Конспект уроку "Правління Володимира Мономаха та Мстислава Великого"

Про матеріал
План-конспект уроку історії України у 7 класі. Мета: розглянути на уроці період Київської держави за князювання Володимира Мономаха і Мстислава Великого; пояснити зміст термінів і понять «Статут Володимира Всеволодовича», «Повчання дітям»; розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації; виховувати гуманістичні моральні цінності учнів на матеріалі «Повчання дітям» Володимира Мономаха.
Перегляд файлу

Історія України. 7 клас: розробка уроку до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 15

Тема. Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого.

Мета: розглянути на уроці період Київської держави за князювання Володимира Мономаха і Мстислава Великого; пояснити зміст термінів і понять «Статут Володимира Всеволодовича», «Повчання дітям»; розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації; виховувати гуманістичні моральні цінності учнів на матеріалі «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, карта «Київська Русь за князювання Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича».

Основні дати: 1113—1125 рр. — правління Володимира Мономаха у Києві; 1125—1132 рр. — правління Мстислава Великого у Києві.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Володимир Мономах: життєвий шлях.

2. Київське повстання 1113р.

3.Володимир Мономах — великий князь київський.

4. «Повчання» Володимира Мономаха.

5. Правління Мстислава Великого.

V. Закріплення нових знань

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ Запитання і завдання

1. Чи міг, на вашу думку, порядок престолонаслідування, запроваджений Ярославом Мудрим, забезпечити тривалу стабільність державної влади на Русі? Чому?

2. Охарактеризуйте розвиток Київської держави за правління Ярославичів.

3. Яку роль в управлінні Руссю відігравали князівські з’їзди? Наведіть приклади, що підтверджують вашу думку.

4. Уявіть себе літописцем і складіть хроніку подій доби Ярославичів. До кого з Ярославичів ви більш прихильні? Чому?

5. Розкажіть, яких висновків ви дійшли, готуючи повідомлення «Вплив половецьких набігів на розвиток Київської держави».

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Яка система престолонаслідування була запроваджена Ярославом Мудрим? Чому і як вона була змінена?

2. Що таке віче і снем?

3. Які нові кочові племена з’явилися на кордонах Русі в середині XI ст.?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Дидактична гра «Три речення»

(Використання гри сприятиме активізації сприйняття учнями нового матеріалу.)

Правила гри. Після завершення розгляду матеріалу учні повинні передати зміст кожного з пунктів плану уроку трьома простими реченнями. Переможцем визнається той учень, розповідь якого найточніше відображатиме зміст розглянутого матеріалу.

1. Володимир Мономах: життєвий шлях

Розповідь учителя

Велике значення для історії Русі мало правління онука Ярослава Мудрого Володимира Мономаха (1053—1125). Його називали так за родовим ім’ям матері.

Цікаво знати

Існує легенда, що візантійський імператор Константнії Мономах надіслав онуку Володимиру символ царської влади — так звану шапку Мономаха, якою згодом коронувалися московські великі князі й царі. Хоча насправді шапка Мономаха була виготовлена значно пізніше.

Своє дитинство Володимир провів при дворі батька в Переяславі. Коли Всеволод Ярославич у 1078 р. став князем київським, Володимир отримав в уділ Чернігів, де правив 16 років (1078—1094 рр.). Це був період розквіту Чернігівської землі, зростання міст і будівництва храмів.

Після смерті батька в 1094 р. Володимир добровільно поступився чернігівським уділом на користь Олега Святославича, який мав переважні права на ці землі, а сам повернувся до Переяслава. Володимир також не прагнув захопити київський престол. Він віддав його Святополкові, сину Ізяслава, який за тогочасними законами заміщення князівських престолів мав переважні права на Київ. Історики вважають, що, поступаючись чернігівським і київським уділами на користь своїх родичів, Володимир керувався повагою до законів, установлених його дідом Ярославом Мудрим, і небажанням розпочинати нову хвилю міжкнязівських чвар.

Переяславський період життя Володимира Мономаха (1094— 1113 рр.) пов’язаний із постійною боротьбою князя проти нападів половців на руські землі. Йому вдалося організувати декілька спільних походів руських князів проти половців — у 1103, 1109, 1110, 1111 рр.

Від кінця XI до початку XII ст. Володимир Мономах був однією з найбільш шанованих постатей. Це пояснювалося насамперед тим, що він був єдиним серед руських князів, хто зумів організувати дієву відсіч набігам половців і постійно перемагав їх. Талант полководця поєднувався у Володимира з неабиякою особистою відвагою.

Цікаво знати

У 1111 р. відбувся грандіозний похід руських дружин проти половців. Натхненник походу Володимир Мономах надав йому характеру хрестового походу за зразком західноєвропейських хрестових походів, спрямованих на мусульманський Схід.

2. Київське повстання 1113 р.

Розповідь учителя

Коли навесні 1113 р. помер великий князь Святополк II Ізяславич, його побожна дружина за давньою традицією влаштувала роздачу добра князя. Роздачі з княжої скарбниці виявилися досить щедрими: вдова намагалася якось залагодити неприємну історію із сіллю, якою князь спекулював у змові з лихварями. Проте такі дії мали протилежний результат. Кияни розцінили це як слабкість влади і, зібравшись на віче, вирішили запросити на київський престол Володимира Мономаха. Однак той відмовився, пославшись на рішення Любецького з’їзду. Тим часом озброєні кияни погромили двір святополкового тисяцького Путяти, а слідом почали нищити квартали іноземців, особливо єврейських купців і лихварів. Налякані подіями бояри і купці вдруге звернулися до Володимира Мономаха із проханням посісти престол у Києві.

Робота з документом

ЗІ ЗВЕРНЕННЯ БОЯР І КУПЦІВ ДО ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА

Іди, князю, у Київ, а як не підеш, то знай, що багато лиха вчиниться, це не тільки двір чи соцьких... пограбують, а ще й нападуть... і на бояр, і на монастирі, і будеш ти відповідати, князю, коли пограбують і монастирі.

Запитання до документа

1) Чим аргументували своє звернення до князя бояри і купці?

2) Як ви вважаєте, чому кияни звернулися саме до Володимира Мономаха?

Великим князем Мономах став у 1113 р., коли йому вже виповнилося 60 років. На початку правління він запропонував прийняти новий звід законів («Статут Володимира Всеволодовича»), який доповнив «Руську правду». У «Статуті» було здійснено спробу вирішити найболючіші проблеми суспільного розвитку — обмеження лихварства, скасування перетворення вільних людей на холопів за борги тощо. Уперше було визначено права та обов’язки селян, які потрапляли в кабалу через невідпрацьований борг (закупи).

 

3.Володимир Мономах-великий князь київський.

Упродовж 12 років свого князювання, незважаючи на поважний вік, Володимир зберігав енергійність, гострий розум і здатність до рішучих дій. Він зміг приборкати міжкнязівські чвари, зміцнити одноосібну владу й відновити єдність Русі. Володимир востаннє об’єднав під своєю владою більшу частину Русі — Київську, Переяславську, Смоленську, Волинську, Турово-Пінську, Мінську, Новгородську, Ростово-Суздальську землі. Верховну владу київського князя визнавали навіть чернігівські та галицькі князі.

У перші роки свого правління Володимир завершив розгром половців і відігнав їх від кордонів Русі. У 1116 р. руські полки під проводом його сина Мстислава здійснили успішний похід місцями зимових стоянок половців на Дону, потіснили їх у глиб степів і захопили велику здобич. Цей удар був настільки відчутним для половців, що 1120 р., коли руські дружини знову рушили в степ, половців вони вже не знайшли. У подальші роки половці більше не нападали на Русь.

Успіхи політики Володимира Мономаха позитивно вплинули на внутрішній розвиток Русі. Пожвавилися існуючі та виникли нові торговельні й господарські зв’язки. Величними будівлями прикрасилися міста. Під Києвом було споруджено дерев’яний міст через Дніпро.

Ставши великим князем, Володимир Мономах розгорнув активну зовнішньополітичну діяльність. Як і внутрішня діяльність, вона була спрямована на зміцнення його особистої влади.

У 1116 р. Володимир втрутився в боротьбу різних придворних угруповань за імператорський трон Візантії. Це призвело до конфлікту, і руські полки рушили на Дунай. Суперечку вдалося владнати мирним шляхом. Наступними роками відносини з Візантією покращилися, і в 1122 р. онука Володимира вийшла заміж за імператора Візантії. Володимир підтримував династичні зв’язки і з іншими правителями Європи: Угорщини, Швеції, Польщі, Данії, Норвегії. Такі кроки князя мали засвідчити, що на Русі немає рівних цій родині, тому їй повинна належати одноосібна влада.

4. «Повчання» Володимира Мономаха

Колективна робота учнів з підручником

Учитель організовує самостійне опрацювання учнями відповідного матеріалу параграфа та історичного джерела з наступним визначенням основних ідей «Повчання дітям» та значення твору в цілому.

Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за допомогою наведеного матеріалу.

Додаткова інформація

Володимир Мономах залишив по собі пам’ять не лише як талановитий полководець і далекоглядний державний діяч, але і як видатний письменник свого часу. Його перу належить високохудожній літературно-публіцистичний твір «Повчання».

Під однією назвою в «Повчанні» об’єднані чотири окремі літературні твори: «Повчання дітям» Мономаха, його життєпис, лист до князя Олега Святославича (Гориславича) та молитва. Проте авторство останнього, як нещодавно з’ясували історики, не належить Мономахові. Найцікавішим у зібранні є «Повчання дітям». У цьому творі старий князь пригадує минулі роки, описує військові походи та не приховує при цьому помилок, яких припустився на довгому життєвому шляху. Твір написаний у дещо скорботному тоні. Це, імовірно, пояснювалося тим, що Мономах відчував недосяжність того морального й політичного ідеалу, якого прагнув. Тогочасні реалії примушували князя брати участь у міжкнязівських усобицях, поступатися своїми принципами. Однак Мономах намагався застерігати нащадків від повторення його помилок.

Розуміючи, що синам доведеться управляти князівствами, він намагався дати їм цінні поради. Насамперед князь настановлював дотримуватися християнських чеснот. Він хотів бачити своїх дітей добрими, співчутливими до людського горя, привітними, людяними. Закликав виявляти милосердя й особливо цінувати людське життя.

Робота з документом

ІЗ «ПОВЧАННЯ ДІТЯМ» ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА

...А се — мізерного слабого ума мойого поучення. Послухайте мене, якщо не все прийміте, то хоч половину... Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте й подавайте сироті, і за вдовицю вступитесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо хто і буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської.

...Паче всього — гордості не майте в серці і в умі.

...Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться... На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню.

...Бережіться брехні, і пияцтва, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло.

...недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте.

Запитання до документа

1) Із якою метою написано цей твір?

2) Чого навчав своїх дітей Володимир Мономах?

3) Чому саме такими хотів бачити синів Володимир?

4) Які думки князя є актуальними й зараз?

У повчаннях Мономаха синам важливим було піклуватися про рідну землю та підданих, не завдавати їм прикрощів. Як мудра людина, Володимир Мономах прагнув переконати синів у тому, як важливо навчатися: «А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того навчайтеся... Лінощі ж — усьому [лихому] мати: що [людина] вміє — те забуде, а чого ж не вміє — то того не навчиться».

5. Правління Мстислава Великого

Розповідь учителя

Перед смертю Мономах поділив землі Русі між своїми синами, які стали князями найбільших міст Русі: Новгорода, Смоленська, Переяслава, Турова, Володимира та Ростова. Коли Володимир помер, великокнязівський престол перейшов до його старшого сина Мстислава (1125— 1132 рр.). Новий великий київський князь швидко підпорядкував своїй владі всіх руських князів. Усі Мономаховичі під його твердою рукою діяли разом і згуртовано. За межами родини були лише Чернігів, Полоцьк та дрібні волості майбутньої Галицької землі. Проте місцеві князі не наважувалися чинити опір Мономаховичам.

Мстислав продовжував політику батька щодо збереження єдності Русі. Успішною була відсіч князя спробам половців скористатися смертю Володимира Мономаха й повернутися в південно-руські степи. Як писав літописець, Мстислав «багато поту втер за землю Руську». У 1129 р. він потиснув їх аж за Волгу і далі.

Мстислав також воював із литовськими племенами, накладав данину на чудь, підтримував династичні зв’язки зі Швецією, Норвегією, Польщею, Чехією та Візантією.

Про високий міжнародний авторитет князя свідчить такий випадок. У 1129 р. руські купці, що поверталися з Моравії (Чеське королівство), були пограбовані поляками. Тільки-но про це стало відомо Мстиславу, він негайно відправив посла до польського короля Болеслава з вимогою відшкодувати збитки, завдані купцям. Болеслав відразу дав відповідь, що компенсує всі збитки, а в подальшому надаватиме руським купцям на території своїх володінь охорону.

Влада Мстислава справді була загальноруською, за що нащадки називали його Великим. Ні в кого не питаючись, він заповів Київ братові Ярополку. Проте Мстислав припустився однієї фатальної помилки, яка далася взнаки вже після його смерті. Так, у суперечці за чернігівський престол Мстислав підтримав Ольговичів (нащадків Олега Святославича), які згодом стали головними конкурентами Мономаховичів у боротьбі за владу на Русі.

Наступнику Мстислава Ярополку не вдалося зберегти єдність держави. Після смерті Мстислава міжкнязівські усобиці спалахнули з новою силою, і дуже швидко Русь розпалася на півтора десятка земель і князівств, володарі яких безперервно змагалися між собою за першість.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

I варіант

Бесіда за запитаннями

1. Назвіть роки правління Володимира Мономаха?

2. У яких удільних князівствах довелося правити Володимиру Мономаху до 1113 р.?

3. Якими були причини повстання киян у 1113 р.?

4. Скільки років було Володимиру Мономаху, коли він став великим князем київським?

5. Чого вчить нащадків Володимир Мономах у «Повчанні дітям»?

6. Скільки років правив Мстислав Великий?

II варіант

А щоб закріпити наші знання, проведемо бліц – турнір.

1. Чому Володимира називали Мономахом? (Мати Володимира сестра Візантійського імператора )

2. Яка подія стала приводом до повстання в Києві? (Смерть Святополка)

3.Чому Мстислава називали Великим ? (За те ,що його влада була загальноруською)

4. Яке рішення на вічі у Києві ухвалили заможні городяни? (Кликати на престол В.Мономаха)

5. Назвіть причини повстання 1113 року.(Жорстокість князя, Путяти, грабунок лихварів)

6. Володарем якого князівства був Володимир Мономах? (Переяславського)

7. Яке будівництво велося за Володимира в державі? (міста, церкви)

8. Скільки великих походів здійснив Мономах на половців?(5)

9. Як називався додаток до «Руської правди» Володимира Мономаха? (Устав)

10. У якому віці помер Володимир Мономах? (на 73 році)

11. Де поховали Володимира Мономаха? (У Софійському соборі у Києві).

 

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

(Учитель привертає увагу учнів до провідних ідей матеріалу, розглянутого на уроці, за потребою супроводжує їх коротким коментарем.) Володимир Мономах був одним із видатних правителів часів Київської держави.

Володимир Мономах став організатором боротьби проти половецької небезпеки, здобув собі славу й авторитет, завдяки чому згодом зміг посісти престол великого князя київського.

Мстислав виявився останнім правителем єдиної Київської держави.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 11 підручника.

2. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення за темою «Місце Володимира Мономаха в історії Київської держави».

 

docx
Додано
21 грудня 2022
Переглядів
4042
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку