ДОДАТОК до УРОКУ

(учні/учениці повинні з’єднати цитату з відповідною тезою і на основі отриманих знань стисло схарактеризувати героя: основні риси і роль в житті Олівера)

МІСТЕР  БАМБЛ

1.     Містер Бамбл уособлює в романі Закон.  Він парафіяльний бідл.

2.     Головна риса його характеру – лицемірство.

3.     Поводиться завжди грубо і нахабно з тими, хто нижчий за нього. 

4.     Він ненавидить бідняків і знущається з них. 

5.     Особливо жорстоко герой поводиться з Олівером.

6.     Він оббріхує Олівера перед містером Браунлоу.

7.     Бамбл свого часу не надав допомоги біднякові, і той сконав під дверима робітного дому, проте заслужив ґудзики до шинелі, на котрих вибито постать доброго самаритянина (біблійний символ милосердя). 

8.     А ще більше він ненавидить тих, хто наважується звернутися по допомогу. 

9.     Для Бамбла найголовніше – вигода й гроші. 

ЦИТАТИ

1.     … містер Бамбл … високо тримав голову, як і належить парафіяльному бідлові.

2.     Я завжди любив цього хлопчика, наче він доводився мені рідним... рідним... –  містер Бамбл затнувся, підшукуючи вдале порівняння,  –  рідним дідом.

3.     А втім, спочатку він на кілька хвилин зазирнув на чоловічу       половину робітного дому, щоб позбиткуватися з її мешканців.

4.     Нащо біднякам душа і дух? Досить і того, що ми підтримуємо життя їхнього тіла! Якби ви годували хлопця кашею, пані, цього ніколи б не сталося.

–  Не щадіть його, Бамбле.

–  Не щадитиму, будьте певні, сер, – відповів бідл, – поправляючи намотаний на кінці свого ціпка батіг, що призначався для екзекуцій.

5.     Але суть її зводилася до того, що Олівер – підкидьок, син поганих, непутящих батьків, що від народження він був утіленням підступності, невдячності, злостивості.

6.     – Аякже, пригадую, – сказав трунар.– Присяжні дійшли тоді висновку: «Помер від холоду й нестачі найнеобхідніших засобів до існування», – так?

7.     Дай їм сьогодні повну пелену вугілля і можеш бути певен: післязавтра  вони заявляться знову, бо сорому у них стільки ж, як у приблудного пса.

8.     Але містер Бамбл, якому хитрості не бракувало, відразу збагнув, що має нагоду нагріти руки на таємниці своєї кращої половини.

МІСТЕР  САУЕРБЕРІ

1.     Містер Сауербері – трунар. Він взяв Олівера для того, щоб перекрити податок, який він платить на користь бідних.

2.     Головне для нього – зиск як на небіжчиках, так і на учнях.

3.     Трунар трохи добріший до Олівера, ніж його дружина.

4.     Проте, не розбираючись, на догоду дружині, карає Олівера після сутички з Ноєм.

ЦИТАТИ

1.     То я оце міркую: як я даю на них так багато, то чом би й мені не взяти з них якнайбільше, містере Бамбл. Отож, мабуть... мабуть, я сам заберу цього хлопця собі.

2.     – Аякже, аякже! –  підтвердив трунар. – Через те й доводиться втрачене на одному надолужувати на іншому. 

3.     Слід віддати належне містерові Сауербері: по-своєму  він ставився до хлопця непогано.

4.     Коли вона зайшлася сльозами, йому зосталося тільки одне – відлупцювати хлопця, що він і зробив із запопадливістю, яка задовольнила навіть місіс Сауербері.

МІСІС  САУЕРБЕРІ

1.     Для місіс Сауербері, як і для її чоловіка, головне зиск.

2.     Тому місіс Сауербері відразу ж зненавиділа Олівера.

3.     За її наказом Олівер змушений був спати серед трун.

4.     Також жінка весь час боялася, що Олівер їх об’їсть. Тому його годували  недоїдками.

5.     Під час сутички Олівера з Ноєм вона б’є хлопчика.

ЦИТАТИ

1.     – … Від цих парафіяльних дітей нема аніякої користі – більше витрат, аніж зиску. 

2.     Місіс Сауербері люто ненавиділа його, бо містер Сауербері виявляв до нього прихильність.

3.     Твоя постіль під прилавком. Сподіваюся, ти не боїшся спати серед трун?

4.     Щедрість місіс Сауербері полягала в тому, що вона великодушно згодовувала Оліверові гидкі недоїдки, яких ніхто інший їсти б не став.

5.     Місіс Сауербері кинулася на підмогу: збігла зі сходів і, вчепившись у хлопця однією рукою, другою почала дряпати йому обличчя.

ГЕМФІЛД

1.     Містер Гемфілд – сажотрус. Намагається придбати Олівера у парафіяльної ради, тому що йому не вистачає п’яти фунтів для уплати за квартиру.

2.     Гемфілд жорстоко ставиться до своїх учнів.

3.     Гемфілд не тільки знущається над хлопцями, а й над своїм віслюком:

ЦИТАТИ

1.     Прочитавши написане, містер Гемфілд усміхнувся і собі: бо якраз п'яти фунтів йому й бракувало.

2.     Репутація містера Гемфілда була трохи підмочена – подейкували, буцімто він замордував трьох чи чотирьох хлопчиків-сажотрусів.

3.     Містер Гемфілд люто вилаяв і осла, …  і, наздогнавши його, торохнув по голові

так, що вона неминуче  луснула б, якби не була ослячою.

МІСІС МЕНН

1.     Місіс Менн – вихователька на парафіяльній фермі. Автор називає її філософомекспериментатором.

2.     Місіс Менн обкрадала бюджет, який складала парафіяльна рада на утримання дітей.

3.     Виховання голодом жінка поєднувала з різками та власним кулаком.

4.     Недоглянуті  на фермі діти часто гинули.

5.     Та при  сторонніх місіс Менн лицемірно маскується мало не під рідну матір своїх підопічних.

ЦИТАТИ

1.     Стара вихователька була жінка мудра і досвідчена; вона знала, що корисно дітям, а ще краще розуміла, що корисно їй самій.

2.     Більшу частину тижневої платні вона вживала на власні потреби, а підростаючому парафіяльному поколінню залишала мізерію навіть від тієї дещиці, яка йому призначалася.

3.     Олівер відразу зрозумів натяк – кулак цей так часто залишав сліди на його тілі, що не міг не залишити глибоких слідів у його пам'яті.

4.     У восьми з половиною випадках з десяти щось траплялось: воно чомусь або занедужувало з голоду чи холоду, або, недоглянуте, падало у вогонь, або примудрялося вчадіти.

5.     – Благослови їх, крихіток, господи! - палко відповіла вона. – Вони в мене,

любесенькі, такі здорові, що далі вже нікуди!

МІСТЕР БРАУНЛОУ

1.     Містер Браунлоу – самотній літній джентльмен, який незважаючи на обставини життя залишився добрим і чуйним.

2.     Він одразу ж почав  співчувати Оліверу.

3.     Після суду він забирає Олівера до себе додому.

4.     Містер Браунлоу повірив у чисту душу дитини.

5.     Після зникнення Олівера він докладає усіх зусиль, щоб знайти хлопчика.

6.     Містер Браунлоу розробляє план, за яким впіймали Монкса й змусили в усьому зізнатися.

7.     Проте він не прагне ув’язнити й позбавити Монкса спадщини.

8.     Він також допомагає Розі зустрітися з Ненсі.

9.     Містер Браунлоу також пропонує допомогу Розі.

10.Добрий джентльмен всиновлює Олівера.

ЦИТАТИ

1.     Найлюбіші мені люди давно вже зійшли в могилу  … моє серце не стало домовиною, не замкнулося для добрих почуттів.

2.     – Бідолашний хлопчик, бідолашний хлопчик! – сказав містер Браунлоу, схиляючись над ним. – Візника! Будь ласка, хто-небудь гукніть сюди візника! 

3.     Тут для Олівера було відразу постелене ліжко, і сам містер Браунлоу подбав, щоб його малого підопічного вклали якнайзручніше; тут хлопчика оточили безмежною ніжністю й турботою.

4.     Мене вже не раз обманювали ті, кому я намагався допомогти, але мені дуже хочеться вірити тобі, бо, сам не знаю чому, ти припав мені до вподоби.

5.     Я вичерпав усі свої можливості, намагаючись знайти його.

6.     Нам надзвичайно важко буде докопатися до правди, якщо ми не поставимо того Монкса на коліна. Тут рада тільки одна – піти на хитрощі й захопити його зненацька.

7.     Ви не забули умов заповіту? Виконайте все, що стосується вашого брата, а тоді йдіть собі, куди хочете!

8.     З карети … вийшли молода дама і сивий джентльмен і, відпустивши візника, попрямували до мосту.

9.     Тихий, безпечний притулок в Англії або ж – якщо ви боїтеся тут лишатись – десь за кордоном ми не тільки можемо, а й усім серцем прагнемо вам дати.

10.Містер Браунлоу всиновив Олівера, оселившись з ним і своєю старою ключницею за милю від пасторського дому, де жили його любі друзі.

МІСТЕР ГРІМВІГ

1.     Містер Грімвіг – друг містера Браунлоу. Він  не схильний беззастережно вірити в  надзвичайне благородство Олівера, тому що він тверезо дивиться на речі.

2.     Проте насправді він має добре серце і щиро  радіє, коли його похмурі прогнози щодо Олівера не справджуються.

ЦИТАТИ

1.     Звідки взявся цей хлопець? Хто він і що він? Ну, була в нього гарячка. То й що? Хіба на гарячку хворіють тільки порядні люди? Поганих вона теж часом уражає, будьте певні!

2.     Зайшов містер Браунлоу в супроводі Олівера, якого містер Грімвіг зустрів дуже

ласкаво.

МІСІС БЕДВІН

1.     Місіс Бедвін – ключниця в будинку містера Браунлоу. Вона зразу ж полюбила Олівера.

2.     Стара жінка доглядала Олівера під час його хвороби, піклувалася про нього:

3.     Вона ні на хвилину не вірила, що Олівер – злочинець.

4.     Жінка щиро раділа, коли хлопчик повернувся до містера Браунлоу.

ЦИТАТИ

1.     – Господи помилуй! – із сльозами на очах мовила старенька. – Яке вдячне дитя! І яке гарненьке!

2.     Вона подала Оліверові якогось прохолодного напою, погладила по щоці й знову звеліла лежати тихо, щоб йому, бува, не погіршало.

3.     – Я ніколи цьому не повірю, сер! – твердо мовила місіс Бедвін. – Ніколи!

4.     – Я знала, що він повернеться, знала, – приказувала стара, стискаючи хлопця в обіймах. – А який він став гарний, і вбраний знову, як син джентльмена.

ФЕЙГІН

1.     Фейгін  вчив дітей красти, заохочував до пиятики, куріння. 

2.     Він шукає кадри для злочинного світу, вербуючи Ноя Клейпола, штовхаючи Олівера на злочинну стежку.

3.     Він теоретик злочинної діяльності, змальовує дітям  романтику розбою.

4.     До рук єврея потрапляли сироти. Даючи їм притулок, він вимагав вдячності, тобто роботи на нього.

5.     Фейгін добре знав дитячу психологію і використовував це для утримання дітей у зграї.

6.     Він розробляв плани пограбувань

7.     Для нього головне – злодійська справа. 

8.     Вивчивши психологію Сайкса, спрямовує його на вбивство Ненсі

9.     Для Фейгіна гроші  – головне.

ЦИТАТИ

1.     За столом сиділо четверо чи п'ятеро хлопців, віком не старших за Пройду. Вони курили довгі череп'яні люльки й попивали спиртне, наче дорослі.

–        Ти навчив мене красти, коли я була вдвоє менша за нього! – Вона показала на Олівеpa. –  I відтоді я дванадцять років краду для тебе, дванадцять років займаюся цим ремеслом!(Ненсі)

2.     – Вам треба, щоб він став злодієм. Гаразд, якщо він живий, я зроблю з нього злодія.

3.     Часом старий розповідав їм про грабунки, які вчиняв замолоду, і стільки в тих розповідях було кумедного й цікавого, що Олівер мимоволі сміявся від щирого серця.

4.     Містер Фейгін особливо наголошував на тому, що якби він не прихистив Олівера, не надав йому такої вчасної допомоги, той помер би з голоду.

5.     Сказати коротко, хитрий старий єврей затягав хлопця у свої тенета. 

Фейгін тепер помалу вливав у його душу отруту, сподіваючись навік її забруднити й осквернити.

6.     – То з приводу того  діла в Чертсі, коли ми впораємо його, Білле, га? Коли ж ми його впораємо? Скільки там срібла, голубе, скільки срібла – і якого! 

7.     – Чарлі! Час і вам до діла взятися. Вже скоро десята, а ви все байдикуєте. Ану, гайда на роботу!

8.     – Коли б він так зробив,- що тоді?

–        Мені однаково хто,- нетерпляче перебив його Сайкс. – Хоч хто б там       був, а я б розправився з ним точнісінько так само.

9.     – Цьому хлопцеві не скласти ціни, сама доля послала його мені, щоб я збагатився

без усякого ризику. 

ДЖЕК ДОКІНС

1.     Джек Докінс – приблизно одного віку з Олівером, вихованець Фейгіна, його улюбленець.

2.     Джек – кишеньковий крадій. Він має прізвисько Спритний Пройда.

3.     Пройда нахабний і зарозумілий.

4.     У Джека одна мрія і мета – розбагатіти, тому всяке інше ремесло, крім    злочинного, він вважає принизливим.

5.     Джек добре засвоїв подвійну злодійську мораль: ватажка видавати не можна, а друга кинути напризволяще  – звичайна справа.

ЦИТАТИ  

1.     Він буде великою людиною і з тебе зробить велику людину, якщо ти його наслідуватимеш...(Фейгін)

2.     Пройда сунув руку в кишеню старого джентльмена, витяг звідти хусточку, передав її Чарлі Бейтсу, після чого вони удвох дременули й зникли за рогом.

3.     До того ж Пройда мав погану звичку зривати у дітлахів шапки і закидати їх через паркан.

4.     Так, я вурка, – мовив Пройда. – І ніким іншим бути не хочу.

Дивись! – мовив Пройда, виймаючи з кишені повну жменю шилінгів та півпенсів. –  Ось як треба жити! Хіба не однаково, звідки вони беруться?

5.     – Ми те зробили заради Фейгіна, – відмахнувся люлькою Пройда. – Фараони знають, що ми з ним заодно, і якби ми тоді не дременули, то підвели б його.

САЙКС

1.     Сайкс – грабіжник, найжорстокіший герой роману. 

2.     Він ставиться жорстоко не тільки до Олівера, а навіть до своєї собаки.

3.     Грубо й жорстоко він ставиться й до Ненсі, яка виходила його під час тяжкої хвороби і віддано й палко кохає.

4.     Сайкс залишає пораненого Олівера напризволяще.

5.     Сайкса характеризує готовність до найтяжчого злочину – вбивства. Він позвірячому вбиває єдину близьку йому людину – Ненсі.

6.     Сайкс вбиває Ненсі  з глибокого почуття страху за власну шкуру,  повіривши Фейгіну, він навіть слухати не хоче дівчину.

7.     Смерть Сайкса – логічне завершення його мерзенного життя. Покарання приходить зсередини, в його психіці відбувається злам.

ЦИТАТИ

1.     Сайкс людина жорстока. Коли його власна кров скипає, пролити чужу йому за іграшку.(Фейгін)

2.     Якщо ти бодай рота розтулиш на вулиці, поки я сам до тебе не заговорю, – ця куля розчерепить тобі голову. Для підкріплення наказу він штурхнув собаку ногою так, що той відлетів у протилежний кінець кімнати.

3.     Вона похапцем показала на синці на шиї та руках. Хвороба не пом'якшила крутого норову містера Сайкса: коли дівчина допомагала йому піднятись і вела до стільця, він обкладав її лайкою за невправність, та ще й боляче штурхонув.

4.     Сайкс зціпив зуби, озирнувся ще раз, прикрив розпластаного Олівера плащем і побіг понад живоплотом.

5.     Він щосили двічі вдарив дівчину пістолетом по зверненому до нього обличчю, що майже торкалось його власного.

6.     – Ти сама знаєш, клята відьма! – відказав грабіжник, ледве переводячи подих. – Тебе цю ніч вислідили, підслухали кожне твоє слово.

7.     – Знову ці очі! – вихорився у нього нелюдський крик.

Він заточився, наче вражений блискавкою, і, втративши рівновагу, впав через парапет. Петля була у нього якраз на шиї.

МІСІС МЕЙЛІ

1.     Місіс Мейлі – вдова середнього достатку, яка свого часу забрала Розу від селян і позбавила її долі, подібної до долі Ненсі.

2.     Місіс Мейлі дійсно щиро любить Розу, під час хвороби дівчини вона не відходить від її ліжка.

3.     Жінка без вагань залишає в себе пораненого Олівера і піклується про його

здоров’я і навчання.

ЦИТАТИ

1.     … всупереч усім нашим зусиллям, вона залишилась у цієї леді й зажила щасливо. 

2.     Олівер застав місіс Мейлі в маленькій вітальні. В нього похололо на серці: старенька доти не відходила від ліжка хворої. Я люблю її, і Господь знає, як я її люблю!(місіс Мейлі)

3.     – Моя люба, – мовила старенька, пригортаючи до грудей заплакану дівчину, – невже ти думаєш, що я дозволю хоч одній волосинці впасти з його голови? Тим часом Олівер потроху одужував і набирався сили завдяки піклуванню місіс Мейлі, Рози й добросердого  містера Лосберна.

ДОКТОР ЛОСБЕРН

1.     Доктор Лосберн – друг родини Мейлі. Відрізняється запальним характером.

2.     Він відрізняється такими рисами характеру, як доброта і справедливість.

3.     Доктор Лосберн впевнює місіс Мейлі в необхідності приховати від поліції справжні обставини появи Олівера в їх будинку задля порятунку хлопчика.

4.     Після розповіді Олівером обставин його життя повірив хлопчику й став йому другом.

ЦИТАТИ

1.     Слід зазначити, що добряга лікар ціле своє життя діяв не інакше, як зопалу. 

2.     Містер Лосберн, відомий на десять миль довкола просто як лікар, погладшав скоріше завдяки своїй добрій вдачі, аніж від того, що йому добре жилося.

3.     Нас виправдує добра мета. Тож скористаймося з неї. Зрештою, в тому, що ми обертаємо лихо на добро, нашої провини немає. 

4.     – Але ж ви йому повірили? – перервала його Роза. – Хоч як це дивно, повірив, –

відповів лікар.

МОНКС

1.     Монкс – Едвард Ліфорд, зведений брат Олівера Твіста, який поклявся занапастити хлопчика. 

2.     Він виявляє мало не від природи закладену в ньому виняткову зіпсутість. Ця зіпсутість –  закономірний наслідок типового для буржуазії шлюбу з розрахунку, який неминуче веде до розриву всіх родинних зв’язків, спотворених гонитвою за грошима.

3.     Монкс ненавидить Олівера через заповіт батька.

4.     Монксу мало того, що він розтратив спадок Олівера, він вимагає від Фейгіна залучити хлопчика  до злочинної діяльності, щоб заплямувати його душу.

5.     Монкс викупив у містера і місіс Бамбл речі, які засвідчували народження Олівера, і знищив їх.

6.     Кінець життя героя закономірний: він помирає у в’язниці. 

ЦИТАТИ

1.     Одне слово, Фейгіне, – сказав він, – ви хоча й хитрий єврей, а ніколи ще не розставляли тенета,  які я сплету для свого братика Олівера.

2.     Коли йому минуло вісімнадцять років, він зник із дому, прихопивши її коштовності і гроші, проциндрив їх, програв у карти, підробив векселі й утік до Лондона, де протягом двох років водився з усякою патолоччю.

3.     Я поклявся їй зацькувати його, якщо він мені десь попадеться, не переслідувати його з безнастанною жорстокістю, вилити на нього всю ненависть, і насміятися над образливим заповітом свого батька, довівши хлопця, якщо буде моя змога, до шибениці.

4.     Старий єврей, давній спільник і довірена особа Монкса, дістав від нього велику винагороду за те, що заплутає Олівера в свою павутину.  

5.     Монкс витяг маленький сап'яновий гаманець з-за пазухи, … прив'язав до свинцевого важка, …  і кинув у отвір.

6.     Монкс знову взявся за старе і попав у в'язницю, діставши за плутні та ошуканство чималий термін; там він і помер від давньої своєї хвороби. 

НОЙ КЛЕЙПОЛ

1.     Ной Клейпол – учень трунаря Сауербері. Він себелюбний і зарозумілий.

2.     Ной – вихованець дитячого притулку. Через п’яницю батька він терпів  знущання вуличних хлопчаків. А тепер вирішив позбиткуватися з Олівера.

3.     Він заздрісний і жорстокий. 

4.     Разом із Шарлоттою грабує містера Сауербері, але під час подорожі до Лондона залишає гроші у дівчини.

5.     Шукаючи легких заробітків,  Ной зв’язується з Фейгіном і охоче береться грабувати дітей.

6.     Виказавши Фейгіна,  він завершує свою кар'єру як штатний поліцейський інформатор.

ЦИТАТИ

1.     – Ти знаєш, з ким розмовляєш, підкидьку? – З містером Ноєм Клейполом, – сказав хлопець, – з твоїм начальником! 

2.     –  А скільки тобі років? – поцікавився голос.

–                    Десять, сер, – відповів Олівер.

–                    Тоді я тебе відлупцюю, як тільки зайду, – повідомив голос. – Не я буду, як не відлупцюю, підкидьку.

3.     Протягом багатьох місяців він безмовно терпів кривди й знущання Ноя Клейпола, який аж казився від заздрощів.

4.     Слід зауважити, що цей джентльмен виявив таку довіру до Шарлотти лише з тих  міркувань, щоб на той випадок, якби їх схопили, гроші знайшли у неї. 

5.     – А що воно таке? – спитав містер Клейпол. 

–                    Курчата, дорогесенький мій, це малі діти, яких матері часом посилають щось купити з шестипенсовиком або шилінгом; а «скубти» означає ось що: ти віднімаєш у малюка монету. 

6.     Розміркувавши, він вибрав собі фах донощика, і це діло дає йому добрий

заробіток. 

ШАРЛОТТА

1.     Шарлотта – служниця в домі трунаря Сауербері. Вона не любила Олівера.

2.     Вона знущається з Олівера, годує його недоїдками. 

3.     Шарлотта кохає Ноя з рабською покорою, заради нього йде на злочин, краде гроші в трунаря Сауербері.

4.     Дівчина мріє про гарне життя, але не за рахунок чесної праці.

5.     Коли Ной стає донощиком, вона допомагає йому в роботі.

ЦИТАТИ

1.     Шарлотта ставилася до Олівера погано, бо погано ставився до нього Ной.

2.     – Візьми собі оті шматочки, що лежать на кришці каструлі. – Ах ти ж, не-вдячний, ка-пос-ний, пас-куд-ний мер-зот-ни-ку! – І за кожним складом вона відважувала Оліверові добрячого стусана.

3.     – Гроші з каси вкрала ти, – сказав містер Клейпол. – Не забувай про  це. – Я вкрала їх для тебе, мій любчику, – заперечила Шарлотта.

4.     – Шарлотто, я хочу жити по-панському, а ти, коли хочеш, будеш  справжньою                леді.

 Я то хочу, ще й як, любчику, – відповіла Шарлотта, – та тільки не щодня нам щаститиме чистити каси в крамницях.

5.     Минаючи двері якого-небудь добросердого шинкаря, леді раптом зомліває, а джентльмен, випросивши чарочку бренді на три пенси, щоб привести її до тями, наступного дня доносить на шинкаря і кладе собі в кишеню половину належного штрафу.

РОЗА МЕЙЛІ (ФЛЕМІНГ)

1.     Роза Мейлі – тітка Олівера. В дитинстві потрапила в скрутну ситуацію, коли мати Монкса навела на неї наклеп. 

2.     Роза дуже добра. Вона безмірно вдячна місіс Мейлі, яка забрала її в свою родину.

3.     Роза зразу ж пройнялася співчуттям до Олівера й попросила місіс Мейлі залишити хлопчика у них.

4.     Вона одразу ж повірила в те, що він ні в чому не винний.

5.     Роза намагається витягнути Ненсі з її злочинного оточення.

ЦИТАТИ

1.     … ці люди повірили, і для дитини почалося таке життя, що навіть ми з матір'ю не могли побажати їй гіршого.

2.     … побачивши, що старенька дивиться на неї, вона пустотливо відкинула з лоба гладеньке волосся, і очі її засяяли  такою любов'ю і щирою відданістю, що духи небесні всміхнулися б, якби глянули на неї у цю мить.

3.     – Тьотю, люба тьотю, ради бога, подумайте про це перше ніж дозволите  забрати цю хвору дитину до в'язниці, де вона вже остаточно загине! Тож благаю, згляньтеся на нього, поки ще не пізно!

4.     –  Він не може бути геть зіпсований, це неможливо! - не здавалася дівчина. –  Але невже, ну, невже ви справді вірите, що цей тендітний хлопчик був добровільним спільником найгірших покидьків суспільства? – спитала Роза.

5.     –  Досить тільки вам повторити свою розповідь одному джентльменові, якого я миттю можу покликати з сусідньої кімнати, як вас негайно - не мине і півгодини

–  відвезуть у безпечне місце.

ГАРРІ  МЕЙЛІ

1.     Гаррі – син місіс Мейлі. Він стає другом для Олівера.

2.     Гаррі палко кохає Розу й відстоює своє право бути разом з нею перед матір’ю і самою Розою. 

3.     Побачивши, що Роза не погодиться вийти за нього заміж через побоювання зіпсувати його кар’єру майбутнього депутата парламенту, Гаррі залишає дядькапокровителя й стає звичайним сільським священиком.

ЦИТАТИ

1.     Прощаючись з хлопчиком, містер Мейлі пообіцяв завжди бути його другом і заступником.

2.     –  Мамо, поміркуйте про це, зрозумійте: йдеться про щастя вашого сина, а не про якусь примху чи дрібничку.

3.     Я вирішив: якщо мій світ не може стати вашим світом, я зроблю ваш світ

своїм.

ЧАРЛІ БЕЙТС

1.     Чарлі Бейтс – приятель Джека Докінса, який всюди його супроводжує.

2.     Чарлі, як і Джек, – кишеньковий злодій.

3.     Чарлі наділений неабияким почуттям гумору. Він постійно кепкує з Оліверової недосвідченості.

4.     Чарлі вірно служить Фейгіну, тому допомагає Джеку залучити Олівера до злодійської зграї.

5.     Чарлі не зміг змиритися із вбивством Ненсі, тому знайшов у собі сили порвати із злочинним життям.

ЦИТАТИ

1.     Повернувся Пройда в супроводі свого дуже спритного приятеля, якого напередодні ввечері Олівер бачив з люлькою в зубах, тепер його офіційно відрекомендували як Чарлі Бейтса.

2.     – А ти що приніс, дорогесенький? – звернувся Фейгін до Чарлі Бейтса.

–   Витирачки, – відповів юний Бейтс, дістаючи чотири кишенькові хустки.

3.     – Шкода, що він не вурка!

–   Еге ж,- озвався юний Чарльз Бейтс.– Через те, що дурний.

4.     Він та його приятель містер Докінс почали змальовувати, не шкодуючи барв, усі принади свого життя.

5.     … попрацювавши наймитом у фермера і помічником у фурмана, зараз він найвеселіший молодий скотар у всьому Нортгемптоншірі.

НЕНСІ

1.     Ненсі – одна із вихованок Фейгіна.

2.     Спочатку Ненсі допомагає Фейгіну. Вона розшукує Олівера й разом із Сайксом викрадає його.

3.     Згодом дівчина усвідомлює, яку роль зіграла в долі Олівера.  

4.     Спочатку вона не дає Фейгіну і Сайксу бити хлопчика.

5.     Усвідомивши, яка небезпека чекає на Олівера збоку Монкса, Ненсі            звертається по допомогу до Рози.

6.     Проте дівчина відмовляється виказати Фейгіна, керуючись своєрідним кодексом злодійської честі.

7.     Ненсі також відмовляються від будь-якої винагороди.

ЦИТАТИ

1.     Ти навчив мене красти, коли я була вдвоє менша за нього! – Вона показала на Олівеpa. –  I відтоді я дванадцять років краду для тебе, дванадцять років займаюся цим ремеслом!

2.     – Ну як, Ненсі, знайшла слід? – запитав Сайкс, подаючи їй чарку.

–        Знайшла, Білле, – відповіла юна леді, вихиливши її. – Відбігала собі ноги, але знайшла. Хлопчисько хворів, не вставав з ліжка і...

«Ой, мій любий братику!» – і не встиг він озирнутися, як чиїсь руки міцно обвилися навкруг його шиї.

3.     І краще б я крізь землю провалилась, перше ніж погодилася привести його сюди! Від сьогодні він стає злодієм, брехуном, нечистою силою, всім, що є на світі бридкого.

4.     Він луснув Олівера по спині і замахнувся палицею вдруге, коли раптом Ненсі підскочила до нього, видерла палицю в нього з руки й пошпурила її в камін з такою силою, аж жарини бризнули на підлогу.

–        Бий мене, Білле, ріж мене! – кричала дівчина, щосили стримуючи його. – Але я не дам собаці порвати дитину, хоч убий, не дам!

5.     Я та сама особа, що знову затягла Олівера до старого Фейгіна того вечора, коли хлопець вийшов з дому в Пентонвілі.

6.     – Я не зроблю цього! Нізащо в світі! – вигукнула дівчина. – Дарма що він сущий диявол і для мене був ще гірший за диявола. Я ніколи цього не зроблю.

7.     – Тоді, – помовчавши, сказала Роза, – чи не взяли б ви у мене трохи грошей, на які могли б чесно жити, принаймні до нашої наступної зустрічі? – Жодного пенні! – махнувши рукою, одказала дівчина.

8.     – Ні, пізно, – я не можу залишити його тепер! – у розпачі вигукнула дівчина. – Не можу стати причиною його смерті.