Конспект уроку "Україна в подіях Північної війни. Повстання гетьмана Мазепи"

Тема уроку:  Україна в подіях Північної війни. Повстання гетьмана

І. Мазепи ( історія України, 8 клас)

Мета уроку:

 сформувати уявлення про становище  українських  земель в часи Північної війни , створити умови для розуміння причин і наслідків  Північної війни для України, дати оцінку діям гетьмана

І. Мазепи ( зокрема переходу на бік Швеції та спробі здобуття Україною незалежності), створити його історичний портрет у контексті сучасності, охарактеризувати повстання під проводом

С. Палія як складової відродження державотворчих процесів на Правобережній Україні, визначити роль Полтавської битви  у подальшій долі України;

формувати навички критичного мислення , історичні (хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву,логічну, аксіологічну) та загальноосвітні компетентності;

виховувати в учнів патріотизм, повагу до історичної боротьби за становлення української державності, інтерес до історії рідного краю.

Тип уроку : вивчення нового матеріалу

Основні поняття, терміни: Північна війна, «паліївщина», Полтавська битва

Дати, події:  1700 – 1721рр. – Північна війна між Швецією та Московією,

                        1702-1704рр. – повстання під проводом С. Палія

                       4 листопада  1708 р. – перехід І. Мазепи на бік шведського   ко-

                       роля Карла ХІІ        

                       13 листопада 1708 р. – знищення  московськими військами

                       Батурина

                       1709 р. – Полтавська битва 

Історичні постаті: І. Мазепа, С.Палій (Гурко), Петро І, Карл ХІІ, І. Скоропадський

Очікувані результати: учні навчаться  називати дати, показувати на карті основні події Північної війни, характеризуватимуть діяльність І. Мазепи, наводитимуть приклади діяльності представників різних держав на території України, робитимуть спробу власного аналізу історичних подій  в Україні, пов!язаних із Північною війною

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

( Діти сидять групами: практики, історики, джерелознавці, літературознавці )

Слайд1 ( Мазепа)

Слово вчителя

Доброго дня , шановні гості, доброго дня, любі діти. Дозвольте розпочати наш урок і побажати усім гарного настрою, плідної праці та добрих результатів.

Ми пишемо історію щодня,

Вплітаючи в минуле сьогодення.

Життя , як і раніше, це борня

За честь, за справжність, за Вкраїни ймення.

Боротись будем, скільки стане сил,

До скону, до знемоги, до загину.

І будем щиро Господа  молить,

Хай благодать зішле на Україну.

Такі рядки спали мені на думку, коли я готувалася до сьогоднішнього уроку. Бо  події, про які   будемо говорити, відбувалися давно, майже  три століття назад, але їх відлуння ми  чуємо й сьогодні. Бо, як сказав Гетьман Мазепа ,

« Же през шаблю маєм права…»,  тобто наші права, наші вольності, суверенітет  і незалежність України маємо боронити шаблею. 

  Та про це трохи пізніше , а зараз давайте пригадаємо на чому ми зупинили розмову минулого уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Робота біля інтерактивної  дошки.  

Слайд 2

1.Встановити відповідність між посадами в Українській гетьманській державі та їх функціями:

Слайд 3

2. Виправити помилки у судженнях ( роздати дітям заготовки)

- у другій половині 17 ст. на території Гетьманщини залишався полково- сотенний устрій; (так)

- у першій половині 60-х років  17 ст.  Гетьманщина була стійким  об*єднанням  ( конфедерацією) , що складалася  із Лівобережної  Гетьманщини та Запоріжжя; (правильно: нестійким, Лівобережної, Правобережної Гетьманщини та Запоріжжя)

- на Лівобережжі наприкінці 17 ст.  налічувалося 10 полків, які поділялися на стани; ( правильно: сотні)

- суспільство Лівобережної України к. 17 ст.  було поділене на стани; ( так)

-в к. 17 ст. на Лівобережжі  починає формуватися шляхетська форма землеволодіння ( правильно : старшинська)

-Групі  учнів ( «Практикам») було завдання розпочати роботу над лепбуком

 « Мазепа – історичний діяч» , який вони нам зараз і представлять (захист лепбука;  За яких умов Мазепа став гетьманом; коротка біографія, зовнішня політика, внутрішня політика)

Слово вчителя: ви вже знаєте, що лепбук – це такий проект, інформацію в який можна додавати. Тому вкінці  ми вирішимо, якими відомостями  й фактами після вивчення теми  треба його доповнити.

Робота з картою: 

Слайд 4 ( карта)

1. Покажіть територію Гетьманщини під владою  гетьмана І. Мазепи (1687-1704рр.) (карта на проекторі)
2. Покажіть на карті Другий Кримський похід, визначте його мету й результат (Вічний мир  1686 року  між Москвою та Польщею скасовував Бахчисарайський договір 1681 р між Москвою і турками.

1 Кримський похід 1687р. Мета (для Москви) – завоювання Північного Причорномор*я. 

2 Кримський похід 1689 р . Мета (для України) -  захист Гетьманщини від набігів татар)

- Як впливали на становище України війни Московської держави к. ХІІ ст.?

( вони її виснажували матеріально й морально. Козаки – українці теж приймали участь у цих війнах. Багато з них гинули за чужі інтереси, господарства занепадали)

Слайд

-А чиї інтереси ( яких станів) захищав гетьман І. Мазепа у здійсненні внутрішньої політики?

(козацької старшини, шляхти, вищого духовенства)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети,очікуваних результатів уроку.

Досить довгий час ім*я гетьмана І. Мазепи було оповите таїною. Церква наклала на нього анафему ( прокляття),винісши вирок : грішник і зрадник;

 Батурин ( столицю Лівобережної Гетьманщини) , куди за часів гетьманування І. Мазепи було перенесено його резиденцію, зруйновано вщент, а саме ім*я гетьмана заборонялося навіть вимовляти.   Що ж стало причиною цих подій, в чому ж була зрада Мазепи і чи була вона взагалі?

 Отже, ми говоримо про Північну війну та участь у ній України  і перехід гетьмана І. Мазепи на бік Швеції. Спробуємо зробити власний аналіз історичних подій, пов*язаних із Московсько-Шведською війною, також розглянемо становище Правобережної Гетьманщини  к. ХІІ ст. та повстання під проводом Семена Палія.

Запишіть тему уроку

( Слайд 5) «Україна в подіях Північної війни. Повстання Гетьмана

 І. Мазепи»

IV. Вивчення нового матеріалу

Слайд 6 Перегляд відео « Північна війна»

Слайд 7 « Північна війна  між Московською державою та Швецією 1700-1721рр.»

Бесіда за переглянутим матеріалом

1. Назвіть дату початку Північної війни ?
2. Між якими країнами вона велася? ( картка №1 на дошку « 1700- 1721рр.  Північна війна Московської держави  зі Швецією»)
3. Яке відношення до цих подій мала Україна? І чи мали українці власний інтерес до цією війни? ( Власного інтересу вони не мали. Це для українців була чужа війна, але вони змушені були воювати на боці Московської держави)
4. Яким же було соціально – економічне становище Гетьманщини  в умовах Північної війни? Слово нашим історикам. ( За матеріалом підручника С. 196-197.  Пункт 1)

Слайд 8 ( схема)

Запис на дошці : причини переходу Гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ

(учень, що відповідає, прикріплює  першу причину переходу «Тяжкі умови служби козаків під час Північної війни, їх моральне та фізичне виснаження. Гетьманщина мусила утримувати московську армію. Обмеження царським урядом прав станових козаків»

2.Слово вчителя 

Таким було становище  Лівобережжя України. А що ж відбувалося на Правобережжі?

Перегляд відео « Правобережна Україна поч. ХVІІІ ст.»

Слайд 9. «Повстання на Правобережжі під проводом С. Палія»

Яким було становище Правобережної України к. ХVII – поч. ХVIIIст.?

( не дивлячись на те, що Поділля було , за оцінкою французького мандрівника дуже багатим , ця територія, як і інші значно потерпала від свавілля польської шляхти)

Слово вчителя

Так хто ж такий Семен Палій, що навіть повстання під його проводом отримало назву « Паліївщина»?  Надамо слово групі джерелознавців.

Робота з підручником:

1. Опрацювавши розділ 2 , с197, випишіть у зошит причину повстання під проводом С. Палія

-зачитати причину повстання.

Розповідь учителя

   Після того, як гетьман Самусь та полковники відмовилися розпустити полки, козаки розпочали запеклу боротьбу проти польського панування. Спочатку це були локальні селянські заворушення на Поділлі та Брацлавщині, а далі переросло у повстання, що охопило Київщину та Східну Волинь. На бік повсталих перейшли правобережні полки. Коронний гетьман Яблоновський  спробував захопити С. Палія у Фастові, але на його захист піднялися  всі жителі міста. Поляки відступили, а козаки вигнали шляхту із майже всієї території Правобережної Гетьманщини та захопили її.

   Влітку 1702р. повстання спалахнуло з новою силою, набувши рис національно-визвольного. Для його придушення було використано

15- тисячний загін.

Ситуація ускладнювалася ще й тим, що Річ Посполита поділилася на два табори: один на чолі зі Станіславом Лещинським  підтримував Швецію, інший на чолі з Августом ІІ – Росію. Керівники повстання сподівалися на підтримку Москви та лівобережного гетьмана, яку отримали тільки навесні 1704р.  Палія, як можливого претендента на булаву, було заарештовано  й заслано до Сибіру, а правобережні землі опинилися під управлінням Мазепи, який фактично став гетьманом об*єднаної  Гетьманщини. Тут він проводив дуже обережну політику: з одного боку збільшив до семи кількість полків і залишив на місцях козацьку старшину, а з іншого – каралися «бунтівники» й підтримувалася шляхта.

1707 р Карл12 завдав поразки Августу ІІ.  Петро І  вирішує не приєднувати до Москви  Правобережжя, аби не викликати гніву проти себе з боку польської шляхти. Краще мати в Польщі проросійські сили й контролювати ситуацію, ніж приєднати одну її частину, а іншу мати вороже налаштовану.

Це не влаштовувало гетьмана І. Мазепу. Що стало ще однією із причин виступу гетьмана проти московського царя.

  Вчитель на дошку додає ще причини  : « Відмова Петра І боронити українські території»

Слайд 10 «Перехід І. Мазепи на бік Карла ХІІ»

Слово вчителя:  а тепер давайте зіставимо наші висновки про причини переходу Мазепи на бік шведів із матеріалом документа.

Слайд 11 ( документ)

Робота з документом :

 Із листа І. Мазепи стародубському полковнику  І. Скоропадському  про причини переходу на бік Карла ХІІ:

«…віддавна ворожа влада московська останнім часом має намір забрати під своє володіння малоросійські міста, пограбувати й вигнати з них обивателів і наповнити їх своїми військами… прибрати до своїх рук гетьмана, генеральних старшин, полковників і запровадити в тиранську неволю, затим усіх козаків перетворити на драгунів, стерти зовсім зі світу ім’я запорозьке й поневолити навіки весь малоросійський народ».

• Чи співпадають наші висновки щодо причин переходу українського гетьмана  на бік шведського короля із трактуванням гетьмана І. Мазепи?

Слово вчителя: таким чином  Мазепа переконався в тому, що йому треба остаточно звільнити Гетьманщину з-під влади нещирої Москви , тому він починає таємні перемовини  із Карлом ХІІ.

Коли ж і за яких обставин відбувся цей перехід?

 (слово історикам, підручник, с.199-201) розповідь супроводжується слайдами 12-13

Додати дату на дошку: 4 листопада 1708 р.- перехід І. Мазепи на бік КарлаХІІ

13 листопада 1708р – знищення московськими військами Батурина

-як же зреагував Петро І , дізнавшись про так звану « зраду»

Слайд 14 (Документ) ( робота Джерелознавців)

Із Маніфесту Петра І до українського народу(6 листопада 1708 року)

Нам стало відомо, що ворог наш, король шведський, бачачи виснаження сил своїх і не маючи надії збройно проти наших численних хоробрих великоросійських і малоросійських військ стояти і перемогу... здобути... бажаючи швидким і лукавим походом випередити військо наше, в Малоросійський край за запрошенням і присиланням зрадника Мазепи ввійшовши, його завоювати і, взявши найвідоміші міста, в них засісти, а потім цю землю тяжкими данями, податками і полоненням людей аж до остаточного розорення довести... І щоб потім цю Малоросійську землю після виснаження її віддати в ярмо польське і в поневолення Лещинському... а зрадника Мазепу в Україні самовладним князем над усіма поставити. ... повеліваємо, нагадуємо і застерігаємо... всіх своїх вірних підданих малоросійського народу милостиво, щоб цих хитростей ворога, а також і ...зрадника Мазепи облудних листів не слухали і від ворожих наскоків, у яких місцях військ наших не доведеться, у їх наступі укривалися... у безпечні місця і за тим слідкували, щоб для споживання ворогові нічого не залишалось, щоб від цього ворог більше виснажений бути міг і з Малоросійського краю якнайшвидше вийти змушений був.

Робота з документом

-як у документі характеризується стан шведського війська?

-як трактуються наміри шведського короля?

-як характеризується поведінка Мазепи?

-як Петро І наказує українцям поводитися  щодо шведів та Мазепи?

Запитання до класу: які були подальші  дії Петра І після проголошення Маніфесту?  Виступ учнів.

Слайд 15 (Хрест у Батурині розп*ятя)

Дізнавшись про це, Петро І діяв швидко й рішуче. Він наказав О. Меншикову розгромити гетьманську столицю Батурин, де були великі запаси зброї, артилерії та продовольства. Долю Батурина вирішила зрада. Поковник І. Ніс показав таємний хід у місто, через який російські війська проникли в місто і вчинили погром. Місто було спалене, а населення знищене.

І. Мазепу було оголошено зрадником. На Старшинській раді у Глухові  новим гетьманом було обрано Івана Скоропадського (1708—1722 pp.). Кандидатура П. Полуботка була відхилена царем: «надто хитрий, із нього може вийти другий Мазепа». Крім того, Петро І звернувся до населення бути вірним йому, а на Січ відправив дарунки і гроші. Також він передав Скоропадському грамоту, якою «прощав» усіх старшин (прихильників Мазепи), повертав їм маєтки й чини, якщо вони добровільно повернуться і покаяться. Інакше їх буде страчено. Через кілька днів більшість старшини покинули Мазепу, підписали присягу на вірність царю і визнали гетьманом І.Скоропадського.

Слайд 16  (І. Скоропадський)

Слово вчителя:

 Цікаво знати:напередодні виборів нового гетьмана в Глухові відбулася церемонія ганебної страти опудала, що символізувала І. Мазепу. 23 листопада 1708 р. у Москві, а також Глухові було проголошено церковну анафему (прокляття) Мазепі. Понад 200 років до 1917 р. анафему українському гетьманові повторювали священики в церквах Російської імперії. Анафему проголошували навіть у тих церквах, що були збудовані коштом Мазепи, де в інших молитвах за церковними правилами йому проголошували хвалу і вічну пам’ять. Православна церква зняла з І. Мазепи анафему лише в 1994 р.

Незважаючи на це, до Мазепи і Карла XII приєднався кошовий отаман Кость Гордієнко з частиною запоріжців.

8 квітня 1709 р. Мазепа і Гордієнко підписали угоду з Карлом XII, яка передбачала утворення з українських земель, що перебували у складі Росії, очолюваного І. Мазепою князівства, під формальною протекцією Швеції. Питання про долю правобережних і західноукраїнських земель не піднімалося, оскільки шведський король визнавав їх частиною Польщі.

Слайд 17  ( Умови українсько-шведського договору)

Слово практикам: схарактеризуйте умови даного договору

-Діти, чи можна стверджувати, українсько-шведський договір був спробою Гетьмана Мазепи реалізувати план про самостійність України хоча б у межах підвладної йому Гетьманщини?

Слайд18  « Полтавська битва і її наслідки»

-що ж стало кінцевим етапом Північної війни? ( Битва під Полтавою)

На дошку:  « 8 липня 1709р – битва під Полтавою»

Слово вчителя:

Та  планам Гетьмана Мазепи не судилося здійснитися. Петро І продовжував каральні акції в Україні, увівши майже 100-тисячну армію. У квітні 1709 р. російські війська  ввійшли на Січ. Січ була знищена. Лише небагатьом запорожцям удалося врятуватися. Галагану за «відмінно виконане завдання і вірну службу» цар дарував ціле село, а щодо запорожців видав указ, щоб їх, де б хто не зустрів, карати на смерть.

А тим часом основні сили шведів підійшли до Полтави. Це місто лежало на перехресті шляхів, що вели на Слобожанщину, Запорожжя і далі на Москву і Крим. Крім того, тут були зосереджені великі припаси, яких украй не вистачало шведам. Залога міста відмовилася здатися. Облога міста тривала три місяці. Шведи, які мали лише чотири гармати, не могли зламати опір захисників. Тим часом до Полтави підійшли головні сили росіян. Вирішальна битва Північної війни відбулася 8 липня 1709 р. під Полтавою і завершилася поразкою Карла XII і Мазепи.

Як же відбувався перебіг подій? ( Слово джерелознавцям)

Російські війська налічувала 42 тисяч, хоча деякі дослідники називають і 50, і 100 тисяч.

Шведський король мав удвічі менше сил, але вирішив дати росіянам генеральний бій. 8 липня  після кількагодинного важкого бою шведські війська опинилися перед свіжими головними силами росіян, що вийшли з укріпленого табору. Шведський король вирішив їх атакувати і  зумів проломити лівий фланг росіян. Виникла загроза поразки. Тоді Петро І сам повів в атаку російські резерви. Шведів було відкинуто. Шведському королю заважало керувати боєм те, що напередодні його було поранено в ногу і він міг пересуватися на ношах, які були прив’язані до коней. Під час бою коней Карла XII було вбито, а він сам упав із ношей і знепритомнів. Шведи, уважаючи, що король загинув, стали тікати, їх не зміг зупинити і Карл XII, який прийшов у тил шведам ударили козаки І. Скоропадського. На 11 годину ранку Полтавська битва завершилася поразкою шведів. Шведи втратили понад 9 тис. убитими і 3 тис. полоненими. Російські втрати склали 1345 убитими і 3290 пораненими.

На місці битви Петро І улаштував пир, на який запросив шведських полонених воєначальників, де проголосив тост за «вчителів», тобто за шведів.

Після поразки під Полтавою Мазепа з Гордієнком та частиною своїх прихильників (близько 2 тис. козаків) утік із Карлом XII у турецькі володіння до Бендер. Там його наздогнав лист, де Карлу ХІІ Петро І наказує видати Мазепу, котрий знав, що на турків покладатися не можна. Це підірвало остаточно здоров*я гетьмана. І 22 серпня 1709 р. він помер.

Поховали гетьмана  в Румунії в м. Галац  у колі військової старшини та самого КарлаХІІ

Слайд 19  (пам*ятник Мазепі в Галаці)

Слово вчителя

Таким чином ми підійшли до завершення нашої теми, але ви бачите, що постать  гетьмана І. Мазепи неоднозначна, досить цікава. В історії українського народу його місце і роль  визначається тим, що в умовах централізаторської політики Петра І він зробив спробу вибороти незалежність України тому  звісно, цей діяч не залишився поза увагою митців . Тож надамо слово нашим літераторам.

 Слайд 20 (Образ І. Мазепи в літературі)

Україна дала світові багато талановитих особистостей, імена яких увійшли до світової історії. Гетьман Лівобережної України Іван Степанович Мазепа був саме такою людиною, життя та діяльність якої справили вплив не лише на події ХУІІ - ХУІІІ ст., а й на наступні часи. Далеко не кожна історична особа, її життя та державна діяльність стають основою сюжетів літературних, живописних та музичних творів. Першими літературними творами про Мазепу були похвальні вірші-панегірики, які складалися ще за його життя. Вагоме місце займає поема Байрона « Мазепа» (1818р.), що увійшла до скарбниці світової літератури. В основу сюжету було покладено любовну пригоду молодого Мазепи з польською шляхтичкою, за яку він був жорстоко покараний:

 Кохав колись - і нині теж, -

Вогонь подібної любові

В добрі і злі не знає меж.

о що для неї злість і гнів?

 А мрія серця нам на зло,

Не гасне й до старечих днів,

Як це з Мазепою було.

               Писав про Мазепу і Пушкін у поемі « Полтава». Великий український поет Т.Г.Шевченко також не обійшов постать Мазепи увагою. Саме на 40-50 - ті роки XIX століття припадає поява кількох його творів, які так чи інакше торкаються козацької доби і самого Гетьмана. Це вірші "Великий льох", "Іржавець", "Чернець", а серед прозових творів виділяються дві повісті "Музикант"і "Близнецы".

ХХ століття дало невелику панораму образу українського гетьмана. Зокрема це трилогія  Богдана Лепкого « Мазепа», роман Ю Мушкетика « Семен Палій» , поема Володимира Сосюри « Мазепа», де автор наголошує, що « любив Украйну він душею і зрадником не був для неї…» та інші твори.

Слайд 21 (образ Мазепи в живописі)

Не оминули увагою образ українського гетьмана й художники. Так, байронівського Мазепу зобразив французький художник Ежен Делакруа

 ( картина « Мазепа на коні»), Луї Буланже ( картина «Страждання Мазепи») та інші. Особливої уваги заслуговує полотно Густава Седерстріма « Мазепа і Карл ХІІ після Полтавської битви».

Слово вчителя: діти, до вашої уваги виставка літератури, яка розповідає про гетьмана Мазепу  як історичну постать, та літературний образ, що обріс переказами й легендами.  Тут ви можете побачити історичні дослідження….. та…

V. Закріплення нових знань

1. Діти, сучасне завжди по дорозі із минулого в майбутнє.  Чи міг би сьогодні  І. Мазепа пристосуватися   до нашого такого швидкоплинного  й мінливого життя? Хтозна, але в добу віртуальної реальності, мабуть, можливо все. Так ось, нашими учнями із групи практиків було створено віртуальну сторінку  І. Мазепи в соціальній мережі. Давайте поглянемо , що із цього вийшло.

 Захист сторінки у ФБ.

Слайд 22

Нашу розмову я б хотіла закінчити віршем, написаним мною  2008року , коли було відкрито архітектурно-меморіальний комплекс «Цитадель Батуринської фортеці»

Слайд23.( Батурин, хрест над Сеймом)

А над Сеймом заграва встає,

Дзвін церковний на сполох б*є.

Через цокіт кінських копит

Чую скрегіт  іржавих воріт.

Промінь сонця крізь браму навскіс-

Відкриває ворота Ніс.

Дзвін церковний на сполох все б*є-

У Сейму вже води не стає.

У Сейму – розпачливий крик,

До такого Батурин не звик.

У Сейму червоніє вода -

Шаленіє московська орда.

Дні, години, століття, роки-

Все змішалося в плині ріки.

Лиш на пагорбі хрест височить

І березова гілка тремтить.

А над Сеймом заграви вогонь-

Сонце день нам дарує з долонь…

Слайд24

 Домашнє завдання: опрацювати  параграф 27, доповнити лепбук  новим матеріалом (група практиків),  заповнити контурну карту.

Метод 3 речень : сформулюйте 3-ма реченнями матеріал сьогоднішнього уроку.

Незакінчене речення :

-сьогодні на уроці я дізнався про…

-головним завданням було визначити…

- я гарно зрозумів…. Але не зовсім зрозумілим було…