Конспект уроку: "Вивчення природи людиною. Значення знань про природу в житті та діяльності людини."
Мета: розглянути методи вивчення природи людиною, обговорити значення для людини знань про природу, закріпити знання учнів про місце людини в природі.
Обладнання: прилади, за допомогою яких вивчають природу: мікроскоп, збільшувальне скло, бінокль, годинник, ваги, термометр, лінійка, календар погоди.
УРОК № 2
Тема. Вивчення природи людиною. Значення знань про природу в житті та діяльності людини.
Мета: розглянути методи вивчення природи людиною, обговорити значення для людини знань про природу, закріпити знання учнів про місце людини в природі.
Обладнання: прилади, за допомогою яких вивчають природу: мікроскоп, збільшувальне скло, бінокль, годинник, ваги, термометр, лінійка, календар погоди.
Тип уроку: комбінований.
Учень називає:
―прилади, за допомогою яких вивчають природу;
―методи дослідження природи;
наводить приклади використання приладів для вивчення природи;
пояснює цінність знань про природу людини;
дотримується правил поведінки в природі.
Структура та зміст уроку
- Перевірка домашнього завдання__________________________________________
- Актуалізація опорних знань_______________________________________________
- Для чого люди вивчають природу?
- Які прилади використовують для вивчення природи?
- Які методи застосовують для вивчення природи?
- Вивчення нового матеріалу______________________________________________________
- Методи вивчення природи.
|
Способи вивчення природи |
|
Неозброєним оком |
|
За допомогою приладів |
|
|
Оптичні (збільшувальне скло, вимірювальні (годинник, ваги,
мікроскопи) термометр, лінійка)
|
Фіксація результатів спостереження |
Малюнки Записи Фото – та кінозйомка
Порівняльно – описовий метод. Це найдавніший метод вивчення природи. Порівнюються природні явища в одній місцевості або в кількох відмінних місцевостях у різні роки, а також процеси життєдіяльності особин одного виду, особин різних видів.
У процесі аналізу об’єкти систематизуються. Наприклад, у різних країнах одні й ті самі рослини мають різні назви. Щоб уникнути плутанини в назвах рослин і тварин, які відрізняються в тих або інших країнах, використовують спільні для мови науки латинські назви.
Експериментальний метод. Учені змінюють умови існування живих організмів і аналізують наслідки.
Польові експерименти здійснюють у природі, а лабораторні – у науково – дослідних інститутах.
Моніторинг – це система постійних спостережень за окремими об’єктами, сукупністю об’єктів, сукупністю живих організмів або процесами неживої природи. Моніторинг може бути локальним, регіональним, національним, міжнародним, глобальним. Результати моніторингу використовують не тільки вчені, але й адміністративно – державні структури – від місцевого до урядового рівня. Моніторингові дослідження можуть провадити й школярі, самостійно або під керівництвом учителя.
Моделювання – спрощена імітація процесів, які неможливо спостерігати чи відтворити експериментально. Моделювання використовують для прогнозування результатів експерименту або господарської діяльності людини. Моделювання здійснюють, використовуючи різні комп’ютерні технології.
Статистичний, або математичний, метод. Будь – які кількісні або якісні зміни фіксуються за допомогою цифр.
Зразок календаря природи
|
Дата |
Напрямок вітру |
Опади |
Температура |
Хмарність |
|
|
|
|
|
|
Умовні позначення
Температура: Напрямок вітру:
+ вище 0⁰C; ↓ північний;
0 0⁰C; ↑ південний;
― нижче 0⁰C. → західний;
Опади:
●● ← східний
●● дощ; ↘ північно – західний;
сніг. ↙ північно – східний;
Хмарність: ↗ південно – західний;
○ ясно; ↖ південно – східний.
●хмарно;
2. Значення знань про природу для та діяльності людини.
Будь – яка діяльність людини пов’язана з використанням елементів природи. Деякі природні процеси становлять загрозу для людини. Це, приміром, землетруси, повені, посухи, бурі, стихійні пожежі, вогнища інфекційних захворювань. Вивчення природи дозволяє зменшити ризик природних небезпек і забезпечити біологічне існування людини.
IV. Закріплення нових знань_______________________________________________________________
V. Підведення підсумків уроку_____________________________________________________________
VI. Домашнє завдання____________________________________________________________________
Розглянути матеріал про методи вивчення природи.
Розділ I
Тема 1. ТІЛА Й РЕЧОВИНИ, ЩО ОТОЧУЮТЬ ЛЮДИНУ
УРОК № 3
Тема. Тіла. Характеристики тіл: довжина, маса, об’єм, густина. Їх вимірювання.
Мета: розглянути поняття тіла й речовини, вивчити характеристики тіл: довжину, масу, об’єм, густину; сформувати практичні вміння та навички щодо їхнього вимірювання.
Обладнання: важільні терези, набір важків, лінійка, стрічка вимірювальна, набір однакових предметів ( кульок, кубиків) із різних матеріалів.
Тип уроку: комбінований.
Учень називає прилади й інструменти для визначення характеристик тіла;
наводить приклади тіл навколо людини;
спостерігає й описує вимірювання маси та розмірів фізичних тіл;
виконує правила:
- безпечного виконання практичних робіт;
- безпечного користування вимірювальними приладами.
Структура та зміст уроку
- Перевірка домашнього завдання____________________________________________________
- Вивчення нового матеріалу_________________________________________________________
1. Тіла – предмети навколо нас.
|
Тіла |
Природні Штучні, або створені руками людини
Живі (рослини, гриби, Неживі (космічні тіла, каміння, крига)
Тварини, бактерії)
2. Характеристики тіл.
Довжина. У міжнародній системі вимірювання (СІ) за одиницю довжини прийнято метр (м). використовують й інші одиниці вимірювання довжини: міліметр (мм), сантиметр (см), метр (м), кілометр (км).
Маса. У системі СІ за одиницю вимірювання маси прийнято кілограм (кг). Використовують й інші одиниці міліграм (мг), грам (г), тонна (т).
Об’єм. Основна одиниця вимірювання об’єму – кубічний метр (м3). Об’єм рідких тіл вимірюють у літрах (л, а також мл, мкл …).
Густина – маса речовини в одиниці об’єму. Основна одиниця густини – кг/м3.
3. Практична робота. Визначення маси та розмірів різних тіл.
Визначення маси тіл. Різні предмети зважують на важільних терезах. Можна визначити масу учнів за допомогою підлогових ваг. Під час зважування необхідно звернути увагу учнів на ціну розподілу ваг і вагову шкалу.
Різні види ваг призначено для вимірювання різних мас. На аптечних терезах можна зважити тіла масою менше одного грама, але ці тіла не можна зважити на вантажних платформних вагах. У розпорядженні вчених є прилади, здатні визначити масу атомів і їхніх частинок.
Визначення розмірів тіл. Вимірюється довжина різних об’єктів. Можна виміряти довжину тіла (зріст) учнів, довжину парт, книг тощо. У ході вимірювання розмірів тіл з’ясовується , що вони мають довжину, ширину (можна розрахувати площу поверхні) і товщину (можна обчислити об’єм тіла).
Використовуючи однакові предмети з різних матеріалів, можна пояснити учням, що в цих тіл різна густина (однаковий об’єм, але різна маса).
III. Підведення підсумків уроку_____________________________________________________________
IV. Домашнє завдання____________________________________________________________________
Вивчити матеріал про тіла та їхні характеристики.
УРОК № 4
Тема. Речовини.
Мета: розглянути поняття речовини та її характеристики, сформувати в учнів первинне уявлення про класифікацію речовин на органічні й неорганічні.
Обладнання: крейда, розчин соляної кислоти, електропровід.
Тип уроку: комбінований.
Учень називає:
- Фізичні властивості речовини;
- Органічні й неорганічні речовини;
Робить висновок стосовно цінності знань про речовини для людей.
Структура та зміст уроку
- Перевірка домашнього завдання_________________________________________________
- Актуалізація опорних знань______________________________________________________
1) Що таке речовина?
2) Із чого складаються тіла?
3) Чим характеризуються тіла?
III. Вивчення нового матеріалу______________________________________________________
1. Речовини.
Речовини – це те, із чого складаються тіла. З однієї речовини можна виготовити різні
тіла. ( Що можна виготовити з деревини, пластмаси?)
|
Речовини |
Природні Штучні (синтезовані людиною)
Органічні Неорганічні
(білки, вуглеводи, (метали, кислоти, солі, вода, кисень)
жири)
Органічні речовини належать до складу живих організмів і після їх загибелі розкладаються до неорганічних за участю мікроорганізмів – бактерій і грибів.
Білки розпадаються до води, вуглекислого газу й аміаку.
Вуглеводи й ліпіди – до вуглекислого газу й води.
2. Властивості речовин.
|
Властивості речовин |
Фізичні (агрегатний стан; Хімічні (горіння, розчинення, розкладання тощо)
колір, густина, теплопровідність,
електропровідність, температура
плавлення й кипіння)
агрегатний стан. Питання агрегатного стану води учні розглянули в початковій школі. Для цього уроку досить повторення.
|
Агрегатний стан речовин |
|
Твердий |
||
|
Рідкий |
||
|
Газоподібний |
Теплопровідність – здатність речовини проводити тепло, або процес передавання теплоти внаслідок хаотичного теплового руху молекул та атомів. Приклад цієї властивості речовин – нагрівання повітря в приміщеннях від руху гарячої води в тепломережі. Найбільша теплопровідність у металів, найменша – у повітря.
Електропровідність. Речовини поділяються на провідники електричного струму (метали) та діелектрики (сухе дерево, гума, пластмаса). Можна роздивитися фрагмент електропроводу: метал у пластмасовій оболонці.
Температури плавлення та кипіння. Плавиться масло на гарячій сковороді, шматочок криги – у воді кімнатної температури.
3. Хімічні властивості речовин.
Речовини вступають у хімічні реакції – взаємодіють з іншими речовинами так, що в результаті утворюються нові сполуки.
Демонстрація. На шматочок крейди капнути кислотою (наприклад соляною), при цьому крейда зникне, залишаючи піну:
CaCO₃+HCI→CaCI₂+CO₂↑+H₂O.
Органічні речовини (білки, жири, вуглеводи) вступають у складні біохімічні реакції.
У результатів процесів біосинтезу організми синтезують сполуки для будування власних тіл. Органічні речовини можуть розпадатися на більш прості або неорганічні речовини. Різні класи органічних речовин можуть взаємоперетворюватися (вуглеводи – у жири, і, навпаки, білки – у жири та вуглеводи). Білкову недостатність не можуть компенсувати жири та вуглеводи.
IV. Закріплення нових знань_______________________________________________________________
V. Підведення підсумків уроку_____________________________________________________________
VI. Домашнє завдання____________________________________________________________________
Вивчити матеріал про речовини та їхні властивості.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку