Конспект уроку: Проєкт-порівняння «Знаряддя праці первісної людини епохи палеоліту та неоліту»
Мета уроку:
Обладнання:
Хід уроку:
I. Організаційний момент.
II. Мотивація навчальної діяльності.
III. Вивчення нового матеріалу.
IV. Практична робота.
Після опрацювання запропонованого матеріалу учні спільно заповнюють порівняльну таблицю, в якій вони порівнюють знаряддя праці палеоліту і неоліту за різними критеріями.
|
Палеоліт |
Неоліт |
Матеріали з яких виготовлялися |
|
|
Способи обробки |
|
|
Основні типи знарядь |
|
|
Призначення (для чого використовувалися) |
|
|
Рівень складності виготовлення |
|
|
Обговорення результатів заповнення таблиці.
V. Підсумок уроку.
Знаряддя праці відіграли вирішальну роль у розвитку людства, впливаючи на всі аспекти життя наших предків.
Порівнюючи знаряддя палеоліту і неоліту, можна зробити такі висновки:
Палеоліт: Знаряддя були простішими за формою, багатофункціональними і використовувалися в основному для полювання та збирання.
Неоліт: З'явилися більш спеціалізовані знаряддя для землеробства, скотарства та ремесел. Технології обробки матеріалів стали складнішими.
Загалом, розвиток знарядь праці був тісно пов'язаний з еволюцією людини і суспільства. Від простих кам'яних рубил до складних металевих інструментів – цей шлях відображає тривалий процес пізнання світу та прагнення до вдосконалення.
VI. Домашнє завдання: Створити комікс або малюнок на тему "День з життя первісної людини".
Додатковий матеріал
Палеоліт
1. Льодовиковий період. І людиноподібні істоти, і кроманьйонці виготовляли знаряддя праці з каменю. Тому цей час отримав назву кам’яний вік. Його найдавніший період називають палеоліт (у перекладі із грецької — давній камінь). На території України він розпочався 1 млн років тому та тривав до XI тис. до н. е.: від появи тут першої людини до закінчення останнього льодовикового періоду.
Людина сучасного типу з’явилася на українських землях 40 тис. років тому. На життя первісних людей на території України в добу палеоліту особливий вплив мав клімат. Льодові шапки вкрили північ Євразії та Америки. Балтійське море було суцільним льодовиком, а рівень Світового океану знизився на 100 м.
Коли на українських землях тривала доба палеоліту?
Значну частину території сучасної України займали посушливі холодні степи, які простягалися на південь до Південного берега Криму. Тут мешкали мамонти, олені та бізони. На цих тварин полювало місцеве населення. М’яса одного мамонта могло вистачити на місяць харчування 40 особам.
Сучасні археологи стверджують, що на мамонтів полювали за допомогою довгих (до 3 м) метальних списів. Тварині завдавали поранень та чекали, поки вона ослабне від втрати крові. А от у ловчі ями мамонтів не заганяли: в умовах вічної мерзлоти давні мисливці не мали можливості викопати достатньо велику для цієї тварини яму.
2. Полювання та збиральництво. У добу палеоліту люди забезпечували себе їжею за допомогою збиральництва та полювання. Панувало привласнювальне господарство — тип господарювання, за якого людина не вирощувала собі їжу, а знаходила та збирала те, що давала їй природа. Люди користувалися найпростішими знаряддями праці: рубилом, палицею-копачкою і важким дрючком.
Виготовлення кам'яного рубила.
Шерстистий мамонт. Вага мамонта становила 8—12 тис. кг, товщина шкури — від 3 до 10 см, а довжина шерсті — 40—90 см.
Виготовлення кістяної голки.
Протягом усього періоду палеоліту знаряддя праці вдосконалювалися, кількість їх видів збільшилася. Це були списи та списометалки, ножі, скребла, сокири, проколки та голки тощо. Для виготовлення рубил, скребел, наконечників списів, сокир, ножів тощо первісні люди використовували один вид каменю — кремінь. Справа в тому, що кремінь відносно легкий, його нескладно обробляти, він поширений у природі. Крім того, за умови правильної обробки кремінь утворює дуже гострі краї. Інші знаряддя праці, як, наприклад, проколки та голки, робили з рогів або кісток тварин.
Населення доби палеоліту постійно переходило з місця на місце. Із часом ці переселення обмежилися переходами між літніми та зимовими стоянками. Найдавніша стоянка на території України була знайдена в Закарпатті біля села Королеве. Людиноподібні істоти жили там 1 млн років тому.
Стоянки кроманьйонців розміщувалися, як правило, у долинах річок. Стоянка складалася із чотирьох-п’яти жител, де разом проживало по кілька сімей. Каркас житла діаметром 4—5 м виготовляли з кісток мамонта й вкривали шкурами бізонів та оленів. Із цих самих шкур виготовляли й одяг. А от товсті шкури мамонта, напевне, у господарстві не застосовувалися: тогочасне населення не мало відповідних знарядь, щоб обробити їх. Крім того, така шкура була занадто важкою та грубою.
Використання списометалки.
Приготування їжі в добу палеоліту. Ні казанів, ні горщиків ще не було винайдено. Щоб підігріти воду, її наливали в підвішений на тринозі мішок зі шкур тварин. Туди кидали розпечені на вогні камені, поки вода не закипить.
Палеолітична стоянка взимку. Сучасна реконструкція.
Збиральництво близько 40 тис. років тому. Сучасний малюнок.
Неоліт
1. Початок доби неоліту. Близько 10 тис. років тому в житті людей відбулися великі зміни. Вони навчилися вирощувати рослини та розводити свійських тварин, виготовляти посуд і тканину.
Уперше це відбулося на території Близького Сходу та Північної Африки в регіоні, який називають Родючим півмісяцем. Це землі з теплим кліматом, де протікають повноводні річки Тигр, Євфрат і Ніл. Тут можна було вирощувати по два врожаї на рік і завжди мати достатньо їжі. Історична доба, за якої це відбулося, має назву неоліт (у перекладі із грецької — новий камінь).
2. Землеробство та скотарство. Раніше, у добу палеоліту та мезоліту, людські спільноти в пошуках їжі постійно переходили з місця на місце. Тепер, у добу неоліту, вони споживали переважно ті продукти, які вирощували.
Це ознаменувало перехід від привласнювального до відтворювального господарства. Такі докорінні зміни в способі життя людини назвали неолітичною революцією.
Першими рослинами, які люди навчилися вирощувати, стали пшениця, ячмінь та жито, а також горох і сочевиця. Крім собак і свиней, люди приручили кіз та овець, а дещо пізніше — корів і волів.
Життя землеробів не було легшим, ніж у тих людських спільнот, чиїми основними джерелами харчування залишалися мисливство, рибальство та збиральництво. Вони залежали від погоди, урожаю — якщо він був невдалим, поселенню загрожував голод. Крім того, археологита антропологи стверджують, що землероби більше хворіли. Проте зерно можна було зберігати протягом тривалого часу. Також річний цикл землеробських робіт залишав час для заняття ремеслом.
Зрізання колосків серпом.
3. Нові знаряддя. Люди доби неоліту винайшли нові знаряддя праці: мотику для обробітку землі, серп для зрізання колосків, зернотерку для розтирання зерна в борошно. Вид землеробства, коли земля обробляється за допомогою мотики, називається мотичним.
Пізніше люди навчилися робити посуд із глини. Спочатку глиняний посуд висушували на сонці, але згодом хтось здогадався обпалити його у вогні. Обпалений глиняний виріб виявився набагато міцнішим і красивішим. Так виникло гончарство. Вироби з обпаленої глини мають назву кераміка. Керамічний посуд не пропускає вологу, тому зерно в ньому добре зберігається. Також він не боїться вогню. У глиняних горщиках готували їжу. Одним із перших рецептів приготування рослинної їжі була каша з пророщеного зерна, залитого водою.
Навчилися люди і ткацтва. Вони виготовляли тканину з вовняних ниток на найпростіших ткацьких верстатах.
Кераміка та тканина стали першими штучними матеріалами, винайденими людством.
Виготовлення тканини на ткацькому верстаті.
Процес виготовлення керамічного горщика.
4. Перші поселення. Люди доби неоліту перейшли до осілого способу життя. Вони почали жити в поселеннях і вирощувати рослини. Поселення розміщували на височинах поблизу річок. На півдні будинки зводили з висушеної на сонці цегли, яку виготовляли із суміші глини й соломи, а на півночі — із лози, обмазаної глиною. На півдні плоскі дахи робили із гілок і вогкої землі, а на півночі — із соломи.
Найвідомішими дослідженими поселеннями доби неоліту є Чатал-Хююк (сучасна Туреччина) та Єрихон (Палестина). На території України добі неоліту відповідає бугодністровська археологічна культура.
Зернотерка.
Глиняний посуд із Єрихона.
Процес приготування хліба.