Конспект уроку "Ручні осколкові гранати"

                                                                                                            Урок № …   11 клас

Розділ IV.    Вогнева підготовка

Тема 4: Ручні осколкові гранати та поводження з ними.

Мета: Сформувати в учнів поняття про призначення, будову, бойові властивості та принцип дії ручних гранат. Ознайомити з правилами безпечного поводження з гранатами та з порядком підготовки їх до метання.

Навчально-методичне забезпечення: презентація, макет автомату Калашникова, макет гранати Ф-1 із запалом УЗРГМ, роздатковий матеріал.

Місце проведення: Кабінет захисту Вітчизни.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

Учні повинні знати:  - основні типи гранат, їх призначення, будову,

                                         принцип дії та бойові властивості ;                                                                                                                   

                                       - правила зберігання та поводження з гранатами.

Учні повинні вміти:  - розрізняти типи гранат, називати їх основні частини

                                         та бойові властивості;

                                              - підготувати гранату до метання.

Хід уроку 

І. Організаційний момент (3 хв.)

•              Прийом рапорту від чергового, привітання.
•              Перевірка готовності особового складу. Оголошення теми та завдань

          уроку.

•              Виконання стройових вправ: повороти на місці, перешикування із

          однієї шеренги в дві і навпаки, вихід зі строю та повернення в стрій.

ІІ. Актуалізація опорних знань. (5-7 хв.)

1. Повторення матеріальної частини автомату АК (призначення та будова,  бойові властивості та тактико технічні характеристики). Супроводжується показом презентації.

 Питання до класу:

• Яка модефікація автомату зображена на фотознімку? (Слайд 1)
• Назвіть частини автомату, які ви бачити на зображенні? Покажіть їх на макеті.
• Знайдіть відповідність частин автомату та їх призначення. (Слайд 2-3)
• Розташуйте функції затвору в хронологічному порядку. (Слайд 4)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Щойно ми повторили матеріальну частину АК. Але наскільки б надійною не була зброя, в бою може статися, що застосування автомату не можливе або не ефективне. Тоді воїнові доводиться застосовувати інші засоби: вступати в рукопашний бій, використовувати протитанкову або ручну осколкову гранату. Тому в комплект основного озброєння бійця входить не лише стрілецька зброя, а й гранати, як ручні осколкові, так може бути і ручна кумулятивна (протитанкова) граната.

А для того, щоб вміло й ефективно застосовувати зброю солдат повинен її знати. Знати її призначення та бойові можливості, вміти швидко підготувати до бою та застосувати з максимальним ефектом та мінімальною небезпекою для себе та своїх товаришів.

Тож сьогодні ми ознайомимося з таким видом озброєння, як ручні осколкові гранати. Вивчимо їх призначенням та будову, принцип дії та бойові властивості. А також ознайомимося з правилами безпечного поводження та прийомами підготовки гранати до метання, що вам повинно знадобитися вже на наступному уроці. (Слайд 5)

І так, тема уроку «Ручні осколкові гранати та поводження з ними». (Слайд 6)

ІV. Вивчення нового матеріалу (27-30 хв.)

Пояснення теми «Ручні осколкові гранати». Викладання нового матеріалу супроводжується презентацією «Ручні осколкові гранати»

Учням протягом розповіді пропонується заповнити таблицю «Тактико-технічні характеристики гранат».

1. Ручні осколкові гранати призначені для ураження осколками живої сили противника у ближньому бою (під час атаки, в окопах, сховищах, населених пунктах, лісі, горах…). Також можуть застосовуватися для пошкодженя та знищення бойових (вогневих, інженерних, технічних…) засобів противника. (Слайд 7)
2. Залежно від дальності дії ураження осколків гранати поділяються на два типи: наступальні та оборонні.

Наступальні – дальність ураження осколками перекривається дальністю кидка.

Оборонні – дальність ураження осколками перевищує ймовірну дальність кидка. (Слайд 8)

Дальність дії ураження осколків наступальних гранат не перевищує 30 метрів, їх вага близько 310 грамів, отже боєць здатен кинути таку гранату на 40-50 метрів. Дальність дії ураження осколків гранат оборонного типу сягає 200 м, а вага гранати 600 грамів, тож навіть добре підготовлений солдат не в змозі кинути цю гранату на таку значну відстань. Рекомендована дальність кидка гранат оборонного типу 35- 45 метрів.

Отже,  застосування гранат наступального типу можливе на відкритій місцевості. А оборонні гранати кидати треба або з укриття, або відразу після кидка ховатися.

       На озброєнні військовослужбовців ЗСУ знаходяться гранати: (Слайд 9)

Наступальні - РГД 5 та оборонні Ф 1 , які поступили на озброєння ще Радянської армії в середині ХХ століття, але завдяки простоті, надійності і не високій собівартості залишаються на озброєнні солдат ЗСУ. На ряду з ними на озброєнні знаходяться і більш сучасні модифікації гранат РГН та РГО, які відрізняються запалами з інерційним пристроєм.

3. Будова гранат та принцип їх дії.

4. Правила поводження з гранатами (Слайд 16)

• Гранати зберігаються в ящиках
• Переносять  у гранатних сумках, запали окремо;

• Оберігати від поштовхів, ударів, вогню, перегріву, сирості та бруду.

• При просушуванні дотримуватися певних правил

При огляді гранат та запалів звернути увагу на:

• відсутність вм’ятин, іржі, зеленого нальоту та тріщин на згинах      запобіжної чеки.

Забороняється:

• розбирати бойові гранати та запали, ремонтувати їх;

• переносити без сумок та за кільце;
• чіпати гранати, що не розірвалася;
• без потреби заряджати гранату;
• виконувати вправи з метання бойових гранат без каски.

Підготовка гранати до метання (Слайд 17)

Метання гранати складається  з:

• заряджання гранати;
• зайняття вихідного положення;
• самого метання.

Заряджати гранату дозволяється тільки перед метанням.

• Гранату заряджають за командою «Підготувати гранату» або самостійно.

Послідовність заряджання:

• дістати гранату лівою рукою, правою – вигвинтити пробку з трубки корпусу (мал. а);
• тримаючи гранату, правою рукою дістати запал та розгорнути його

    (мал. б);

• встановити запал у трубку та загвинтити його (мал. в).

Граната готова до метання.

V. Закріплення отриманих знань.

1. Поясніть терміни (Слайд 18)

• Ручна…
• Осколкова…
• Оборонна…
• Кумулятивна…
• Наступальна…
• Дистанційна…
• Протипіхотна…
• Запал…
• Сповільнювач…

2. Назвіть гранати та їх типи. (Слайд 19)

3. Що зображено на малюнку? (Слайд 20)

VІ. Підсумок уроку (3-5 хв.)

1.Спільне з учнями підбиття підсумків уроку відповідно до поставлених завдань.

2. Продовжіть речення: (Слайд 21)

«Сьогодні на уроці я дізнався…»

«Для мене цікавим було…»

«Мені корисно було дізнатися…»

«Мені запам’яталося…»

3.Аргументоване оцінювання роботи учнів на уроці.

4. Домашнє завдання: (Слайд 22)

• опрацювати §25;
• заповнити таблицю: ТТХ гранат РГО і РГН;
• за бажанням, підготувати повідомлення за темою: походження назви гранати Ф1.

5.Організація прощання з учнями.

Використані джерела:

1. Пашко К.О. Захист Вітчизни: Підруч. для учнів 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень, для хлопців) [Текст]/К.О. Пашко, І.М. Герасимів, Ю.П. Щерба, М.М. Фука. – Харків: Сиция, 2012.–280 с.:іл..
2. Пархомчук В.В. Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10 – 11 класи [Текст]/ В.В. Пархомчук. – Х.: Вид.група «Основа», 2011. – 400 с.
3. Блог вчителя предмету Захист Вітчизни та фізичної культури Славутицького ліцею Приходька Олега Володимировича [електронний ресурс]: Режим доступу: http://olegprihodko73.blogspot.com/