Конспект уроку з біології для 6 класу "Голонасінні"

Про матеріал

МЕТА: Сформувати знання про появу насінних рослин як один з етапів в еволюції органічного світу та показати перевагу насінного розмноження над спорвим, розкрити особливості будови голонасінних і дати їм загальну характеристику;розвивати вміння аналізувати та співставляти факти, формулювати висновки та використовувати раніше отримані знання;виховувати бережливе ставлення до природи, розуміння єдності всього живого та відповідальності людства за наслідки своєї діяльності.

Перегляд файлу

Тема уроку: Групи рослин, що розмножуються насінням. Голонасінні. Середовище існування. Пристосувальні риси будови та процесів життєдіяльності.

Мета уроку:

Освітня: Сформувати знання про появу насінних рослин як один з етапів в еволюції органічного світу та показати перевагу насінного розмноження над спорвим, розкрити особливості будови голонасінних і дати їм загальну характеристику;

Розвиваюча: розвивати вміння аналізувати та співставляти факти, формулювати висновки та використовувати раніше отримані знання;

Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи, розуміння єдності всього живого та відповідальності людства за наслідки своєї діяльності.

Тип уроку: комбінований.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь та пояснення, опис, бесіда, повідомлення, робота з підручником),наочні (ілюстрація таблиць, м/медійна дошка).

Основні поняття: голонасінні, клітини спорогенна та гаметогенна, нуцелус, інтегументи, пилковий вхід, первинний ендосперм.

Міжпредметні зв’язки: природознавство.

Обладнання: гербарії пагонів сосни та шишки, колекція «Голонасінних рослин», таблиця «Цикл розвитку сосни», м/медійна дошка.

Література:

Для вчителя:

  1. Програма для середньої загальноосвітньої школи. Біологія 6 – 11 кл.
  2. Заведея Т. Л. Біологія довідник школяра і студента.- К.: Донецьк, 2015
  3. Остапченко Л. І., Балан П. Г., Матяш Н. Ю., Мусієнко М. М., Славний П. С., Серебряков В. В., Поліщук В. П. Біологія 6 кл. К.: Київ «Генеза» 2014.
  4. Мотузний В. О., Біологія – К.: Київ «Світ успіху» 2009.

Для учнів:

 1.Остапченко Л. І., Балан П. Г., Матяш Н. Ю., Мусієнко М. М., Славний П. С., Серебряков В. В., Поліщук В. П. Біологія 6 кл. К.: Київ «Генеза» 2014.

2. Яковлева Є. В., Сало Т.О. Зошит для практичних робіт лабораторних досліджень, дослідницького практикуму. Міні проектів. 6 клас «Основа».

 

                                       Структура уроку:

етапу

                     Етап уроку

      Час (хв)

    1

Організаційний момент.

            1

   2

Перевірка домашнього завдання.

            10

   3

Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети.

            1

   4

Вивчення нового матеріалу.

            15

   5

Закріплення, узагальнення та систематизація знань.

            10

   6

Підведення підсумків уроку.

             2

   7

Повідомлення домашнього завдання.

             1

 

                                           Хід уроку:

п/п

 

                  Навчальний зміст

Методи і методичні

прийоми

1

Організаційний момент

Бесіда

2

 

Перевірка домашнього завдання.

     А) Фронтальне опитування:

  1. Які характерні ознаки мають представники плаунів?
  2. Які характерні ознаки мають представники хвощів?
  3. Які характерні ознаки мають представники папоротей?
  4. Чим відрізняється процес розмноження в папоротей і мохів?
  5. Яке значення для людини мають папороті, хвощі і плауни?

Б) Індивідуальне опитування:

Тестовий контроль.

 

Запитання до учнів.

Бесіда

 

 

 

 

 

 

 

Робота з

дидактичними

карткам

 

3

Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети.

Сьогодні ми розглянемо і з’ясуємо особливості будови і життєдіяльності ще однієї групи рослин які розмножуються насінням – це голонасінні рослини.

Тема уроку: Групи рослин, що розмножуються насінням. Голонасінні. Середовище існування. Пристосувальні риси будови та процесів життєдіяльності.

 

 

 

 

 

Запис на дошці та в зошитах.

 

4

Вивчення нового матеріалу.

     План:

  1. Поява насінних рослин. Перевага насінного розмноження над споровим.
  2. Загальна характеристика Голонасінних рослин.
  3. Життєвий цикл голонасінних рослин.
  4. Середовище існування голонасінних рослин. Різноманітність голонасінних.
  5. Значення голонасінних у природі та житті людини.
  1. Поява насінних рослин. Перевага насінного розмноження над споровим.

На думку вчених, насінні рослини виникли приблизно 360 мільйонів років тому.

Першими серед них були насінні папороті. Насінних було небагато. Панування насінних рослин почалося тоді коли змінилися кліматичні умови. Стало сухіше та холодніше.

До насінних рослин належать два відділи – Голонасінні та Покритонасінні. Насінні папороті дали початок голонасіннім. Такі представники голонасінних, як араукарія, сосна, кипарис жили сотні мільйонів років тому. Їх потіснили квіткові рослини. Однак, як і в давні часи,  сьогодні голонасінні добре себе почувають

  • Що таке спора? (це спеціальна клітина, укрита захисною міцною оболонкою).
  • Де утворюються статеві органи у спорвих рослин? (у вищих спорових рослин спори утворюються в органах нестатевого розмноження – спорангіях).
  • Що необхідно для того, щоб відбулося злиття двох статевих клітин у спорах? (Для процесу запліднення водоростям і вищим споровим рослинам необхідна волога, в якій пересуваються сперматозоїди.

У насінних рослин є певні особливості: насінина багатоклітинна і складається із зародка та запасу поживних речовин. Зародок складається із корінця, брунечки і зародкових листків, або сім’ядолею.

  1. Загальна характеристика Голонасінних рослин.

http://narodna-osvita.com.ua/uploads/bio-6-ostap-ukr/bio-6-ostap-ukr-161.jpg

Голонасінні налічується близько 750 видів. Це переважно вічнозелені рослини (дерева, ліани або чагарники). Трав’янистих рослин серед них немає. В одних видів листки великі, в інших – дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок. Голкоподібні листки мають назву хвоя, а рослини з такими листками – хвойні. Більшість з них є вічнозеленими рослинами, і лише декілька представники (наприклад модрина)  належать до листопадних рослин(пригадайт, які рослини називають вічнозеленими, а які листопадними). Стовбури хвойних вкриті тонкою корою, під  якою помітні  річні кільця деревини  (пригадайте, як утворюються річні кільця). У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називають смоляними ходами. У разі ушкодження стовбура клітини, що вистеляють ці канальці, виділяють густу рідину – живицю. Вона затягує ранку й запобігає проникненню збудників хвороби та шкідників. Смоляні ходи є й у хвоїнках. У голонасінних досконаліші покривні та провідні тканини, добре розвинений камбій, що забезпечує ріст стебла в товщину. Мають головний корінь і стрижневу кореневу систему. Спорофіт у них має ще більше значення – він є носієм органів спороношення і домівкою гаметофіта. Гаметофіти розвиваються і живуть на спорофіті, живляться за рахунок його поживних речовин. Насінні зачатки розміщені «голо», відкрито на лусочках шишок. Запилення здійснюється вітром.

  1. Життєвий цикл голонасінних рослин.

Розмноження хвойних розглянемо на прикладі сосни звичайної. Ця рослина живе до 400 років і може сягати заввишки до 50 м. Насіння сосна починє утворювати на 12–15-му роі життя.

https://s-media-cache-ak0.pinimg.com/originals/f2/78/42/f2784252841bff52a4f8c152f831333c.jpg

Пилкові зерна та насінні зачатки формуються в шишках. Це вкорочені відозмінені пагони, листкияких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі та жііночі шишки, що розташовані на одній рослині. (пригадайте, як нозиваються  такі рослини). У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а в жіночих – насанні зачатки.

Спорофіт переважає над гаметофітом. Чоловічий гаметофі утворюється в чоловічих шишкахна верхівках багаторічних пагонів. Вони жовті. Чоловічий гаметофіт формується з міроспори в мікроспорангіях між лусками шишок. Він складається з двох клітин – сифогенної, або клитини пилкової трубки, і генеративної, або сперматогенної клітини, з якої утворюються статеві клітини.

Жіночий гаметофіт формується із мегаспори в мегаспорангіях, що знаходяться на жіночих шишках. Мегаспорангії є всередині насінного зачатка ї їх називають нуцелусом. Зверху нуцелус вкритий покривами, або інтегументами.

Покриви утворюють щілину (пилковхід, або мікропіле). Жіночий гаметофітскладається із двох архегоніїв та первинного ендосперму (запасу поживних речовин).

http://cf.ppt-online.org/files/slide/5/5JLkAV0tsD8GwdjUcWmrQvn3YI6MX1q4ToChKE/slide-6.jpg

  1.                 Середовище існування голонасінних рослин. Різноманітність голонасінних.

   Голонасінні  поширені по усіх континентах. Саговники живуть у тропіках і субтропіках.

Ефедра – в пустелях, напівпустелях, степах, на піщаних і скелистих місцях.

http://ukhtoma.ru/geobotany/southamerica/pat_11.jpg

Вельвічія дивна росте в кам’янистих пустелях Анголи, біля пустель. Місяцями там не випадає жодної краплі дощу, а в деяких місцях річна кількість опадів не перевищує 25 мм.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/96/Welwitschia-mirabilis-female.jpg/258px-Welwitschia-mirabilis-female.jpg

Хвойні поширені у Північній Євразії, Північній Америці, в Південній півкулі – в Новій Зеландії, Австралії і в Південній Америці та вздовж Тихого океану.

У сухих соснових лісах ростуть світлолюбні сосни. Щодо ґрунтів, то вони невибагливі. Поширені на пісках, крейдяних горах, а іноді на голих скелях, укорінюючись в їх тріщинках.

Ялина – тіньовитривала рослина. Вона добре росте тільки на достатньо зволоженому й багатому на поживні речовини ґрунті.

http://dachadecor.com.ua/images/vir_eli1.jpg

                Голонасінні

 

     Клас            Клас             Клас                Клас

Саговникові     Гнетові       Гінкгові           Хвойні

130 видів         70 видів       1 вид              560 видів

(саговник)        (гнети,          (Гінкго         (сосна, ялина,

                       ефедра       дволапатьеве)   модрина,

                      вельвічія)                             тис, яловець,

                                                                      туя,      секвоя,  

                                                                  кипарис, кедр.  

  1. Значення голонасінних у природі та житті людини.

     Голонасінні як і інші  рослини, збагачують повітря киснем та зменшують уміст вуглекислого газу в атмосфері. Деревина голонасінних – цінна сировина для виготовлення меблів, будівельних матеріалів, паперу, декоративних виробів. З хвої та живиці отримують різноманітні речовини, які застосовують у парфумерії, кондитерській та медичній промисловості.                                  

 

Запис на дошці та в зошитах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розповідь учителя з елементами бесіди та використання таблиці «голонасінні»

 

 

 

 

 

 

 

 

Розповідь учителя з елементами бесіди.

 

 

 

Розповідь учителя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з підручником ст. 164 розглянуть мал. 178.

Розповідь учителя з елементами бесіди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з підручником ст. 165 прочитати розділ 2 розглянуть мал. 179.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розповідь учителя і складання схеми розвитку сосни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розповідь учителя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розповідь учителя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розповідь учителя і складання схеми.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розповідь учителя

 

5

Закріплення, узагальнення та систематизація знань.

                  Лабораторне дослідження.

        Тема: Будова голонасінних.

         Дайте відповіді на запитання.

  1. Які ознаки характерні до голонасінних рослин?
  2. Які особливості будови хвойних?
  3. Як відбувається розмноження сосни?
  4. Чим відрізняються чоловічі й жіночі шишки сосни?
  5. Яка роль голонасінних у природі?

 

 

робота з

дидактичними

картками

 

Бесіда.

6

Підведення підсумків уроку.

Оцінювання роботи учнів.

 

7

Повідомлення домашнього завдання.

Опрацювати текст і малюнки §44, підготувати тестові запитання на ст.146.

 

 

Дидактичні матеріали до теми: Групи рослин, що розмножуються насінням. Голонасінні. Середовище існування. Пристосувальні риси будови та процесів життєдіяльності.

             Картка для індивідуального опитування

  1. Органами  спорофіту папоротеподібних є:

А) ризоїди;

Б) спорангії;

В) кореневище;

Г) архегонія і антеридія;

   2.   Органами гаметофіту плауноподібних є:

         А) ризоїди;

         Б) споранрії;

         В) кореневище;

         Г) архегонія і антеридія;

  3.    У життєвому циклі переважає:

         А) спорофіт;

         Б) гаметофіт;

  4.   Спорангії хвощів і плаунів зібрані:

        А) у стробіли;

        Б) у соруси;

 5.    Зі спор у вищих спорових рослин розвивається:

        А) гаметофіт;

        Б) спорофіт;

 6.   Гаметофіт щитника чоловічого:

       А) підземний;

       Б) надземний;
       В) дводомний;

      Г)  однодомний;

      Д) фотосинтезуючий;

7.   Гаметофіт прикріплюється до ґрунту:

      А) ризоїдами;

      Б) коренями;

      В) корневищем;

8.   Із зиготи вищих спорвих рослин розвивається:

     А) гаметофіт;

     Б) спорофіт;

                      Інструктивна картка до лабораторної роботи

          Тема: Будова голонасінних.

Мета: розвивати вміння робити порівняльний опис рослин, вивчати зовнішню будову хвої; шишки і насіння хвойних, робити висновки про переваги насінних рослин над споровими.

Обладнання: живі або гербарні зразки пагонів та шишок ялини, сосни, лупа, таблиця «голонасінні».

                          Інструктивна картка

  1. Розгляньте пагони сосни і ялини. Порівняйте їх.
  2. Розгляньте хвою. Визначте їх форму, розміщення на стеблі, виміряйте її довжину і зверніть увагу на забарвлення.
  3. Розгляньте хвою під мікроскопом.
  4. Користуючись лупою, розгляньте пилкові мішечки та пилок на чоловічих шишках.
  5. Огляньте жіночі шишки. Яка їхня форма, розміри, забарвлення?
  6. Всі дані занесіть у таблицю.

Назва

рослини

                    Хвоя

                   Шишка

Довжина

Забарв-

лення

Розмі-

щення

на стеблі

Розміри

Форма

лусок

Щільність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Супрун Ольга Петрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Kondratenko Yura
    Гарний конспект
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Пов’язані теми
Біологія, Розробки уроків
Додано
4 січня
Переглядів
2059
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку