Урок 5 клас "Найвідоміші храми України"

Тема: Воздаючи хвалу Богові, або найвідоміші храми України.

Мета:

• називати події за датами та дати подій, зокрема спорудження Софійського собору та Києво-Печерського монастиря;
• пояснювати та застосовувати в мовленні поняття «культура», «історико-культурна пам’ятка», «архітектура», «собор», «монастир», «мозаїка», «фреска»;
• називати, знаходити та показувати на карті місцезнаходження Софійського собору та Києво-Печерського монастиря;
• називати, розпізнавати та описувати Софійський собор та Києво-Печерський монастир на основі вивченого матеріалу та практичної роботи;
• аналізувати за планом  Софійський собор та Києво-Печерський монастир, уживаючи відповідні поняття;
• висловлювати особисте ставлення до давньоруських архітектурних пам’яток і необхідності їх збереження.

Очікувані результати;

• розпізнавати Софійський собор та Києво – Печерський монастир;
• створювати розповіді про ці пам’ятки, пояснювати, у чому виявляється дбайливе ставлення до пам’яток,
• показувати на карті місцезнаходження  цих пам’яток,
• називати, розпізнавати та описувати пам’ятки на основі вивченого матеріалу,
• пояснювати історичні поняття на основі тексту підручника та застосовувати їх під час виконання пізнавальних завдань,
• складати план розповіді про пам’ятку і розповідати за планом, уживаючи історичне поняття та терміни,
• висловлювати особистосте ставлення до цих пам’яток і щодо необхідності їх збереження.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, формування вмінь та навичок.

Обладнання: підручник, зошит, зошит з друкованою основою, словник, атлас, контурна карта, комп’ютерна презентація, роздавальний матеріал.

 

Хід уроку.

1. Підготовчий етап.

1. Організація робочих місць учнів і готовність класу до уроку.

Вчитель: Доброго дня! Сідайте, будь ласка! Надворі весна. А з її приходом все оживає, яскраво світить сонечко. В такий світлий весняний день я пропоную вам посміхнутися один одному, подарувати усмішку і з таким позитивним настроєм розпочати урок. З нами сьогодні буде навчатися і ось цей смайлик. Погляньте, який у нього настрій? Тож я бажаю вам бути веселими, усміхненими протягом усього уроку. А хто старанно буде працювати, той отримає в подарунок наклейку – смайлик. Для цього кожен з вас отримав лист само оцінювання, де ви будете наклеювати смайлик.

Погляньте, щоб все необхідне лежало у вас на парті: підручник, зошити, словничок, атлас, контурна карта та ручки.

Девіз уроку: Будем гарно працювати, щоб знання міцніші мати!

Епіграф уроку: Архітектура – це літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази, і легенди! (М.Гоголь).

2. Активізація пізнавальної діяльності  учнів.

           Метод «Мозковий штурм»

З*ясувати значення поняття «культура». Для цього учні розглядають ілюстрації в підручнику і висловлюють  свої думки, фрази, слова.  Школярі  можуть спробувати скласти  і записати в словники нове слово.

Робота з термінами.

Культура – це сукупність матеріальних і духовних надбань людства нагромаджених упродовж історичного розвитку всіх поколінь.            

Вчитель – культура містить низку окремих галузей, які пов’язані між собою. Зверніть увагу на схему.

Робота з схемою. Метод «Асоціація»

Вчитель – світ надзвичайно багатий на історико – культурні пам’тки. Загальновідомо, що кожна історична епоха залишає після себе архітектурні пам’ятки, які письменник Микола Гоголь назвав – «літописом світу». Кожна країна, кожне місто і село пишаються своїми історичними пам’тками. Історико  – культурні пам’, перебувають під захистом держави. Наше завдання полягає у їхньому збереженні та примноженні.

Тридцять років тому Асамблея Міжнародної ради з питань охорони пам’ячників і визначних місць, створена при  ЮНЕСКО, встановила міжнародний день пам’яток та історичних місць. Завдання цього свята – ще раз нагадати людям про необхідність збереження культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства. В Україні це свято отримало назву «День пам’яток історії та культури» і щорічно відзначається 18 квітня.

Робота з термінами.

Історичні пам’ятки – це будівлі або їхні окремі частини, сади, мости та інші споруди, які, зважаючи на їхню важливість для архітектурної та історичної культурної спадщини, перебувають під захистом держави.

ІІ. Основний етап

1. Оголошення теми, мети, визначення завдань та очікуваних результатів уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Вчитель - Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ, який називається – «Чому пам’ятки культури належать до історичної  спадщини». І перший урок цього розділу має назву – «Воздаючи хвалу Богові, або найвідоміші храми України».

План уроку

1. Що таке історичні пам’ятки.
2. Софійський собор у Києві.
3. Києво – Печерська лавра.

Проблемне питання: «Чи можна назвати Софійський собор та Києво – Печерську лавру центрами розвитку культури часів Київської Русі

Мета нашого уроку -

• називати події за датами та дати подій, зокрема спорудження Софійського собору та Києво-Печерського монастиря;
• пояснювати та застосовувати в мовленні поняття «культура», «історико-культурна пам’ятка», «архітектура», «собор», «монастир», «мозаїка», «фреска»;
• називати, знаходити та показувати на карті місцезнаходження Софійського собору та Києво-Печерського монастиря;
• називати, розпізнавати та описувати Софійський собор та Києво-Печерський монастир на основі вивченого матеріалу та практичної роботи;
• аналізувати за планом  Софійський собор та Києво-Печерський монастир, уживаючи відповідні поняття;
• висловлювати особисте ставлення до давньоруських архітектурних пам’яток і необхідності їх збереження.

Сьогодні в нас на уроці працює дослідницька  група «Хочу все знати» та рубрика «Чарівна скринька знань»

Навчальні завдання та очікувані результати учні визначають за допомогою вправи «Дерево рішень». На окремих папірцях учні пишуть свої побажання, а потім кріплять їх дошки.

2. Опрацювання нового навчального матеріалу.

А) Зміст навчального матеріалу.  (Коли в Києві постав Софійський собор?)

Вчитель – з попередніх тем вам відомо. Що в 988 році князь Володимир Великий запровадив християнство в Київській Русі. Після цього тут почали повсюди будувати храми, церкви та монастирі. При храмах і монастирях почали виникати школи та бібліотеки, осередки де переписувалися книжки, працювали літописці, художники. Проте художники не малювали звичайні картини – пейзаж, натюрморт чи портрет. Свій талант вони проявляли в іконописанні.  Із давніх давен дійшли до нас шедеври минулого, які дивують своєю красою та величністю. Такими якостями володіє і Софійський собор. Він і до нині є окрасою сучасного Києва.

Сценка «Діалог двох майстрів»

• Хлопче, де тут Софія Київська?
• Ось вона, Софія Київська!
• Яке дивовижне творіння! Де не був, де не ходив, але ніде не бачив чогось досконалішого! Навіть у столиці могутньої Візантії – Царгороді!
• Так, чоловіче добрий. Дивіться, які у Софії Київської, башти зі сходами нестримно підносяться до неба! А он тринадцять  бань – малі від краю, більші – до середини і більші – в центрі.
• Сяють не лише маківки, а й уся споруда!
• До речі, а ти ким чоловіче будеш?
• Я – майстер. Прийшов на запрошення великого князя Ярослава.
• Еге, довго чекали ми на тебе, брате!
• З далеку йду. Коли до роботи ставати?
• Після обіду розпочнемо розпис фресок. Вже й пензлі готові, і фарби, а руки майстрів аж горять до роботи.
•  До речі все хотів вас запитати. А чому ваш храм називається Софією?
• Софія – з грецького означає «мудрість». Отже, звелів Ярослав побудувати храм, щоб звести пам’ячник мудрості Божій.
• А мені казали, що цей храм споруджено на честь великої перемоги: начебто саме тут Ярослав переміг велике степове військо печенігів.
• Так воно й є.  Проте не  лише мечами здобув її Ярослав, а насамперед мудрістю.

Запитання до класу:

1.Як звали князя, який побудував храм?

2.Що означає назва собору?

3. На честь якої події князь побудував храм?

    Вчитель – Дослідницька група «Хочу все знати» підготувала нам повідомлення, яке називається «Подорож Софійським собором».

Вправа «Мандрівка Софійським собором» (повідомлення учнів)

1-й учень Софійський собор був збудований у 1037 році київським князем Ярославом Мудрим. Зведення Софійського собору тривало упродовж з 1017 ріку по 1037 рік. Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму – 54,6 метра, довжина – 41,7 метра, висота до зеніту центральної бані 28,6 метрів. Увінчувала собор ступінчаста композиція з тринадцяти бань, вкритих свинцевими листами. Мури собору зводилися з природного каменю: граніту та рожевого кварциту, що межувалися з рядами плінфи. Навколо Софійського собору – центральної споруди Ярославового міста – стояли кам’яні храми, боярські палаци, житла городян, а подвір’я митрополії було огороджено муром.

2-й учень - До наших днів з ХІ століття збереглися лише собор Софія Київська і руїни Золотих воріт – парадного в’їзду до стародавнього Києва. Назва собору «Софійський» походить від грецького слова «софія», що в перекладі означає «мудрість». Присвячений «мудрості християнського вчення», собор, за задумом творців, мав утверджувати християнство на Русі. Збудований як головний митрополичий храм Русі, собор Софія Київська був у давнину громадським і культурним центром держави. Біля стін собору збиралося київське віче. При храмі також велося літописання та діяла створена Ярославом Мудрим перша у Київській Русі бібліотека.

3-й учень – за свою багатовікову історію собор Софія Київська пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, реставрації та перебудови. Коли в 1240 році місто захопив хан Батий, попри масові руйнування, Софійський собор уцілів, однак, розграбований і спустошений, він втратив колишню красу. Лише у 30-40-х роках ХVІІ століття київський митрополит Петро Могила заснував при храмі чоловічий монастир.

4-й учень – Софійський собор було частково відремонтовано, навколо нього споруджено дерев’яні монастирські будівлі, а всю територію обнесено високою дерев’яною огорожею. Після пожежі 1697 року за вказівкою російського царя Петра І розпочалося спорудження нових кам’яних будинків навколо собору.  Протягом  70 років біля Софійського собору було споруджено дзвіницю, трапезну, будинок митрополита, західні ворота, так звана брама Заборовського, пвденну  в’їздну  башту, братський корпус, бурсу. Так склався архітектурний ансамбль монастиря Софія Київська.

Запитання до класу

1. В якому році розпочато будівництво собору?

2. Коли закінчили будівництво?

3.Які будівельні матеріали застосовували при будівництві?

4. Хто заснував першу бібліотеку?

5.В якому році хан Батий напав на Київ?

6. Який митрополит заснував при соборі чоловічий монастир?

Вчитель – демонстрація відео « Софійський собор»

Запитання до відео сюжету.

1.Чим оздоблений Софіївський собор?

2. В якому столітті розписували собор?

3. Яку легенду ви почули про Матір Божу Оранту?

4.Хто похований у соборі?

Вчитель ви вже зрозуміли де знаходиться Софійський собор?

Звернемося до  «Чарівної скриньки знань», що ви нам цікаве розповісте?

 

Вчитель – ви мабуть вже стомилися. Для того щоб відпочити ми проведемо фіскульт хвилинку, тільки вона не проста, а історична. Уявімо себе на місці Нестора Літописця. За написанням літописів він втомлювався і мабуть часто робив розминку.

Фізкультхвилинка.

Літописець потягнувся

Повернувся, повернувся

Праву руку покрутив

Потім ліву покрутив

Встав, присів і знову скик

Потім ліву ногу в бік

І про праву не забувся

Оглянув усе довкола

І тихенько сів до столу.

Києво – Печерська лавра.

Вчитель -  Києво – Печерська лавра є унікальним місцем. Це пам’ятник не тільки слов’янської, але й загальносвітової культури, яка входить до «Списку Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО».

               Києво – Печерський монастир мав у давні часи велике значення для розвитку культури. Зокрема на території монастиря зародилося літописання. Тут зберігалося багато книг. Також при монастирі сприяли розвиткові образотворчого мистецтва. Саме в лаврі працював перший іконописець Аліпій. Було засновано першу лікарню де чернець Агапіт був лікарем. 

Робота  з підручником. Учні опрацьовують матеріал підручника на сторінці 194-195.

Бесіда за запитаннями.

1. За часів якого князя було збудовано Києво – Печерську лавру?
2. Чому лавра у Києві  називається «Печерською»?
3. Як називається головний храм Києво – Печерської лаври?

Перегляд відео сюжету «Засновник монастиря преподобний Антоній Печерський»

Бесіда. Запитання до відео сюжету.

1.Ким було засновано Києво – Печерський монастир?

2. Що вам найбільше запам’яталося з біографії Антонія?

3.Який заповіт він лишив?

 

Робота з ілюстраціями

Вчитель – розгляньте малюнок у підручнику на сторінці 194.

Запитання до малюнку

1. Якими словами - можна схарактеризувати зображену споруду?
2. Яке призначення цієї споруди?
3. Як ви думаєте яке враження справляв собор на наших предків?
4. Чи істотно змінився храм істотно за тисячолітню історію?
5. Чому на вашу думку зміни все ж таки відбулися?

Звернемося до  «Чарівної скриньки знань», що ви нам цікаве розповісте?

Словникова робота.

Монастир – громада ченців, а також комплекс споруд, де ченці мали змогу служити Богові.

Храм – архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь  і релігійних обрядів.

Вчитель – і сьогодні Києво – Печерський монастир не втратив своєї значущості. Лавра продовжує свою діяльність як церковна установа. Десятки тисяч туристів і паломників мають змогу відвідати цю унікальну історико – культурну пам’ятку. Узагальнення та систематизація знань

Історичні задачі. Робота в парах. Кожна пара отримує задачі на листочках.

1-ша задача. Будівництво Софійського собору тривало упродовж з 1017 ріку по 1037 рік. Скільки років будувався собор?

2-га задача. У 1054 році чернець Антоній заснував у печері монастир. Скільки років минуло з того часу?

3-тя задача. Будівництво Софійського собору закінчилося 1037 році. Скільки років минуло з того часу?

 Сенкан.

Структура сенкана.

1. Іменник — одне слово. 
2. Опис іменника двома прикметниками. 
3. Дія прикметника передана трьома дієсловами. 
4. Складається речення із 4 слів. 
5. Висновок пишеться одним словом — іменником. 

Рефлексія.

Вчитель – вернемося до нашого проблемного питання над яким мипрацювали пртягом усього уроку. Як воно звучить? «Чи можна назвати Софійський собор та Києво – Печерську лавру центрами розвитку культури часів Київської Русі

 (учні висловлюють свою думку за методом «Прес»)

ІІІ. Заключний етап

Підбиття підсумків уроку.

Вчитель. На початку уроку на окремих аркушах паперу ви писали завдання та очікувані результати уроку. Поміркуйте чи ми справилися із всіма завданнями уроку? Чи сподобався вам урок? Чим саме вам сподобався? Щоб висловити свою думку починаючи такими словами:

• Для мене сьогодні цікавим було…
• Сьогодні я дізнався…
• Мені хотілося надалі цікавитися…

Оцінювання учнів.

А зараз підрахуємо смайлик які ви отримали протягом уроку.

Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф. Давати відповіді на запитання в кінці параграфа.
2. Підготувати повідомлення «Найвідоміші ікони України.