Конспект уроку "Русь-Україна в другій половині ХІ-першій третині ХІІІст."

Про матеріал
Становище Русі-України в часи правління Володимира Мономаха та Мстислава Великого.
Перегляд файлу

Тема. Правління Володимира Мономаха та Мстислава Великого

Мета: характеризувати процес посилення великок­нязівської влади за Володимира Мономаха та до­вести, що за його правління Київська Русь зазнає періоду піднесення; розвивати в учнів уміння да­вати характеристику історичному діячу, визначати його місце в історичному процесі, аналізувати ма­теріал, робити висновки, працювати з джерелами інформації; переконати учнів у силі згуртованості та єдності на прикладі діяльності Володимира Мо­номаха та його сина Мстислава, Розвивати увагу, логічне мислення. Виховувати почуття патріотизму.

Очікуваня результати.Після уроку учні зможуть:

  • Характеризувати процес посилення влади князя
  • Визначати місце Володимира і Мстислава в історичному процесі
  •  Складати хронологічну таблицю
  • Давати характеристику історичному діячу 
  •  Висловлювати власну думку
  • Закріпити навички роботи в групах

Тип уроку: комбінований

Технології: інтерактивна, кооперативна, особистісно орієнтована

Методи і прийоми: Ажурна пилка, робота в групах, дружнє коло,реставратор,робота з візуальними джерелами, незакінчені речення

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

Добрий день!

Всі ми гарно привітались

На місця свої присіли

І в минуле полетіли!

Прийом Дружнє коло

Взялись за руки. Бажаю удачі на урок, на день, на все життя.

  • Правила роботи в групах (вислуховувати кожного, слідкувати за часом і за виконанням завдань)

ІІ. Актуалізація опорних знань

Пояснити ланцюжок і сказати чому в центрі поняття виділено  іншим кольором ?

 

Заповіт Ярослава         Правда Ярославичів

Вотчина                 Удільні                    Три князі

князівства

Любецький                р.Альта               Половці

                                       зїзд

  • Отже єдина держава перестала існувати
  • Як видумаєте, що сталось з державою далі?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення теми й мети уроку

  • Поки я до вас їхала, то з нашої теми уроку погубились літери, тому зараз у групах ви маєте Відреставрувати тему уроку.

Запис теми і плану уроку.

  • Що очікуєте від сьогоднішнього уроку? Або про що хочете дізнатись?

ІV. Вивчення нового матеріалу

На дошці фото князів Робота з ілюстраціями

  • Що можна сказати про зовнішній вигляд князів?
  • Що вказує що це князі?
  • Видатний історик Василь Татіщев так описав зовнішній вигляд князя: " Він ( Володимир Мономах ) був гарним обличчям, очі в нього були великі, волосся рудувате й кучеряве, лоб високий, борода широка. На зріст він був не дуже високий, але міцний тілом і дуже сильний  "
  • Зачитати вірш с.91 Яким князь описується у вірші?
  • Робота з картиною Повстання в Києві Володимир Мономах спочатку не погодився стати князем київським, але після подій, які зображені на картині він змінив думку і став Київським князем. Як ви думаєте чому?
  1. Вправа «Ажурна пилка»

 

4 групи по 4 учні + по 1 спостерігачу, який слідкує за часом і роботою інших.

 

  • Решта учнів працюють з інформацією про Шапку Мономаха, Повчання дітям та Устав Мономаха.
  •  
  • При розгляді питань складають хронологічну таблицю

 

1 – Походження історичного діяча. Дитячі та юнацькі роки.

  • Що вплинуло на становлення особистості Володимира Мономаха?

 

2 – Особисті якості і риси характеру

  • Що стало прикметною рисою характеру Володимира Мономаха

 

3- Діяльність історичної особи

  • Якими були успіхи політики Володимира Мономаха?

 

4 – Мстислав Великий

  • Чому період правління Мстислава був часом піднесення Русі?

 

5 – В чому важливість Повчання дітям та Статут Мономаха?

  • Чи справді Шапка Мономаха це легенда?

 

  • Створюються експертні групи, спостерігачі залишаються ті само

 

  • Коли переказують матеріал інші мають скласти хронологічну таблицю

 

 

 

 

 

Походження історичного діяча. Дитячі та юнацькі роки

    Онук Ярослава Мудрого, улюблений син Великого Київського князя Всеволода і візантійської княжни Анни (дочки константинопольського імператора Костянтина Мономаха) Володимир Мономах (його церковне ім'я - Василь) народився в 1053 році. Його називали так за родовим ім’ям матері. Існує також легенда, що Костянтин Мономах прислав йому символи царської влади — барми і корону, так звану шапку Мономаха, якою згодом коронувалися московські великі князі й царі. Хоча насправді шапка Мономаха була виготовлена значно пізніше. Своє дитинство провів при дворі батька в Переяславі. Хлопчиком Володимир разом із батьком брав участь у небезпечних полюваннях на дикого звіра. Змалку він також звик виконувати складні, недитячі доручення. У свій перший похід на чолі невеликої дружини до далекого Ростова батько відправив Володимира у віці 13 років. У бурхливі часи міжкнязівських усобиць Ярославичів і майже безперервних набігів половецьких ханів Володимир мужнів та із запального юнака поступово перетворювався на зрілого мужа.

Коли Всеволод Ярославич у 1078 р. став князем київським, Володимир отримав в уділ Чернігів, де правив 16 років (1078—1094 рр.). Це був період розквіту Чернігівської землі, зростання міст і будівництва храмів. Після смерті батька в 1094 р. Володимир добровільно поступився чернігівським уділом на користь Олега Святославича, який мав переважні права на ці землі, а сам повернувся до Переяслава

 

Особисті якості й риси характеру

    Володимир не намагався захопити київський престол, хоча мав можливість це зробити, уступивши його Святополкові, сину старшого брата Всеволода Ізяслава. Історики вважають, що, поступаючись чернігівським і київським уділами на користь своїх родичів, Володимир керувався повагою до законів, установлених його дідом Ярославом Мудрим, і небажанням розпочинати нову хвилю міжкнязівських чвар.

Переяславський період життя Володимира Мономаха (1094—1113 рр.) пов’язаний із постійною боротьбою князя проти нападів половців на руські землі. Йому вдалося організувати декілька спільних походів руських князів проти половців — у 1103, 1109, 1110, 1111 рр. Від кінця ХІ — на початку ХІІ ст. Володимир Мономах був однією з найбільш шановних постатей. Це спричиняло, насамперед, те, що він був єдиним серед руських князів, хто зумів організувати дієву відсіч набігам половців й постійно перемагав їх. Талант полководця поєднувався у Володимира з неабиякою особистою хоробрістю, яка сформувалася в дитячі роки.

    Прикметною рисою характеру Мономаха стало те, що він поважав закон, не мав великої жаги до влади й не бажав устрявати в міжкнязівські чвари та усобиці. Увесь час Мономах турбувався про захист рідної землі від половців. Із його ім’ям пов’язана перша серйозна перемога руських дружин над великою половецькою ордою в 1094 р. за річкою Сула.

Перемагати половецькі орди, які завжди мали кількісну перевагу, князеві допомагав неабиякий військовий талант і знайомство з тактикою бою західноєвропейського рицарства. Історики вважають, що Володимир Мономах першим серед руських князів зрозумів переваги використання в боротьбі з кочовиками блискавичних атак важкоозброєної кінноти. Спираючись на бойову дружину, Володимир майже щорічно здійснював походи й урешті-решт примусив половців майже на сорок років залишити південноруські степи.

Діяльність історичного особи

   Відразу після смерті Київського князя Святополка навесні 1113 р. до Мономаха було надіслане запрошення на Велике князювання, але він не поспішав до столиці. У місті спалахнуло повстання, що супроводжується погромами. Знову послали гінця до Мономаху. На цей раз він не забарився. 

    Великим князем Мономах став у 1113 р., коли йому вже виповнилося 60 років.

На початку правління він прийняв нового збірника законів «Статуту Володимира Всеволодовича», який доповнив «Руську Правду». У «Статуті» було обмежено лихварство, скасовано перетворення вільних людей на холопів за борги тощо. Уперше було визначено права та обов’язки селян, які потрапляли в кабалу через невідпрацьований борг (закупи).

    Він зміг приборкати міжкнязівські чвари, зміцнити одноосібну владу й відновити єдність Русі. Володимир востаннє об’єднав під своєю владою більшу частину Русі — Київську, Переяславську, Смоленську, Волинську, Турово-Пінську, Мінську, Новгородську, Ростово-Суздальську землі. Верховну владу київського князя визнавали навіть чернігівські та галицькі князі.

    У перші роки свого правління Володимир завершив розгром половців і відігнав їх від кордонів Русі. У подальші роки половці не турбували Русь.

Успіхи політики Володимира Мономаха позитивно вплинули на внутрішній розвиток Русі. Величними будовами прикрасилися міста. Під Києвом було споруджено дерев’яний міст через Дніпро. Володимир Мономах розгорнув активну і зовнішньополітичну діяльність.

   У 1116 р. Володимир утрутився в боротьбу за імператорський трон Візантії. Суперечку вдалося владнати мирним шляхом. У наступні роки відносини з Візантією покращилися, і в 1122 р. онука Володимира вийшла заміж за імператора Візантії. Підтримувалися династичні зв’язки і з іншими правителями Європи: Угорщини, Швеції, Польщі, Данії, Норвегії.

    Його перу належить високохудожній літературно-публіцистичний твір «Повчання». Найцікавішим у зібранні є «Повчання дітям». У цьому творі старий князь пригадує минулі роки, описує військові походи та не приховує при цьому помилок, яких припустився на довгому життєвому шляху. Тогочасні реалії примушували князя брати участь у міжкнязівських усобицях, поступатися своїми принципами. Однак Мономах намагався застерігати нащадків від повторення його помилок.

 

Мстислав Великий

   Перед смертю Мономах поділив землі Русі між своїми синами, які посіли провідні міста Русі: Новгород, Смоленськ, Переяслав, Туров, Володимир та Ростов. Коли Володимир помер, великокнязівський престол перейшов до його старшого сина Мстислава (1125—1132 рр.). Новий великий київський князь швидко домігся підпорядкування своїй владі всіх руських князів. Усі Мономаховичі під його твердою рукою діяли разом і згуртовано. За межами родини були лише Чернігів, Полоцьк та дрібні волості майбутньої Галицької землі. Але місцеві князі не наважувалися чинити опір Мономаховичам. Мстислав продовжував політику батька щодо збереження єдності Русі. Він приборкав полоцьких князів, яких відправив як заручників до Константинополя.
    За часів правління Мстислава у свідомості князів уже настільки укорінилося право на вотчину, що на те чи інше княжіння стала швидко зростати кількість претендентів. Між спадкоємцями неодноразово починають спалахувати конфлікти, але завдяки таланту і політичній майстерності Мстислав вправно їх долав, наводячи лад залізною рукою. Його влада справді була загальноруською. Нащадки згадували його за це, називаючи «Великим». Проте він зробив одну фатальну помилку, яка дала про себе знати вже після його смерті. Так, у суперечці за чернігівський престол Мстислав підтримав Ольговичів (нащадків Олега Святославича), які згодом стали головними конкурентами Мономаховичів у боротьбі за владу на Русі.

   Успішною була також відсіч князя спробам половців скористатися смертю Володимира Мономаха й повернутися в південноруські степи. Як писав літописець, Мстислав «багато пота утер за землю Руську». У 1129 р. він загнав їх аж за Волгу і далі.

    Мстислав також воював із литовськими племенами, накладав данину на чудь, підтримував династичні зв’язки зі Швецією, Норвегією, Польщею, Чехією та Візантією. 

    Про високий міжнародний авторитет князя свідчить такий випадок. У 1129 р. руські купці, що поверталися з Моравії (Чеське королівство), були пограбовані поляками. Тільки-но про це стало відомо Мстиславу, він негайно відправив посла до польського короля Болеслава з вимогою відшкодувати збитки, завдані купцям. Болеслав негайно дав відповідь, що компенсує всі збитки, а в подальшому буде надавати руським купцям на території своїх володінь охорону. 

   Влада Мстислава була настільки міцною, що він, нікого не питаючи, заповів Київ братові Ярополку. Проте його наступник не зміг зберегти єдність держави. Після смерті Мстислава міжкнязівські усобиці спалахнули з новою силою, і дуже швидко Русь розпалася на півтора десятка земель і князівств, володарі яких безперервно змагалися між собою за першість.

 

  • Про що розповідає малюнок Скрайбінг

Групам дається малюнок виконаний технікою скрайбінг. Читають с. 98 і пояснюють.

  • В чому проявилась роздробленість Русі?
  • Це було позитивно чи негативно? Чому?
  • На с.99 подані причини роздробленості Русі. Прочитайте і виберіть на вашу думку одну найголовнішу і поясніть вибір.

 

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

Так - Ні

  1. Володимир Мономах став князем у 60 років. так
  2. У статуті Мономаха вказано, що податки городян зменшуються  так
  3. Мстислав не зміг приборкати половців  ні
  4. Володимир Мономах зміг приборкати міжкнязівські чвари так
  5. Після розгрому половців Володимиром вони почали знову нападати на Русь ні
  6. Мономах поважав закон і не мав жаги до влади так
  7. Батько Володимира рідко займався вихованням сина, бо був у походах ні
  8. Через повстання в Києві Володимир Мономах не хотів ставати князем київським ні

 

Спостерігачі у групах оцінюють учнів від 1 до 4 і доставляють на листок із запитаннями я оцінюю тих хто працював з документами

 

 

VІ. Підсумок уроку

  • Чи підтвердились думки ті, що висловлювали на початку уроку?
  • А чи здійснились ваші очікування ?
  • Яке місце Володимира і його сина в історії Київської держави?
  • Відео про Повчання Мономаха Що нам заповідає Мономах?

 

VІ. Домашнє завдання

  1. Прочитати матеріал на с.94-99
  2. Дописати твердження про Володимира Мономаха і скласти такі ж про Мстислава

Припинив ...  .................          

 Переміг..

Об’єднав і контролював .....................    

Упорядкував......................       

Зміцнив  ..................        

Побудував ................ 

Доповнив   ................................................                                                                           Написав  ............................                          

 

Припинив ......................        (міжусобиці)

Упорядкував..............            (державні закони)

 Переміг......................              (половців)

Об’єднав  ...............              (3/4 території руських земель)

Зміцнив  ...............                  (централізовану владу)

 Побудував ................             (Михайлівський собор)

Доповнив  .................("Руську Правду" і "Правду Ярославичів")

  Написав  .......................          ("Повчання дітям")

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
26 лютого 2020
Переглядів
1479
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку