Конспект уроку з географії по темі " Паливні корисні копалини"

Дубковецька Тетяна Юріївна 18 листопада 18 Відгуки відсутні

Про матеріал

Комбінований урок-дослідження (НУШ). Мета уроку: • Навчальна: поглибити знання учнів про паливні корисні копалини України; сформувати уявлення про основні вугільні басейни та нафтогазоносні області; встановити причинно-наслідкові зв’язки між тектонічною будовою та заляганням горючих ресурсів. • Розвивальна: розвивати вміння зіставляти різні тематичні карти (тектонічну та корисних копалин), аналізувати статистичні дані, робити висновки та працювати в команді. • Виховна: виховувати екологічну свідомість, бережливе ставлення до природних багатств України та розуміння важливості енергозбереження.
Перегляд файлу

ВІДКРИТИЙ УРОК З ГЕОГРАФІЇ (8 КЛАС)

Вчитель географії Звенячинського ЗЗСО

Дубковецька Т.Ю.

Тема: Паливні корисні копалини України. Закономірності їх поширення

Клас: 8

Тривалість: 45 хвилин

Тип уроку: комбінований урок-дослідження (НУШ).

Мета уроку:

  • Навчальна: поглибити знання учнів про паливні корисні копалини України; сформувати уявлення про основні вугільні басейни та нафтогазоносні області; встановити причинно-наслідкові зв’язки між тектонічною будовою та заляганням горючих ресурсів.

  • Розвивальна: розвивати вміння зіставляти різні тематичні карти (тектонічну та корисних копалин), аналізувати статистичні дані, робити висновки та працювати в команді.

  • Виховна: виховувати екологічну свідомість, бережливе ставлення до природних багатств України та розуміння важливості енергозбереження.

Очікувані результати (компетентності НУШ):

  • Предметні: учень називає основні види паливних корисних копалин; показує на карті вугільні басейни та нафтогазоносні регіони України; пояснює зв’язок між тектонічною будовою та розміщенням родовищ.

  • Математична: аналізує статистичні дані щодо запасів та глибини залягання ресурсів.

  • Екологічна грамотність: оцінює вплив видобутку паливних копалин на довкілля.

  • Уміння вчитися впродовж життя: систематизує інформацію в таблиці та працює з різними джерелами знань.

Обладнання: мультимедійна дошка, презентація, настінні карти (фізична, тектонічна, корисних копалин України), шкільні атласи (8 клас), контурні карти, колекція «Паливні корисні копалини», картки-інструкції для груп, сигнальні картки (зелена/червона), «скринька з секретом».

ХІД УРОКУ (ПОХВИЛИННИЙ ПЛАН)

І. Організаційний момент та психологічне налаштування (2 хв)

  • Слово вчителя: «Доброго дня, юні дослідники! Сьогодні наш кабінет перетворюється на науково-дослідний інститут геології та енергетики. Ми вирушаємо у віртуальну експедицію надрами нашої держави. Перевірте, чи все готове до роботи: атлас, контурна карта, зошит та ваш допитливий розум».

  • Прийом «Емоційний настрій»: Учні піднімають сигнальну картку певного кольору (зелений — готовий до відкриттів, жовтий — трохи хвилююся, синій — налаштований на спокійну роботу).

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь (6 хв)

1. Інтерактивна розминка «Так чи Ні» (2 хв)

Учні використовують сигнальні картки (зелена — «Так», червона — «Ні»):

  • За походженням корисні копалини поділяють на магматичні, осадові та метаморфічні? (Так)

  • В осадовому чохлі Східноєвропейської платформи переважають рудні корисні копалини? (Ні, нерудні та паливні)

  • Найбільшою тектонічною структурою в межах України є Український щит? (Ні, Східноєвропейська платформа)

  • Корисні копалини — це вичерпні невідновні природні ресурси? (Так)

2. Прийом «Географічна дуель» (4 хв)

Двоє учнів біля карти ставлять один одному по 3 запитання щодо тектонічних структур України (наприклад: «Покажи Дніпровсько-Донецьку западину», «Де розташована Донецька складчаста споруда?»). Решта класу виступає експертами та виправляє неточності.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (3 хв)

  • Інтерактивний прийом «Чорна скринька»: Учитель тримає в руках закриту коробку. Слово вчителя: «У цій скриньці лежить речовина, яку називають "сонячними консервами". Вона утворилася сотні мільйонів років тому з велетенських папоротей і хвощів. Без неї не працювали б теплові електростанції та металургійні заводи. Що там?» (Учні відгадують: кам’яне вугілля).

  • Проблемне запитання: «Україна має значні поклади паливних ресурсів, проте щороку змушена імпортувати нафту і газ. Чому так відбувається і як тектонічна будова вплинула на нерівномірність розміщення цих ресурсів?»

  • Цілепокладання: Оголошення теми та спільне визначення мети уроку (учні продовжують фрази: «Я хочу дізнатися...», «Я навчуся...»).

IV. Вивчення нового матеріалу (21 хв)

1. Теоретичний блок: Класифікація та походження (4 хв)

Паливні (горючі) корисні копалини — це осадові породи органічного походження, здатні горіти з виділенням великої кількості тепла. Складання схеми у зошитах за агрегатним станом:

  • Тверді: кам’яне вугілля, буре вугілля, торф, горючі сланці.

  • Рідкі: нафта.

  • Газоподібні: природний газ, супутній нафтовий газ, сланцевий газ.

2. Робота в малих групах «Наукові лабораторії» (10 хв)

Клас об’єднується у 4 лабораторії. Кожна отримує картку-інструкцію, зразки порід з колекції, атлас (карта тектонічної будови та карта корисних копалин):

  • Лабораторія №1 «Дослідники кам’яного та бурого вугілля»: дослідження Донецького, Львівсько-Волинського та Дніпровського вугільних басейнів.

  • Лабораторія №2 «Експерти нафтогазової галузі»: аналіз Східного, Західного та Південного нафтогазоносних регіонів.

  • Лабораторія №3 «Фахівці з торфу та горючих сланців»: географія поширення торфу на Поліссі та Бовтиського родовища горючих сланців.

  • Лабораторія №4 «Екологи та аналітики енергобезпеки»: оцінка екологічних наслідків видобутку та перспективи сланцевого газу.

3. Презентація досліджень та заповнення зведеної таблиці (7 хв)

Спікери кожної лабораторії виступають біля настінної карти (по 1,5–2 хв), показують об’єкти. Усі учні заповнюють у зошитах зведену таблицю:

Вид копалини

Басейн або регіон

Тектонічна структура

Приклади родовищ

Кам’яне вугілля

Донецький (Донбас)

Донецька складчаста споруда

Павлоградське, Лисичанське

Кам’яне вугілля

Львівсько-Волинський

Галицько-Волинська западина

Червоноградське, Нововолинське

Буре вугілля

Дніпровський

Український щит (осадовий чохол)

Олександрійське, Ватутінське

Нафта і газ

Східний (Дніпровсько-Донецький)

Дніпровсько-Донецька западина

Шебелинське, Глинсько-Розбишівське

Нафта і газ

Західний (Карпатський)

Передкарпатський прогин

Бориславське, Дашавське

Нафта і газ

Південний

Причорноморська западина, шельф

Штормове, Голіцинське



V. Динамічна пауза (фізкультхвилинка) (1 хв)

Вправа «Геологічний компас»: учитель називає об’єкт, а учні повертаються обличчям у відповідну сторону світу та роблять рух руками:

  • «Донбас» — поворот на схід, руки вгору (символ териконів).

  • «Львівсько-Волинський басейн» — поворот на захід, нахил уперед.

  • «Поліські торфовища» — поворот на північ, хвилеподібні рухи руками.

  • «Шельф Чорного моря» — поворот на південь, присідання (глибина моря).

VI. Закріплення та систематизація знань (8 хв)

1. Картографічний практикум (4 хв)

Учні на контурній карті позначають штрихуванням межі трьох вугільних басейнів та підписують назви трьох нафтогазоносних регіонів. Вчитель контролює роботу в рядах.

2. Диференційовані експрес-тести «Перевір себе» (4 хв)

  • Рівень А (початковий і середній): Встановіть відповідність між корисною копалиною та басейном: 1. Буре вугілля — А) Східний регіон; 2. Природний газ — Б) Дніпровський басейн; 3. Торф — В) Донецький басейн; 4. Антрацит — Г) Полісся. (Відповідь: 1-Б, 2-А, 3-Г, 4-В).

  • Рівень Б (достатній і високий): Чому на Українському щиті, який складений магматичними породами, утворився Дніпровський буровугільний басейн? (Відповідь: Вугілля залягає в осадовому чохлі, що перекриває кристалічний фундамент щита).

VII. Підсумок уроку, рефлексія та оцінювання (2 хв)

  • Повернення до проблемного запитання: Учні роблять висновок про нерівномірність залягання ресурсів через різну тектонічну будову та складні умови видобутку на великих глибинах.

  • Прийом «Мікрофон»: «Найцікавішим відкриттям на уроці для мене стало...».

  • Оцінювання: Оголошення оцінок за роботу в групах, біля карти та експрес-тест.

VIII. Домашнє завдання (2 хв)

  • Базовий рівень: Опрацювати відповідний параграф підручника; вивчити номенклатуру басейнів і родовищ за картою.

  • Достатній рівень: Закінчити оформлення контурної карти та порівняти у зошиті Донецький і Львівсько-Волинський вугільні басейни за планом (географічне положення, глибина залягання, якість вугілля).

  • Високий рівень (творче завдання): Підготувати короткий проєкт або інфографіку на тему «Як перетворити депресивні шахтарські регіони на центри зеленої енергетики».



ДОДАТОК: РОЗДАТКОВІ КАРТКИ ДЛЯ ГРУПОВОЇ РОБОТИ

КАРТКА №1. ЛАБОРАТОРІЯ «ДОСЛІДНИКИ КАМ’ЯНОГО ТА БУРОГО ВУГІЛЛЯ»

Мета дослідження: Дослідити географію поширення та умови залягання вугілля в Україні.

Обладнання: Атлас (карта тектонічної будови та карта корисних копалин України), зразки кам’яного та бурого вугілля.

Завдання для групи:

1. Розгляньте зразки кам’яного та бурого вугілля. Чим вони відрізняються за кольором, блиском і щільністю?

2. За картами атласу визначте, до яких тектонічних структур приурочені: а) Донецький басейн; б) Львівсько-Волинський басейн; в) Дніпровський басейн.

3. Випишіть по 2 приклади найбільших родовищ для кожного басейну.

4. Проблемне питання: Чому у Дніпровському басейні буре вугілля видобувають відкритим способом (кар’єрами), а на Донбасі кам’яне вугілля добувають із глибоких шахт (понад 1 000 м)?

Результат роботи: Підготуйте виступ спікера на 1,5 хвилини та покажіть усі три басейни на настінній карті.



КАРТКА №2. ЛАБОРАТОРІЯ «ЕКСПЕРТИ НАФТОГАЗОВОЇ ГАЛУЗІ»

Мета дослідження: Вивчити основні нафтогазоносні регіони України та перспективи їх освоєння.

Обладнання: Атлас (карта тектонічної будови та карта корисних копалин України).

Завдання для групи:

1. Знайдіть на карті три нафтогазоносні регіони України: Східний, Західний та Південний.

2. Зіставте карту корисних копалин із тектонічною картою. Яким тектонічним структурам відповідає кожен із трьох регіонів?

3. Назвіть по 2 найбільших родовища нафти або природного газу в кожному регіоні.

4. Проблемне питання: Чому саме Східний (Дніпровсько-Донецький) регіон забезпечує понад 80% видобутку українського газу і нафти? Які перспективи має шельф Чорного та Азовського морів?

Результат роботи: Підготуйте виступ спікера на 1,5 хвилини та покажіть регіони й найбільші родовища на карті.



КАРТКА №3. ЛАБОРАТОРІЯ «ФАХІВЦІ З ТОРФУ ТА ГОРЮЧИХ СЛАНЦІВ»

Мета дослідження: Встановити особливості розміщення покладів торфу та горючих сланців в Україні.

Обладнання: Атлас (фізична карта та карта корисних копалин України), зразки торфу та горючих сланців.

Завдання для групи:

1. Розгляньте зразки торфу та горючих сланців. Опишіть їхній зовнішній вигляд.

2. Визначте за картою, у яких областях України зосереджені найбільші поклади торфу.

3. Знайдіть на карті Бовтиське родовище горючих сланців. У межах якої області та тектонічної структури воно розташоване?

4. Проблемне питання: Чому основні родовища торфу сформувалися саме на Поліссі? Які фактори стримують масштабний промисловий видобуток горючих сланців в Україні?

Результат роботи: Підготуйте виступ спікера на 1,5 хвилини з демонстрацією районів залягання на карті.



КАРТКА №4. ЛАБОРАТОРІЯ «ЕКОЛОГИ ТА АНАЛІТИКИ ЕНЕРГОБЕЗПЕКИ»

Мета дослідження: Оцінити екологічні наслідки видобутку палива та визначити перспективи нетрадиційних джерел енергії.

Обладнання: Атлас України, текст підручника, довідкова інформація на картці.

Завдання для групи:

1. Довідка: Під час шахтного видобутку вугілля на поверхню піднімають порожню породу, утворюючи терикони. При кар’єрному видобутку порушується родючий шар ґрунту. В Україні також є перспективні площі нетрадиційного (сланцевого) газу — Юзівська (Донецька та Харківська обл.) та Олеська (Львівська та Івано-Франківська обл.).

2. Назвіть щонайменше 3 екологічні проблеми, що виникають у районах видобутку вугілля та нафти.

3. Запропонуйте шляхи відновлення (рекультивації) земель, порушених кар’єрами та териконами.

4. Проблемне питання: Чому видобуток сланцевого газу викликає дискусії серед екологів, попри його важливість для енергонезалежності України?

Результат роботи: Підготуйте виступ спікера на 1,5 хвилини з висновками щодо балансу між енергетикою та екологією.



В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів