Конспект уроку з біології для 8 класу на тему: "Захворювання шкіри"

ТЕМА. ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ ТА ЇХНЯ ПРОФІЛАКТИКА

Мета уроку:

• закріпити і розширити знання учнів про будову та функції шкіри;
• ознайомити учнів з основними захворюваннями шкіри та профілактичними заходами щодо запобігання цим захворюванням;
• розвивати логічне мислення, вміння використовувати знання для аналізу біологічних явищ, процесів;
• формувати навички самостійності та самоаналізу при роботі з підручником та додатковою літературою, творчі здібності учнів шляхом набуття досвіду самореалізації особистості учня під час виконання індивідуальних і творчих розвивальних завдань, та вільного вибору різнорівневих вправ;
• виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих.

Обладнання та матеріали: комп’ютер, ППЗНП «1С Біологія», роздаткові картки, комп’ютерний тест, додаткова література, підручник.

Хід уроку   

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1. Рішення ситуативних завдань (Робота в малих групах. Дидактична гра «Медичний консиліум»)

1. До лікарні привезли хворого, у якого запаморочилося у голові. Він скаржився на головну біль, біль у ногах та спині, нудоту, шум у вухах. При огляді хворого з’ясувалося, що температура тіла підвищилася до 40⁰, шкіра обличчя і губ посиніла, пульс слабкий. Хворий повідомив, що загоряв на березі річки. Що діагностували лікарі? Надайте першу допомогу. /тепловий і сонячний удар/.
2. Уявіть, що у вас стався опік, з'явилися пухирі. Визначте ступінь опіку. Виконайте відповідні дії.
3. Уявіть, що під час роботи з кислотами у вас стався опік. Виконайте необхідні дії.
4. Уявіть, що у вашого товариша стався опік сильними лугами. На­дайте йому першу допомогу.
5. Уявіть собі, що ваш товариш обморозив руку. На місці ушкодження з'явилися пухирі, шкіра навкруги них стала синюшно-червоною. Вста­новіть ступінь обмороження і виконайте необхідні дії.

 «Мозковий штурм» Чистота — запорука здоров 'я! Таке гасло ви чули, мабуть, дуже часто. Як, на ви гадаєте, чи залежить здоров’я людини від чистоти шкірного покриву?

(Чистота шкіри - одна з важливих умов здоров'я людини. Злущені клітини епідермісу брудної шкіри склеюються потом і шкірним са­лом і закупорюють протоки сальних та потових залоз, що порушує їхню діяльність. Бруд, особливо органічні рештки, сприяють роз­множенню на шкірі мікроорганізмів. На кожному квадратному сан­тиметрі шкіри неохайної людини виявляють до 40 тис. мікроор­ганізмів, серед яких є і хвороботворні. Шкіра дітей значно вразливіша, ніж шкіра дорослих.

Хвороботворні мікроорганізми, які про­никають до організму з брудної шкіри через тріщини та подряпини, спричинюють утворення наривів, призводять до таких тяжких за­хворювань.)

ІІІ. Вивчення та опрацювання нового матеріалу

1. Самостійна робота з ППЗНП, підручником та додатковим матеріалом. Методична система «Поміч»

Завдання: опрацюйте інформацію «Сучасні методи дослідження травної системи», зробіть олівцем позначки:

• «V» - відома інформація;
• «+» - нова інформація;

«?» - незнайома інформація, потребує обговорення. Зробіть узагальнення.

Хвороби шкіри можуть виникати через недотримання гігієнічних правил догляду за шкірою як результат потрапляння в шкіру хвороботворних чинників. До найпоширеніших захворювань шкіри, що особливо часто трапляються у підлітків, належать вугрі. Вони виникають через закупорювання сальних залоз і волосяних цибулин. Головний засіб профілактики цього захворювання — дотримання пра­вил особистої гігієни. Короста — це захворювання, збудником якого є коростя­ний кліщ, який занурюється в шкіру і викликає свербіж, особливо між пальця­ми, на стегнах і животі. Це захворювання дуже легко передається за побутових контактів. Педикульоз¹ спричиняє головна воша. Захворювання супроводжується свербінням голови, виникненням гнійничкових захворювань шкіри. Педикульоз швидко поширюється, а його збудник може спричинити такі небезпечні захворю­вання, як висипний, або поворотний, тиф.

Родимки — це невеликі пігментні плями, клітини яких містять велику кіль­кість пігменту меланіну. У новонароджених дітей родимки трапляються рідко, вони проявляються з віком. Особливо небезпечним є ушкодження родимок, яке може сприяти поширенню їх клітин по всьому організму. Родимки чутливі до за­смаги: під дією УФ-променів вони можуть переродитися на злоякісні пухлини.

Бешихове запалення - інфекційна хвороба, що спричинюєть­ся гемолітичним стрептококом. Характеризується ураженням шкіри з утворенням запального вогнища, лихоманкою, симптомами загаль­ної інтоксикації. Зараження відбувається від хворої людини, або людини, що є носієм стрептокока, через пошкоджену поверхню шкіри або слизові оболонки.

Правець — гостре інфекційне захворювання, що спричинює ба­цила правця, яка потрапила на ушкоджену поверхню шкіри або сли­зові оболонки. Характеризується болісними судомами скелетних м'язів і загальними розладами організму, зумовленими ушкодженням центральної нервової системи правцевим токсином; може при­звести до смерті. Зараження відбувається через грунт, куди потра­пили бацили з кишечника людини або тварин. Профілактика —                     вве­дення протиправцевої сироватки.

З'ясовано, що клітини чистої шкіри виділяють речовину, яка має бактерицидні властивості і згубно діє на хвороботворні мік­роорганізми. Ось чому треба завжди стежити за чистотою своєї шкіри.

На уроках основ здоров'я ви вже ознайомились із правилами особистої гігіє­ни і пам'ятаєте, що чимало захворювань спричиняються недоглядом за шкірою та волоссям. Отож гасло «Чистота — запорука здоров 'я!» завжди актуальне.

2. Косметика та її використання (випереджальне завдання)

3. Гігієнічні вимоги до одягу(випереджальне завдання)

ІV. Закріплення знань учнів. Самостійна робота (Комп’ютерне тестування)

V. Підсумок уроку

«Цікавинки звідусіль» Українські медики винайшли досконалий матеріал для трансплантації шкіри на уражені частини тіла — пересадка свинячої шкіри. У зволоженому стані така шкіра відновлює свої властивості. У м. Тернополі вже понад 10 років працює банк ксенотрансплантантів.

• Висловте своє ставлення щодо такого методу ме­дичної допомоги потерпілим.

Рефлексія. А тепер я прошу всіх заспокоїтися. Сядьте зручніше, закрийте на хвилинку очі та по­міркуйте про те, чим ми сьогодні займалися на уроці.

• Що вдалося зробити?
• Що не вдалося?
• Як ви оцінюєте свою роботу на уроці в цілому?
• Хто сьогодні був найактивнішим?

Домашнє завдання: опрацювати § 42 (с. 127-128).

За текстом §§ 34-42 та основними поняттями з рубрики «Nota bene» сформулюйте короткі узагальнення до теми «Харчування і травлення. Терморегуляція».

ДОДАТОК

Гігієнічні вимоги до одягу. Одяг потрібен людині, щоб за­хистити тіло від негативних впливів зовнішнього середовища. Він виконує також естетичну функцію, підкреслює відміну статей і віку, національні особливості тощо. До одягу відносять також взуття, го­ловні убори, рукавиці. Одяг має бути зручним і легким, а також про­никним для повітря і вологи, адже піт під одягом утруднює тепло­віддачу, забруднює шкіру. Крізь тканини, що добре пропускають повітря та вбирають вологу, піт легко випаровується. Це не тільки сприяє нормальній регуляції температури тіла, а й запобігає скуп­ченню на його поверхні продуктів розпаду поту. Ось чому шкідливо довго носити одяг і взуття, що малопроникні для повітря і вологи.

Прогумована тканина сприяє підвищенню температури тіла. Тре­ба, щоб одяг відповідав кліматичній зоні, порі року, погодним умо­вам, виконуваній роботі тощо. Для літнього одягу більш підходять світлі бавовняні тканини, які проникні для повітря, швидко вбира­ють вологу і мають добрі гігієнічні властивості; для зимового - вов­няні тканини, фланель, хутро, що добре зберігають тепло. Пошире­ний нині одяг із синтетичних матеріалів має гарний вигляд, довго носиться, легко прасується тощо, але погано пропускає повітря, не­здатний поглинати вологу, на ньому накопичується статична елек­трика тощо. Тому під одяг із синтетичних тканин треба одягати на­тільну білизну з натуральної тканини.

Головні убори мають бути відповідного розміру, влітку — світлі, з достатньою проникністю для повітря.

Взуття також має відповідати розмірам і формі ступні, не мати не­рівностей, що муляють і спричиняють запалення шкіри, появу мозо­лів. Слід вибирати для себе взуття з підборами такої висоти, щоб вони не утруднювали ходу. Кращим матеріалом для взуття залишається шкіра тварин, яка водонепроникна і добре зберігає тепло.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Щоранку треба умиватися, митися до пояса. Руки мити з милом щоразу після вулиці, коли заходите до приміщення, особливо перед їжею. Не рідше як раз на тиждень слід мити голову і все тіло теплою водою в лазні, під душем або у ванні.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Одяг - це додатковий регулятор теплообміну тіла. Щоб теплообмін не порушувався, необхідно дотримуватися певних правил гігієни. Не рідше як раз на тиждень одягати свіжу білизну. Легкий літній одяг слід часто прати. Вовняний одяг щодня чистять одежною щіткою. У разі забруднення його перуть або віддають до хімчистки.

Косметика та її використання. Косметика (від грец. косме­тике - мистецтво прикрашання) — це комплекс заходів та інди­відуальних засобів, спрямованих на поліпшення зовнішності лю­дини. Розрізняють косметику гігієнічну, лікувальну та декоративну. Гігієнічна косметика запобігає захворюванням і косметичним дефектам шкіри. До найпоширеніших гігієнічних косметичних за­собів належать: мило, зубні пасти, шампуні, бальзами, лосьйони, одеколони, пудра. Лікувальна косметика призначена для усу­нення захворювання та дефектів шкіри, які вже є. Розрізняють кон­сервативні (очищення шкіри обличчя, маски, масаж — при вугровому висипу; втирання різних лікарських речовин -при випадінні волос­ся тощо) та хірургічні (видалення бородавок, виправлення форми носа, вушних раковин тощо) методи лікування. Метою декоратив­ної косметики є підкреслити правильні риси обличчя та зробити менш помітними косметичні дефекти. Вона займається також зачі­сками, доглядом за нігтями тощо. Із різноманітних засобів декора­тивної косметики використовують фарби для волосся, хімічні засо­би для завивки, креми для обличчя, тіні для повік, туш для вій тощо. При користуванні декоративною косметикою потрібно враховувати особливості своєї шкіри і вік. Розрізняють такі основні типи шкіри: нормальну, суху, жирну та змішану. Свій тип шкіри можна визна­чити або самостійно, або звернувшись до лікаря-косметолога. Колір шкіри є індивідуальним для кожної людини, на що треба зважати, вдаючись до косметичних засобів.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! У юнацькому віці слід обережно ставитися до ви­користання косметичних засобів, які, в переважній більшості, містять гормональні домішки та інші біостимулятори.