Конспект уроку "Місця, де зберігають історичні джерела" розроблено за новою програмою
УРОК № 12
Тема: Місця, де зберігають історичні джерела
Мета уроку: Ознайомити учнів із джерелами вивчення давньої історії, конкретизувати їх щодо історії України, підкреслити значення археології, допомогти зрозуміти роль музеїв, історичних заповідників у вивченні минулого українського народу; вчити вмінню працювати з підручником, іншими джерелами інформації, узагальнювати матеріал, формувати висновки; виховувати повагу до сивої давнини, до своїх предків, бажання вчити історію.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.
Обладнання уроку: ілюстрації, картки з текстовими і візуальними джерелами, презентація, відеоматеріали.
Поняття та терміни: історичні джерела, археологія, музей, експонат, реставрація, архів.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Робота з хронологією. Гра «листопад» На дошці намальовано дерево, на якому замість листя прикріплено папірці, на яких зазначено дати.
Зняти папірець з «дерева дат», визначити століття, до якого належить запропонована дата, і прикріпити на лінії часу.
1237 р. 988 р. 800р. 1901 р. 1400 р. 125 р. 1648 р. 48 р. до н.е. 148 р.до н.е. 248 р.до н.е.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Щоб історію писати, треба так багато знати:
І літопис прочитати, що монах давно писав.
Документи повивчати, ті, що князь колись складав,
І послухати легенди, давні вірші і казки.
Сиві думи, що складались всім народом залюбки,
Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття.
Дивний одяг, що носили наші предки за життя.
Все зробив історик вправно, все читав і розглядав
І завзято та докладно нам історію писав.
Що ж йому допомогло? Історичне... (джерело).
Бесіда
1. Звідки ми дізнаємося про події минулого?
2. Що ми вважаємо історичним джерелом?
Історичні джерела - це пам’ятки минулого, за допомогою досліджують і вивчають історичні події.
Завданням історика є відтворення картини минулого. Проте, навіть розпитавши свідків події, ми не отримаємо цілісної достовірної інформації. Аби дізнатися про реальні події минулого, історики звертаються до історичних джерел. Учені досліджують, порівнюють і зіставляють їх, адже саме історичні джерела є відображенням минулого, без яких це минуле неможливо відтворити.
Історичні джерела поділяються на …….. речові, писемні і усні.
Робота зі схемою
(Учні отримують картки з написами історичних джерел, які вони мають розмістити на дошці по групах)
Речові: малюнки, зброя, уламки глечика, монети, глиняний посуд, прикраси, руїни укріплень, залишки посуду, хатнє начиння, одяг, залишки жител, архітектурні споруди, знаряддя праці.
Писемні: берестяні грамоти, листи, написи на каменях, щоденники, напис на стіні будинку, мемуари, рукописи.
Усні: перекази, легенди, казки, пісні, загадка, приказки, географічні назви, особисті імена.
Вчитель: На попередніх уроках, ми дізналися та переконалися в тому, що історія - важливий предмет, який вивчає минуле людства. Для того, щоб дізнатися більш детальніше про наше минуле, нам допомагають історичні джерела, а саме речові, писемні та усні.
Після виконання завдання, роблю висновок, що всі знайдені історичні джерела потрібно зберігати для нащадків, зробити можливим огляд їх усіма бажаючими. Для цього в різних країнах створюються спеціальні місця, в яких вони зберігаються. Саме про це ми сьогодні і поговоримо.
Повідомлення теми уроку «Місця, де зберігають історичні джерела»
(Слайд 1) (Слайд 2) (Слайд 3)
IV. СПРИЙМАННЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
План уроку
1. Як знаходять історичні джерела
2. Музеї
3. Архіви
(Слайд 4)
1. Як знаходять історичні джерела
Речові джерела, або матеріальні свідчення минулого, — надзвичайно важлива складова історичної спадщини людства. їх детальне вивчення та опис допомагають науковцям створювати цілісну картину певного періоду історії.
Речі та будівлі оточують людину здавна. Проте не всі зі стародавніх споруд і предметів витримали випробування часом. Сонце й буревії, війни та будівництво руйнують і старовинні палаци, і стіни фортець, і прадавні поховання людей. Досліджувати сховані під землею і водою речі, споруди та інші рештки діяльності людини допомагає археологія. (слайд 5)
Археологія - наука, що вивчає історичне минуле людства на основі речових пам'яток. Термін "археологія" вперше використав давньогрецький філософ Платон (427-347 рр. до н.е.), маючи на увазі взагалі науку про стародавність ("архайос" - стародавній, "логос" - наука, слово).
(Слайд 6) (Слайд 7)
Вся історія народів, що передувала появі писемності, може бути вивчена лише за речовими пам'ятками. Враховуючи, що люди існують на нашій планеті близько 3 млн. років, дописемна історія, або, як її називають західні дослідники, передісторія, складає в цілому 99 % історії людства. Іншими словами, більша частина історії людства досліджується лише за археологічними даними, і лише незначна частина - за писемними джерелами.
Але речові пам'ятки на відміну від писемних не містять прямої розповіді про історичні події, і засновані на них висновки - результат наукової реконструкції.
Мабуть, ви замислювалися над тим, як опиняються глибоко під землею речi, якими користувалися люди. Уявiть, що дуже давно слов’янське поселення оточили вороги. Хто встиг залиши поселення, свої речi вони забрали або сховали, розраховуючи повернутися. Пiсля запеклої боротьби вороги захопили поселення. Бiльшiсть споруд було зруйновано, їхнiх мешканцiв убито, а інших забрано у полон. Минали роки. Залишене поселення з часом остаточно зруйнувалося, вкрилося пилом. Пригадайте як часто доводиться вдома витирати пил з речей. Скiльки ж пилу вкрили речi, залишенi людьми 2 тис. рокiв тому? Отже, пiд великим шаром грунту можуть опинитися рiзноманiтнi речi.
Спочатку проводиться археологічна розвідка. Її метою є обстеження місця майбутньої роботи, створюється карта-план.
Після проведення археологічної розвідки починаються безпосередньо розкопки. Археологічні розкопки можна проводити лише влітку.
Діти поміркуйте, чому? Цікаво, що до розкопок справжні археологи залучають і студентів історичних факультетів, а також учнів шкіл. Як ви думаєте чому? Це пов’язано з тим, що обсяги роботи дуже великі й археологи потребують допомоги.
Археологи знімають землю шар за шаром. Кожний такий шар має назву «штик» і дорівнює приблизно 20 см. Для того щоб розкопки були більш успішними, археологи розбивають розкопувану ділянку на невеликі ділянки — квадрати. Кожна така ділянка отримує свій порядковий номер, який зазначають на усіх знахідках із цього квадрата.
Часто буває, що обсяг роботи завеликий для одного сезону розкопок. Тоді археологи планують продовжувати дослідження наступного літа. У такому разі розкопки консервуються, тобто засипаються землею.
Зібрані знахідки дослідники відправляють до Інституту археології. Там їх вивчають, реставрують. А згодом вони потрапляють до археологічних, історичних чи краєзнавчих музеїв, щоб кожен зміг побачити знахідки археологів.
2. Музеї
Щоб з часом не втратити різні речові знахідки і досконало вивчити їх, люди створили спеціальні заклади — музеї.
Спочатку музеї виникли на основі бібліотек і подарункових колекцій стародавнім храмам і правителям. Перший музей — Дім муз — був заснований у давньому місті Александрія Єгипетська понад 2000 років тому.
Робота із поняттям (учні записують поняття в зошит)
Музей (гр. muséion — місце, присвячене музам, храм муз,) – місце, де зберігаються речові історичні пам’ятки. (Слайд 8) (Слайд 9)
Роздивіться фотографії і прочитайте назви музеїв. Про що можуть розповісти їх експонати?
Експонат (з латинської — «виставлений») — предмети, речі, витвори мистецтва, що демонструються на виставках.
Більшість музеїв розташовано у спеціальних будівлях, проте існують і такі, що знаходяться просто неба — здебільшого це музеї народної архітектури та побуту. Іноді навіть цілі частини міст оголошують музейною територією.
Дуже важливою у музеях є робота екскурсоводів. Вони не тільки знайомлять відвідувачів з музейною колекцією, а й намагаються розповісти про неї цікаво та зрозуміло.
Співробітники музею працюють з відвідувачами, зберігають речові історичні джерела, вивчають особливості кожного з них, а також займаються реставрацією.
Реставрація (з латинської — «відновлення») — поновлення пам’ятки культури, раніше втраченої чи зіпсованої, задля її збереження.
? Хто працює у музеї?
? Чим займаються екскурсоводи?
? Що таке реставрація?
Перегляд відео «Провідні музеї світу» (Слайд 12)
Перший музей старожитностей в Україні було засновано у 1810 р. у Феодосії. Більшість його експонатів склали твори мистецтва, подаровані місцевими колекціонерами. Найбільшим у нашій державі є Музей народної архітектури в с. Пирогове під Києвом. На площі в 150 га розміщено понад 300 пам’яток народної архітектури з усіх регіонів України.
Сьогодні з близько 40 тис. музеїв світу понад 400 із них розташовуються в Україні. На території нашої Батьківщини існують різноманітні типи музеїв: історичні, археологічні, природничі, художньо-мистецькі, літературні, науково-технічні, краєзнавчі тощо. Існують навіть віртуальні музеї, які розташовуються в мережі Інтернет.
В Україні є дуже незвичні музеї: музей у катакомбах під Одесою, музей лісу на Закарпатті, музей однієї вулиці в Києві. «Найсолодшими» можна назвати музей цукру на Вінничині і музей бджільництва на Полтавщині. (Слайд 11) (Слайд 12) (Слайд 13) ( Слайд 14)
Перегляд відео «Музеї України» (Слайд 15)
Фізкультхвилинка (Слайд 16)
3. Архіви (Слайд 17)
Робота із поняттям (учні записують поняття в зошит)
Архів – установа, яка збирає, впорядковує і зберігає старі документи (писемні пам’ятки минулого)
Письмові джерела, як і речові, також недовговічні: вони псуються, згорають у пожежах, їх викрадають чи навмисно знищують. Тому важливо зберігати усі письмові свідчення, що дійшли до нас з минулого. Сховищем документів різних часів є архіви.
Архіви — це наукові установи. Співробітники архівів — архіваріуси — вивчають походження і достовірність документів, систематизують їх для полегшення досліджень, порівнюють інформацію з різних джерел. Історик-дослідник не може написати історію без допомоги архіваріусів. Саме вони на прохання вчених шукають відповідні документи, за потреби перекладають та підготовлюють їх для читання, упорядковують збірки документів тощо. (Слайд 18)
З'явилися архіви з виникненням писемності. Тепер власні архіви мають усі установи, організації, нерідко й приватні особи - учені, письменники, громадські діячі.
Для сучасних архівів будують спеціальні приміщення з вузькими вікнами, що не пропускають прямих сонячних променів: від сонячного світла тло й друкарська фарба вигасають, линяють, а папір жовтіє та псується. Вадить документам і забруднене повітря, тому в архівах його очищають за допомогою спеціальних фільтрів.
Щоб документи краще зберігалися, їх укладають у щільно закриті коробки й розміщують на полицях-стелажах. У великих архівах загальна довжина стелажів сягає десятків кілометрів.
Найцінніші документи перезнімають на плівку - виходять діафільми з дуже маленькими кадриками - мікрофільми. Їх зберігають окремо від документів на випадок, якщо оригінал буде пошкоджено або втрачено. (Слайд 19) (Слайд 20)
Найбагатшими в Україні є сховища документів Центральних державних історичних архівів у Києві та Львові. Так, фонди першого з них нараховують понад 1,5 млн документів. Документи ретельно досліджують учені різних галузей знань і на основі їхніх свідчень пишуть наукові праці.
IV . Систематизація й узагальнення нових знань і умінь
Вправа «Кмітливий олівець» (Слайд 21)
Впишіть пропущені літери і поясніть зміст поняття.
А _ _ _ _ _ _ _ _ Я, М _ _ _ Й, А_ _ _ В, Е_ _ _ _ _ _ Т, Р _ _ _ _ _ _ _ _ _ Я
Відповідь: археологія, музей, архів, експонат, реставрація (Слайд 22)
V. Домашнє завдання: підготувати доповідь про музеї рідного краю або України