Конспект Уроку «Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Впровадження християнства».

             Тема    «Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого.

                           Впровадження християнства».

                      Мета:

• охарактеризувати князя Володимира як державного діяча; проаналізувати його зовнішню й внутрішню політику; сформулювати значення проведених князем реформ;
• розвивати вміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, складати, формувати вміння аналізувати історичні факти і події, оцінювати їх значення;
• виховувати шанобливе ставлення учнів до історичного минулого свого народу, та любов до Батьківщини на прикладі життя і діяльності князя Володимира.

Обладнання: карта «Київська Русь за часів правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого»,  атлас, підручник  В.С. Власов,  «Історія України для 7 класу», літопис «Повість минулих літ», проектор, ноутбук.

Основні терміни та поняття: реформи, , централізація, язичництво, ідоли, капища, християнство, Десятинна церква.

Основні дати:  980—1015 рр. — князювання Володимира Великого,

 988 р. — запровадження християнства як державної релігії,

 989- 996 р. — будівництво Десятинної церкви.

Міжпредметні зв’язки: українська література, географія, математика

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

"Його часи, його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання – світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які випали

 на долю України потім”.

М. Грушевський

 

ХІД УРОКУ

І. Організація навчальної діяльності

Психологічний настрій.

Вправа «До успіху» Учні проговорюють слова:

• Усміхніться одне одному, подумки побажайте успіхів на цілий день.

Завдання наші такі (можна оформити як девіз уроку):

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Дидактична гра «Впізнай про кого з князів йде мова».

1. Засновує місто Київ, яке стає центром східнослов’янських племен.(Кий).

2. Перший киівський князь, який прийняв християнство. Здійснив походи на Візантію. Прийняв титул кагана.(Аскольд). 

3. Захоплює Київ, вбивши київського князя. Прибив свій щит до воріт Царгороду, уклав вигідні торгові договори.(Олег). 
4. Здійснював військові походи на древлян та уличів. Збільшив збір данини. За свою жадібність поплатився життям. (Ігор). 
5. Княгиня, що першою прийняла християнство, здійснивши візит до Константинополя. Провела низку реформ, спрямованих на зміцнення Київської держави. (Ольга). 
6. Майже все життя провів у походах, щоб розширити кордони Київської держави. Направляючись у похід свого ворога , попереджував «Іду на ви…» Історик М. Грушевський назвав його «запорожцем на престолі». (Святослав). 

2. Бесіда

1). Як називалася релігія давніх слов’ян до Х століття? (Язичництво)

2). На землях якого східнослов’янського племені виник Київ? (Племені полян)

3).  Як називалося військо князя? (Дружина)

4). Як називався торговий шлях, що пролягав через Київ до Візантії? (З варяг у греки)

5). Як називалася правляча династія на Русі до 882 року? (Києвичі)

6). Засновником якої династії став князь Ігор? (Рюриковичі)

7). Від чого зазнав поразки князь Ігор під час морського походу на Візантію в 941 році? (Грецького вогню)

8). Як називався збір данини на користь князя? (Полюддя)

9). Яку першу державну реформу здійснила княгиня Ольга? (Податкову)

10). Як називалися розміри данини, встановлені княгинею Ольгою? (Уроки)

11). Хто з київських князів став першим християнином і здійснив першу спробу хрещення Русі? (Аскольд)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми та мети уроку.

Тема уроку записана  на дошці.

ІV. Вивчення нового матеріалу

 Учитель. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося із життям ще одного князя Київської держави — Володимира, якого народ звав Ясним (Червоним, Красним) Сонечком, церква канонізувала його як Святого, історики ж назвали Великим.

Робота в зошиті (запис плану вивчення нового матеріалу).

1. Початок правління Володимира Великого. Територіальне зростання Київської держави.

     2.  Внутрішня і зовнішня політика Володимира.

     3.   Запровадження християнства як державної релігії.

Слово вчителя. Володимир Святославич (Великий) — позашлюбний син князя Святослава Ігоровича та Малуші (ймовірно, дочки деревлянського князя Мала) — ключниці матері Святослава Ольги, великої княгині київської. Від 969 р. князював у Новгороді Великому. Після загибелі в міжусобних зіткненнях братів Ярополка й Олега посів у 980 р. київський княжий стіл за підтримки свого дядька (брата Малуші) Добрині. Політика Володимира вже як великого князя київського була спрямована на централізацію держави, об’єднання розрізнених східнослов’янських племен. Переміг у боротьбі між братами за батькову спадщину й у 980 р. став єдиновладним правителем Русі. У роки його князювання фактично завершилося формування державності Київської держави. Князь Володимир був видатним державним діячем, увійшов в історію як видатний політик, адміністратор і реформатор.

Побоюючись за долю Русі, він розпочав військову реформу задля зміцнення свого війська. Князь Володимир був сильним і войовничим правителем, який провадив активну зовнішню політику. У відносинах із сусідніми державами він використовував як військову силу, так і дипломатичні контакти. Продовжуючи політику попередніх київських князів, збираючи навколо Києва слов’янські землі, Володимир своїми військовими походами 981—993 рр. завершив тривалий процес формування території Давньої Русі. Князь приєднав до складу держави союзи східнослов’янських племен і племінні княжіння хорватів і дулібів (981 р.), в’ятичів (982 р.), радимичів (984 р.) та ін. Володимир відвоював у Польщі загарбані нею Червенські міста. Таким чином, територія держави Володимира в цей час охоплювала вже близько 800 тис. км² і простягалася на північ до Чудського, Ладозького й Онезького озер; на півдні — до басейнів річок Дону, Росі, Сули і Південного Бугу; на сході — до межиріччя Оки та Волги і на заході — до течії Дністра, Західного Бугу, Неману та Західної Двіни 

Робота з картою (підручник с. 48, атлас с.5)

1. Землі яких східнослов’янських племінних союзів – предків українців – приєднано до Київської держави за князя Володимира?
2. Якими річками проходили кордони Київської держави за часів Володимира на заході та на сході, до яких озер простягалися володіння на півночі, якого моря сягнули на півдні?

3.    Користуючись атласом, картою  доведіть,  чи  заперечте,  що Київська держава Русь-Україна за роки правління  Володимира  перетворилась на імперію.

 

Робота над поняттями

Реформа  (від лат. reformo — перетворюю) — перетворення, зміна, нововведення, перевлаштування якоїсь сторони суспільного життя.

Язичництво — первісна релігія східних слов'ян, сутність якої полягала в обожненні сил природи.
Християнство – одна із трьох світових релігій, віра в Ісуса Христа.

 

2). Внутрішня і зовнішня політика Володимира.

Робота з підручником.  Прочитати  текст  підручника  (С. 47, 49, 50, 51.)  і  скласти  таблицю «Реформи князя Володимира»  

Реформа	Зміст
Оборонна	Було проведене широке будівництво фортець, укріплень навколо Києва, які стали опорними пунктами  в боротьбі з печенігами
Військова	Військо Володимира утворювало з найманців, які мали право володіти земельною власністю
Містобудівна	Будувалася велика кількість нових міст по берегах основних річок країни
Судова	Володимир прагнув розмежувати єпископський та градський суди
Фінансова	Князь Володимир карбував власні гроші
Релігійна	Спробував реформувати язичництво; запровадив християнство
Адміністративна	Всю країну було поділено на вісім округів, округи — на волості, на чолі яких було поставлено довірених осіб або синів Володимира

Учитель доповнює таблицю реформами, яких немає у підручнику.

Учитель. Володимир Святославич першим із київських князів став карбувати власні монети. Златник Володимира важив 4,2 г і був рівний за вартістю візантійській номісмі та мусульманському динару. Це була високохудожня монета з гербом-тамгою тризубом, портретом князя та словесною легендою. На зворотному боці розміщувалося зображення Христа Спасителя. Такими ж були і ранні срібники з легендою «Володимир на столі — а се його срібло». Пізніші срібники на звороті замість зображення Христа Спасителя мали тільки тризуб.

 

 

 

 

 

 

Робота з ілюстративним матеріалом. Розгляньте ілюстрації, на яких зображені златники та срібники князя Володимира, і дайте відповіді на запитання.

Фронтальне опитування:

1)  Який вигляд мали перші давньоруські монети?

2)  Про що свідчив факт початку карбування власної монети?

Проблемне завдання. Розкрийте історичне значення реформ князя Володимира.

 Запитання. Як ви вважаєте, реформи, що проводив Володимир, змінили державу?

• Зовнішня політика Володимира Великого.

 Учитель. Прилучення Київської держави до християнського світу сприяло налагодженню тісніших відносин із багатьма державами. Крім  Візантії, до партнерів Русі тоді належали Чехія, Угорщина, Польща, Германська імперія, Болгарія. Жваві відносини зав’язалися з Римом як центром християнської церкви.

Особливе місце у зовнішньополітичній діяльності Володимира посідали відносини з печенігами. Задля охорони від їхніх нападів Володимир ініціював створення нової системи оборони. За його задумом, та система мала складатися з потужних земляних укріплень і низки фортець на південному кордоні Руської держави. У зовнішній політиці князь Володимир доклав чимало зусиль для зміцнення міжнародного авторитету своєї держави.

3). Запровадження християнства як державної релігії

Робота з літературним джерелом

Біля княжої палати

Зеленіє княжий сад,

Попід липами густими

Стали ідоли у ряд.

Ідол Волоса, Перуна,

Ось Сворожич, там — Стрибог,

А за ними найщедріший – Дажбог.

Вправа «Мозковий штурм».

1.  Ідоли яких богів були поставлені у княжому дворі?

2.  Які сили природи вони уособлювали?

 Учитель. Найголовнішою заслугою князя Володимира вважається запровадження на Русі християнства. Володимир з усією гостротою усвідомлював роз’єднаність усередині держави, етнографічне й культурне тло якої складали десятки чи навіть сотні племен і релігій. Він вишукував засади для їхнього політичного й ідеологічного єднання. Не без впливу християнської громади, що виникла в Києві ще за часів Аскольда і Діра, та бабусі-християнки — княгині Ольги — Володимир прийняв хрещення й одружився з грецькою принцесою Анною, дочкою візантійського імператора Романа ІІ, сестрою візантійських братів-імператорів Василія II Болгаробійця та Константина (скориставшись для цього політичною нагодою: у 987 р. війська Володимира допомогли братам-імператорам придушити заколот на чолі з воєначальником Вардою Фокою). У 988—990 рр. князь запровадив християнство як державну релігію, що відкрило перед Київською державою широкі перспективи економічних і культурних зв’язків як із Візантією, так і з країнами Західної Європи.

«Хвилинка-цікавинка»

Розв’яжіть задачку

1). Скільки років тому відбулося запровадження християнства як державної релігії?

2). На якому році свого правління князь Володимир охрестився?

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ»,  дайте відповіді на запитання.

…Пішов Володимир з військом на Корсунь, город грецький… І ввійшов Володимир у город, і дружина його. І послав Володимир [послів] до цесаря Василія і Константина, говорячи так: «Осе город ваш славний я взяв. Та чую ось я, що сестру ви маєте, дівчину. Тож якщо її не оддасте за мене, то вчиню вашому городу [те], що й сьому вчинив». І, це почувши, опечалились цесарі, [і] послали [йому] вість, так говорячи: «Не належить християнам заміж виходити за поган і оддавати за них. Якщо ж ти охрестишся, то візьмеш її, і дістанеш царство небесне, і з нами єдиновірцем будеш. Якщо ж сього не вчиниш — не зможемо ми віддати сестри своєї за тебе». І, це почувши, Володимир мовив: «Скажіте обом цесарям так: "Я охрещусь, тому що раніше від сих днів іспитав я закон ваш, і він мені єсть до вподоби, і віра ваша, і служба. Бо мені розповіли послані нами мужі”»… Охрестився ж він у церкві святої Софії. Корсунь же він оддав грекам як віно за цесарицю, а сам вернувся до Києва… І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевому [узвозу] на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями… І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони були хрещення. І, приволікши його, вкинули його в Дніпро… Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли… і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли»… І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили… А Володимир, рад бувши, що пізнав він бога сам і люди його… І, це сказавши, повелів він робити церкви і ставити [їх] на місцях, де ото стояли кумири. І поставив він церкву святого Василія [Великого] на пагорбі…

Питання до учнів

1)  Коли відбулися описані в джерелі події?

2)  Які події передували прийняттю християнства Володимиром?

3)  Що ви дізналися про хрещення князя Володимира? У якому місті відбулася ця подія?

4)  Поясніть, чому Володимир наказав так жорстоко вчинити з ідолами язичницьких богів.

5)  Як і де відбулося хрещення киян?  У якій атмосфері воно проходило?

(Учитель демонструє учням зображення картин В. Васнецова «Хрещення князя Володимира» і «Хрещення Русі» за допомогою електронних носіїв і проектора).

              V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Вікторина.

- Хто був батьками Володимира?

- Як звали брата Володимира, після перемоги над яким він посів київський престол?

- Якого року це сталося?

- Як називалася реформа, проведена Володимиром, з метою зміцнення князівської влади й посилення зв’язків із землями?

- Як називалася система укріплень на кордонах держави, споруджена за наказом князя?

- Як називалася перша кам’яна церква, споруджена у Києві за наказом Володимира ?

- Чому вона так називалася?

- Як називалися гроші, які карбувалися за князя Володимира?

- Що було зображено на цих монетах?

2. Проблемне завдання:

Чому князя Володимира Святославовича історики назвали Великим, церква – Святим, а народ – Красним Сонечком?

V. Підсумки уроку

Учитель стисло нагадує учням провідні ідеї матеріалу, розглянутого  на уроці.

VІ. Домашнє завдання

Прочитати  параграф 7;   запам’ятати дати і події; повторити визначення понять; скласти історичний портрет Володимира Великого за такою  схемою:
       1. Роки життя і правління князя.
       2. Основні цілі і завдання правління.
       3. Опис зовнішності і характеру князя.
       4. Основні події його князювання.
       5. Підсумки правління.
       6. Обгрунтувати власну думку про характер, вчинки, дії князя.