Конспект уроку у 7 класі на тему: "Григір Тютюнник "Климко". Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних"

Про матеріал

Розробка уроку з української літератури у 7 класі на тему: "Григір Тютюнник "Климко"". Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних"

Перегляд файлу

Заклад загальної середньої освіти № 83 м. Києва

Конспект уроку

( 7 клас )

"Григір Тютюнник "Климко". Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних"

Підготувала

вчитель української мови та літератури

Котюк А. Б.

Київ – 2019

$C:\Users\Вероника\Desktop\img0.jpg$

Тема: "Григір Тютюнник "Климко". Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних" ( 7 клас )

Мета: познайомити учнів з такою постаттю в українській літературі як Григір Тютюнник, через естетику художнього слова осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про близьких на прикладі взаємостосунків героїв твору Г. Тютюнника «Климко»; розвивати зв’язне мовлення, критичне мислення, активну життєву позицію, уміння аргументовано доводити власну думку; виховувати загальнолюдські почуття, інтерес до творчості Г. Тютюнника засобами мистецтва слова; прищеплювати учням риси щедрості на добро, порядність, чесність, повагу до людини.

Тип уроку: комбінований урок

Методи, форми і прийоми: робота у групах, робота з підручником, бесіда.

Обладнання: підручник, зошит, портрет Г. Тютюнника, ілюстрації до тексту, індивідуальні завдання, дидактичний матеріал.

Хід уроку

Організація навчальної діяльності учнів

Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

Бесіда з класом.

— Що таке повість ?

— Які основні ознаки повісті ?

__ Наведіть приклади.

__ Які повісті про дітей ви читали в 5, 6 класі?

__ Що вам відомо з історії про Другу світову війну?

__ У яких творах, прочитаних вами, відображено події Другої світової війни?

__ Які асоціації у вас викликає слово війна ( метод «Мікрофон»)

Проблемне питання:

Чому дитина, позбавлена в житті всього, поспішає творити добро?

(метод « Я так думаю…»)

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

IV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

2. Життя і творчість письменника

Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині в сім’ї селян. Батько Григора, заарештований органами НКВС у 1937 р., із заслання не повернувся. Мати вийшла вдруге заміж, а малого Григора забрав до себе на Донбас батьків брат — Филимон Васильович Тютюнник, у родині якого й виховувався майбутній письменник. У 1938 р. Григір пішов до школи в український перший клас, який нараховував сім учнів, а тому через деякий чає був розформований, і хлопця перевели в російський клас. З того часу і до 1962 року, як зазначав сам Тютюнник, він розмовляв, писав листи (іноді оповідання) тільки російською мовою. У 1942 р. Григір змушений був пішки йти до матері на Полтавщину, адже тітка не могла сама прогодувати сім’ю (дядько Филимон був у цей час на фронті). Після п’ятого класу Григір навчався в Зіньківському ремісничому училищі. Закінчивши його, працював на Харківському заводі імені Малишева, але захворів, повернувся до Шилівки, не відпрацювавши належних трьох років, за що відсидів 4 місяці в колонії. Як вийшов, повернувся на Донбас, будував Миронгрес, слюсарював. У 1951 р. Тютюнник пішов до армії, служив у морфлоті радистом на Далекому Сході. Після демобілізації закінчив вечірню школу, працював токарем у вагонному депо. У 1957-1962 рр. майбутній письменник навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті за спеціальністю «Російська мова і література». Першу новелу «В сумерки» написав російською мовою і надрукував її в журналі «Крестьянка» у 1961 р. Після смерті старшого брата Григорія Тютюнника (автора роману «Вир») переклав свій твір українською мовою і з того часу писав лише нею. У 1963 р. Григір Тютюнник переїхав до Києва, працював у «Літературній Україні», потім — у сценарній майстерні кіностудії ім. О. Довженка, де написав сценарій за романом «Вир»; також працював у видавництвах «Радянський письменник», «Молодь», «Дніпро», «Веселка». У 1966 р. вийшла його перша книжка «Зав’язь». Наступна книжка — «Деревій» (1969 р.; назву цій збірці дало оповідання «Деревій», відзначене 1968 р. премією всесоюзного конкурсу, оголошеного «Литературной газетой»), Григора Тютюнника зараховують до шістдесятників. У 1970-х рр. побачили світ книги новел Григора Тютюнника «Батьківські пороги», «Крайнебо», «Коріння», повісті «Климко», «Вогник далеко в степу», збірки для дітей «Степова казка», «Ласочка», «Лісова сторожка». Письменник перекладав з російської мови, зокрема твори свого улюбленого автора В. ІПукшина. За книги «Климко», «Вогник далеко в степу» в лютому 1980 р. Гр. Тютюнника удостоєно премії імені Лесі Українки. На питання, в чому секрет його творчості, письменник відповідав: «Повна душа болю. Передаю секрет — біль... Так ви ж його не візьмете...» Як актор, який, граючи роль, зростається зі своїм героєм, мучиться і страждає по-справжньому, так і Гр. Тютюнник не писав про своїх героїв, а переживав їхнє життя, був в образі кожного з них. 6 березня 1980 р. письменник наклав на себе руки. У 1984 р. з’явився двотомник його творів. У 1989 р. за двотомник творів Григір Тютюнник був посмертно удостоєний Шевченківської премії. Основні твори: «Оддавали Катрю», «Три зозулі з поклоном», «Зав’язь», «Син приїхав», «Дикий», «У Кравчини обідають», «Холодна м’ята», «Іван Срібний», «Деревій», «Вуточка», «Нюра», «Климко», «Коріння», «Вогник далеко в степу».

Теорія літератури

Самопожертва – це жертвування собою, своїми інтересами заради інших людей.

Художня деталь – це така характерна риса чи подробиця, яка має відносно самостійне значення й використовується для того, щоб емоційніше й глибше змалювати картини чи образ, підкреслити важливість чогось, індивідуальну особливість.

V. Опрацювання тексту.

5.1. Історія написання.

Повість «Климко» має автобіографічний характер. Історія створення повісті “Климко” досить цікава.

У 70-х рр.. побачила світ повість «Климко». За книгу «Климко» у лютому 1980 р. Г. Тютюннику присуджено премію імені Лесі Українки. Повість «Климко» переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України. Війна застала Г. Тютюнника на Донбасі, а голод змусив його повернутися на Полтавщину, до матері. Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя письменника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку і себе з другом. Однак в основі твору — враження від того пам’ятного походу дитини тяжкими дорогами війни. В 1942 році через голод та дослухавшись поради знайомих, письменник у віці 11 років пішов до матері на Полтавщину пішки.

5.2. Паспорт повісті

Літературний рід: епос.

Тема: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю.

Ідея: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості. Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни — виявляли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.

Жанр: повість автобіографічної трилогії.

Особливості повісті: у повісті влучно переплітається дійсне життя Климка з минулим. Це дозволяє читачеві більше дізнатися про життя хлопця, про його радості і страждання, зрозуміти його характер, поведінку, вчинки.

Проблематика:

• добро і зло;

• відповідальність за доручену справу;

• патріотизм;

• милосердя і жорстокість.

Головні герої: Климко, дядько Кирил, друг Зуфальт, їхня вчителька Наталія Миколаївна з маленькою донькою Олею, тітка Марина.

5.3. Запитання за змістом:

Яка епоха відтворена у повісті?
Яку їжу герої твору вважали найціннішим?
Місто до якого подорожує Климко?
Що продавала Наталя Миколаївна?
Місце, де герої твору набирали вугілля?
що необхідно було сходити Зульфату до Фейзуліних?
Хто завдав шкоди мешканцям поселення?
Що сталося зі станцією, де мешкав Климко з дідом Кирилом?
Кого позбавився Климко у своєму помешканні за допомогою
Зульфата?
Чим харчувався Климко під час подорожі?

VI. Завдання:

6.1. Літературний диктант

Де народився Григір Тютюнник? ( Полтавщина).
У якому творі відобразив свої дитячі роки? («Климко»).
Хто головний герой повісті «Климко»? ( Климко ).
Які події відображено у творі? ( В.В.в. ).
З ким жив хлопчик? ( дядьком Кирилом ).
Скільки знайшов на грядці картоплин? ( 57штук ).
Скільки запасу картоплі було на зиму у дядька Кирила?(6 відер ).
Якого товару найбільше бракувало на базарі? ( Солі ).
Кого зустрів на базарі климко ? ( Вчительку Наталю Миколаївну і Зульфата).
Де спочатку ночував хлопець під час мандрівки? (У степу на соломі.)
Хто трапився на шляху Климка? (Солдат ворожої армії.)
Кого боявся незнайомець? (Партизан.)
Як було звати дочку Наталі Миколаївни? ( Оля ).
Куди зібрався йти Климко по сіль? ( У Слов’янськ ).
Хто дав хлопчикові тапочки? ( Швець ).
Скільки днів був непритомним Климко ? ( Три ).
Чи знайшов хлопчик сіль? ( Так ).

6.2. Гра «Впізнай літературного героя»

«Сивий, вусатий і кругло-товстий,... любив походжати ранками по базару – у широких смугастих штанях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці, підперезаній крученим шовковим поясом з білими китицями. На ногах у нього були величезні жовті черевики.» .
«...босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в діжурці...»
«Був машиністом великого паровоза ФД ,... ходив із залізною скринькою у руці, зморений очима й усміхнений... . Мав шкіряний картуз з білими молоточками, від якого на лобі лишався червоний тугий пружок, що ніколи не встигав зійти до наступної зміни.»
«Неголене зморшкувате обличчя, товста обвисла нижня губа і високо підняте плече з карабіном на реміняці .»
«Вона стояла з немовлям на руках, притиснувши до себе разом з немовлям трояндову, мов тисячі троянд, сукню ... Маленька, бліда дивилася на бороданя широко розплющеними очима ... Одна її брова, поторкана золотом од ранкового сонця, напружено піднялася вгору і дрібно-дрібно тремтіла.»
«Маленьке-маленьке личко, біле, аж крейдяне, і щільно заплющені повіки, що здригалися від сонця, а губенята не червоні, а синюваті, ожинові, невпинно ворушились, наче шукали щось... .»
«... низенький, сухоплечий, у ватяних штанях, вовняних шкарпетках і гострих шахтарських чунях.»
«... якийсь вурка йде з торбою за плечима, худий, брудний, босий, а великі сині очі , червоні по білках, так і нишпорять...»
«Весела, рум’янощока , очі сміються..., у руках тримала жовте глеченя з квітками по боках , над вінцями в нього біліла шапочка молочної піни... .»
«Бліда, з величезними карими очима, у яких аж кричала безпорадна мука од страху, зібгала хустку тремтячими пальцями і сховала її під полу жакетика..., затулила обличчя руками й заплакала ... .»
« Дядько сидів просто на землі, обгорнувши ноги старою сукняною ковдрою. На скронях йому густо висіялася кучерява розсадка сивини , а лице було все в зморшках . І в кожній зморшці, здавалося Климку, чаїлася добра, лагідна усмішка .»
«Стояв у вагоні простоволосий, без зброї, у довгих, по самі лікті, шкіряних рукавицях. Обвів ліхтариком усі кутки, помовчав, розставивши ноги і згасивши ліхтарик, і раптом крикнув, як вистрілив».

6.3. Асоціативний диктант.

5 грудня 1931 р., Донбас, Зіньківське ремісниче училище №7, «Літературна Україна», Слов’янськ, машиніст, дід Бочонок, грубка-«буржуйка», марка, базар, галети, Артемівськ, сестра, станція, сіль.

6.4. Робота з таблицями

$C:\Users\Вероника\Desktop\Г. Тютюнник Климко Карта знань.jpg$