обриси сучасних материків і океанів.

Земля як планета існує вже близько 5 млрд. років.

А про  інше ми дізнаємось коли виконаємо вправу дишифрувальник ( слайд )

 

А	Б	В	Г	Ґ	Д	Е	Є	Ж	З	И	І	Ї	Й	К	Л	М	Н	О	П	Р	С	Т	У	Ф	Х	Ц	Ч	Ш	Щ	Я	Ю	Ь
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33

1

20

21

19

23

7

21

19

10

19

14

22

33

15

1

2

20	1		16		7		19		10		19		14		22		33		15		1
3
17		7		10		19		10		19		14		22		33		15		1

4

15

1

14

18

19

10

19

14

22

33

15

1

Отже сьогодні на уроці ми мандруватимемо основними етапами розвитку Землі.

 У нас утворилися чотири команди які мають свою назву. Кожна з команд повинна розповісти про свою еру.. І  ми з вами будуватимемо геохронологічну таблицю. Але перед цим я вам покажу на вигляді годинника як саме описати історію планети .

4 год. – зароджуються бактерії.

8 год. – життя в морі

11 год. – з’являються динозаври , а о 11.45хв. вимирають.

А перші люди з’явилися за 2 хв. До 12.

Тепер почнемо мандрувати.

Розповідь учнів.

 

Коли Земля тільки - но формувалася, приблизно 4,6 мільярда років тому, її середня температура була такою ж, як і на поверхні Сонця. І лише через 700 млн. років тому утворилося життя. найдавніша   ера це Архаїчне минуле. Про неї майже нічого не відомо. Ученні вважають що життя на нашій планеті виникло в результаті великої кількості хімічних реакцій, які відбувалися у водному середовищі.

 

Протерозойська ера.

Першими живими істотами були бактерії – вони отримували енергію з розчинених хімічних елементів. Оскільки бактерії розмножувалися,запаси цієї хімічної їжі зменшувалися, тож почалася боротьба за виживання. Саме боротьба стимулює живі істоти до еволюції

Учені вважали , що тварини з’явилися на Землі мільярд років тому.

Перші тварини, які з’явилися на Землі, були мікроскопічно малі та відрізнялися м’якою будовою тіла. Вони жили на самісінькому морському дні . На відміну від більшості сучасних тварин, жодне з цих створінь не мало голови, хвоста або кінцівок. Не було також і органів травлення. Вважається, що вони просто всмоктували органічні речовини з оточуючого водного середовища. Серед таких тварин були і такі, що нерозривно пов’язувалися з морським дном та зовні нагадували рослини. Інші ж прості істоти лежали на мілководдях, чекаючи, поки їжа сама з’явиться поблизу. До таких видів належала чарнія, що нагадувала студеносте пір’я, та найбільшою була дикімсонія – вона могла досягати 1 метра, але при цьому була не товстішою за аркуш паперу

.На відмінну від тварин, які розвинулися пізніше, ці мешканці вели дуже спокійне життя. вони не володіли органами або засобами для самозахисту та відбиття нападів, бо в цьому просто не мали потреби. Адже море тієї епохи було достатньо безпечним місцем, оскільки еволюція ще не породила хижаків.

Деякі із цих найдревніших істот  дали початок відомим нам тварин, інші ж- вимерли, а  їхні  особливі риси зникли назавжди з тваринного світу .

 

Палеозойська ера, що дослівно означає <давнє життя», була важливим періодом для всього тваринного світу. Ця ера почалася в кембрійський період з різкою хвилею еволюцi, яку i досі пояснити важко. До цього етапу середовище існування тварин обмежувалося морем, але протягом цієї ери деякі тварини перемістилися на суходіл. На пiзнiх етапах палеозойської ери з’явилися рептилії та ссавці (або їм подiбнi). Однак скінчилася ера масовим вимиранням тварин.

Кембрійський період.

Цей найдавніший період палеозойської ери позначився появою перших тварин з твердими частинами тiла. Це було

результатом прискорення еволюцій.

 На той час існував один великий материк i кілька дрiбнiших, але тварини мешкали лише в морях. Клімат був теплим, рівень світового океану достатньо високим, тому великі ділянки Землі нижче цього рівня були під водою.   Істоти мали тверду поверхню тiла, або кістяк. Твердий панцир слугував захистом, але одночасно допомагав цим тваринам рухатися.

Ордовицький період почався з нової хвилі видозмін після невеликого за масштабами вимирання. У цьому періоді мешканці могли плавати. Коли море стало занадто заселеним і достатньо небезпечним то ті тварини які мали твердий панцир могли жити і на суші. До кінця ордовицького періоду утворився шар льоду , а клімат став настільки холодним, що більша частина всіх видів тварин вимерла.

Саме у силурійський період умови для існування тварин  на Землі поступово покращувалися: клімат теплішав; поволі підвищувався рівень світового океану, що стало причиною утворення мілководних морів,: з’явилися перші наземні рослини, якi зростали на трясовинних ґрунтах. До кінця силурійського періоду, який тривав 30 млн. років, тварини, що обрали землю для існування, встигли достатньо поширитися, хоча тільки деякі з них перевищували 5 см. Найбільші морські істоти досягали 3 метрів.

Девонський перiод iнодi ще називають ерою риб. Це були часи, коли хребтові тварини зробили перші кроки на Землі.

Розпочалися основні зміни, що сприяли формуванню навколишнього середовища у тому вигляді, в якому знаємо його сьогодні ми.  Клімат був достатньо теплий, i перші низькі рослини силурійського періоду потроху поступалися місцем іншим, що краще призвичаювалися на сушi. Ще до завершення девонського періоду з’явилися перші ліси.

Кам’яновугiльнии період

 Саме тодi з’явялися великi лiси в заплавах рiчок, вiдбулася еволюцiя плазунiв i навiть таких iстот, якi вже могли лiтати.

У Захiднiй пiвкулi суша вже простягалася практично вiд полюса до полюса, а на сходi більшу частину площi займав океан. Протягом карбону вiдбувалося повiльне потеплiння i зволоження клiмату, що утворило сприятливi умови для росту гiгантських папоротей i плауноподiбних, якi росли на вологих низинних землях. Залишки цих лiсiв поступово перетворилися на пласти кам’яного вугiлля, що й дало назву цьому перiоду. Перші амфібії були ще прив’язані до води, вони відкладали ікру в затоках, а їх новонароджені організми проходили стадії личинок. Потім з’явилися тварини з лускою,  які розмножувалися яйцями. Істоти що з’являлися були вже готовими до життя на суші.

Пермський перiод став останнiм етапом палеозойської ери.

До початку пермського перiоду,  вся земля планети об’єдналася в единий суперматерик пiд назвою Пангея. Клiматйчнi умови на поверхнi планети зазнали суттєвих змiн.  Пангея була справжньою розпеченою сковорiдкою, де опади траплялися дуже рідко. У таких засушливих умовах дерева кам’яновугiльного перiоду почали поступатися хвойним та iншим рослинам, які потребували менше вологи i могли краще впоратися зi спекою.Саме в цьому періоді з явилися перші теплокровні хребетні, та рептилії які були подібні до ссавців.

Деякі рослиноїдні тварини досягали 5 метрів у довжину та 1 тонну ваги.

Дослiдники припускають, що спочатку було потеплiння, а вже потiм, наприкiнцi пермського перiоду, вiдбулося рiзке похолодання, яке зробило життя тварин на сушi та в морi дуже складним. Разом iз падiнням рiвня моря вiдбувалися гігантські виверження вулканiв, що й призвело до катаклiзму, який закарбувався у <скам’янiлiй історії  Землi».

 

 

 

 

Ера рептилiй

Мезозойська ера, була перiодом, коли плазуни одноосiбно панували на планетi. динозаври були найбiлъшими травоїдними iз наземних тварин, а iншi групи плазунiв з успiхом завоювали море та повiтря. Подiлена на три перiоди (трiасовий, юрський та крейдовий), мезозойська ера була свiдком гігантських перетворень на планетi. Рiвень океанiв пiднiмався i падав, Пангея, гiгантський суперматерик, повiльно розпадався на частини. Мезозойська ера завершилася масовим вимиранням.

Трiасовий перiод

На початку Трiасового перiоду пiсля масового вимирання пермської

 доби знову почали з’являтися рiзнi види тварин. Ще до закiнчення трiасового перiоду з’явилися першi динозаври.

Трiасовий перiод отримав свою назву вiд латинського слова, яке означало «три», тому що цей перiод iдентифiкували завдяки трьом шарам осадових порід, знайдених у Нiмеччинi. На початку трiасового перiоду, понад 245 млн. рокiв тому, майже вся територiя Землi обмежувалася суперконтинентом Пангея. Коли перiод закiнчувався, Пангея вже почала роз’єднуватися на частини. У тi часи земля займала практично всю Захiдну пiвкулю, а рiвень води в морi був рекордно низьким. Майже на всiй територi Пангеї клiмат був теплим та сухим, але вiн став холоднiшим, коли пiвнiчний та пiвденний континенти почали роз’єднуватися.

Потягом перiоду тріасу рептилii значно покращили свої позицii на сушi. Динозаври з’явилися в пiзньому трiасi, а до того часу за верховенство серед рептилiй сперечалося кiлька груп тварин. Деякi з них були м’ясодними мисливцями за дрiбними плазунами та рибами, натомiсть у iнших iстот успiшно розвивалися зуби чи щелепи iз гострими краями, якi можна було використовувати для поїдання рослинної їжi.

Першi динозаври з’явилися в пізньому Трiасi, приблизно через 15 млн рокiв пiсля початку ери плазунiв. Цi відносно непоширенi рептилi ще до початку юрського перiоду стали панівною групою наземних тварин.

Юрський перiод

Вiдомий насамперед завдяки динозаврам, цей перiод був насичений подiями в життi всього виду рептилiй. Уперше в iсторi плазуни домiнували на землi, у морях та в повiтрi.

Юрський період отримав свою назву на честь гiр у Європi, стартувавши приблизно 280 млн рокiв тому. Порiвняно з трiасовим перiодом, це був час великих змiн у земнiй корi, оскiльки суперконтинент Пангея почав розколюватися. Клiмат став вологiшим та теплiшим, а вода в морях пiднялася настiльки, що затопила великi площi низинних територiй. Для тваринного життя цi зміни створили новi можливостi. Вологий клiмат сприяв розповсюдженню рослинної їжi на суші, а в морi теплi мiлководдя створили iдеальні умови для коралових рифiв.теплі та вологі умови, які супроводжували практично весь юрський період, були ідеальними для розвитку рослиноїдних, тому що існували багаті рослинні запаси їжі.

У повiтрi вiдбувалися ще помiтнiшi змiни. Першi літаючi рептилi,  розвивалися наприкiнцi трiасу, а в часи юрського перiоду вони вже панували в повiтрi. Однак від однiєї з гiлок динозаврів почала існувати зовсiм нова група літаючих тварин. Замiсть того, щоб лiтати на своїх шкiряних крилах, вони використовували пiр’я . Цi тварини дали початок багатьом новим видам накрикiнцi юрського перiоду.

Крейдовий перiод став часом великих мандрiвок для континентiв. Вiн вирiзнявся винятково високим рiвнем свiтового океану. Цей перiод став свiдком справжнього вибуху життя, однак завершився катастрофою.

Суперконтинент Пангея нарештi остаточно розподілився. Обидва фрагменти (на пiвночi — Лавразiя та Гондвана — на пiвднi) також брали участь у процесах розпаду, формуючи сучаснi материки. Усi ці  перемiщення континентiв не могли не вплинути на клiматичнi умови на планетi, до того ж, рiвень океанiв тодi був на 200 м вищим теперiшнього. Мiкроскопічне життя розквітло в морях, а дрiбнi мушлi цілими шарами вкривали дно, з часом перетворюючись на крейду. Звiдси і виникла назва цього перiоду.

Земля в крейдовому перiодi стала досить комфортним мiсцем i для ссавцiв, якi вперто чiплялися за право на житгя. Так само. як i iхнi юрськi пращури.

66 млн рокiв тому вiдбулося те, що спустошило i сушу i море, знищило при цьому не тільки динозаврiв, але

бiлъшiсть iнших рептилiй. Дослiдники вважають, що ця катастрофа була спричинена впливом з космосу , але поряд з iншими факторами — вулканiчними виверженнями тощо. У будь-якому випадку, мезозойська ера скiнчилася катастрофою, разом з якою вiдбулося завершення епохи плазунiв.

 

Кайнозойська ера поділяється на третинний і четвертинний періоди.

Третинний перiод (iншими словами — третiй) отримав таку назву на початку ХУIII столiття, коли домiнувала думка про те, що саме цей часовий iнтервал є третiм головним етапом iсторiї нашо планети. Цей перiод розпочався пiсля масового вимирання тварин у крейдовi часи, а скiнчився 1,6 млн рокiв тому, У першій половині третинного перiоду, що має назву палеоген, материки зайняли практично сучасне розташування, хоча Австралiя ще не сформувалась як острiв-континент, а мiж двома Америками знаходилося лише море.

Після зникнення динозаврів та представників ще кілъкох видiв перед ссавцями з’явилися нові перспективи. Оскільки практично всi великі рослиноїдні вимерли, то джерела їх харчування залишилися недоторканими .                                                                                                                                                                                                 Саме тому ссавцi пiднялися на новий щабель еволюцi, що стало небаченим для них проривом уперед. На стартi цього процесу ссавцi, почали займати вивiльненi нішi, набуваючи рис найбiльших рослиноїдних та хижаків  на суходолi, у водi та повiтрi.До числа первiсних великих хижих ссавцiв належали  деякi iстоти з родин куниць, кiшок та гiєн.

  Завершення третинного перiоду відзначилося надзвичайно важливими подiями еволюції  приматів, ссавців, якi мешкали на деревах.  Цi примати мали добре розвиненi переднi кiнцiвки, якi виконували хапальні функцiї, спрямованi вперед очi та великий мозок, що коригував та порiвнював відстань при стрибках мiж деревами.

Протягом третинного перiоду примати двох Америк мешкали в лісах.  До таких наземних приматів належать бабуїни та гомiніди дуже вiддаленi родичі сучасних шимпанзе, горил та людей. Навiдмiну вiд інших мавп, гомінiди не мали хвостів  і вільно могли ставати на задні кiнцiвки для огляду мiсцевостi. Ці тварини могли також використовувати кінцівки для збирання їжі, але й для виготовлення предметів. Саме це і вплинуло на весь хід історії тваринного світу.

 

Четвертинний період поділяють на дві епохи: плейстоцен, що тривав протягом льодовикового періоду , та голоцен, який розпочався після відходу останнього льоду.До найвідоміших ссавців льодовикового періоду належать мамонти та мастодонти.

Походження нашого власного виду вивчене науковцями краще, нiж iсторiя будь-кого iншого. І хоча людина є дiйсно унікальною істотою, палеонтологи впевнені, що люди також пройшли процес еволюцi, як i іншi мешканцi планети. Вважається, що нашими найближчими родичами є примати, однак походить наш вид від гомiнiдiв - людиноподібних істот, якi утворили окрему гілку генеалогiчного дерева приматiв приблизно 5 млн рокiв тому. У процесi еволюцi саме це вiдгалуження призвело до виникнення кiлькох різновидiв гомiнiдiв, однак сьогоднi iснує лише один з них представниками якого є ми всi.

 

Отже, давайте разом поглянемо на таблицю яку ми з вами утворили. Які зміни відбувалися протягом цих періодів?.

Закріплення матеріалу: перегляд фільму ( 2 хв.)

• яку еру чи період ми з вами переглянули?
• Як ви здогадалися?

А тепер давайте пограємо.

Гра « Показуха».

Повернувшись спиною до дошки на стілець сідає учень. Учитель показує на карті певне слово або еру . учні класу повинні охарактеризувати показане слово, але не називати його. Той хто сидить спиною, має назвати цей об’єкт.

 

Висновок. Отже, ми з вами на уроці сьогодні вивчали про.

Учні відповідають.

Рефлексія.

У вас на парті лежать 3 вирази обличчя. Завдання дітей: обрати лише одне, що відповідає рівневі обізнаності з вивченої теми.

- мені було цікаво, я дізнався багато нового, я все зрозумів.

- мені було нецікаво, нічого нового я не дізнався.

 - у мене виникли запитання з цієї теми.

Одну з вибраних фішок діти прикріплюють до дошки, тим самим оцінюють успішність уроку.

Домашнє завдання: параграф 13. намалювати одного з живих істот які вам найбільше сподобалися на сьогоднішньому уроці.