.Міністерство освіти і науки України
ДНЗ «Почаївське ВПУ»
«Фізика і науково-технічний прогрес. Фізична картина світу як складова природничо–наукової картини світу. Роль науки в житті людини та суспільному розвитку. Сучасні уявлення про будову речовини»
Підготувала
викладач фізики
Будняк Людмила
Володимирівна
Почаїв - 2020
Тема. Фізика і науково-технічний прогрес. Фізична картина світу як складова природничо–наукової картини світу. Роль науки в житті людини та суспільному розвитку. Сучасні уявлення про будову речовин.
Мета: формувати в учнів уявлення про науково–технічний прогрес, про роль та місце української думки у світовій науці, у суспільному розвитку. Обґрунтувати єдність фізичної картини світу із природничо–науковою картиною. Узагальнити сучасні уявлення про будову речовини. Виховувати національну свідомість учнів, гордість за наукові досягнення України.
Показати важливе значення історизму при вивченні фізики. Розвивати комунікативні здібності учнів, вміння працювати в групах.
Тип уроку: урок-екскурсія.
Обладнання: комп'ютер, телевізор, презентації Роwer Point, опорні конспекти, карточки у вигляді листя та квітів, вишитий рушник.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Учитель. Ось ми завершуємо вивчення курсу фізики. Ви здобули певний багаж знань. На сьогоднішньому уроці ми ще раз переконаємося у важливості фізики як науки для суспільного розвитку людства, про її важливу роль у науково-технічному прогресі, про цілісність єдиної фізичної
карти світу.
Повідомлення теми і завдань уроку, плану вивчення теми.
Епіграфом уроку є слова:
Цілий світ охопив від землі до небес,
Ідучи не одне покоління.
По планеті крокує науковий прогрес.
Що стоїть за його повелінням?
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Наука фізика подібна до велетенського дерева із глибоким корінням і розлогим гіллям. За допомогою вправи «Мозковий штурм» з'ясуємо, що ви розумієте під поняттям «науково-технічний прогрес». Свої ідеї запишіть на карточках, після чого ви їх озвучите і прикріпите до символічного дерева фізики.
ІV. Засвоєння нових знань.
Кожен із вас по-своєму розуміє це поняття. А тепер послухайте наукове визначення:
Науково-технічний прогрес — це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння сил природи, результатом якого є вдосконалення техніки, технології та організації виробництва.
Свої корені він бере ще із древніх цивілізацій і триває по сьогоднішній день.
Давайте переглянемо відеофрагмент.
Учитель. Приборкання енергії пари дало людству великі машини: паровози, пароплави. Це суттєво змінило стиль життя і його швидкості. Приборкання електрики ще більше додало комфорту в наше життя і значно полегшило працю. Радіоприймач і телевізор скоротили відстані між людьми і, ніби стиснули планету до розміру одного електронного приладу.
Атом став мирним, його енергія є стримуючим фактором у розв'язанні військових конфліктів. Повномасштабні війни стали безглуздими, адже радіоактивність не має кордонів.
Інформаційна революція з її мобільним зв'язком, комп'ютерами та Інтернетом за останні роки майже зовсім знищила кордони для спілкування між людьми, державами, континентами.
І все ж таки, ми поки що залишаємося цивілізацією, якій постійно потрібні джерела енергії та нові удосконалення техніки. Це нам дарує науково-технічний прогрес.
Оскільки ваша майбутня професія — екскурсовод, то ми проведемо наступну частину уроку у вигляді екскурсії. Ви об'єдналися у три екскурсійні групи, одержавши випереджувальні завдання. Четверта група – експертів дасть їм оцінку. Ми розглянемо внесок українських вчених у розвиток науки і техніки. Щоб дізнатися про перший екскурсійний маршрут, розгадайте кросворд. (демонстрація презентації).
Учитель. Надаю слово екскурсійній групі «Космос».
І учень. Вони мріяли і творили. Незбагненні дивовижні ідеї перетворювали у реальність, про них згадаймо…
1516 рік… Земля України стогне від кінських копит. Татари підкотилися до Сіверського Дінця, щоб пограбувати багатий край та знищити лицарів-козаків. Розгорнув своє військо хан, налетів із трьох боків, уявляючи свою перемогу.
Та козаки виявилися кмітливими. Ледь стемніло, як дві сотні козацьких вершників наблизилися до татарського табору, розставили дивні пристосування: триноги, на яких кріпилися довгі трубки. Один із козаків запалив гніт, підніс до трубки, яка із свистом полетіла на татарський табір, тягнучи за собою вогненного стовпа. Десятки вогняних трубок знищували татарське військо.
Так, 1516 року світ уперше дізнався про літаючі вогняні трубки Засядька Олександра Дмитровича, уродженця села Лютенька Гадяцького повіту Полтавської губернії. Згодом вони отримали назву «ракети».
Пізніше за допомогою удосконалених ракет була подолана облога міста Варни і здобута перемога.
ІІ учень. Продовжувачем справи Олександра Засядька слід вважати Костянтина Констянтинова, чернігівчанина, який 1844 року заклав онови проектування ракети, винайшовши ракетний балістичний маятник. Під його керівництвом у Миколаєві 1861 року був споруджений ракетний завод.
ІІІ учень. «Земля – колиска розуму. Але не можна вічно жити у колисці. Більше того, Земля лише одна з планет, де можливе життя. Вихід у космос —– матеріальна основа відтворення майбутнього людства»
К.Е. Ціолковський
Цей вислів належить незвичному вченому. Він не читав історичних книг, а революційну боротьбу вважав марною втратою часу. Вірив, що тільки техніка може бути єдиним порятунком для людства. У своїх працях постійно розробляв плани заселення космічного простору, пристосування людини до нових неземних умов. Визнаючи Бога, він неодноразово бачив різні знамення. За його переконаннями атом, людина, Земля, Всесвіт однаково відчувають, виражають свою волю.
ІV учень. Так, це Костянтин Едуардович Ціолковський. Він походить з уславленого козацького роду Наливайків. Його батько народився в селі Коростятин на Рівненщині. Вчений запропонував ракетний корабель із кількох ступенів ракет, а також використання позаземних станцій як баз для міжпланетних подорожей.
V учень.
О, скільки звуків, ще незнаних нами
Лунають там, у тиші неземній,
Як дивимось ми в небо вечорами.
Яка глибінь у пісні мовчазній!
«Через терни до зірок» ішов геніальний учений винахідник, звіздар ХХ століття… Це уродженець Полтави Юрій Кондратюк. Саме це ім'я серед кількох десятків землян, які зробили найбільше для польоту людини в космос. Саме його ім'ям у світовій науці названа так звана «равликова траса», по якій у 1969 році перша людина висадилася на Місяці. Але справжнє його ім'я — Олександр Шаргей.
І учень. У 1954 році в Дніпропетровську було організовано конструкторське бюро для нових типів ракет і комплексів. Роботою науковців та інженерів керував Михайло Кузьмович Янгель, нащадок запорізького козацького роду. Із цього конструкторського бюро вийшла міжконтинентальна ракета на висококиплячих компонентах палива, ракети-носії «Космос» та «Інтеркосмос», а також «Зеніт», який став на грані тисячоліть осердям міжнародного проекту «Морський старт», а також грізні бойові ракети.
ІІ учень. Раптово, немов метеор, несподівано спалахнувши успішним стартом потужної ракети «Протон», увійшов в космонавтику Володимир Миколайович Челомей. Із 1974 року він належав до Міжнародної академії астронавтики.
ІІІ учень.
У краю важких дощів,
Украю шумних вітрів
Народилася вона,чиста і ясна.
Їй сказали: «Зірка,ти!
Піднімайся і світи»…
Під вмілим керівництвом цього конструктора піднімалися у небо космічні кораблі. Він благословив у зоряну дорогу космонавтів. Щиро переживав за їх життя, здоров'я, допомагав робити кроки у майбутнє… Ім'я його — Сергій Павлович Корольов. Він народився у Житомирі, ніколи не цурався розмовляти українською, співав рідних пісень. Його помилково сприймають як представника російського народу. Під його керівництвом 4 жовтня 1957 року на навколоземну орбіту було виведено перший штучний супутник.
ІV учень: А потім був квітневий ранок 1961 року… 12 квітня, 8.45… Космодром Байконур… У пустелі височіє велика, горда ракета… Знамените слово: «Поїхали!» — промовив перший у світі космонавт Юрій Гагарін. Корабель «Восток», полинув у височінь, відкривши нову космічну еру людства. Дослідження космічного простору набули широкого розмаху. Збільшилася сім'я космонавтів. Усі вони, такі різні особистості, із своїми уподобання, але наймилішою для них була зелена трава біля дому, а найголовнішою музикою їхнього життя — ревучі акорди ракетних двигунів. Пам'ятаймо цю плеяду українців!
Павло Романович Попович,
Георгій Тимофійович Береговий,
Володимир Володимирович Васютін,
Василь Васильович Циблієв,
Георгій Степанович Шонін,
Леонід Іванович Попов,
Олександр Олександрович Волков,
Юрій Іванович Маленченко,
Георгій Тимофійович Добровольський,
Леонід Денисович Кизим,
Анатолій Семенович Левченко,
Юрій Павлович Гідзенко,
Віталій Михайлович Жолобов,
Ігор Петрович Вовк,
Анатолій Павлович Арцебальський,
Юрій Іванович Онуфрієнко.
V учень. Ясною зорею на небосхилі України стало ім'я Леоніда Костянтиновича Каденюка, першого космонавта незалежної держави.
19 листопада 1997 року з мису Канаверал (США), у складі екіпажу корабля «Колумбія» вирушив на навколоземну орбіту. Його подорож завершилася 5 грудня 1997 року. Удостоєний звання «Герой України», автор багатьох наукових праць. Він аналізує та осмислює досвід, набутий під час польоту. Як згадував Леонід Костянтинович, космічні польоти тривалий час залишаться унікальними в історії людства. Неймовірно зворушливо пережити хвилини, коли на космічній орбіті над планетою Земля лунав гімн України.
І учень. В нинішній незалежній Україні велика увага приділяється космічній галузі. За міжнародними рейтингами вона посідає третє місце серед «космічних» держав. У нас діють: Національне космічне агентство, Федерація космонавтики, Інститут космічних досліджень. Українські ракети–носії виводять на орбіту об'єкти різного призначення.
«Космос для України — це вікно у великий світ, інтеграція у світовий науковий простір»
Астронавт Ярослав Яцків.
Як в небо ми вклиняємось —
Це значить: Землю любимо.
Ми людству поклоняємось,
Із ним зв'язку не губимо.
Учитель. Наступний наш маршрут веде до Києва, до установи, яка стала ядром сучасної української науки. Про її директора можна сказати прекрасні слава:
Найбільша таїна Всесвіту — життя,
Найбільша таїна життя — людина.
Найбільша таїна людини — творчість,
Тобто щасливий дар душі…
Щоб дізнатися, хто він, символ української науки, вам потрібно відповісти на деякі запитання. При цьому відривається портрет вченого.
Надаємо слово екскурсійній групі «Розряд».
І учень. Людині, яка приїхала до Києва, неважко знайти інститут електрозварювання імені Патона. Кожному перехожому відомо, як і чим до нього доїхати. Він названий на честь всесвітньо відомого вченого, інженера, професора Євгена Оскаровича Патона, який його очолював до 1953 року.
Після смерті батька ним керує до сьогоднішніх днів Борис Євгенович Патон. Хто ж він, активний, творчий вчений?
ІІ учень. Його день народження збігся у часі із народженням української Академії наук — 27 листопада 1918 року.
Дитинство пройшло в стінах Київського політехнічного інституту. Адже сім'я мешкала в будинку професорсько-викладацького складу. Це були дуже тривожні часи: в Україні палало полум'я громадянської війни. До професорської квартири підселили сусіда. Ним виявився майбутній академік, видатний український математик Михайло Кравчук.
Так вони прожили спільно, поки не одержали окремих квартир.
ІІІ учень. Борис Патон зростав у атмосфері творчості. Творчості особливої, технічної. Ця атмосфера наперед визначила коло його зацікавлень. Після закінчення школи навчається у Київському індустріальному інституті (тобто політехнічному). Інтереси майбутнього вченого були пов'язані із електрозварювальною лабораторією, заснованою та очолюваною його батьком Євгеном Патоном. У 1934 році на базі цієї лабораторії було створено інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук.
ІV учень. Закінчення інституту збіглося із початком Великої Вітчизняної війни. Вчений працює у Нижньому Тагілі над технологічним забезпеченням танків для фронту. Борис Патон розробив електричну схему нових головок, відкрив явище саморегулювання дуги. Збільшився обсяг випуску танків. Показово, що до того часу ще в жодній країні не застосувалося автоматичне зварювання під флюсом.
У 1943 році вчений за свою розробку отримав перший орден – «Знак пошани».
Після закінчення війни Борис Євгенович працює над мирним застосуванням зварювальних процесів.
У 1952 році захищає докторську дисертацію, а у 1953 році, після смерті батька, очолює інститут електрозварювання.
V учень. На початку 50-х років у країні набирає темпів науково-технічна революція, з боку влади підсилюється увага до проблем розвитку науки і технологій. Нові розробки інституту прямо «з коліс» впроваджувалися у виробництво. Було розроблено нові види зварювання: напівавтоматичне, електрошлакове, мікроплазмове. Сформувалася нова галузь, що об'єднала способи отримання рафінованих металів: електрошлаковий, електронно–променевий, плазмово–дуговий переплави. Завдяки цьому стало можливим отримувати особливо чисті сплави і сталі. Інститут швидко виріс у потужній науково-технічний комплекс.
І учень. У 1962 році 43–річний академік Патон був обраний президентом Академії наук України. Академія стала своєрідною візитною карткою республіки. Були розроблені технології зварювання магістральних трубопроводів, резервуарів для зберігання нафти, високих баштових конструкцій, кожухів доменних печей, морських суден.
Б.Є. Патон разом із академіком С.П. Корольовим висунули сміливу ідею застосування зварювальних апаратів у космосі.
25 липня 1984 р. радянські космонавти Володимир Джанібеков і Світлана Савицька вийшли у відкритий космос і протягом трьох годин здійснювали перше космічне зварювання в умовах глибокого вакууму.
ІІ учень. У теперішній час з ініціативи академіка створюються інноваційні структури — науково–інженерні центри та технопарки.
В останнє десятиліття, незважаючи на свій вік. Б.Є. Патон не полишає активних творчих пошуків. Він запропонував і використав зварювальні технології в лікувально–хіргічній практиці. Співробітники інституту і вчені-медики спільно винайшли спосіб з'єднання м'яких тканин людини шляхом зварювання. Нині у хірургічній практиці успішно це використовують. Проведено вже мільйони таких операцій.
А зараз переглянемо відеофрагмент.
ІІІ учень. Витримувати велике навантаження науково-організаційної та громадської роботи Борису Євгеновичу дозволяє гарна фізична форма. В різні роки свого життя він серйозно захоплюється бадмінтоном, тенісом, водними лижами, плаванням.
Борис Євгенович Патон є автором 720 винаходів (500 іноземних патентів), більш як 1200 різноманітних публікацій, 20 наукових монографій… Він академік НАН України, Міжнародної академії наук, багатьох зарубіжних країн, двічі герой Соціалістичної Праці, Герой України, лауреат багатьох премій…
З нагоди 100-річного ювілею в 2018 році був нагороджений Юнеско Золотою медаллю Аристотеля, а також державними нагородами багатьох країн.
Але найголовнішою нагородою є всенародне визнання. Ученого визнано символом української науки.
Учитель. На прикладі екскурсій, проведених групами «Космос» і «Розряд» ви зрозуміли, що наука є рушійною силою у житті людини, у суспільному розвитку. А людина є головним творцем науки. Україна має потужну сучасну наукову школу. Її вчені, конструктори, академіки прославили нашу державу на весь світ. Зверніть увагу на свої опорні конспекти, в яких є перелік провідних науково-дослідних інститутів України.
Зробимо невелику перерву між вашими екскурсіями.
Давайте розглянемо, які ваші уявлення про будову речовини?
Проведемо вправу «незакінчене речення».
Здійснимо взаємоперевірку в парах. Обміняємося із сусідом зошитами. Перевіряємо правильність відповіді. За кожне правильне завдання — 0,5 б. виставимо на полях зошита. Запишіть результати у картки оцінювання.
Учитель. А тепер хочу продовжити словами:
Коли я на світ дивлюся,
Він твердо мій погляд стрічає.
«Ти хаос», — кажу несміливо,
«Гармонія!» — він відповідає.
То ж які сучасні уявлення про будову речовини?
Ви знаєте, що речовина складається із молекул, а молекула із атомів. Велика різноманітність речовин навколишнього світу є комбінацією приблизно ста атомів.
Розмір атома — часточки нанометра, тобто часточки від мільярдної частини метра.
Сучасні технології дозволяють створити речовини, що складаються із одного шару атомів. Вони займаються проектуванням із атомів нових матеріалів. Їх називають нанотехнологіями, тому, що вони оперують величинами порядку нанометра.
Головні їх досягнення — це створені нанотрубки, що являють собою штучні волокна із графіту, а також графен — тонесенька, товщиною в один атом графітова плівка. Виявляється ці матеріали в десятки разів міцніші сталі.
В сучасній медицині проектуються нанороботи, які на клітинному рівні здатні усувати збудників хвороб. Дослідники університету у Флориді створили нанороботи, що здатні припинити відтворення вірусів. У лабораторних тестах наночастинки золота із нанесеними на поверхню біокомпонентами змогли перемогти вірус гепатиту С, який інфікував організм. Це створює великі перспективи в лікуванні людей. В Україні теж ведуться дослідження нанотехнологій.
Зараз розробляються проекти матеріалів, створених із ядер атомів. Такі матеріали будуть в мільйони разів міцніші від нанотрубок, але практично їх ще не створено. Це питання майбутнього.
Уявлення про структуру речовини формує фізика елементарних частинок.
Зараз їх відомо понад 350, але їх кількість збільшується. Вчені відкривають все нові.
Це питання дослідила екскурсійна група «Адрон»
І учень. Фізика елементарних частинок в Україні почала свій розвиток у напрямі теоретичних досліджень. У 1934 році О.І.Лейпунський виконав серію дослідів, з яких випливло непряме доведення існування нейтрино. У 1936 році О.І Ахієзер та І.Я.Померанчук доповнили теорію розсіювання фотонів у нуклонівському полі ядра та пояснили розщеплення фотона.
ІІ учень. Цікавими є праці українських фізиків В.П.Шелеста, В.В.Струмінського в дослідженні частинок, а Д.В. Волков побудував теорію суперсиметрії та супергравітації. Він передбачив існування нових елементарних частинок: гравітіно, фотіно, суперлептонів.
Сьогодні суперсиметрія розглядається як основний варіант побудови єдиної теорії чотирьох фундаментальних взаємодій природи: сильних, слабких, електромагнітних і гравітаційних.
ІІІ учень. Як же одержують швидкі заряджені частинки? Пристрій для їх отримання називають прискорювачем заряджених частинок (електронів, протонів, іонів) великих енергій. Прискорення досягається за допомогою електричного поля, здатного змінювати енергію частинок, що мають електричний заряд. Зміни напрям їх руху, не змінюючи величини швидкості, може магнітне поле. Тому магнітне поле використовується для керування рухом частинок, що вилітають із певного джерела.
ІV учень. Всі прискорювачі можна розподілити на дві категорії: лінійні та циклічні. У циклічних частинка рухається по колу, проходячи ті самі ділянки кілька разів, а у лінійних області прискорення розташовані одна за іншою і цей процес відбувається лише один раз.
Перший прискорювач створив Ернест Лоренц 83 роки тому. Він уміщався на долоні руки і мав діаметр 10 см. Сучасний лінійний Стенфордський прискорювач має довжину 3,5 км.
ІІ учень. Сучасний розвиток прискорювачів йде як по шляху збільшення енергії прискорених частинок, так по шляху нарощування сили струму, тривалості імпульсу прискореного пучка.
Застосовуються методи автоматичного керування. Прискорювачі доповнюються нагромаджувальними кільцями, що дозволяє досліджувати елементарні взаємодії на зустрічних пучках.
ІІІ учень. Величезною лабораторією 21 століття для вивчення взаємодії найменших частинок є Великий адронний колайдер — ВАК.
Він розташований на кордоні Швейцарії і Франції поблизу Женеви у науково-дослідному центрі Європейської організації ядерних досліджень (СЕRN).
У його створенні брали участь понад 10000 учених та інженерів із майже 100 країн світу. Вартість цього масштабного проекту понад три мільярди євро.
10 вересня 2008 року колайдер успішно випробували. Однак він попрацював декілька днів і сталася аварія. Колайдер зупинився. Працював із 2010 року по 2012 рік. Потім його модернізували і запустили у червні 2015 року.
ІV учень. Колайдер походить від слова «стикатися».
Адрон — це широкий клас масивних елементарних частинок, до якого відносяться протони, важкі іони. При зіткненні адронних пучків породжується значна кількість нових, ще не вивчених частинок.
Прискорювач має форму великого кільця діаметром 17 кілометрів і перебуває під землею на глибині 175 метрів. Частинки прискорюються електричним полем у двох герметичних трубках, у яких підтримується глибокий вакуум, а скеровують їх уздовж кільця понад 1600 надпровідних магнітів, охолоджених гелієм до температури - 217ºС. Труби перетинаються в точках, де розміщені детектори елементарних частинок. Найбільший із них — ATLAS — циліндр довжиною 44 м і діаметром 25 м, другий — довжиною 22 .м і діаметром 15 м. Інші чотири значно менші, але не менш важливі. Великий адронний колайдер є вершиною наукового прогресу всього людства. Він відповідає за своїми затратами та значенням першому польоту людини в космос.
V учень. У чому ж суть експерименту? У ВАК розганяють два пучки протонів зі швидкості, яка лише на % менша від швидкості світла. Пучки пролітають у протилежних напрямках. У певних місцях їх із великою точністю приводять у зіткнення. При зіткненні протонів породжуються нові частинки. Протони за одну секунду облітають кільце прискорювача 11000 разів! За одну секунду відбувається біля 600 мільйонів зіткнень!
І учень. Які ж результати експериментів?
Який же внесок України у цей проект?
Українські науковці із Харківського Фізико–технічного інституту та НТК «Інститут монокристалів», фізик — теоретик Г.М.Зинов'єв брали участь у роботах над системою детектування ALICE (внутрішньою трековою системою).
У науково–дослідному технологічному інституті приладобудування (Харків) під керівництвом професора В.Борщова налагодили виробництво відповідного устаткування.
Фінансування української частини робіт здійснювалося коштом Українського Науково–технічного центру, створеного відповідними департаментами США, Японії та Канади, а також INTAS, CERN і NATO, адже офіційно участь України в проекті не оформлено. Але ми щиро надіємося на нові відкриття наших вчених у цьому проекті.
Учитель. Фізична карта світу формувалась впродовж багатьох століть і продовжує формуватися, поки існує пошук, експеримент, творчість вчених. Вона є складовою цілісної природничо–наукової картини.
Надаю слово групі експертів.
І експерт. Я схвалюю важливий внесок українських науковців у науково-технічний прогрес. Це зміцнює престиж нашої держави. Як сказав Григорій Сковорода, «Знамениті земляки є нашими духовними орієнтирами, вчителями, духовною опорою і гордістю перед усім світом».
Екскурсійні маршрути, проведені сьогодні, підтверджують це.
ІІ експерт. Я хочу акцентувати увагу на ВАК. Великий адронний колайдер більшість вчених світу називають «найпотрібнішим, який принесе технологічні дивіденди людству». Але є й такі, що негативно ставляться до цього проекту. Деякі вчені припускають, що ВАК може перетворити нашу планету на чорну діру і спричинити загибель людства.
Ці побоювання безпідставні. Адже на Землю із космосу прилітають космічні частинки із значно більшою енергією і в значно більшій кількості, ніж ті,що народженні в коладері. Внаслідок зіткнення космічних частинок з ядрами атомів в атмосфері, Земля давно мала б перетворитися на чорну діру. Але цього не відбувається. У калайдері нічого загрозливого для нас не буде. Ми вважаємо, що колайдер допоможе вченим зрозуміти єдність світобудови, гармонію будови світу.
V. Підсумки уроку.
Учитель: Здавна в Україні люблять вишиванки. Оберегом нашого народу став вишитий рушник. Давайте і ви створите орнамент на нашому рушникові. У вас є символічні квіти різних кольорів які за власним вибором прикріпите на ньому. Червоні символізують вагомий внесок українських вчених у науково-технічний прогрес, жовті — посередній внесок, фіолетові -— незначний внесок. (Учні по черзі підходять до закріпленого на дошці рушника і приколюють свої квіти). Ось ми і створили свою вишиванку.
А зараз здайте картки оцінювання, з підсумованими балами за роботу на уроці (виставлення оцінок).
Знамениті земляки є нашими духовними орієнтирами, вчителями, духовною опорою і гордістю перед усім світом.
Григорій Сковорода
Інститут електрозварювання ім. Патона(Київ, 1934)
Інститут радіофізики та електроніки (Харків,1955)
Інститут механіки (Київ,1958)
Інститут фізики напівпровідників (Київ,1960)
Інститут електродинаміки (Київ,1963)
Інститут геотехнічної механіки (Дніпропетровськ,1964)
Інститут прикладної механіки і математики (Донецьк,1968)
Інститут кібернетики (Київ,1969)
Інститут проблем машинобудування (Харків,1972)
Інститут проблем механіки і математики (Львів,1978)
Інститут технічної механіки (Дніпропетровськ,1980)
Радіоастрономічний Інститут (Київ,1986)
Використані джерела
1
Знамениті земляки є нашими духовними орієнтирами, вчителями, духовною опорою і гордістю перед усім світом.
Григорій Сковорода
Інститут електрозварювання ім. Патона(Київ, 1934)
Інститут радіофізики та електроніки (Харків,1955)
Інститут механіки (Київ,1958)
Інститут фізики напівпровідників (Київ,1960)
Інститут електродинаміки (Київ,1963)
Інститут геотехнічної механіки (Дніпропетровськ,1964)
Інститут прикладної механіки і математики (Донецьк,1968)
Інститут кібернетики (Київ,1969)
Інститут проблем машинобудування (Харків,1972)
Інститут проблем механіки і математики (Львів,1978)
Інститут технічної механіки (Дніпропетровськ,1980)
Радіоастрономічний Інститут (Київ,1986)