Конспект уроку "Сутність грошей. Функції, види грошей та грошова маса."

Тема уроку: Сутність грошей. Функції, види грошей та грошова маса.

Мета: розглянути функції грошей, види грошей, сучасні форми грошових розрахунків,  забезпечити розуміння учнями ліквідності будь-якого активу;  

• розвивати економічне мислення, стимулювати пізнавальний інтерес, уміння співвідносити теоретичні знання з практикою;
• виховувати  уважність , культуру праці;
• продовжити формування предметної,  інформаційно-комунікаційної компетентностей.

 

Обладнання та наочність : комп´ ютер, мультимедійний проектор, ПЗ  PowerPosnt 13, Internet ( фрагмент докум. фільму «Справжня історія грошей»), презентація « Гроші. Функції, види грошей та грошова маса», відеосюжет «Як друкують гроші в Україні» (хмарні технології),  колекція грошей, пластикові картки,   підручник Л.П.Крупська «Економіка»   ( паперовий та електронний), Листи оцінювання

 

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

                              Структура уроку

І. Організаційний момент                                                     1хв.

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності         2 хв.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку                                    2 хв.

ІУ.Вивчення нового матеріалу                                             25 хв.

У. Закріплення нових знань і вмінь                                     10хв.

УІ. Підсумок уроку                                                                 4 хв.

УІІ. Інструктаж з виконання домашнього завдання            1хв.

 

                             Хід уроку

І. Організаційний етап.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Перегляд фрагменту документального фільму «Справжня історія грошей»                          ( перша хвилина) на Ютубі

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Як було сказано: «Гроші – це загадка, яка змінює людей, приваблює і зачаровує». Сьогодні ми спробуєморозгадати загадку грошей. А для цього нам необхідно якнайбільше про них дізнатися.

( Учні занотувують у зошити тему уроку. СЛАЙД №1)

      Мандруючи до витоків розвитку людини – натурального господарства, коли люди самі забезпечували себе всім необхідним, - ми з’ясуємо:

• що стало причиною переходу до товарного виробництва;
• які товари виконували роль грошей, тобто вільно обмінювалися на будь-який товар;
• що називається грошима;
• які функції виконують гроші

 

ІV. Засвоєння нових знань.

1. Історія грошей.
2. Види й властивості грошей.
3. Функції грошей.
4. Сучасні гроші.

 

Учні отримують завдання: Стисло запишіть в зошиті, що вам відомо про гроші. (Для виконання завдання надається 2 хв.)

 

Розуміння механізмів функціонування сучасного ринкового господарства неможливе без розуміння ролі грошей.

Спочатку обмін мав випадковий характер і вигляд прямого товарообміну Т-Т. Це називається бартером – натуральний товарообмін.

Надалі виник товарно-грошовий обмін Т-Г-Т.

 

Бесіда з учнями класу:   Якості грошей

1. Чому в якості грошей у нашому краї не можна вико­ристовувати хутро(на Русі),  або какао боби (Південна Америка),  мушлі каурі (Індія), чай (Китай)?

Розмірковуючи, учні виводять першу якість грошей — рідкіс­ність.

2. Відомо, що універсальним товаром у багатьох народів були свійські тварини.

Корови —чому б його не зробити гроши­ма?

Учні приходять до висновку, що наступними якостями гро­шей є портативність та ділимість.

3. Ну, добре, червона або чорна ікра — товар рідкісний, портативний, поділяється, чим не гроші?

Учні визначають ще одну якість грошей — довговічність.

 4. Дивиться, зараз я на цьому аркуші напишу 5 тугриків, щось намалюю, поставлю свій підпис. От вам і гроші!

Учні вирішують, що гроші наділені примусовою силою даної держави, тобто загальноприйняті та впізнавані.

Висновок : От чому золото стає найбільш відповідним матеріалом.

 

 

Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку, деякі національні гроші виконують функції світових.

 

Види грошей За критерієм матеріально-речового змісту розрізняють дві групи носіїв грошових властивостей: повноцінні (товарні та металеві) і неповноцінні (паперові та кредитні):

• Повноцінні — це гроші, номінальна вартість яких відповідає вартості благородного металу, що міститься в них.
• Неповноцінні гроші — це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. До них відносяться паперові, кредитні гроші та білонна (розмінна) монета.

Металеві гроші спочатку з'явилися як шматки металу різної форми та ваги, з часом вони трансформувались у форму монет.

Монета - грошовий знак, виготовлений з металу (золота, срібла, міді або сплавів) встановлених законом ваги і форми, що використовується як засіб грошового обігу та платежу.

Паперові гроші — це гроші, що не мають самостійної вартості, або ця вартість не співрозмірна з номіналом. Вони випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законним платіжним засобом на всій території.

Замінники грошей:  чеки  векселі, кредитні картки

 

Зако́н грошово́го о́бігу — загальний економічний закон, який визначає що протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

Рівняння І. Фішера           MV=PQ, де

М – грошова маса (кількість грошей, що перебувають в обігу),

V – швидкість обігу грошей (кількість угод, які кожна грошова одиниця обслуговувала впродовж року),

Р – середня ціна товарів і послуг (рівень товарних цін),

Q – кількість проданих товарів і послуг.

 

??? – бесіда: Чи вигідно накопичувати клади? Свою думку обгрунтуйте

 

Ліквідність — здатність, ступень легкості, з якою будь-які активи (усе, що належить людині, фірмі чи державі на правах  власності) можуть бути перетворені їх власником на готівку з найменшими втратами їхньої купівельної спроможності

 

Функції грошей (Слайди № 10)

Гроші виконують ряд важливих функцій:

• Міра вартості – За допомогою грошей визначається вартість тих чи інших товарів  та послуг. Гроші в цьому випадку виступають своєрідним масштабом для зіставлення.
• Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг. Ця функція виконується грошима під час придбання нами будь яких товарів.
• Засіб нагромадження — Накопичення грошей з метою придбання товарів та послуг в майбутньому. Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються на скарб.
• Засіб платежу — Цю функцію гроші виконують у випадках плати за використані ресурси, коли виникає борг. Заробітна плата, рента, оплата кредиту, комунальних послуг є прикладами виконання грошима функції платежу.
• Світові гроші — Цю функцію гроші виконують під час економічних взаємовідносин між державами.

 

 

Практична вправа     Розглянемо ситуації.

 

1.Ви заходите до магазину та бачите, що модні джинси коштують 400 гривень. Чи можете ви, не маючи грошей, оцінити їх вартість та свою споживчу спроможність?

     Отже, функція, яку ідеально виконують гроші, — міра вартості.

Грошове вираження вартості ще не означає реалізацію товару. Ви ж ще не купили джинси, що сподобалися вам у магазині?

2. Інша ситуація: ваш батько 10 грудня отримує заробітну плату та сплачує комунальні платежі за минулий місяць листопад.

Ці приклади демонструють функцію грошей — засіб платежу.

4. Гроші зашиті в матрац ліжка.

5. Ви вступили до інституту, і вам виплачують стипендію.

6. Чоловік приховує частину зарплати від дружини

7. Ви обмінюєте гривні на долари.

8. В ресторані вам подають меню.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Самостійна робота

Визначити які функції виконують гроші в таких ситуаціях.

Практична вправа

Які функції виконують гроші в таких ситуаціях?

1.  Родина Федорових отримала відсотки зі свого депо­зитного рахунку в банку «Аваль» у розмірі 4400. грн.(Засіб платежу)

2.  На сімейній раді члени родини вирішували купити кухонний комбайн за 2900 грн, новий телевізор за 3950 грн чи набір садових меблів за 2800 грн. (Міра вартості)

3.  У зв'язку з прийнятим рішенням наступного дня родина купує набір садових меблів. (Засіб обігу)

4.  Бабуся була незадоволена прийнятим рішенням, тому вирішила залишок від отриманих у банку гро­шей зберігати та відкладати з власної пенсії на по­купку кухонного комбайну. (Засіб накопичення)

5.  Батько ж запропонував обміняти цю суму на євро. (Світові гроші)

6.  Мати, яка працює вчителькою, отримала заробітну плату 1840 грн. (Засіб платежу)

7.  Вона перш за все сплатила комунальні платежі за минулий місяць у розмірі 780 грн. (Засіб платежу)

8.  Скоро новорічні свята, тому вона вирішила зайти після роботи до торгового центру подивитися, які подарунки можна придбати кожному члену родини та запланувати певні витрати. (Міра вартості)

9. У суботу родина завжди вирушає до супермаркету та закуповує продукти на тиждень. (Засіб обігу)

 10. А діти, Сашко та Марійка, отримують свої кишень­кові гроші. (Засіб платежу)

11.  Діти завжди ретельно обмірковують свої видатки.     (Міра вартості)

12.  Ніхто не здогадувався, який подарунок готує батько  родини, поклавши свою премію у розмірі 1500 доларів на банківський рахунок «Новорічний». (Світові гроші, засіб накопичення)

          ( Перевірка: відповіді на Слайді №12 , по 0,5 балів за вірну відповідь)

 

Перевірка «Знання термінів»:

• Гроші;
• Ліквідність;
• Банкнота;
• Монета;
• Електронні гроші

 

VІ. Підсумки уроку.

Усна рефлексія.  Порівняйте отримані знання в ході уроку із записами, зробленими вами  на його початку.

Учні висловлюються за схемою:

На уроці я…

• дізнався…
• зрозумів…
• навчився…

Оцінювання роботи учнів на уроці.

 

VІІ. Інструктаж з виконання домашнього завдання.

1.Опрацювати § 10 підручника, вивчити термінологію, повт.§8-9 до

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатковий матеріал.

 

Із історії грошей    З найдавніших часів грішми були різні товари: хутра звірів (слов’янські племена), металеві сокири, мушлі каурі тощо. Однак завдяки своїм фізичним властивостям найбільш вживаним загальним еквівалентом вартості дуже швидко стають благородні метали: золото та срібло. Згодом вони набирають форми монет.

У своїй «Історії» Геродот вказує, що першими використовувати металеві монети почали лідійці. Сучасні вчені вважають, що перші монети були з електрума і чеканились близько 650–600 р до Р. Х.   Паперові гроші або банкноти були вперше використані в Китаї у 812році за часів династії Сун. В Європі банкноти були вперше випущені Банком Стокгольма в 1661 році.

 

  Катерина ІІ нагородила російського вченого Михайла Ломоносова 2000 рублів. Той не зміг зразу  іх забрати, тому що їх загальна вага складала 3 тони. Це ціла вантажівка!

 

 

Електронні гроші — це різновид депозитних грошей, які існують у пам’яті комп’ютерів і здійснюють свій рух автоматично з допомогою комп’ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків. Ця форма органічно поєднує у собі всі переваги депозитної та готівкової форм грошей: немає потреби переносити чи перевозити великі маси готівки; досягається значна економія витрат на їх виготовлення, збереження, перерахування, перевезення тощо; кожний платник має можливість вмить виконати платіж, попередньо перевіривши всі його умови і здійснивши відповідні розрахунки, як і в платежах готівкою.

 

 

 

 

Носієм електронних грошей є пластикова картка — іменний грошовий документ, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість оплатити через комп’ютерні мережі свої покупки і погасити борги переказом грошей по рахунку без використання готівки чи паперових платіжних документів.

 Упровадження пластикової картки в розрахунково-платіжну практику значно розширило сферу функціонування депозитних грошей, включило в неї масові платежі населення, прискорило обіг грошей, створило великі зручності для платників, зменшило витрати обігу. Все це надало депозитним грошам нової якості, що знайшло відображення в новій назві — «електронні гроші».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Ступінь ліквідності

1. Заміський будинок.

2. 100-гривнева купюра.

3. Антикваріат.

4. 100-доларова купюра.

6. Золоті прикраси.

7. Автомобіль новітньої модифікації.

8. Холодильник, що був у використанні.