Конспект уроку "Утілення морального й естетичного ідеалів в образі головної героїні твору»(Квітка-Основ'яненко "Маруся")

Тема уроку: Утілення морального й естетичного ідеалів в образі головної героїні твору   (Григорій Квітка -Основ'яненко “Маруся”)

Мета: узагальнити  відомості про перший прозовий твір нової української літератури – повість «Маруся»; поглибити знання про художні засоби сентименталізму на прикладі твору; визначити ідейно-тематичну спрямованість твору; охарактеризувати образ головної героїні твору, звертаючи увагу на втілення в ньому морального й естетичного ідеалів народу; розкрити етнографічне тло повісті; розвивати вміння виразно читати художню літературу і осмислено сприймати її зміст, грамотно висловлювати власні думки, спостереження, робити висновки; виховувати повагу до творчості митця, розуміння вагомого внеску Григорія Квітки-Основ'яненка для розвитку української культури і духовності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання уроку: підручник, портрет Г. Квітки-Основ'яненка, ілюстрації до його творів, коротка довідка про Г. Квітку-Основ'яненка, записана на дошці, конверти з матеріалом для проблемного завдання.

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, «вільний мікрофон» тощо.

Епіграф уроку:

Григорія Основ’янен­ка після його «Марусі» ми зараховуємо до наших визначних сучасних письменників».

М. Польовий

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

1. Емоційне налаштування учнів на виконання завдань уроку.
2. Опрацювання епіграфа уроку.

3. Перевірка домашнього завдання.

4. Актуалізація опорних знань.

1. Кросворди учнів.
2. Інсценізації улюблених епізодів твору.

5. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.
2. Характеристика образу Марусі.

Учні записують риси характеру персонажів повісті, добираючи із тексту цитати.

МАРУСЯ

1. Інформаційне ґроно щодо рис характеру та якостей героя.
   2. Бесіда за питаннями.

• Чому Маруся — народний ідеал дівочої краси? (Головна героїня повісті наділена найкращими людськими якостями простого трудового народу. Про красу Марусі свідчить її портрет: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані». Особливо наголошено на тому, що Маруся «до усякого діла невсипуща»)
• Як Квітка-Основ’яненко зображує внутрішній світ героїні? (Письменник розкриває поетичність і ліризм її душі, яка так щиро й довірливо розкрилася в коханні до Василя. Зовнішня і духовна краса Марусі ідеалізовані письменником)
• Якими фольклорними рисами наділений художній образ Марусі? (Вона слухняна, покірна, працьовита і релігійна, поважає своїх батьків, старанно працює. Не ходила Наумова донька гуляти з дівчатами ні на вулицю, ні на вечорниці й іншим не радила цього робити. У характері героїні втілюється ідеал скромності)

• Про що свідчить виявлення ніжності і любові до Василя? (Їх внутрішній світ сповнений великих почуттів, душевної краси. Дівчина прагне щастя. Сільська дівчина Маруся «викручується» перед матір’ю, соромливо приховуючи перші побачення з коханим, «як ясочка» милується своїм Василечком, червоніє, «як калина», тріпочеться, «як тая рибонька», коли б їй крила, «полетіла на край світу». Слухняна і покірна, Маруся зважилась благати батька зглянутись на неї, не губити її щастя і видати заміж за Василя. Вона вибухає незборимою силою кохання: «Таточку, голубчику, соколику, лебединку! Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком». Але майнова нерівність насамперед стала непереборною перешкодою до її одруження. Сумне життя настало для Марусі без Василя, який пішов на заробітки, щоб звільнитися від солдатчини. Вона журиться, ночей не досипає, уболіває за долю свого коханого. Маруся ніжно і палко закохана, протее знаходить в собі силу волі, щоб не зустрічатись з Василем до сватання без відома батьків. Прощаючись із Василем, який їхав на заробітки, Маруся пророчить собі смерть: «Василю! На кладовищі мене покидаєш, на кладовищі мене й знайдеш! Поминай мене, не удавайся в тугу... прощай на віки вічні!.. Там побачимось!»)
• Яких страждань зазнала Маруся, журячись за милим? (Героїня стала безвільною, занепала духом, втратила працездатність, нудьгує. Одного разу вона пішла у бір по гриби, змокла під холодним дощем, застудилась і незабаром померла. В останні хвилини, перед смертю, Маруся не скражиться на свою долю і не шкодує за втраченим життям, а батькам радить не вболівати, щоб не розгнівати Бога)

3. Сенкан

Маруся
Добра, мудра
Любить, чекає, надіється
Не уявляє життя без Василя

4. «Паспорт» твору.

Тема: зображення життя і побуту українського народу к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст., відтворення його душевної краси і високої моральної чистоти.
Ідея: засудження соціальної нерівності, що перешкоджала щасливому життю героїв, уславлення гуманізму, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання.
Основна думка: закохані не можуть одружитися через загрозу солдатчини та бідність нареченого.

Жанр: сентиментально-реалістична повість.

Повість — епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

Проблематика:
• батьки і діти;
• соціальна нерівність;
• життя і смерть;
• пошуки щастя.
 

6. Закріплення знань, умінь і навичок.

ТЕСТИ

1. Яскравою ознакою сентименталізму як ідейно-художнього напряму є зображення…
А типового героя в типових обставинах
Б незвичайного героя в незвичайних обставинах
В мінливості відчуттів і вражень героя через слухові й зорові образи
Г подій і характерів, які розкриваються через діалог дійових осіб
Д переживань і почуттів простих людей, їхнього внутрішнього світу

2. Григорій Квітка-Основ’яненко заснував у новій українській літературі….

А роман як літературний жанр

Б жанр повісті

В ліро-епічні жанри баладу й поему

Г історичну повість

Д соціально-психологічну повість

3. Маруся познайомилася з Василем…

А біля церкви

Б у місті на ярмарку

В на весіллі подруги

Г на вечорницях

Д біля річки

4. Наум Дрот не дав дозволу на одруження Марусі через те, що Василь…

А не розповів йому при першій зустрічі про свої стосунки з Марусею

Б буде змушений піти в солдати на двадцять п’ять років

В наймит

Г не має ні кола ні двора

Д не їхнього соціального статусу, городянин

5. Завдяки чесній праці, набожності й дотриманню норм християнської моралі стає заможною і щасливою людиною…

А Василь

Б Наум Дрот

В Настя

Г Олена

Д Денис

6. Сюжетним елементом у композиції твору є…

А присвята

Б портрет героя

В інтер’єр

Г ліричний відступ

Д кульмінація

7. До позасюжетних елементів повісті «Маруся» належить уривок…

А Отам-то Настя, дивлячись на худобу, та й журилась: що кому

то воно, каже, після нас достанеться?

Б Аж ось за отцовські і материнські молитви дав їм Бог і дочечку. Та й раді ж були обоє, і Наум, і Настя….

В Ось вийшов і Василь із садка. Він добре чув, що Маруся з Оленою змовились укупі йти на місто, так він і не пішов вже додому у город…

Г От і рідесенький туманець пав на річеньку, мов парубок приголубивсь до дівчиноньки й укупі з нею побігли ховатись меж крутими берегами.

Далі і хмарочки стали розходитись… .

Д Та й Марусі ж добре було! Як заговорив до неї Василь, так вона так злякалась, як тогді, як мати на неї розсердилась…

8. Події в повісті «Маруся» розвиваються в такій послідовності…

А прощання на кладовищі — відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку — смерть Марусі — Василь у монастирі

Б прощання на кладовищі — смерть Марусі — відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку — Василь у монастирі

В смерть Марусі — прощання на кладовищі — відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку — Василь у монастирі

Г Василь у монастирі — відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку — прощання на кладовищі — смерть Марусі

Д відмова Наума Дрота віддати Василеві дочку — прощання на кладовищі — смерть Марусі — Василь у монастирі

9. Одну з ознак сентименталізму — перешкоду на шляху до щастя закоханих — передає уривок…

А Старший староста і каже: — Ми є люди німецькі, а йдемо із землі турецької. Ми собі ловці, удалії молодці. Раз дома, у нашій землі, випала пороша…

Б …а як прийде набор, то, певно, тобі лоб забриють, бо ти сирота, за тебе нікому заступитись,.. А що тоді буде з Марусею? Ні жінка, ні удова…

В Схаменулась травонька, як скропила її небесна рісочка; піднялись стеблинки… Далі й хмарочки стали розходитись, порідшали й стали звертатись купками, мов клубочки.

Г — Та хто його зна, чи спіткнулась чи що, — каже Маруся, сама ж ні з місця, хоч так би і летіла до Василя, бо вже й забула, що, мабуть, він не її любить, що він вже посватаний на хазяйській дочці…

Д Як ти вернешся, Василечку, то, може, мене на сім кладовищі будеш так поминати.

10. Установіть відповідність.

Художній засіб	Уривок
1 епітет	А …вітерець заснув, і гічочки по садках, дрімаючи,..
2 порівняння	Б А що ми люди чеснії і без худої науки, то от вам хліб святий у руки.
3 фразеологізм	В …а слізонькі з очиць так і капотять!
4 персоніфікація	Г Зоставсь Василь і стоїть сам не свій
	Д Ось і зачервоніло на тій дорозі, де йому треба йти, і розіслалось, мов сукно…

1) Б, 2) Д, 3) Г, 4) А;

11. Установіть відповідність.

Сюжетний елемент	Подія
1 зав’язка	А смерть Марусі
2 розвиток дії	Б смерть Василя
3 кульмінація	В знайомство Марусі й Василя
4 розв’язка	Г розповідь про родину Наума Дрота
	Д знайомство й освідчення Василя Марусі

1. В, 2) Д, 3) А, 4) Б.

7. Підсумок уроку.

Мікрофон: «На сьогоднішньому уроці я…» (вивчив, запам’ятав, засвоїв, мені сподобалося, мене вразило…).

8. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Відзначення досягнень учнів у оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

9. Домашнє завдання.

1. Підготуватися до контрольної роботи (творчість І. Котляревського та                   Г. Квітки-Основ’яненка).