Конспект уроку з біології 6 клас на тему "Проростання насіння. Дослідницький практикум. Дослідження умов проростання насінин."

 

Урок  №

Тема: Проростання насіння. Дослідницький практикум. Дослідження умов проростання насінин.

Мета:

навчальна: поглибити знання учнів про насінне розмноження рослин, ознайомити з умовами з умовами, необхідними для проростання насінини, основними етапами її проростання, дати уявлення про типи проростання насіння, озимі та ярі культури, значення своєчасного висівання насіння в грунт, формувати в учнів наукові погляди й переконання в можливостях пізнання складних процесів проростання насіння, пояснити значення цих знань на практиці;

розвивальна: продовжувати формувати уміння і навички робити з текстом і малюнками підручника, уміння висловлювати свої думки, робити умовиводи, встановлювати взаємозв’язки між процесами проростання насіння і дією факторів середовища;

виховна: виховувати в учнів спостережливість, допитливість, бажання пізнати процеси, що відбуваються з живими організмами.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:  Таблиця «Будова насінини», картки з завданнями, малюнки, схеми.

Основні поняття та терміни:  проростання, проросток, схожість насіння

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Пролунав уже дзвінок,

   Починається урок.

   Сьогодні він у вас незвичайний,

   Адже відкритий для усіх.

   Тож повернімося один до одного обличчям

   І скажем лагідно: «Привіт!».

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1.                   Будова насінини (робота біля дошки з таблицею).
2.                   Біологічний диктант

1.Запилення є важливою умовою … (запліднення)

2.Потрапивши на приймочку маточки, пилкове зерно … (проростає)

3.Проростаючи, пилкове зерно утворює … (пилкову трубку)

4.Пилкова трубка росте через стовпчик до … (зав`язі)

5.У зав`язі знаходиться … (насінний зачаток)

6.У насінному зачатку є … (зародковий мішок)

7.Коли пилкова трубка потрапляє до зародкового мішка, вона … (розривається)

8.Один спермій зливається з … (яйцеклітиною)

9.Інший спермій зливається з … (центральною клітиною)

10.Таке запліднення має назву … (подвійного)

11.Із зиготи розвивається … (зародок насінини)

12.Після запліднення з насінних зачатків утворюється..(насіння), а квітка перетворюється на..(плід).

3. Вправа «Незакінчене речення».

Згадайте, як відбувається запліднення у квіткових рослин. Продовжити незакінчені речення, використовуючи запропоновані слова  і словосполучення.

1.                   Попавши на приймочку маточки, пилкове зерно __________________
2.                   Проростаючи, воно утворює_____________________________________
3.                   На кінці пилкової трубки знаходяться два_________________________
4.                   Уростаючи в порожнину зав’язі, пилкова трубка__________________
5.                   Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, утворюючи______________
6.                   Яка перетворюється у __________________________________________
7.                   Другий спермій зливається з ____________________________________
8.                   Із заплідненої центральної клітини утворюється____________________
9.                   Цей процес називається_________________________________________
10.               Він був відкритий в 1898 році професором Київського університету___
11.               Із покривів сем’язачатку утворюється___________________________

(спермії, зигота,насіннашкірка, пилкова трубка, центральна клітина, проростає, С.Г.Навашин, зародок, ендосперм, подвійне запліднення, розривається)

4.Індивідуальна робота на картках

ІІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Бесіда

1.                   Які є органи у рослин?
2.                   Що є генеративним органом рослин?
3.                   А яка будова квітки?
4.                   Для чого квітка потрібна рослинам?
5.                   Які частини квітки забезпечують продовження існування певного виду рослин?
6.                   Що таке запилення?
7.                   Які є види запилення?
8.                   Пригадайте ознаки самозапильної квітки.
9.                   А тепер на аркушах паперу, що лежать у вас на партах, швиденько запишіть ознаки комахозапильних квіток (І варіант), та вітрозапильних (ІІ варіант), використовуючи ознаки зазначені у таблиці. (Після роботи, учні зачитують ознаки квітів, а представники протилежного варіанту перевіряють правильність виконання завдання).
10.               Наступне ваше завдання: учні І варіанту на аркушах зазначають номери вітрозапильних рослин, що показані на дошці, а учні ІІ варіанту – комахозапильних.
11.               Що ж відбувається після запилення у рослин?
12.               Поясніть як відбувається процес запліднення у квіткових рослин.
13.               Як називається явище, коли одночасно відбувається запліднення двох клітин?
14.               Хто і коли вперше його відкрив?
15.               Діти, а що ж розвивається із заплідненої яйцеклітини? А із центральної клітини?

Отже, із насінного зачатка розвивається ……насінина. Покриви насінного зачатка перетворюються на шкірку насінини.

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми та мети уроку.

1.Слово вчителя.

У двох мудреців запитали, що таке знання?

Перший мудрець відповів: «Знання – це посудина, куди ми кидаємо монети і накопичуємо їх. Так і ми збираємо знання все життя».

Другий мудрець: «Знання – це вода, її ніколи не вистачає, і ми не можемо втамувати спрагу, тому що пити хочеться завжди. Так і знань завжди мало, завжди хочеться більшого».

• Як ви розумієте ці вислови?

 Знань ніколи не буває багато. Не можна повністю випити посудини знань. Пізнаючи нове, хочеться пізнати ще більше. Нам здається, що посудина переповнилася й з останньою краплею вода переллється з неї. Не бійтеся! Краплі знань не переповнять ваш мозок через край! Ми вже досить знаємо про розмноження і розвиток рослин, але нові знання нам ніколи не зашкодять.

2. Повідомлення теми та мети уроку.

V. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

Лише в небагатьох рослин насінина здатна проростати відразу після дозрівання (верба, тополя). Насіння більшості рослин навіть за сприятливих умов, певний час не проростає, бо перебуває в стані спокою. У цей час у насінині процеси обміну речовин, зокрема дихання, майже припиняються, а вміст води становить не більш як 10-15 %. Тривалість періоду спокою у різних видів рослин неоднакова – від трьох тижнів до кількох місяців і навіть років.

Для того щоб пришвидшити вихід насіння зі стану спокою, його певними чином обробляють. Так, насіння яблунь, груш, вишень, слив витримують у вологому піску за зниженої температури (0…+5 С) до 90 діб і більше залежно від виду рослини. За цей час у насінині відбуваються зміни, завдяки яким вона набуває здатності до проростання. Іншим способом виведення насінини зі стану спокою є ушкодження її оболонок, що відкриває доступ воді та повітрю до зародка (конюшини, люцерни). Часто насіння зі стану спокою виводять, обробляючи його біологічно активними речовинами (наприклад, фітогормонами).

2. Умови які потрібні для проростання насіння ( розповідь вчителя з елементами бесіди, робота з зошитами, робота з малюнками)

Проростання насінини -  це розвиток та вихід з насінини назовні проростка. Проростком називають рослину з моменту проростання і до формування перших справжніх листків. Після виходу насінини зі стану спокою для її проростання потрібна сукупність певних умов: достатня вологість, кисень, певна температура, а для деяких видів ще й світло.

Для проростання різних видів рослин потрібна різна температура. Наприклад, насіння озимої пшениці починає проростати за температури 0 ..+2С, а теплолюбної кукурудзи та перцю - +8…+10С.

• Чим це можна пояснити? (відповіді учнів)

Потрапляючи в сприятливі умови, насінина вбирає воду й бубнявіє. Водночас активується її дихання, запасні органічні речовини переходять у доступну для споживання зародком форму (наприклад, нерозчинний крохмаль перетворюється на розчинні цукру). Частина цих речовин витрачається на забезпечення забезпечення енергією, частина – на утворення речовин, необхідних для поділу та росту клітин.

Спочатку проростає зародковий корінь, потім – пагін. Корінь прориває насінну шкірку та росте в глиб грунту, а пагін спрямовується до його поверхні.

• Пригадайте,який чинник впливає на напрямок росту кореня?(відповіді учнів)

Перед сівбою людина чає визначити час висівання, глибину загортання насіння, а також перевірити його на схожість.

3.Глибина для зростання насінини (розповідь вчителя, робота з малюнками, робота в зошитах)

Оскільки під час зберігання насіння частина зародків може загинути через ураження шкідниками, пересихання чи з інших причин, перед сівбою треба перевірити на схожість.

Схожість насіння – це його здатність до проростання. Для перевірки схожості відбирають певну кількість насіння і висівають (наприклад, у теплиці). Якщо відсоток проростків буде низький, усе насіння потрібно замінити, бо існує небезпека не отримати врожаю.

Час сівби визначають з урахуванням умов, необхідних для проростання насіння того чи іншого виду рослин. Зокрема, холодостійкі види (овес чи горіх посівний) висівають раніше, ніж теплолюбні (огірки, дині, помідори). До того ж у південних районах певні культури висівають раніше, ніж у північних. Отже, для будь-якого виду сільськогосподарських культур визначено час сівби в тих чи інших районах країни. Проте щороку слід враховувати конкретні погодні умови.

Деякі рослини в певний період розвитку потребують дії низьких температуру

(жито, ріпак). Рослини, у яких плодоношення можливе лише після  перебування в умовах низьких температур називають озимими. Тому їх висівають під зиму, проростки яких рослин зимують під снігом. Насіння рослин, які квітнуть і плодоносять без попереднього впливу низьких температур, висівають навесні. Їх називають ярими (ярий ячмінь, просо, гречка, горох, кукурудза, яра пшениця).

Ще однією умовою отримання високих врожаїв є оптимальна глибина загортання насіння. Навіть за своєчасного висівання, але недостатньої глибини загортання насіння може підсохнути і не прорости через нестачу вологи. А за надто глибокого загортання насіння проросткам важко пробитися на поверхню грунту. Крім того, з глибиною зменшується вміст кисню, необхідно для дихання проростків. Тому сходи можуть бути ослабленими.

4.Типи проростання насіння (розповідь вчителя, складання схеми, аналіз досліду з проростання насіння)

1.                   надземний - під час проростання сім'ядолі виносяться над поверхнею грунту і стають першими фотосинтезуючими листками.  (квасоля, гарбуз, клен);
2.                   підземний - сім'ядолі залишаються під землею і є джерелом живлення проростка (пшениця, горох, дуб).

VІ. Узагальнення та систематизація знань.

1.Інформаційна хвилинка – «Цікаво знати, що …»:

• Найважче насіння в сейшельської віялової пальми: маса насіння (горіха) – 18 кг;
• Найбільшу кількість насіння утворює тополя чорна або осокір: одне дерево – 28 млн. насінин за рік;
• Найменше насіння мають орхідеї. Орхідея Cycnorches утворює 3 751 000  насінин. В 1 грамі плоду деяких орхідей міститься понад 990 мільйонів насінин.
• Існує багато отруйного насіння, а численні ссавці та птахи харчуються насінням. Отруйне насіння часто має яскраве забарвлення - для того, щоб звірі та птахи легко помічали його й обходили стороною.
• Що таке кока-кола? Відомий шипучий напій спочатку містив витяжки з двох південноамериканських рослин - коки і коли. Насіння коли, яке містить кофеїн, жують як тонізуючий засіб. З коки одержують сильнодіюче знеболююче, його застосовують у стоматології. Кока - наркотик, і дуже небезпечний, якщо ним зловживати.
• З опіумного маку одержують морфін (широковідомий знеболюючий засіб), кодеїн, який використовується в ліках від кашлю, а також чимало інших препаратів. Разом з тим з опіумного маку можна одержати речовини, які викликають звикання і наркоманію, наприклад, героїн.
• Насіння овочевих рослин зберігає схожість 4-5 років, хлібних злакових - 8-12, бур'янів - до 25-40 років.
• Шоколад виготовляють з насінин какао. Батьківщина дерева какао - Східні Анди у Південній Америці. На відміну від інших рослин у какао квітки утворюються безпосередньо на стовбурі або на товстих гілках. Квітки двостатеві, діаметром біля 1,5 см, не мають запаху та нектарників. Тому вони запилюються переважно маленькими павуками. Для промислових плантацій відбирають самозапильні сорти. Плоди какао ботаніки називають ягодою, а садівники - бобом. Він має від 20 до 30 червонуватих або коричневих зерен - насінин. Залежно від сорту та умов вирощування плоди дозрівають за 4-9 місяців. Перед тим, як стати порошком (сировиною для виробництва какао), зерна обробляються ферментом (8-9 діб при температурі 47-50°С), обсмажуються, перемелюються та пресуються для видалення масла, якого в насінні від 45 до55%. Масло какао використовується в фармацевтичній та парфумерній промисловості. Нині какао росте переважно в Західній Африці та країнах Карибського басейну.
• Темно-вишневі ягоди, з яких одержують каву, ростуть на вічнозеленому дереві 5-10 м заввишки. Дозрілі ягоди збирають і висушують, відділяючи м'якоть від твердих кісточок. Це - кавові зерна, які потім обсмажуються і проходять спеціальну обробку.

2.Життєві поради:

• Щоб насіння не втратило схожість, його слід зберігати у сухому, провітрюваному приміщенні при температурі +4-5°С.
• Насіння пшениці пророщуйте при температурі від 0° до +1°С, а кукурудзи - при +12°С.
• Дрібнонасінні культури потрібно сіяти на глибину 1-2 см (цибуля, морква, кріп), крупнонасінні - на 4-5 см (квасоля, гарбуз).
• На легких ґрунтах (піщаних), де водний режим менш стійкий, дрібне насіння потрібно висівати глибше, ніж на важких (глинистих) ґрунтах.
• Якщо в ґрунті мало вологи, глибину висіву насіння треба збільшити.

3. Біологічний диктант.

1.                   Сім’ядолі – це:

а) видозміни пагона;   б) перші видозмінені листки зародка; 

в) видозміни квітконіжки;   г) частини плода.

    2.  Зародок квасолі має:

         а) квітку;   б) плід;   в) кору;   г) стебло.

    3.  Дві сім’ядолі є в насінинах:

         а) цибулі;   б) пшениці;   в) гороху;   г) кукурудзи.

    4.  Основну частину насіння жита займає:

          а) зародок;   б) сім’ядоля;   в) ендосперм;   г) оболонка.

    5.  Основні запасні поживні речовини в насінні квасолі розташовуються:

          а) в ендоспермі;   б) в оболонках;  

          в) в одній із сім’ядоль;   г) в обох сім’ядолях.

   6.  У пшениці сім’ядоля:

        а) містить основні поживні речовини; 

        б) відокремлює ендосперм від зародка;

        в) відсутня;   г) оточує зародок.

7.  Насіння дихає:

        а) іноді;   б) завжди;   в) тільки під час проростання;  

        г) тільки під час формування зародка.

8.  За температури грунту 1-2 ^оС проростає насіння:

        а) огірків;   б) рису;   в) жита;   г) кукурудзи.

9.  Під водою проростає насіння:

        а) рису;   б) льону;   в) коноплі;   г) маку.

10.  Підземний тип проростання насіння характерний для такої рослини:

        а) цибулі;   б) квасолі;   в) редьки;   г) дуба.

11.  Надземний тип проростання насіння характерний для такої рослини:

        а) жита;   б) квасолі;   в) пшениці;   г) дуба.

12.  Дрібні насінини цибулі потрібно сіяти на глибину:

        а) 1-2 см;   б) 5-6 см;   в) 10-12 см;   г) 15-20 см.

Відповідь. 1-б. 2-г. 3-в. 4-в. 5-г. 6-б. 7-б. 8-в. 9-а. 10-г. 11-б. 12-а.

3.                   Легенди про насіння.

   А які вам відомі казки, легенди, де мова іде про насіння?

  А які українські звичаї, обряди пов’язані із насінням? (Вчитель розповідає про весільний обряд посівання зерном молодих, щедрування. Пропонує дітям пригадати щедрівки).

VІІ. Підведення підсумків уроку.

- Чи сподобався вам урок?

- Що нового ви дізналися?

- Чи знадобляться вам набуті знання у повсякденному житті?
VІІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

1.Опрацювати матеріал §37

2.Відповісти на запитання після параграфа

3. Виконати дослідницький практикум с.139