Оповідання «Геній» Мо Яня, сучасного китайського письменника

Конспект уроку: Оповідання «Геній» Мо Яня, сучасного китайського письменника – історія талановитого юнака, який наполегливо шукає спосіб убезпечення людей від руйнівних землетрусів.

Мета: опрацювати зміст оповідання китайського письменника, наголосити на гуманістичній сутності образу та духовній стійкості;

визначити актуальні проблеми сучасного світу, національне та загальнолюдське значення твору;

усвідомити відповідальність за свої вчинки.

Хід уроку

Словник:

Геній – особа, наділена геніальністю , тобто найвищим  ступенем прояву урок формування (засвоєння) й удосконалення навичок та вмінь; творчих сил людини.

 Землетрус – це стресове розвантаження тектонічних напруг в земній корі, які накопичуються в ній еволюційно у результаті дії тектонічних зусиль.

Вчитель Сьогодні ми вирушаємо у віртуальну подорож, під час якої поглибимо знання життєпису китайського письменника та освоїмо зміст оповідання «Геній». Нас чекає швидкісний потяг на магнітній подушці, який розвиває швидкість до 600 кілометрів і долає відстань швидше літака.

Відповідь на сім запитань буде вашим квитком на потяг:

  1. Яких китайських поетів ви знаєте? ( Лі Бо, Ду Фу)

2. Яке справжнє прізвище письменника Мо Янь? (Гуань Моє)

3. У якій родині зростав майбутній письменник ( у селянській)

4. Якою престижною премією  відзначена творчість митця? (Нобелівською)

5. Що означає псевдонім? («Мовчи»)

6. Де народився письменник? ( у провінції Шаньдун на сході Китаю)

 7. У якому році написане оповідання «Геній»? (2010 р.)

Вчитель повідомляє мету подорожі (уроку), наголошує на актуальності питання, яке досліджує вчений.

В оповіданні зазначено жахливі результати: «Під час землетрусу в місті Таншань загинуло 240 000 тисяч людей. Це ще, можна вважати, і мало, а ось у 1556 році в провінції Шеньсі під час землетрусу загинуло 830 000 тисяч людей. Також був сильний землетрус і в Японії, і сильний землетрус в Чилі, загинуло більше 100 000 людей».

У 2023 році руйнівні землетруси відбулися в Туреччині, Новій Зеландії, Румунії, Греції, Еквадорі.

  Але не зважаючи на зусилля сейсмологів наразі не існує методів прогнозування точного часу початку землетрусу. Мо Янь написав історію життя геніального юнака, який хоче врятувати світ від руйнувань.

Він робить відкриття і спонукає людей задуматись над проблемою.

Учень-провідник. Перша зупинка. Провінція Шаньдун на сході Китаю. Тут народився Гуань Моє. Пізніше він взяв псевдонім Мо Янь, що означає «мовчи». «Мовчи» – таке прохання-пораду він чув  від своїх батьків: небезпечно було говорити зайве на вулиці, де могла бути таємна поліція. У дитинстві він був негарним, але слідував маминим порадам творити добро, і тоді зовнішність не матиме значення. Саме матері завдячував за терплячість і уміння прощати. Підтримка родини – підґрунтя для успіху людини.

Учень-провідник. Наступна зупинка – Стокгольм. На церемонії вручення Нобелівської премії Мо Янь виступив з лекцією «Людина, яка розповідає історії».  

Повідомлення учня «Тези нобелівської промови» Письменник повторює за Лао-цзи: «Нещастя може повернутися щастям. У невдачі прихована вдача». У промові письменник наголошує, як важливо записувати, бо «сказане слово віднесе вітер, а написане – переживе віки» Премію за 2012 рік він отримав за «галюцинаторний реалізм, що поєднується з народними казками, історією та сучасністю».

 Учень-провідник. Зупинка в селі, де пройшло дитинство Цзян Дачжі. 

Вчитель. Тут  ми зупинимось довше, бо нам треба збагнути, як відбувалось формування вченого, який наполегливо шукає спосіб убезпечення людей від руйнівних землетрусів.

Робота з текстом. Завдання 1) знайти в тесті портретну характеристику (Коли Цзян Дачжі був маленьким, старші люди в селі й учителі в школі вважали його найрозумнішою дитиною. Він народився з круглою головою, з блискучими синьо-чорними очима, так що дивлячись на нього, відразу можна було сказати – геній)

2) простежити, як гартувався характер героя.  (Після того, як хлопці намагались розбити йому голову, «чекали покарання Вовка, щодня під час уроку всі до смерті цього боялися. Однак так нічого й не сталося. Ми всі так само дурнішали, а Цзян Дачжі все розумнішав». «Спочатку він зайняв перше місце у змаганні серед учнів початкових шкіл району з написання творів, потім написав науково-фантастичний твір під назвою "Земля – великий кавун",

«У цієї дитини змалку була власна думка, якщо виникла ідея, то і десять старих биків його з місця не зможуть зрушити»).

Учень-провідник Зупинка в цьому ж селі через низку років.

Завдання: 1)знайти у тексті портретну характеристику Цзян Дачжі («його обличчя ще більше побіліло, очі стали більшими, він схуднув, немов взяв на себе те, що не під силу його голові».  

«Весь його одяг просочився червоно-синім чорнилом, на голові ніби виступила пелена білої пари, і якщо то була не душа небожителя, тоді що ж?».

«Ми помічали, як він худнув. Його тіло дуже скоро перетворилося в кавуновий паросток, голова також непомітно схудла і стала, як кавун»)

2) дати відповідь на запитання: Чим займався вчений?

(«Я кинув навчання і повернувся для того, щоб досліджувати і прогнозувати землетруси». «Він на полі свого батька, стоячи навколішки і тримаючи в руці збільшувальне скло, розглянувши паростки кавунів, розглядав і самі кавуни, так він розглядав їх багато разів до самого обіду». «Він пише якісь звивисті іноземні букви і малює наукові малюнки незвичайної форми»).

 Завдання: Упорядкувати текстові пазли, які засвідчують зміни у сприйманні Цзян Дачжі однокласниками, вплив героя на пробудження їхньої свідомості. 

  «Ми – його однокласники – завжди терпіти його не могли, страшенно ненавиділи… Наша мета була така – розбити голову»

«Тепер, коли Цзян Дачжі був далеко від нас, то незбагненне почуття ненависті до нього непомітно зникло… Ми з повагою вітали його, і він ввічливо відповідав на наше»

«Цзян Дачжі… просив нас зв'язати разом кілька гарбузів і допомогти переправити його. Ми з великою радістю погодилися».

 «Коли ми взнали новину про те, що Цзян Дачжі кинув вчитися і повернувся додому, нас усіх охопив жах». «нас охопило почуття жалю, через те, що ми такі пустоголові свині й тупі осли, тільки і можемо, що на селянському дворі перевертати землю і засипати в неї гній, як тільки ми народилися і кісточки обросли м'ясом – наша доля стала приречена».

  «…були зворушені його стійким духом, а ми завдяки йому зрозуміли: стати вченим важче, ніж стати селянином, щоб стати селянином, потрібна лише богатирська сила, щоб проливати піт, але, закінчивши роботу, можна бігти до ріки, стрибати у воду і купатися, лежати на протязі під навісом для спочинку і спати, адже це і є людське щастя».

 «…вже не відчували себе спокійно, особливо, коли вночі, сидячи під навісом, дивилися на кавуни, підіймали голову і бачили обсипане зірками небо, опускали голову і всюди бачили кавуни, так що нас раптом охоплював великий страх, маса сумнівів, як і купа мурашок кублилася в наших головах: кавун – це земля, тоді листя кавуна – це що? Квіти кавуна – що це? Насіння кавуна – що це? Що таке кукурудза? Що таке соєві боби? Що таке борсук, який їсть кавуни? Що таке пустеля? Що таке хімічне добриво з сечовини?… А що ж таке людина?»

  Учень-провідник. Україна. Повертаємось додому, щоб осмислити побачене

Практична робота: дослідження індивідуального стилю митця 

   В оповіданні описані реальні події, географічні об’єкти, землетруси  1556 та 1976 рр.;

 детально зображено життя селян, працю на баштані («наша земля якраз хороша для вирощування кавунів»;

використано китайські крилаті вислови.

Підведення підсумків. Оцінювання учнів

Домашня робота: усно порівняти «магічний реалізм» і «галюцинаторний реалізм», написати твір-роздум про долю геніїв (за оповіданням Мо Яня)