Розробка уроку для учнів 6 класу з географії на тему "Вітер. Постійні і змінні вітри" з розділу "Атмосфера". У конспекті представлені цікаві та різноманітні завдання для учнів для вивчення та засвоєння нового матеріалу, і закраплення попередньо вивченого.
Урок географії в 6 класі на тему:
« Вітер. Постійні і змінні вітри. »
Мета: - сформувати знання про вітер і причини його утворення; ознайомити з будовою флюгера; формувати вміння будувати розу вітрів;
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручники, атласи, календарі погоди, зошити, мультимедійний проектор, таблиця «Співвідношення сили і швидкості вітру», картки з завданням.
Хід уроку:
I. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. слайд 1
Діти, скажіть будь-ласка, яку оболонку Землі ми почали з вами вивчати? (Атмосфера)
А що таке атмосфера? (Відповідь учнів)
На попередніх уроках ми вивчили склад і будову атмосфери, температуру повітря, атмосферний тиск.
Тож, давайте зараз пригадаємо і відновимо знання.
Подивіться будь-ласка на екран. Ви бачите на ньому завдання «Вставте пропущені слова». Зараз кожен з вас буде вставляти слова тільки в одне речення. Прошу …
Атмосфера містить у своєму складі такі гази: азот 78%, кисень 21%, вуглекислий газ 0,03%.
Крім газів в атмосфері є такі речовини: водяна пара, тверді частинки.
Найнижчий шар атмосфери тропосфера простягається до висоти 18 км.
Третій “поверх” атмосфери -мезосфера, розташований на висоті до 80-90 км.
Джерелом нагрівання земної поверхні є сонячна енергія, яка нагріває землю по-різному залежно від кута падіння сонячних променів.
Температура повітря з висотою знижується на кожні 100 м в середньому на 0,6 °С.
Є сім теплових поясів Землі: жаркий пояс, два помірних пояси, два холодних пояси, два пояси вічного холоду.
Ізотерми – це лінії, що з’єднують точки з однаковою температурою.
За нормальний прийнятий тиск атмосферного повітря на рівні моря, що дорівнює 760 мм рт. ст.
Лінії, що з’єднують точки з однаковим атмосферним тиском називають ізобарами.
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
Добре, молодці!
А сьогодні ми поговоримо з вами про одне з явищ природи, але яке це явище ви взнаєте, коли відгадаєте ребус.
Правильно – це вітер, невтомний мандрівник земними просторами. Він то ласкавий, то підступний, то сердитий, то добрий, він і руйнівник, і творець, і жартівник, і трудівник. Ніхто з ним не зрівняється за кількістю і довжиною намотаних навколо Землі доріг.
Отже, давайте запишемо в зошиті тему уроку «Вітер. Постійні і змінні вітри.»
Сьогодні ми ближче познайомимось з причинами виникнення вітрів, їхніми різновидами, характеристиками і значенням, навчимося будувати розу вітрів і ознайомимося з флюгером
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Поняття «вітер».
Прийом «Мозковий штурм».
Ви всі бачили мультфільм «Вінні – Пух» і ось в одній з частин Вінні – Пух доводив П’яточку, що вітер піднімається тому, що дерева махають своїми гілками. Ви згодні з ним? Чому виникає вітер?
А тепер спробуйте дати визначення поняття «вітер» за схемою на екрані.
Вітер – це горизонтальний рух повітря з областей високого тиску в область низького тиску.
Визначення запишіть в зошит.
Головною причиною утворення вітру є нерівномірність атмосферного тиску на земній поверхні, причому чим більшою є різниця тисків, тим сильніший вітер , тобто тим більша сила і швидкість вітру.
2. Характеристики вітру.
З цього ми бачимо, що основними характеристиками вітру є напрям, сила та швидкість.
- Напрям вітру можна визначити за напрямом диму з димаря, за прапором, який розвивається; а основне за положенням тієї сторони горизонту, звідки він дме. Для позначення напрямку вітру на практиці горизонт поділяють на 8 напрямків. Чотири з них основні. Які це?
І чотири проміжні. А це які?
Найбільш точно напрям вітру визначають за допомогою флюгера. На екрані ви бачите декілька видів флюгера. А ось така будова флюгера.
Стрілка флюгера (флюгарка) обертається на стержні показуючи гострим кінцем напрям, звідки дме вітер. Нижче від стрілки нерухомо прикріплені вісім стиржнів – покажчиків сторін горизонту. Сторони горизонту визначили назви вітрів.
Наприклад, вітер, який дме з півдня, називається південним.
А як називається вітер який дме з північного-заходу? (відповідь учня)
- За допомогою флюгера визначають також силу вітру. На флюгері прикріплена металічна пластина, за відхиленням якої можна визначити силу вітру.
Силу вітру визначають за тиском рухомого повітря на предмети і вимірюють у кг/м2 або у балах по шкалі Бофорта.
Співвідношення сили і швидкості вітру подано в таблиці. Ви бачити, що таблиця складається з чотирьох колонок, які відповідають швидкості вітру, силі вітру, назві вітру і дії вітру. Тобто вітер маючи швидкість і силу має свою назву і проводить певну діяльність. За допомогою цієї таблиці знаючи швидкість вітру ми можемо визначити силу вітру або навпаки.
А зараз ми послухаємо повідомлення вашої однокласниці Кохан Насті про найсильніші вітри.
3. Попереднє закріплення. Робота з таблицею.
А зараз дайте мені відповідь на питання використовуючи таблиці, які є у вас на парті:
1. Як називається вітер з швидкістю 0 м/с і силою 0 балів? (штиль)
2. Яка швидкість і сила урагану? (більше 29 м/с, 12 балів)
3. Яку дію проводить сильний вітер? (хитаються середні стовбури дерев. Вітер свистить у вухах)
4. Типи вітрів.
Так як вже було сказано, що в основі виникнення вітру лежить розходження в нагріванні земної поверхні, то утворення областей високого та низького атмосферного тиску є причиною виникнення різних типів вітрів.
Деякі з них є періодичними (змінні), деякі постійними.
Розглянемо схему на екрані, назвіть які вітри належать до періодичних?(бризи, мусони)
А які до постійних? (пасати, західні, стокові)
Періодичні вітри формуються на межі суходолу і водойм. Давайте розглянемо утворення вітру, який виникає на березі моря і називається бризом. Він змінює свій напрям двічі на добу. Формування бризів пов’язане з різною швидкістю нагрівання води і суходолу.
Уявіть, що ви знаходитесь на березі моря в спекотний літній день. Вдень суходіл нагрівається швидше від води і повітря над ним легше, воно швидше піднімається вгору, отже, і тиск менший. Біля поверхні Землі утворюється область низького тиску. Над водою повітря холодніше, отже тиск більший і формується область високого тиску. Тому дме вітер від водойми на берег. Формується денний бриз. Вночі все навпаки. Формується нічний бриз.
Суходіл вночі охолоджується швидше, ніж вода. Холодне повітря над ним ущільнюється. Тут формується область високого тиску. А море віддає своє тепло повільніше. Повітря охолоджується не так швидко як над суходолом. Тут формується область низького тиску.
Як ви думаєте, що буде відбуватися з повітрям?
Правильно, повітря буде переміщуватися з області високого тиску в область низького тиску, тобто з суходолу на воду.
Давайте в зошитах запишемо визначення поняття «бриз».
Також є сезонні вітри, які змінюють свій напрям двічі на рік. Це мусони. Принцип їх дії той самий що й у бризів, тільки періоди руху різні: там «день-ніч», тут «зима-літо». Більша тривалість дії мусонів пов’язана з їх формуванням на межі великих ділянок суходолу (материків) з величезними просторами океанів. Для їх нагрівання і охолодження потрібно значно більше часу.
Тепер давайте розглянемо схему «Як утворюється мусон» спробуємо пояснити як змінює свій напрям мусон?
Зараз дивлячись на схему побудови визначення, скажіть що таке «мусон»?
Як було сказано вище, крім змінних вітрів існують ще і постійні вітри, які пов’язані з існуванням на земній поверхні областей постійного атмосферного тиску. До таких вітрів належать пасати, західні і стокові.
Робота з книгою.
Зараз будь-ласка відкрийте підручник на сторінці 118 і прочитайте пункт про пасати. Визначте, де вони формуються і як змінюються протягом року. Вам допоможе схема на екрані.
Добре, з одним типом постійних вітрів ми розібралися, але є ще два.
Західні вітри – це вітри помірних широт. Вони дмуть з поясів високого тиску тропічних широт у помірні, де переважає низький тиск. Дмуть з заходу на схід.
Стокові вітри дмуть з районів областей підвищеного тиску на полюсах до помірних широт. Вони також відхиляються і дмуть в Північній півкулі з північного сходу на південний захід, а у Південній півкулі – з південного сходу на північний захід.
Подивіться будь-ласка на схему «Утворення постійних вітрів». Ми бачимо , що на ній чітко відображені в якому напрямку дмуть і в яких областях переважає той або інший постійний вітер.
Є ще один дуже цікавий вітер – фьон, про який нам розкаже ваша однокласниця Продан Віола. (повідомлення)
5. Попереднє закріплення.
Робота з атласами.
Отже, ознайомившись з різними типами вітрів. Прошу відкрити вас атласи на сторінці 30-31 і дати відповідь на запитання на екрані:
1. Як називається пасат в Північній півкулі? (північно-східний)
2. А у Південній півкулі? (південно-східний)
3. Назвіть зимові мусони. (північно-східний, північно-західний)
4. А тепер назвіть мусони які відповідають їм влітку? (південно-західний і південно-східний).
5. Як у вашому атласі називаються стокові вітри? (східні полярні вітри)
6. Географічний практикум.
Побудова рози вітрів.
Роза вітрів є графіком, що дає наочне уявлення про напрямки вітрів, які переважають у певній місцевості.
Побудова рози вітрів здійснюється за таким планом:
Відображивши цей графік ми побачили як повторюються вітри різних напрямків у даній місцевості за певний період часу.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Географічний практикум.
Побудова рози вітрів.
А зараз ви самі побудуєте розу вітрів у себе в зошиті використовуючи або подану мною таблицю на екрані або за даними своїх спостережень за погодою за місяць.
Пн |
Пд |
Зх |
Сх |
Пн-Зх |
Пн-Сх |
Пд-Зх |
Пд-Сх |
4 |
6 |
10 |
2 |
3 |
1 |
2 |
2 |
1 відрізок – 2 дня
Молодці, правильно побудували.
Діти скажіть а хто з вас знає якусь загадку або віршик про вітер?
Ви знаєте, що є багато народних прикмет і приказок про вітер. Прошу подивіться на екран.
VI. Підсумок уроку.
Скажіть, а який ми можемо зробити висновок з нашого уроку.
(діти самі роблять висновки)
Ви всі сьогодні дуже добре працювали і отримуєте відповідні оцінки.
VII. Домашнє завдання.
Виразіть швидкість слабкого вітру (3-5 м/с), сильного вітру (10-15 м/с), урагану (понад 30 м/с) через швидкість людини при ходьбі (5 км/год), під час бігу (15-20 км/год), через швидкість бігу леопарда (100 км/год). Урахуйте, що в одному кілометрі 1000 метрів, а в одній годині 3600 секунд.
1