Конспект уроку з фізики для 7 класу на тему: "Тертя. Сили тертя. Коефіцієнт тертя. Сила тертя ковзання"

Тема. Тертя. Сили тертя. Коефіцієнт тертя. Сила тертя ковзання

Мета уроку: формувати знання учнів про силу тертя (її природу, напрями дії, формулу, способи вимірювання та визначення) та її види, залежність сили тертя від сили тиску і роду поверхонь

 стичних тіл; розкрити  корисну  та  шкідливу  роль тертя; на прикладах практичного використання  розглянути способи змен­шення й збільшення сили тертя; розвивати логічне мислення, практичні та експериментальні навички.

   Виховувати працелюбність, самостійність, розширити  кругозір учнів.

   Розвивати в учнів вміння виділяти головне, сприяти розвитку мислення, творчих здібностей, розкрити багатогранність можливостей застосування набутих знань у різних сферах діяльності.

 

Обладнання: бруски, тягарці, динамометри,  наждачний папір, олівці, скло (довжина 40см), склянка з тонкими стінками, свічка.

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

План уроку

Етап уроку	Час	Форми і методи діяльності вчителя	Результат діяльності
І. Організаційний момент	2 хв.	а) привітання; б) створення робочого настрою.	Позитивний настрій учнів
IІ. Актуалізація опорних знань	5 хв.	Розв’язування задач	Повторення вивченого матеріа­лу
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Розминка	1 хв.	Прослуховування вірша	Розвиток логічного мислення учнів, налаштування їх на сприйняття нового матеріалу
2. Мотивація на­вчальної діяльності	2 хв.	Постановка проблемного запи­тання	Мотивація навчальної діяльності
3. Сприйняття на­вчального матеріалу	18 хв.	Пояснення вчителя з використанням демонстрацій, експериментальних за­вдань та проблемних запитань	Засвоєння навчального матеріа­лу
ІV. Рефлексія	6 хв.	Вивчення особливостей сили тертя за допо­могою експериментів, які учні виконують групами за робочими столами.	Закріплення знань. Вироблення практичних умінь
V. Закріплення знань	4 хв.	Розв’язування  кількісних та якісних задач	Закріплення знань. Вироблення умінь застосовувати нові знання до розв’язування задач
VІ. Узагальнення знань	4 хв.	1.Дослідження явища тертя 2. Розв’язування задач (усно)	Узагальнення і закріплення ви­вченого
VIІ. Підсумки уроку	1 хв.	Природа і ми	Підбиття підсумків роботи. Дотримання єдиної логічно-змістової уроку
VIIІ. Домашнє зав­дання	2 хв.	Завдання репродуктивного характеру та практичне завдання. Робота з до­датковою літературою	Ефективне засвоєння теми, підготовка до наступного уроку

І. Організаційний момент

Вступне слово вчителя.

Епіграф: …Розум полягає не тільки в знаннях, але й в умінні застосувати знання на практиці…

Аристотель

 

 

ІІ. Актуалізація знань

         Розв’язати задачі (три учні біля дошки):                                     

а) Компсогнатус – один з найменших динозаврів. Довжина його 60 см, а важить він  всього 4 кг. Яка вага цього динозавра? Назвіть фізичну помилку в тексті задачі.

(Р= mg=10м/с²  4 кг  = 40 Н)

б)  Мамонт мав зріст близько 5,5 м, а важив близько 5 т. Яка вага мамонта?  Вкажіть фізичну помилку в тексті задачі. (Р=mg=10м/с²5000кг =50000 Н=50 кН)

в) Один хлопчик штовхає санки ззаду із силою 20 Н, а другий тягне їх за мотузку із силою 15 Н. Зобразити ці сили графічно, вважаючи, що вони напрямлені горизонтально.

(    20 Н                              15 Н                        = 35 Н)

Решта учнів розв’язують задачі усно.

1. Яка сила тяжіння діє на тіло масою 100 кг? (1000 Н)

2. Яка вага нерухомої людини масою 70 кг? (700 Н)

3. Яка маса каменя, якщо його вага 100 Н? (10 кг)

6. Яка рівнодійна двох сил 45 Η і 30 Н, якщо вони напрямлені у протилежні боки? (15 Н)

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розминка

Прослухайте вірш.  Він  допоможе нам ознайомитись із матеріалом, який ми сьогодні розглянемо.

Зима – це радість, лижі, сміх,

          Це ковзанка, це гірка, сніг.

Фортеці, сніжки – це розваги!

В зими свої є переваги.

Але дорога, безперечно,

Зимою дуже небезпечна.

А те, що слизько – всім на втіху!

Та водієві не до сміху!

Дорога, як каток блищить –

Машину враз не зупинить!

В зимовий час, та що й казати,

Дорогу треба посипати!

Усе робити до пуття,

Щоб відбувалося... (тертя.)

 

2. Мотивація навчальної діяльності

 

           На попередніх уроках ви отримували теоретичні знання про головні сили природи, дізналися про їх широке застосування в житті та на виробництві, виявили корисні та шкідливі властивості сил. Але справжній фізик вміє користуватися приладами, проводити вимірювання та самостійно проводити досліди, які підтверджують ці явища.

            Ми з вами розглянули вже дві механічні сили: силу пружності і силу тяжіння, дали їм характеристику. Залишилася ще одна – це  сила тертя.

Сила тертя – сила, що виникає при русі чи спробі викликати рух одного тіла по поверхні іншого і напрямлена вздовж поверхонь дотику тіл проти руху тіла.

3. Сприйняття навчального матеріалу

А). Коли виникає сила тертя?

З тертям ми зіштовхуємося на кожному кроці. Вірніше було б сказати, що без тертя ми й кроку ступити не можемо. Тертя може бути корисним і шкідливим, цю аксіому людина опанувала ще на зорі цивілізації. Адже два найголовніших винаходи – колесо й добування вогню – пов’язані саме із прагненням зменшити й збільшити ефекти тертя.

Рух тіла в реальних умовах не може тривати нескінченно довго. Якщо штовхнути брусок, що лежить на столі, він набуде певної швидкості, але під час руху бруска його швидкість буде зменшуватися. Яка ж «невидима» сила гальмує брусок? Це – сила тертя ковзання. Вона діє з боку стола й спрямована проти­лежно до руху бруска. Така сама  за модулем, але протилежно спрямована сила – теж сила тертя ковзання – діє на стіл з боку бруска.

• Сила тертя ковзання – це сила, що виникає при русі одного тіла по поверхні іншого тіла.

Б).   Сила тертя ковзання

Сила тертя ковзання завжди спрямована проти напрямку руху тіла, до якого вона прикладена. Необхідно відзначити, що при ковзанні одного тіла по поверхні іншого завжди виникає пара сил: одна сила прикладена до ковз­ного тіла й спрямована проти його швидкості, інша – прикладена до поверхні, по якій тіло ковзає, і спрямована проти першої сили ковзання.

 

Від чого ж залежить сила тертя ковзання?

Будемо за допомогою динамометра тягти брусок уздовж поверх­ні стола так, щоб брусок рухався з постійною швидкістю.

Сили, що діють при цьому на брусок, врівноважують одна одну – вони зображені на рисунку. Сила пружності з боку пружи­ни  врівноважує силу тертя ковзання , тому за показниками динамометра можна визначити модуль сили тертя.

Поклавши на брусок другий такий самий брусок, ми, подво­їмо силу ваги (і силу нормального тиску). При цьому ми помітимо, що й сила тертя ковзання збільшилася також у два рази.

                   Це наводить на думку, що

• модуль сили тертя ковзання пропорційний  модулю сили  нормального тиску .    

 

 

Сила тертя визначається формулою:

F =μ·N,

де N – сила реакції опори (сила нормального тиску),

μ – коефіцієнт пропорційності (коефіцієнт тертя ковзання).

Коефіцієнт пропорційності μ називається коефіцієнтом тер­тя ковзання. Він визначається матеріалом дотичних поверхонь та якістю їх обробки.

Коефіцієнт тертя визначається експериментально.

 

 

 

 

 

Матеріали	Коефіцієнт тертя
Сталь по льоду	0,02
Сталь по сталі	0,20
Дерево по дереву	0,25
Шкіра по чавуну	0,56
Гума по бетону	0,75

Відносно великий коефіцієнт тертя між гумою й бетоном спри­яє безпечному руху автомобілів. Восени, коли мокре листя покриває дорогу і коефіцієнт тертя між колесами та дорогою значно змен­шується, рух стає досить небезпечним.

 

В).    Природа сили тертя

 

Сила тертя спокою виникає з двох причин.

 

1. На шорсткуватих поверхнях існують нерівності. При спробі зрушити одне тіло відносно іншого ці нерівності зачіпаються одна за одну, у результаті чого виникають сили, подібні до сил пружності.
2. Якщо обидві поверхні ретельно відшліфовані, при зіткненні поверхонь виникають сили міжмолекулярного притягання. Це може призвести навіть до прилипання поверхонь.

 

Г).    Сила тертя спокою

Якщо сила тяжіння не знає відпочинку, то сила тертя з’являється під час руху одного тіла по по­верхні іншого. Точніше, вона з’являється навіть трохи раніше – вже при спробі змусити одне тіло почати рух по поверхні іншого тіла.

Кожний знає, як важко зрушити з місця піаніно (див. ри­сунок). Яка ж сила врівноважує силу, що прикладається до піаніно?

Це – сила тертя спокою. Вона виникає при спробі зрушити одне з дотичних тіл щодо іншого й тому перешкоджає руху тіл одне щодо одного.

Якщо збільшувати прикладену до піаніно силу, ми все-таки зру­шимо його. Виходить, сила тертя спокою не може перевищувати деяку «граничну» величину, що називається максимальною силою тертя спокою. Досвід показує, що максимальна сила тертя спокою трохи більше сили тертя ковзання, однак у багатьох задачах для спрощення ці сили вважають рівними.

Сила тертя спокою може набувати значень від нуля до .

Незважаючи на свою назву, сила тертя спокою часто приводить тіла в рух.

Наприклад, без цієї сили ми буквально й кроку не могли б сту­пити: роблячи крок, ми відштовхуємося від дороги саме за допомо­гою сили тертя спокою. Сила тертя спокою розганяє й автомобілі: з її допомогою колеса, що обертаються, відштовхуються від дороги.

Якщо по натягнутій струні скрипки провести смичком, то за рахунок сили тертя спокою струна буде смикатися ривками, почне коливатися й зазвучить.

 

Д).    Сила тертя кочення

 

Візьмімо яку-небудь кулю або просто круглий олі­вець. Ці предмети рухаються від поштовху, звичайно, набагато легше, тому що вони вже не ковзають по поверхні стола, а котять­ся по ньому. І в цьому випадку, звичайно, теж виникає тертя. Але це вже інше тертя, і має воно іншу назву: тертя кочення.

Імовірно, тут і доводити не треба, що за тих самих умов тертя кочення завжди буде менше тертя ковзання.

Звичайне тертя кочення тим менше, чим твердіші поверхні дотичних тіл: тому, наприклад, сталева кулька довго котиться по склу. Ось чому рейки й колеса вагонів роблять зі сталі, а шосе роблять із твердим покриттям.

Е).    Способи зменшення й збільшення сили тертя

Що ж таке тертя? Чи не правда, це слово викликає уявлення чогось неприємного, несимпатичного; чогось такого, що невідомо звідки береться й для того тільки й існує, щоб ми його усували, долали?.. Коротше кажучи, викликає уявлення чогось надзвичайно зайвого.

В інтересах істини нам необхідно якомога скоріше позбутися цих помилкових уявлень. Оскільки тертя насправді існує не тільки для того, щоб додавати нам турбот і роботи; воно так само рятує нас від чималих турбот і часто полегшує нашу працю. Давайте уявімо собі, що тертя більше немає. Що тоді б відбулося?

 

   Уявіть собі картину з  оповідання  Тетяни  Суворової, в якому розповідається про те, щоб відбулося  якби  зникла  сила тертя.

   Цього ранку Cила Тертя прокинулася в піднесеному настрої. „Як приємно знати,  що  я всім

 потрібна, і  люди не  можуть  без мене жити!”, – думала вона. Натхнення до роботи не покидало її 

весь день: вона відчищала сковорідки залізною щіточкою,  притрушувала пісочком слизькі 

доріжки, малювала кольоровими олівцями, плела огорожі, ткала. Ввечері, змазуючи

завіси на вхідних дверях, Сила Тертя ненароком підслухала розмову двох рум’яних  хлопчаків,

що поверталися додому з ковзанки.

– От якби не було тертя, – замріяно мовив один, – я міг би, не зупиняючись, проїхати всю нашу

 вулицю!

– А я, – підхопив другий, – розігнався б і проїхав до самісінької школи, не докладаючи зусиль!

– От нерозумна дітвора, – усміхнулася Сила Тертя, – не здогадується про мою важливість. 

Не звертатиму уваги на несправедливі дитячі докори. Вивчать фізику – все зрозуміють. 

–  Аж раптом почула розмову дорослих, які виходили з гаража:

– Бісове тертя! Тільки-но поміняв гуму на колесах,  а вже треба купувати нову! – обурювався 

поважний чоловік із сивою бородою.

– Нічого не вдієш, – помірковано відповів другий. –  Тертя не шкодує ні коліс, ні доріг. 

Подивись,  як черевики швидко зношуються,  а ти хочеш, щоб колеса не стиралися!

 

У цей злощасний вечір,  прислухавшись до розмов людей, Сила Тертя ще тричі почула

 звинувачення,  що саме вона зіпсувала плівку відеокасет, п’ять скарг пролунали з приводу 

протертих шкарпеток, а дванадцять нарікань були пов’язані з дірками, що утворюються 

на сторінках щоденників при спробі стерти „двійку”. Це було вже занадто! Піднесений настрій

щезнув,  як сніг на сонечку.

– Мабуть,  якщо  я  зовсім зникну,  всі  тільки зрадіють, –  засмутилася Сила Тертя, зібрала свої речі 

та  вночі  тихенько  пішла  з міста.

   Уранці почали коїтися  дивні  речі.  Мешканці  не  могли  піднятися з ліжок,  які ковзали по 

неймовірно слизькій підлозі, наче  човники по воді. Одягнутися  було  надзвичайно важко:

 речі  вислизали  з  рук  і  сповзали  з тіла, нитки,  якими  були  пришиті ґудзики, вирівнювались і 

ґудзики розсипалися по кімнаті, а всі вузлики миттєво розв’язувалися! На кухню вдалося

дістатися щасливчикам, які здогадалися рухатися, відштовхуючись від важких предметів. 

При  цьому  предмети  покидали  свої  місця  і  кружляли по кімнаті,  зіштовхуючись  і розлітаючись

 у  різні  боки.  Але  поснідати того ранку  мало  кому  вдалося.  Утримати  сірник у руках і запалити 

його  без тертя було неможливо! Ложки,  виделки  й  тарілки  вислизали  з рук і  дзвінко падали на 

 підлогу. Лише найспритніші зуміли вхопити їжу, засунувши голову в каструлю, наче фокусники 

в  цирку.  На  вулиці  панувала  дивна тиша:  ніхто  не  вийшов з дому, а автобуси, тролейбуси й 

трамваї  не  виїхали  в  той  день  зі  своїх стоянок, бо  їхні  колеса  прокручувалися  на місці,

розбризкуючи багнюку.

   Але нещастя городян на цьому не закінчилися. Над містом розпочався метеоритний дощ, і все 

космічне сміття,  яке  раніше згорало, розігріваючись від  тертя  в  атмосфері, тепер безперервно 

падало  на  Землю. Вулиці збезлюдніли,  життя  в  місті завмерло.

   Двоє друзів-школярів,  які  ще  вчора  мріяли  про  світ  без тертя, докладаючи неймовірних

 зусиль,  гортали  сторінки  підручника  з фізики, намагаючись  згадати  усе  про  Її Величність 

Силу Тертя.

– Ось, знайшов! – вигукнув один. Сила тертя виникає під час взаємного руху тіл, що

 дотикаються.  Будь-які  поверхні  мають нерівності, це й зумовлює  виникнення  тертя.– Читай

 скоріше далі, –  квапив  його  товариш. – Може, ми  зуміємо розібратися,  чому  вона  щезла і

 знайдемо спосіб врятувати  наше місто!

– Читаю, читаю! „Сила тертя ковзання виникає під час руху одного тіла по поверхні іншого 

і  спрямована  проти  руху”.  Так  от  чому  предмети не зупиняються  після того,  як  їх  вивести 

зі  стану спокою!  Ось...  читаю далі... „Сила  тертя руках, а  зрушити  з  місця  найважчу шафу можна,  не докладаючи жодних  зусиль.  Що  ж  нам робити?

– Давай переконаємо всіх, що користі від тертя більше, ніж шкоди.  Наздоженемо  Силу Тертя 

і  вмовимо  її повернутися...

Хлопці  взяли  аркуш паперу,  розділили  його навпіл, одну половинку назвали  „Корисне тертя”, 

другу –  „Шкідливе тертя”, і  почали заповнювати табличку. Кількість  записів  у колонці 

 „Корисне  тертя” невпинно збільшувалась, і  незабаром  хлопці зрозуміли, як  вони помилялися.

Але наздоганяти втікачку хлопці навіть не намагалися. Без Сили Тертя не те що бігти, жодного 

Кроку  ступити  не  можна  було.  Вони  взяли  гучномовець і щосили  прокричали в нього:

 „Шановна  пані  Сило Тертя, пробачте нас, ми дуже помилялися! Благаємо, поверніться назад, 

бо  життя  без вас неможливе!”.

 

Як ви гадаєте, чи почула вона хлопців? Ну, звісно ж, почула, і, правду кажучи, з радістю 

повернулася,  бо  дуже  вже  звикла  до  свого міста, його мешканців,  їхньої  любові  та поваги.

 

Тепер ми з вами можемо дати відповідь на питання: що ж було б, коли б зникла сила тертя?

       Відтак, ми б не змо­гли з вами і кроку ступити, наші ноги всюди б так і роз’їжджалися, причому куди більше, ніж на гладкому льоді; а поїзд стояв би на колії – машина працювала б, а він не рухався б з місця; книга не змогла б утриматися на столі, та й стіл теж їздив би по підлозі – дивишся, а він вже десь у куті. Ручка вислизала б у нас із рук, чаш­ка із чаєм – теж, цвяхи повилізали б зі стін, а гвинти – з гайок. Ми б не зуміли спорудити жодної будівлі, і вітер так і гуляв би повсюди, як у чистому полі. Навіть одяг тримається купи теж за допомогою тертя! І носити ми його можемо теж дякуючи силі тертя!

 

ІV. Рефлексія.  Вивчення особливостей сили тертя за допо­могою експериментів, які учні виконують групами за робочими столами.

Експеримент 1.

    Французький  фізик та військовий інженер Кулон Шарль Огюстен у 1781 р. дослідив тертя кочення і ковзання. Сьогодні ми проведемо досліди для ви­вчення сили тертя і зробимо відповідні висновки.

Порівняння сил тертя спокою, ковзання і ко­чення.

• Покласти брусок на стіл, плавно потягнути динамометр і записати його покази перед початком руху бруска. Ви визна­чите силу тертя спокою.

• Переміщувати брусок по столі рівномірно за допомогою динамометра. Записати покази динамо­метра. Ви визначите силу тертя ковзання.
• Покласти брусок із тягарцями на два круглі олівці і переміщати його рівномірно за допомогою динамометра. Записати покази динамометра. Ви виміряєте силу тертя кочення.

? Запитання для обговорення після виконання завдання: Яка сила максимальна?

 

(За однакових умов сила тертя кочення буде у десятки разів меншою за силу тертя ковзання, а сила тертя спокою є найбільшою з сил тертя).

 

 

Експеримент 2.

Вивчення залежності сили тертя ковзання від роду поверхонь, що стикаються.

   Рівномірно переміщувати брусок з тягарця­ми по:

• лінійці;
• аркушу паперу;
• шліфувальному паперу. Записати покази динамометрів.

? Запитання для обговорення після виконання завдання: Як сила тертя залежить від роду поверхонь стичних тіл?

 

Експеримент 3.

Вивчення залежності сили тертя ковзання від сили тиску і від площі поверхонь тіл, що контактують.

• Покласти на лінійку брусок більшою гранню і виміряти силу тертя ковзання.
• Покласти на брусок ще один (такий самий) і виміряти силу тертя ковзання.
• Покласти брусок із двома тягарцями меншою гранню на лінійку і виміряти силу тертя ковзання.

? Запитання для обговорення після виконання за­вдання: Чи залежить сила тертя від сили тиску?  Чи залежить сила тертя від площі поверхонь тіл, що труться, при незмінній силі тиску?

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

   Навчаємося розв’язувати задачі

1. Брусок масою 2 кг тягнуть по горизонтальному столу, прикла­даючи горизонтальну силу 6 Н. При цьому брусок рухається з постійною швидкістю. Який коефіцієнт тертя між бруском і столом?                                              

Розв'язок. Позначимо масу бруска т, а силу, з якою тягнуть брусок . З формули F   = μΝ випливає, що.  Оскільки   брусок рухається з постійною швидкістю, сила тертя врівноважує  силу, з якою тягнуть брусок, тобто дорівнює їй за модулем: = F.

Сила нормального тиску для бруска, що перебуває на горизонтальному столі, урівноважує силу тяжіння й тому теж дорівнює їй за модулем: N = mg. Отже, .  Перевіривши одиниці величин, підставляємо числові дані й одержуємо: .

 

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

 

«Повітряна подушка»

(дослідження явища тертя)

 

Обладнання: шматок скла, склянка, свіча.

 

1. Узяти шматок скла довжиною 40см; під один його край підкласти дві сірникові коробки, так щоб утворилася похила площина.
2. Краї тонкої склянки змочити водою і поставити до гори дном на скло, злегка притиснувши.
3. Піднести до середньої частини склянки запалену свічу.
4. Описати і пояснити побачене (склянка почне рухатися по склу вниз, тому що повітря в склянці від нагрівання розширюється, склянка піднімається й опиняється на повітряній подушці, що зменшує тертя між склянкою, тому починається ковзання вниз).

 

 

 

 

 

Задачі
1. Чому важко утримати в руках живу рибу.	Луска риби дуже гладенька, та розташована так, щоб сила тертя була найменша.
2. Який вид тертя має місце при катанні на ковзанах і при катанні на роликах.	При катанні на ковзанах – сила тертя ковзання; при катанні на роликах – тертя кочення.

 

 

 

VIІ. Підсумки уроку

   Природа – єдина книга, кожна сторінка якої сповнена глибокого змісту. Ми перегорнули ще одну її сторінку, сторінку цікавого та загадкового. А хто не знає сили,  той не знає природи.

 

VIIІ. Домашнє завдання

1.   Поміркуй і відповідай

1. Чому не розв’язуються шнурки на черевиках?
2. Що змінюється зі збільшенням ваги автомобіля: сила тертя чи коефіцієнт тертя?
3. Чому головку сиру легше розрізати на шматки міцною ниткою,  ніж ножем?
4. З якою метою гімнасти перед виступом натирають долоні рук спеціальною речовиною – тальком?       

2. Заповнити таблицю                           

„Корисне тертя”

„Шкідливе тертя”