Конспект уроку "Вплив церкви на середньовічне суспільство"

Конспект уроку з  всесвітньої історії  у 7 класі

Тема :Вплив церкви на середньовічне суспільство.

Мета:охарактеризувати вплив церкви на середньовічне суспільство.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

Знати: 

• дату розколу християнської церкви,
• межі поширення впливу католицької та православної церков.

Розуміти:

• основні відмінності між католицизмом і православ’ям;
• роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи;

•              поняття «єретик», «інквізиція», «альбігойські війни».

Вміти:

•            показати на карті межі поширення впливу католицької і православної церков;
•            обґрунтовано оцінити вплив церкви на культуру й освіту.

Обладнання: Пометун О.І.Всесвітня історія : підруч.для 7кл.загальноосвіт.

навч.закладів/  О.І.Пометун,Ю.Б.Малінко.-К.:Видавничий дім «Освіта»,2015.-224с.:іл.;  відеоматеріали (фрагменти фільмів: «Тома Аквінський»

Тип уроку: вивчення нового матеріалу,формування знань і навичок учнів.

Хід уроку

І. Бесіда:

1. Коли і де виникло християнство?

2. Яким спочатку було ставлення в Римській імперії до християнства?

3. Коли і ким було дозволено вільне сповідання християнства?

4. Де розв’язувалися головні питання церковного життя?

5. Яка книга була головною для християн?

6. Середньовічне суспільство поділялося на три стани. Чи представляло духовенство окремий стан? Які він мав права, обов'язки, привілеї?

IІ. Вивчення нового матеріалу.

  Учитель пропонує розглянути карту історичного атласу «Християнська церква в Європі у VI–XV ст.» і дати відповіді на питання.

    - Назвіть народи, які сповідували католицтво.

- Назвіть народи, які прийняли православ’я.

- Чи можна сказати, дивлячись на карту, що кордони церковного розколу повторюють кордони Східної та Західної Римської імперії?

Яку роль відігравала християнська церква в Середньовічній Європі

Обговоріть у загальному колі, чому роль церкви в Середньовіччі вважається суперечливою. Свої думки обґрунтуйте.

Християнська церква за європейського Середньовіччя впливала на всі сфери життя суспільства:

• брала участь в управлінні державами, допомагала світським правителям урегульовувати складні стосунки між людьми, опікувалася хворими, старими й сиротами, відкривала школи.
• Християнська релігія давала віруючим, особливо гнобленим, особисту розраду, адже майнова нерівність в їхніх уявленнях перетворювалась на рівність у гріхах і стражданні.
• Християнство об’єднувало народи і країни Європи навіть тоді, коли вони воювали між собою. Проте всередині самої церкви єдності не було.
• У 1054 р. церква остаточно розділилася на римо-католицьку та православну.

Розкол вплинув на спосіб життя, традиції та культуру країн. Поступово між двома конфесіями склались традиційні відмінності.

• Так, главою католицької церкви є Папа Римський, православної — патріархи
• Усі католицькі священники зобов’язані дотримуватися безшлюбності, у православ’ї безшлюбність передбачена лише для чернецтва.
• Служба у православних зветься літургія, у католиків — меса.
•  Є певні відмінності і між самими положеннями релігійного віровчення та обрядами. У православ’ї вважається, що Святий Дух походить від Бога-Отця, а в католицизмі — і від Отця, і від Сина.
• Православні вважають, що після смерті на людину чекає рай і пекло, католики — рай, пекло і чистилище (можливість спокутувати несмертні гріхи). Для католицизму притаманне надзвичайне шанування Богородиці — Діви Марії. Православні хрестяться трьома пальцями з правого плеча, а католики всією долонею — з лівого.
•  Проте християни єдині в головному — вірі в Ісуса Христа і Діву Марію, яких вони прославляють і до яких звертаються у своїх молитвах.

Учні опрацьовують п.1 підручника та складають порівняльну таблицю «Церковні організації після схизми».                                                         

                                                                                                               Таб.1

Середньовічні католицькі богослови вчили, що церква отримала від Христа право відпускати гріхи за допомогою особливих папірців — індульгенцій. Торгівля ними означала, що будь-яка нечесна людина або навіть злочинець можуть відкупитися від покарання за гріхи. Водночас частину грошей, отриманих від продажу індульгенцій, використовували на утримання притулків і лікарень, будівництво шкіл і друкарень, зведення мостів і храмів.

Індульгенція (від латинського — «милість») — повне або часткове звільнення від покарання за гріхи.

На межі ХІІ–ХІІІ ст. католицька церква стає найвпливовішою силою західноєвропейського суспільства. Її могутність підкріплювалася дієвою системою церковних покарань за непослух. Непокірним загрожувала анафема — акт відлучення людини від церкви, недопущення її до церковних таїнств і обрядів. Оголошення людині церковного прокляття робило її вигнанцем у суспільстві. Проте в містах і навіть у селах з’являлося дедалі більше людей, які виступали проти церковних утисків. Таких людей духовенство називало єретиками.

Єретик — особа, що заперечує основи (канони) віровчення панівної церкви, віровідступник.

• заперечували дорогі церковні обряди та пишні богослужіння. Вони вимагали, аби духовенство відмовилося від десятини, своїх земельних володінь і багатств, виступали проти феодальних повинностей і податків, закликали «жити працею рук своїх». Вони й самі показували приклад праведного життя: роздавали майно бідним і жили подаяннями

Таких поглядів дотримувалися, зокрема, й альбігойці1, яких було оголошено єретиками. Тому католицька церква ініціювала проти них Хрестові походи, що увійшли в історію як Альбігойські війни (1209– 1229). Вони супроводжувалися нещадними грабунками і знищенням мирного населення. Служителі церкви в усіх країнах переслідували єретиків і жорстоко розправлялися з ними. Їх відлучали від церкви, судили й карали. У XIII ст. для цього була створена інквізиція

- Хто такі єретики?

    - Чому їх так називали?

    - Чому на вашу думку  виникли  єретики?

    - Як боролись з  єретиками?

    - Чому, на ваш погляд, падав авторитет церкви? Свою відповідь обґрунтуйте.

Учні переглядають уривок  відеофільму «Інквізиція» та з допомогою вчителя  формують  поняття «інквізиція» за планом:

1.  Учитель пропонує учням назвати ключові слова визначен­ня.

    2.  Учням пропонується назвати суттєві ознаки інквізиції

    3. Учні знайомляться з визначенням поняття інквізиція, вміщеним у підручнику.

4.Учням пропонується висловити власне ставлення до інкві­зиції та відповісти на запитання:    Як ви вважаєте, чи сприяла інквізиція підвищенню авторитету церкви в суспільстві? Чому?

Одним із найкращих богословів Середньовіччя був Томà Аквінський (бл. 1225– 1274). Рішення Томи стати священником викликало категоричний спротив рідних, які просили його змінити своє рішення, проте юнак залишився вірним своєму покликанню. У Паризькому університеті, де він навчався, мовчазного юнака кілька років принижували, і лише його перемога в диспуті з десятьма богословами зробила Тому визнаним ученим. Тома Аквінський поєднав ідеї великого грецького філософа Арістотеля з християнським віровченням. Він створив власну систему християнської філософії, яку нащадки назвали «томізм». Тома пояснював багато християнських положень, спираючись не тільки на віру, а й на розум, писав, що розум здатний раціонально довести буття Бога. Проте, зрозуміло, віддавав перевагу істинам Божественним. Водночас Тома розвинув вчення про державу, право і закони. Так, віддаючи перевагу монархії як формі правління, філософ залишає за народом право на боротьбу проти правителя, якщо він порушує божественну волю, зловживаючи своєю владою. І до сьогодні прихильники ідей Томи Аквінського розвивають його вчення і називають його — неотомізм1

ІІІ. Закріплення знань учнів.

Варіант 1. Інтерактивна дидактична гра «Відмінності католицької та православної церков». Виконується з допомогою програми learningapps.org

Варіант 2.   Визначте, які з перелічених імен, назв, понять і характеристик належать до католицької церкви, а які — до православної.

1) «Всесвітня», 2) Східна Європа, Русь, 3) Західна Європа, 4) Папа Римський, 5) кардинали, 6) «Істинна», 7) Константинопольський патріарх, 8) митрополити, 9) абати (на чолі монастиря), 10) настоятелі монастирів.

Відповідь: католицька церква — 1, 3, 4, 5, 9; православна церква — 2, 6, 7, 8,

ІV. Домашнє завдання.

Параграф 17