Тема уроку: Спроби відродження української державності в 1917-1921 роках
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Мета уроку: ознайомити учнів із поняттям: «світова війна», «революція», «універсал»; розповісти про те, що Першу світову війну і початок Української революції; розширити знання учнів про ««Українську Державу» Павла Скоропадського, відновлення УНР, поразку визвольних змагань; розвивати спостережливість, пам’ять, логічне мислення; виховувати любов до Батьківщини.
Очікувані результати: учень/учениця послідовно викладає інформацію, будує виступ з дотриманням структури; описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі; співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя, текст книжки тощо); формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей; визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним періодом (у межах теми); добирає приклади, які розкривають поняття/терміни, що використовуються в межах теми; формулює судження про вчинки історичних осіб та сучасних діячів, події, явища, процеси з урахуванням отриманих знань та власного досвіду; зіставляє картографічну інформацію різних історичних періодів; пояснює причини та наслідки розмаїття в сучасній Україні, аналізує культурне розмаїття України та світу; виявляє розбіжності в тлумаченнях минулого та сучасного на конкретних прикладах; використовує пошукові системи для отримання інформації, дізнається значення незнайомих слів розрізняє тексти соціального та історичного змісту; формулює висновок, судження на основі наведених фактів, використовує пошукові системи для отримання інформації, дізнається значення незнайомих слів; формулює судження про вчинки історичних осіб та сучасних діячів, події, явища, процеси з урахуванням отриманих знань та власного досвіду; висловлює припущення стосовно можливого перебігу історичних подій; зіставляє картографічну інформацію різних історичних періодів.
Обладнання: мультимедійний комплект.
Хід уроку
Згадайте....
—між якими державами була розділена Україна;
Вправа «Асоціації» Які асоціації викликає поняття слово “революція”?
— які події називають революцією;
— що вам відомо про Михайла Грушевського.
Як ви розумієте...
— значення слів «світова війна», «революція», «універсал»?
Чи знаєте ви, що...
— син Івана Франка, Петро, — один із перших українських військових пілотів, у 1918 році був командиром Летунського відділу Галицької армії, його авіаполк збив 16 ворожих літаків?
«Належимо до нації, що ще тільки виборює з тяжкими жертвами і серед надзвичайно несприятливих обставин міжнародного характеру власну для себе державу».
Симон Петлюра, Головний отаман військ Української Народної Республіки
21.1. Перша світова війна і початок Української революції. Українська Народна Республіка
У 1914 році розпочалася Перша світова війна. В її вир було втягнуто й українців. Ба більше, обидві імперії, що панували на наших теренах, опинились у ворогуючих таборах. Лінія фронту розділила українців, які служили в арміях країн-суперниць і змушені були воювати між собою. Жахлива людська трагедія доповнилася військовими руйнуваннями, багато ресурсів йшло на потреби фронту упродовж кількох років.
Царська Росія зазнавала дошкульних поразок, і під їхнім тягарем російський імператор зрікся свого престолу. Майже одразу після цього, в березні 1917 року, в Києві утворилась Українська Центральна Рада, що стала національним представницьким органом. Її очолив видатний історик Михайло Грушевський. Незабаром у великих українських містах та в столиці Російської імперії, місті Петроград, відбулися багатотисячні демонстрації. Їх учасники вимагали докорінних змін, захисту свого права самим порядкувати на своїй землі. Так починалась Українська революція. Активними учасниками цих подій були Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Дмитро Антонович, Симон Петлюра та чимало інших.
Українська Центральна Рада сформувала уряд (Генеральний секретаріат) і намагалась упорядковувати знищене війною господарство. Про зрушення в процесі розбудови держави Центральна Рада повідомляла народові в спеціальних документах-зверненнях — Універсалах. Четвертим Універсалом було проголошено самостійність Української Народної Республіки (22 січня 1918 року).
Варто знати
Четвертий Універсал Української Центральної Ради (витяг)
«...Ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всіх громадян України: однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу. Зо всіма сусідніми державами, як то: Росія, Польща, Австрія, Румунія, Туреччина та інші, ми хочемо жити в згоді і приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки, — власть у ній буде належати тільки Народові України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будем радити ми, Українська Центральна Рада, представниця робочого народу селян, робітників і солдатів та наш виконавчий орган, який однині матиме назву «Рада Народних Міністрів».«...всіх громадян Самостійної Української Народної Республіки кличемо непохитно стати на сторожі добутої волі та прав нашого Народу і всіма силами боронити свою долю від всіх ворогів селянсько-робітничої Самостійної Республіки Української».
Четвертий Універсал Української Центральної Ради, відбиток газети, фрагмент, 22 січня 1918 року
Однак проти незалежної української держави виступила Росія. В жовтні 1917 року уряд цієї держави було усунуто внаслідок державного перевороту. До влади незаконним шляхом прийшли більшовики — представники однієї з наймалочисельніших партій у Росії (ось така «гра» назви та реального стану). Заради захоплення та утримання влади вони розв’язали війну всередині країни і започаткували «червоний терор» (за кольором їхнього прапора) та жахливі економічні експерименти. Терор, тобто неприховане насилля проти політичних супротивників та народу загалом, став характерною рисою більшовицької влади, яку ще називають «радянською». Іншою особливістю російських більшовиків було небажання втрачати Україну з її значними природними ресурсами і працьовитими людьми.
Запитання і завдання
Руханка
21.2. «Українська Держава» Павла Скоропадського. Відновлення УНР. Поразка визвольних змагань
Становище Української Центральної Ради похитнулося. Під тиском російсько-більшовицьких (радянських) військ, які наступали на Київ, урядовці Української Народної Республіки (УНР) звернулися по допомогу до Німеччини та Австро-Угорщини. Було укладено договір про припинення бойових дій (Перша світова війна тривала!) та надання військової допомоги для боротьби з більшовиками. Прогнати радянські війська з території України вдалося, але виконати зустрічні договірні зобов’язання Центральна Рада не змогла. Незважаючи на значну початкову підтримку народу, утримувати порядок у державі їй ставало дедалі важче.
29 квітня 1918 року замість Української Народної Республіки постала «Українська Держава», яку одноосібно очолив підтримуваний Німеччиною гетьман Павло Скоропадський. За Гетьманату проведено чимало перетворень. Гривня остаточно стала національною валютою українців. Було засновано низку культурних та наукових установ (наприклад, Українську академію наук), відновлено прикордонну та військову служби, наведено лад із чиновництвом та управлінням територіями. Забезпечено правопорядок. Водночас, німецька присутність в Україні створювала проблеми — союзники вимагали забезпечення продуктами харчування, а подекуди їх силою забирали в селян.
Записати у зошит основні дати і визначення
Уже в листопаді 1918 року противники Павла Скоропадського утворили Директорію — колегіальний орган для боротьби з гетьманом. Її очолив Володимир Винниченко. Через місяць гетьман Павло Скоропадський зрікся влади, а Директорія набула статусу тимчасового керівництва відновленої Української Народної Республіки. Військовим керівником став Симон Петлюра. Довелося протистояти більшовицьким військам та Білій армії (прихильникам відновлення царської влади). Володимир Винниченко пропонував орієнтуватися на більшовицьку Росію, а Симон Петлюра прагнув налагодити зв’язки із країнами Заходу. Ці розбіжності у складній ситуації призвели до поразки Директорії. Перша світова війна завершилася в 1918 році, однак український народ продовжував обороняти свою державну незалежність. На жаль, після кількох років протистояння ту знекровлену частину України, що раніше належала Російській імперії, поглинула більшовицька Радянська Росія
Запитання і завдання
Вправа «6 капелюхів». Робота в групах
Червоний: Які емоції викликала прочитана інформація? Як ви ставитеся до описаних подій та їх учасників?
Чорний: Які прорахунки, слабкі сторони Держави П.Скоропадського ви можете назвати?
Жовтий: Які сильні сторони Держави П.Скоропадського ви можете назвати?
Зелений: Які б заходи Ви порадили впровадити в державі П.Скоропадському?
Білий: назвіть факти, цифри, конкретну інформацію про Державу П. Скоропадського
Синій: Які результати діяльності П. Скоропадського
21.3. Західноукраїнська Народна Республіка
Західноукраїнські землі до закінчення Першої світової війни перебували у складі Австро-Угорської імперії. На противагу царській Росії, тут розвивалося парламентське життя й українці мали свої власні суспільні та політичні структури. Проте в Галичині гострим було протистояння з поляками, які віддавна вважали ці землі своїми. Довгий час австрійська влада вміло балансувала між поляками та українцями, піклуючись про свою вигоду, проте із розв’язанням Першої світової війни її вплив почав згасати. Коли ж поразка та розпад імперії стали неминучими, українська національна еліта вирішила взяти владу у краї в свої руки. В її розпорядженні були колишні Українські січові стрільці — учасники збройного формування, створеного українцями ще на початку Першої світової війни.
1 листопада 1918 року українські військові сили, очолювані Дмитром Вітовським, встановили контроль над Львовом та іншими більшими містами. Через десять днів створено уряд на чолі із юристом Костем Левицьким, а ще за два дні було оголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУHP), яку очолив Євген Петрушевич. Однак майже одразу розпочалася війна з Польщею. Ця країна отримала чималу допомогу від Франції і потіснила українське військо зі Львова. Знемагаючи у важких боях, керівництво ЗУHP пішло на важливий крок: разом із урядом УНР воно 22 січня 1919 року оголосило про Злуку (об’єднання) всіх українських земель. Так здійснилася (хоч і на короткий час) багатовікова мрія українського народу!
Збройні сили ЗУНР, відомі як Українська галицька армія, провели добре продумані операції для здобуття Львова. Однак, пізньою весною 1919 року, у вирішальний момент забракло озброєння та набоїв, до того ж Франція знову прийшла на допомогу Польщі. Якщо наддніпрянські українці не змогли дати ради власним суперечкам і потрапили під вплив більшовиків, то поразка ЗУНР була військовою. В підсумку, західноукраїнські землі опинилися під владою Польщі (Галичина і Волинь), Чехословаччини (Закарпаття) та Румунії (Буковина).
Встановіть ланцюжок подій, пов’язаних з історією Західноукраїнської Народної Республіки
1 листопада 1918 року
_________________
_______________ ____ листопада 22 січня 1919 року
1918 року проголошено ______________
ЗУНР
Запитання і завдання
1. Коли українські військові сили встановили владу над Львовом? 2. Назвіть провідних діячів Західноукраїнської Народної Республіки. 3. Поміркуйте, чому обидві українські держави, УНР і ЗУНР, не змогли вистояти в боротьбі за незалежність.
Попрацюйте разом
1. Вправа «Символи, що оживають». Віднайдіть на світлинах у підпараграфі 21.2 зображення державних символів України. Чому, на вашу думку, тризуб був державним символом і Української Народної Республіки, і «Української Держави»?
Вправи
Онлайн-цікавинка: Відеоролик до 100-річчя Української революції 1917-1921 років від Українського інституту національної пам’яті

https://cutt.ly/qIgiYmR
Корисна гра: «Українська революція 1917-1921 років »
https://cutt.ly/0IgiHKb
Самооцінювання
На бальній шкалі відзначте хрестиком, на якому рівні , на вашу думку ви працювали на уроці
Домашнє завдання.
1. Опрацюйте параграф 21.
2. Вправа «Лист у минуле». Напишіть листа одному з діячів Української революції (1917-1921 років). Що ви йому порадили б, побажали; за що подякували б?