Урок з історії України для 5 класу на тему "Де зберігають писемні історичні джерела"

Про матеріал

Ознайомити учнів із різними писемними історичними джерелами, наголосити на їх значущості під час вивчення курсу, подати початкові відомості про допоміжну для історії науку – палеографія, формувати навички самостійної роботи із роздатковим матеріалом; сприяти розвитку критичного мислення, висловлювати свою думку, сприяти формуванню інтересу до історії рідного краю; виховувати інтерес до історії.

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Перегляд файлу

5 клас     Вступ до історії  України

 Тема:  Де зберігають писемні історичні джерела

 

Мета: ознайомити учнів із різними писемними історичними джерелами, наголосити на їх значущості під час вивчення курсу, подати початкові відомості про допоміжну для історії науку – палеографія, формувати навички самостійної роботи із роздатковим матеріалом; сприяти розвитку критичного мислення, висловлювати свою думку, сприяти формуванню інтересу до історії рідного краю; виховувати інтерес до історії.

Обладнання: підручник для 5 класу, роздатковий матеріал, атлас «Історія України. 5 клас», карта України, презентація

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні терміни і поняття: «писемні історичні джерела», «архів», «палеографія»

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.Звідки історики дізнаються про історичне минуле?

2. Що таке історичні джерела ?

3. Які історичні джерела ви можете назвати?  (на столі представлені речові та писемні іст дж.)

2. Що відноситься до речових джерел?

3. Що відносять до усних історичних джерел?

IIІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

         На попередніх уроках, ми дізналися та переконалися в тому, що історія - важливий предмет. Для того, щоб дізнатися більш детальніше про наше минуле,  нам допоможе тема нашого уроку.

 Повідомлення теми, мети

 

IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель.   Найбільшим скарбом для дослідників є все, що залишили після себе люди, а особливо те, що вони написали. Існує окрема історична наука — палеографія, яка вивчає історію письма, зміни в написанні літер, матеріали та знаряддя для письма, способи оздоблення книжок.

Словникова робота

Палеографія  — наука, яка вивчає історію письма.

 Писемність на Землі виникла більше як 5 тис років тому. За цей час зібрано чимало пам’яток, що розповідають нам про минуле.

 Робота з поняттями (учні записують поняття в зошит)

Писемні історичні джерела – записи, з яких учені здобувають знання про історію.

Наприклад: малюнки, написи на каменях, берестяні грамоти, пергаменти, літописи, листи, книги.

         Робота в групах.        Поділ учнів на групи

1-а група - «Написи на глиняних табличках та папірусі»

2 –а група – «Написи на дерев’яних дощечках та берестяні грамоти»

3-я група – «Перші паперові книги»

         

Учням роздається роздатковий матеріал, вони дають відповідь на запитання (додаток)

            1-а група

 Багато сотень років тому писали на глиняних табличках. Розмочували глину. Робили з неї невелику пластину і на мокрій поверхні спеціальною паличкою видавлювали знаки. Потім цю табличку сушили на сонці або випалювали на вогні, що надавало їй твердості. Ні дощ, ні спека для неї не були страшними. Але вона могла розбитися. Та все ж залишилося чимало саме таких пам’яток. В окремих країнах зберігаються вцілілі «глиняні» бібліотеки.

            Для письма використовували і папірус. Папірус – це рослина. Вона не росте на території нашої країни. Її зарості мандрівники знаходили в Єгипті. Стебла папірусу розрізали на тоненькі смужки і склеювали одну з одною в клаптики, схожі на папір. До одного клаптика прикладали інший. Так виходила стрічка, що досягала іноді 10 метрів завдовжки. Писали на папірусі вже спеціальними чорнилами.

 

Запитання

1.      Охарактеризувати написи на глиняних табличках та папірусі?

2.      Чому люди почали використовувати для написання глину та папірус? 

 

             2-а група

 Деякі народи користувались дерев’яними дощечками. Їхню поверхню змащували воском. А потім видряпували букви металевою паличко з гострим кінцем. Щоправда вберегти такі «аркуші» було дуже важко. Їх легко нищили сонце і вогонь.

    З минулого дійшли до нас списані шматки кори берези – берестяні грамоти. В Україні традиційним матеріалом для письма в давнину були кора берези (береста) та пергамент. Берестяні грамоти зберігалися погано, тож при археологічних розкопках зустрічаються рідко. А книги, писані та спеціально виготовлених для того шкірах, білих, гладеньких, що називалися «пергаментом», дійшли до нашого часу в доброму стані. Пергамент здебільшого виготовляли з телячих шкір і завозили в Україні з грецьких земель. Понад 700 років тому його навчились робити і у нас.

Запитання

1. Охарактеризувати написи на дерев’яних дощечках та бересті?

2. Чому люди почали використовувати для написання дерев’яні таблички та берест?  

 

            3-я група

Але пергамент коштував дорого, тож прагнули змінити його більш дешевим матеріалом для письма і згодом з’явився  папір.

Папір спочатку теж не був особливо дешевим матеріалом, але значно дешевшим, ніж пергамент. З появою паперу пергамент продовжували вживати тільки в особливим випадках – для виготовлення цінних книг.

Перші паперові книги в Україні були написані в монастирях. Учені ченці старанно переписували не лише святі книги, а й працювали над літописами. У них занотовували і події, які вони запам’ятали, і те, що відбувалося за їхнього життя. Ченці чимало ходили по світу. Повертаючись до свого монастиря, розповідали, що бачили і чули. Ченці-літописці записували їхні розповіді. Так день за днем, рік за роком народжувалися безцінні книги-літописи, без яких сьогодні не обходиться жоден дослідник давнини. Як святиню берегли літописи при монастирях і передавали з покоління в покоління. Роботу померлого ченця-літописця продовжував інший.

Запитання

1.      Чому в книгодрукуванні почали використовувати папір, а не пергамент?

2.      З якою метою були створені літописи? 

 

Робота з термінами

Папірус – матеріал для письма, виготовлений із багаторічної водяної рослини, який використовували давні єгиптяни

Береста - матеріал для письма, виготовлений із верхнього шару кори берези, який використовували на Русі

Пергамент - матеріал для письма, виготовлений із шкіри ягнят або телят

 

Писемні джерела, які історики називають документами,  бувають різноманітними. Серед них важливе місце посідають хроніки і літописи. Пригадайте, хто був автором літопису «Повість минулих літ»?

Учитель

Найвідоміший літописець Київської Русі є чернець Києво-Печерського монастиря Нестор, який є автором та упорядником «Повісті минулих літ» (фото).

         Робота з поняттями (учні записують поняття в зошит)

Літопис – послідовний запис історичних подій з року в рік, «з літа в літо», як тоді казали.

?       Чому саме ченці писали літописи?

 

 Фізкультхвилинка “ Пишемо літопис ” (розминка для рук)

  Перенесемося до Києво-Печерського монастиря і бачимо за роботою Нестора, відомого літописця. Спробуємо і ми докласти зусиль до написання його літопису.  Перш ніж починати літописець вибирав собі гусине перо, яким писав, давайте оберемо й ми. Вибрали, тоді починаємо.  Правою рукою ретельно виводимо першу літеру. У стародавніх книгах вона прикрашалась орнаментом та малюнками. Тепер обережно вмокнемо наше перо в чашу з чорнилом і поволі, щоб не пошкодити літопис, продовжимо писати. Вправні літописці писали і лівою рукою. Спробуємо і ми. Добре, а тепер поставте свій підпис на літописі, виводячи його двома руками. Тепер справді можна переконатись, що ви вправні літописці.

 

Згодом до писемних джерел історики стали відносини закони, листи, різноманітні угоди, журнали, мемуари, щоденники, літературні твори. 

 

Чому не всі написи історики використовують як писемні джерела?

Чому не завжди ми можемо вірити стародавнім писемним джерелам?   

 

2. Про що можна дізнатися з історичних джерел.

Пам’ятка «Як працювати з текстом історичного джерела?»

1. Прочитайте документ.

2. Чи відомо, хто є його автором?

3. Про яку історичну подію або явище розповідає документ?

4. Чи відома нам дата його написання?

 5. Чи має документ конкретного адресата?

 6. Визначте в тексті джерела: про що дізнались;  що найголовніше в тексті; що слід запам'ятати.

7. Складіть запитання до тексту історичного джерела, починаючи їх словами «чому», «з якою метою», «як».

 8. Зробіть висновки.

         Робота з історичним джерелом

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

                                                                  Повість минулих літ

 «У рік 1015. Преставився великий князь руський Ярослав Мудрий … А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одхо­джу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця, одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде у вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і ді­дів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались мене, нехай він буде замість мене. А Святос­лаву даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяслав, а Ігорю — Володи­мир, а В’ячеславу — Смоленськ».

Ітак розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу…

Сам же був слабий… Отож приспів [йому] кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий (день), в суботу першої неділі посту…»

Запитання

1. Чого навчає Ярослав Мудрий своїх синів?

2. Про що ми дізнались з історичного джерела?

Проблемне завдання 

Розгляньте зразки писемних iсторичних джерел.  Що, на вашу думку, викличе труднощi в тих, хто вивчатиме цi документи?

 

         3. Що таке архіви та навіщо вони потрібні.

Самостійна робота з підручником

Завдання: опрацювати питання «Що таке архіви і для чого вони потрібні»

1.     Що таке архів?

2.     Чому виникла необхідність зберігати документи в  архівах?

3.     Як архіви допомагають історикам?

 

Архіви

         Учитель. Чи відомо вам, що справу збирання, збереження та впорядкування писемних пам'яток покладено на спеціальні установи, які називають архівами?

         З'явилися архіви з виникненням писемності. Тепер власні архіви мають усі установи, організації, нерідко й приватні особи - учені, письменники, громадські діячі.

Для сучасних архівів будують спеціальні приміщення з вузькими вікнами, що не пропускають прямих сонячних променів: від сонячного світла тло й друкарська фарба вигасають, линяють, а папір жовтіє та псується. Вадить документам і забруднене повітря, тому в архівах його очищають за допомогою спеціальних фільтрів.

Щоб документи краще зберігалися, їх укладають у щільно закриті коробки й розміщують на полицях-стелажах. У великих архівах загальна довжина стелажів сягає десятків кілометрів. Найцінніші документи перезнімають на плівку - виходять діафільми з дуже маленькими кадриками - мікрофільми. Їх зберігають окремо від документів на випадок, якщо оригінал буде пошкоджено або втрачено.

Найбагатшими в Україні є сховища документів Центральних державних історичних архівів у Києві та Львові. Так, фонди першого з них нараховують понад 1,5 млн документів. Документи ретельно досліджують учені різних галузей знань і на основі їхніх свідчень пишуть наукові праці.

 

Робота із поняттям (учні записують поняття в зошит)

Архів – установа, яка збирає, впорядковує і зберігає старі документи (писемні пам’ятки минулого)

 

V. Закріплення вивченого матеріалу:

Гра «Палеограф».     Учні об’єднуються в 2 групи.

Досить часто палеографам доводиться працювати з пошкодженими текстами. Допоможіть відновити втрачений текст, використовуючи підказки.

Народ, який проживав у Давньому Єгипті, для письма використовував … , зарослі якого досить часто зустрічалися на березі річки Ніл. Наші предки писали на корі  …, а згодом почали використовувати … , виготовлений із шкіри тварин. Важливі документи зберігалися в  

Підказки: пергамент, архів, берези, папірус.

Робота з таблицею

Занести приклади історичних джерел до відповідної колонки таблиці «Види історичних джерел».

Перекази, малюнки, легенди, зброя, уламки глечика, берестяні грамоти, написи на каменях, листи, монети і т. ін.

Запитання

1. На які групи поділяються історичні джерела?

2.Чому вчені-історики, відтворюючи минуле, користуються писемними джерелами?

3. Наведіть приклади писемних історичних джерел.

4. Які установи провадять збирання, збереження та впорядкування писемних історичних джерел?

VІ. Підведення підсумків

І. Домашнє завдання

- опрацювати текст §       с._________,   вивчити поняття

 

 

 

 

1

 

docx
До підручника
Історія України (Вступ до історії) 5 клас (Власов В.С.)
Додано
24 грудня 2017
Переглядів
729
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку