Конспект уроку узагальнення з історії України для 5 класу на тему: «Історія як наука».

Конспект уроку узагальнення з історії України для 5  класу

на тему: «Історія як наука».

Мета: систематизувати і узагальнити знання учнів з теми, повторити основні поняття, закріпити вміння розрізняти та систематизувати історичні джерела, вміння працювати з картою, продовжувати формування хронологічної та просторової  компетентностей, вдосконалювати навички самостійної роботи;

розвивати вміння робити  висновки, аналізувати та висловлювати власну думку;

виховувати в учнів інтерес до історії.

Тип уроку: урок систематизації та узагальнення знань.
Форма уроку: урок-гра.

Обладнання: карта України, підручники (Вступ до історії / О.В. Гісем) , зразки історичних джерел, ілюстрації, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Діти розгадують ребус, розміщений на дошці (Наука, історія).

Дійсно в цьому навчальному році ми з вами розпочали вивчати новий предмет історію. Протягом  попередніх уроків ми працювали над темою «Історія як наука», і сьогодні ми з вами спробуємо узагальнити отримані  знання, розв’язуючи різноманітні завдання.

ІІІ. Етап узагальнення і систематизації знань.

1. Вправа «Мозковий штурм» (Діти відповідають на запитання і отримують фішки-бали) :

1. Що вивчає історія?
2. На які запитання  відповідає історія? (Що? Де? Коли?)
3. Як називаються люди, які вивчають історію? (істориками)
4. «Батьком історії» вважають … (Геродота) 
5. А батьком української історії вважають …( М. Грушевського)
6. Які допоміжні історичні дисципліни вам відомі?  (Хронологія, Нумізматика, Сфрагістика, Геральдика, Топоніміка, Археологія тощо).

Учні назви допоміжних історичних наук вивішують на дошці біля слова «Наука».

2. Практичне завдання:

 Пропоную скласти малюнки - пазли (монети, глечик, лист, зброя тощо), на кожну парту діти отримують відповідні матеріали.

Діти, що об’єднує усі ці речі? Дійсно, це наші історичні джерела (докази).

Історичні джерела – це речові знахідки, писемні пам’ятки, зображення, будівлі, звичаї, мови давніх народів, тобто усе те, що дає уявлення про минуле.
Пригадайте, які ви знаєте види історичних джерел? Доберіть власні приклади.

Вивчаючи минуле історики раз по раз змушені відповідати на запитання: коли сталася та чи інша та подія? Визначити точний час певної події, тобто її дату. І допомагає нам у цьому наука  хронологія - наука, що вивчає способи обчислення часу.

Пригадайте, якими одиницями ми вимірюємо час? ( година, день, ніч, тиждень, місяць, рік). Також ми знаємо, що в історії ми вимірюємо час за допомогою століть, тисячоліть тощо.

Скільки років містить одне століття? А п’ять?

3. Фіз. хвилинка (діти піднімаються та  виконують рухи зі століттями).

4. Робота біля дошки та робочих зошитах.

Вправа «Хронологічні сходинки»:
 ІІІ ст. починається роком  _____, а закінчується роком _________
ІX ст. починається роком ______, а закічується ________
 ІІ ст. починається роком ________, а закінчується________роком
V ст. починається роком ____, а закінчується ______роком.

5. А зараз  пропоную відгадати загадку:

«Країна без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води? Що це?» (Карта).

Карта  - це зменшене в  багато разів зображення за допомогою умовних знаків усієї земної кулі  чи окремих її частинок.

Пригадайте, на які види поділяються карти? Усі карти поділяються на політичні, географічні, історичні, економічні, синоптичні тощо. На уроках історії ми найчастіше будем працювати саме з історичною картою.

6.  «Кошик запитань»:  (Учні по черзі витягують паперові смужки із запитаннями)

- Якими  бувають  карти?

- Назвіть столицю України

- Що таке легенда карти?

- Як називається наша держава?

- Як називається місто, у якому  ми проживаємо?

- Як називається найбільша річка України?

- Які знання ми можемо отримати з карт?

- Як називається збірка  карт?

- Якими морями омивається Україна?

      -  Як називається область в якій ми проживаємо?

7. Самостійна робота з контурними картами (Обвести контури нашої держави, вказати місто, де ми проживаємо, вказати столицю).

8. Експрес опитування «Так або ні»: (поставте відмітку «+», «-»)

1) Чи правда, що археологія – це наука, що вивчає та досліджує монети?

2) М. Грушевський – батько української історії.

3) Х століття розпочинається 901 роком.

4) Установа, де зберігаються речові  пам’ятки минулого людства – це архів.

5) Слово історія походить з грецької мови і означає розповідь про майбутнє.

6) Карта – це  зменшене в  багато разів зображення за допомогою умовних знаків усієї земної кулі  чи окремих її частинок.

7) Люди, які вивчають історію називаються істориками.

IV. Підведення підсумків  та оцінювання учнів.

Сьогоднішній урок пропоную закінчити словами видатного письменника

М. Рильського. Діти складають на дошці: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани».

     V. Оголошення домашнього завдання. 

          Повторити параграф 9-10 (Вступ до історії / О.В. Гісем).

Додатки