Конспект уроку з історії України 7 клас на тему:"Київська Русь за правління Ярослава Мудрого"
Конспект уроку
з історії України 7 клас
Тема: « Київська Русь за часів правління князя
Ярослава Мудрого»
Вчителя історії
санаторної
школи-інтернату №22
Оболонського району
Семенової
Анжеліки
Олександрівни
2019р.
Тема уроку: « Київська Русь за часів правління князя
Ярослава Мудрого»
Мета уроку: разом з учнями з′ясувати хід міжусобної боротьби між
синами Володимира Великого та утвердження в Києві
Ярослава Мудрого, процес зміцнення великокняжої влади
і стабілізації внутрішнього життя країни, дати їм уявлення
про культурно-освітню та зовнішньополітичну діяльність
Ярослава, ознайомити з основними положеннями першого
писаного збірника законів «Руська правда».
Розвивати пізнавальні інтереси, творчі здібності учнів,
здатність аналізувати історичні джерела і робити висновки.
Виховувати учнів на принципах загальнолюдської моралі,
любові до рідної землі , повагу до видатних історичних
діячів, почуття гордості за минуле свого народу
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Основні поняття: «Руська правда», смерд, огнищанин, тіун, зовнішня та внутрішня політика.
Обладнання : 1. Карта «Київська Русь в IX на поч. XIIст.
2. Картина « Я. Мудрий приймає французьких послів.
3. Уривки з «Руської правди».
4. «Повість минулих літ» - К. Веселка. 1989р.
5. Костюми для інсценації.
6.Підручник для 7 класу.
7. Ілюстрації підручника
Хід уроку
1.Організаційна частина уроку
Вчитель : Добрий день, шановні учні! На урок до нас завітали з минулого
XI ст. князь, син Володимира Великого, Ярослав Мудрий та його дочка
майбутня королева Франції – Анна.
На столах у вас лежать аркуші з документами, які вам знадобляться під
час уроку.
Перш ніж розпочати урок пригадаймо попередній матеріал.
II. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда: 1. Хто такий Володимир Великий?(князь Київської Русі , син
Святослава , внук княгині Ольги )
2. Показати на карті державу Київську Русь.
3.Чи були діти у князя В. Великого? Скільки?(12 синів).
Вчитель: А зараз я пропоную вам розгадати кросворд ( див.додаток№1)
1.Діяльність щодо здійснення зовнішньої політики (дипломатія)
2. Старший син Володимира Великого (Святополк)
3.Місто , в якому Володимир прийняв християнство (Корсунь)
4. Поклоніння одному богу (монотеїзм).
5. Християнство було запроваджено з Константинополя. Який це
обряд?(православний)
6. Поширена назва церкви Пресвятої Богородиці , спорудженої за
часів правління князя Володимира (десятинна)
7. Головне язичницьке божество за релігійною реформою Володи-
мира (Перун).
8. Прагнення до відокремлення (сепаратизм).
9. Син , проти якого Володимир готував військовий похід (Ярослав).
III. Оголошення теми і мети уроку
Мотивація навчальної діяльності учнів
Вчитель: А тепер перейдімо до вивчення нової теми за планом:
- Боротьба за київський престол.
- Розгром печенігів.
- Внутрішня політика Ярослава Мудрого.
- Зовнішня політика , династичні зв′язки.
На сьогоднішньому уроці ми познайомимось з ходом міжусобної боротьби між синами Володимира Великого та утвердженням у Києві
Ярослава Мудрого , прослідкуємо процес зміцнення великокняжої влади
і стабілізації внутрішнього життя Київської Русі. Проаналізуємо зміст
збірника законів «Руської правди».
IV. Основний зміст уроку
( перше питання плану)
Пояснення вчителя:
Після смерті князя Володимира між його синами почалася боротьба
за київський престол. Старший син Святополк проголосив себе київським князем. Він розумів , що його брати можуть також претендувати
на великокняжий престол , тому підступно вбив своїх братів Бориса ,
Гліба і Святослава , за що народ його прозвав Окаянним. Та головним
противником Святополка залишався Ярослав , який княжив у Новгороді.
У 1016р. за допомогою новгородської дружини Ярослав оволодів Києвом
Святополк утік до Польщі. За допомогою свого тестя , польського короля
Болеслава Хороброго і поляків Святополк знову увійшов до Києва. Через
кілька місяців Болеслав мусив під тиском киян повернутися до Польщі.
Тоді Святополк запросив печенігів. Київ кілька разів переходив з рук в
руки. У вирішальній битві Святополк був розгромлений військом Ярослава. Втік він у Польщу і більше ніколи не повертався на Русь.
Бесіда: 1. Чому розгорілася боротьба між синами князя Володимира
Великого після його смерті? (кожен з них хотів стати київським
князем).
2. Чому Святополка народ прозвав Окаянним? ( він жорстоко
повбивав своїх братів ).
3. Хто був головним противником Святополка у мрії про київ-
ський престол? ( Ярослав).
4. До кого звернувся Святополк по допомогу? (до польського
короля Болеслава Хороброго
5. Чим скінчилася вирішальна битва між Святополком і Ярос-
лавом ?
Вчитель: З 1019 року київським князем остаточно утвердився Ярослав.
Його менший брат Мстислав правив у Тмутаракані , це східне узбережжя
Азовського моря. Його військо перемогло Ярослава , але Мстислав
звернувся до брата: «Сідай у своєму Києві , ти старший брат , а мені хай
буде ця сторона Дніпра». Уклали вони мир і розділили землю Руську
по Дніпру: Ярослав став правити в Києві , а Мстислав – у Чернігові.
У 1036 році Мстислав помер, а син його помер раніше, то всі руські землі
об′єдналися тепер під владою Ярослава.
Бесіда: 1. В яке становище попала Русь в ході чотирьох років братовбивчої
війни між синами Володимира Великого? ( країна була зруйнова-
на, господарство занепало, кордони Русі були не захищені).
2. Як ви гадаєте, на що потрібно було звернути увагу в першу чергу
Ярославу ставши великим князем всієї Русі? (зосередитися на
відбудові країни, захисті ї кордонів).
Вчитель: Так, Київську Русь ще молоду і ослаблену війнами оточували
вороги, які готові були пограбувати і підкорити її землі. Найлютішими
були кочові , войовничі племена печенігів, які жили на Південний Схід
від Київської держави. До 1036року печеніги не робили набіги на Русь.
Але в 1036році це був масовий набіг печенігів, вони оточили навіть
місто Київ.
Самостійна робота з документом Нестора Літописця «Повість временних літ».
Вчитель: Я вам пропоную самостійно опрацювати уривок «Повісті
временних літ» Нестора Літописця. У кожного з вас на парті є цей
документ, а нижче завдання до нього.
Уривок: І було печенігів безліч. Ярослав же виступив з города, підготував
військо до битви. І поставив варягів посередині, а з правого краю – киян,
а на лівому крилі – новгородців. І стали перед городом. А печеніги почали
наступати. І зійшлися на місці, де нині собор святої Софії – митрополія
руська. А тоді було там поле за городом. І була січ люта. І ледве здолав
надвечір Ярослав. Побігли печеніги врізнобіч, і не знали куди біжать.
І одні втікачі втонули в Симмомлі , інші ж – у інших ріках.
Завдання для I та II груп :
|
Перша група |
Друга група |
|
Прочитавши документ , скласти розповідь про вирішальну битву війська Ярослава з кочовими племенами – печенігами. |
Прочитавши документ , скласти схему битви війська Ярослава з печенігами.
|
Вчитель: Яких наслідків зазнала Русь після перемоги над печенігами?
(були укріплені південно-східні кордони держави. На честь
перемоги над печенігами Ярослав наказав збудувати церкву –
собор Святої Софії в 1037 році.)
Тепер давайте з′ясуємо , що ж таке внутрішня та зовнішня політика.
Внутрішня політика – відображає взаємовідносини у суспільстві Київсь
кої
Русі , направлена на розбудову міст , війська ,швид-
кий розвиток господарства , освіти , культури.
Зовнішня політика - політичний курс держави щодо її відносин з іншими
державами і народами. Ці політики взаємопов′язані і
залежать одна від одної.
Наприклад , якщо вороги не будуть нападати , а будуть
хороші відносини , то буде успішно розвиватися
господарство , торгівля з іншими державами.
Першим пунктом внутрішньої політики князя Ярослава було упорядкування законодавства. У роки його правління було створено
Перший писаний збірник законів «Руська правда». Слово «правда» тут
означає « закон». «Руська правда регулювала тогочасні відносини в
суспільстві , зміцнювала владу князя , встановлювала відповідальність за
злочин. «Руська правда» охороняла життя , особисту недоторканість , а також приватну власність.
Вчитель: А зараз ми попрацюємо з кількома статтями «Руської правди»:
проаналізуємо з точки зору сучасної людини.
( Роздати трьом групам для самостійної роботи)
|
«Руська правда» витяг |
Завдання учням |
|
Група №1 1. Стаття Якщо вб′є вільна людина вільну, то за неї мають право помсти- тися: брат за брата, або батько за сина. Якщо хтось з них не бажає або немає можливості помститися, то нехай одержить 40гривень за вбитого.
Група №2. 5 стаття. Якщо хтось стане на розбій свідомо, то люди общини за нього не сплачують штраф , але повинні вигнати його, дружину і дітей , з рідного краю і конфіс- кувати їхнє майно на користь князя.
Група №3. 17 стаття. Якщо відповідача звинувачують у вбивстві ,а свідків не знайдуть, то піддати його випробуванню розпеченим залізом. |
1 Про яке покарання йдеться в законі? Як ви його розумієте? (за вбивство пропонується законом кровна помста або замінюється штрафом. Кровна помста – покарання ,яке існувало за часів язичництва і призводило до наступного вбивства і хаосу в державі. Штраф , я вважаю , це слабка міра покарання за вбивство.) 2 Подумайте і визначте з точки зору Сучасної людини , які покарання можна було б встановити за вбивство людини? ( Вищою мірою покарання є довічне ув′язнення).
1.Відомо , що вигнання і конфіскація майна були вищою мірою покарання в Київській Русі. Порівняйте із сучасністю: Який вид покарань більш гуманний? ( В наш час розбій карають кількома роками позбавлення волі , але дружина і діти не винні , тому вони проживають на місці і користуються майном.)
1.Чи правильним є такий метод дізнання? Чи досконалий він в епоху Київської Русі? ( Не досконалий , бо може постраж- дати невинна людина ). Яке покарання можна встановити за вбивство в наш час? ( довічне ув′язнення). |
Вчитель: За часів Ярослава Мудрого почалося велике будівництво в Києві. Частину міста обнесли високими валами з воротами – Лядські ,
Львівські , Золоті та Софійські. Золоті ворота були парадними і головним
в′ їздом до Києва. Їх будо зруйновано монголо-татарами у 1240році , а
відбудовані у 1982. Ми з вами їздили в цьому році на екскурсію до відбу-
дованих Золотих воріт.
У Києві був побудований головний храм – Софіївський собор (1037р.) –
зараз діюча церква на одній із стін якої уже в наш час відкрито фреску із
зображенням Ярослава , 4 доньок , сина і дружини ( ст.144 підр.)
Ярослав зміцнив православну церкву. У1039році засновано Київську
митрополію і єпископи зібравшись обрали митрополита Іларіона. Збудовані нові церкви і монастирі стали осередками культури. З ім′ ям Ярослава пов′язаний і небачений доти розквіт давньоруської культури і
науки. Він зрозумів , що для управління державою потрібна високоосві-
чена еліта і взявся за її виховання й підготовку. У багатьох містах своєї
держави він відкрив школи , куди , іноді примусом , звозив дітей , щоб
учити їх грамоті , іноземним мовам , ремеслам і мистецтву. Він любив і
цінував книги , власноруч їх переписував , створив першу і найбільшу на Русі бібліотеку. Ярослав звелів багато книг переписати , перекласти і склав
їх у церкві святої Софії. На жаль, доля їх невідома – книги ті загубилися в
глибині століть.
( до учнів ): Діти! Які справи в державі Ярослава Мудрого ви зможете віднести до внутрішньої політики?
1.впорядкування законодавства , створення першого збірника законів.
2. почалося велике будівництво: укріплення міста, відбудова церков і
монастирів.
3. відкриття при церквах і монастирях шкіл, заснування найбільшої в
Європі бібліотеки.
Вчитель: Зовнішня політика – це налагодження зв′язків з різними країна-
ми – політичних, економічних , торговельних і особливо дбати про захист
держави від зовнішніх ворогів.
У налагодженні зовнішніх зв′язків з різними країнами Ярослав віддавав перевагу дипломатичним методам , тобто укладав мирні угоди ,
шлюби своїх дітей з монархічними особами Європи. Сам Ярослав був
одружений з Інгігардою – дочкою шведського короля ; його донька
Єлизавета одружилася з норвезьким королем Геральдом Сміливим ;
Анастасія з угорським королем Андрієм. Троє синів одружилися з європей-
ськими принцесами: Всеволод одружився з дочкою візантійського імпера-
тора Анастасією ; Ізяслав одружився з сестрою польського короля Казимира
- Гертрудою. Син Святослав – з онукою германського цісаря Генраха II
Анна стала дружиною французького короля Генріха I , а після його смерті
була королевою Франції за малолітства сина Філіпа I .
Такі династичні зв′язки сприяли залученню Київської Русі до європейської політики , піднесенню авторитету країни , зміцненню стосунків
з іноземними правителями.
Вчитель: А зараз, пропоную вам подивитися уривок розмови Ярослава
Мудрого з дочкою Анною. ( Сюжет з п′єси розмови Ярослава М. з дочкою
Анною).
( по закінченню уривка )
Вчитель: Шлюбні зв′язки Ярослав Мудрий використовував для мирної
відбудови та зміцнення кордонів своєї держави. Він приєднав землі від
лівого берега Дніпра на Схід, підкорив фінські племена , завдав нищівного
удару кочівникам – печенігам, підписав мирний договір з візантійським
імператором.
Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054року у віці 76 років. Похований у церкві Святої Софії. Часи князювання Ярослава позначились
посиленням держави , зміцнення кордонів Київської Русі , швидким будівництвом міст, піднесенням господарства, торгівлі. Ці успіхи ознамену-
вали авторитет давньоруської держави та ступінь її розвитку.
V. Закріплення вивченого навчального матеріалу
Прочитати в підручнику на ст. 142 і дати відповіді на питання:
- Як ви думаєте, чому народ прозвав Ярослава Мудрим ?
( прозваний за свою освіченість і любов до книг, був хоробрим
полководцем і розумним правителем , у зовнішній і внутрішній політиці поглиблював те , що зробив його батько – Володимир.)
2. Що нагадує про Ярослава Мудрого у сучасній Україні ?
( Побудовані ним храми – Софіївський собор, Печерський монастир,
Золоті ворота. Портрет Ярослава на грошовій одиниці – 2 грн.
Є в Києві Ярославська вулиця та вулиця Ярославський вал.
Заснований в Україні орден «Ярослава Мудрого» у 1995році.
Постать Ярослава Мудрого описується у творах літератури та
мистецтва.
VI. Підсумки уроку
Оголошення результатів діяльності учнів
Вчитель: Сьогодні ви познайомились з постаттю Ярослава Мудрого , який як політик і державний діяч зробив дуже багато. На уроці ви працювали активно , показали свою творчість , тому я виставляю такі
оцінки …..
VII. Завдання додому: параграф 21 , Малюнок « На князівському суді».
Додаток № 1 Кросворд ( фрагмент )
|
д
|
||||||||||||||||||||||
|
и |
||||||||||||||||||||||
|
с |
в |
я |
т |
о |
п |
о |
л |
к |
||||||||||||||
|
л
|
||||||||||||||||||||||
|
о |
||||||||||||||||||||||
|
м
|
||||||||||||||||||||||
|
с |
е |
п |
а |
р |
а |
т |
и |
з |
м |
|||||||||||||
|
т |
||||||||||||||||||||||
|
і |
||||||||||||||||||||||
|
я |
р |
о |
с |
л |
а |
в |
||||||||||||||||
Додаток № 2 « Руська правда» - збірник законів написаний за
Ярослава Мудрого
Група №1
|
1 стаття |
Завдання учням |
|
Якщо вб′є вільна людина вільну, то за неї мають право помститися брат за брата або син за батька або батько за сина. Якщо хтось з них не бажає або не має можливості помститися , то нехай одержить 40 грн. за вбитого |
1.Про яке покарання йдеться в законі? Як ви його розумієте? ( за вбивство законом пропонується кровна помста або замінюється штрафом в 40 грн. Кровна помста – покарання, яке було за часів язичництва і яке призводило до наступного вбивства і хаосу в державі. Я вважаю, що штраф – це слабке покарання за вбивство людини. 2. Подумайте і визначте з точки зору сучасної людини, які покарання можна було б встановити за вбивство людини? ( в Україні немає вищої міри покарання – смертна кара замінена довічним ув′яз- ненням. В цьому випадку зараз було б 15- 25 років позбавлення волі або за серійні вбивства – довічне ув′язнення. |
« Руська правда» - перший збірник законів написаний за Я. Мудрого
Група №2
|
5 стаття |
Завдання учням |
|
Якщо хтось стане на розбій без Причини , свідомо, то люди общини за нього не сплачують штраф, але дружину і дітей з рідного краю виганяють і конфіскують їхнє майно на користь князя. |
1.Відомо , вигнання і конфіскація майна були вищою мірою покарання в Київсь- кій Русі. Порівняйте із сучасністю: який вид покарань більш гуманний? ( в наш час за розбій карають кількома роками позбавлення волі, але дружина та діти не винні, тому вони проживають на своєму місці і корис- туються майном). |
Додаток№2 ( продовження )
« Руська правда» - перший збірник законів написаний Я. Мудрим
Група №3
|
17 стаття |
Завдання учням |
|
|
|
|
Якщо відповідача звинувачують у вбивстві , а свідка не знайдуть, то піддати його випровуванню розпеченим залізом. |
1.Поміркуйте: чи правильним є такий метод дізнання , чи досконалий він в епоху Київської Русі? ( Ні, і на той час цей метод не досконалий тому, що під такими страшними тортурами людина і в той час і сьогодні , хоч не винна , але признає свою вину.) 2.Поміркуйте і визначте з точки зору сучасної дюдини , яке покарання можна встановити за вбивство.( 15-25років позбавлення волі , а за серійне вбивство – довічне ув′язнення.) |
Уривок «Повість минулих літ» Нестора Літописця
( для самостійної роботи )
I група
І було печенігів безліч. Ярослав же виступив з города Києва, підготував
військо до битви. І поставив варягів посередині, а з правого краю – киян, а на
лівому крилі – новгородців. І стали перед городом. А печеніги почали наступати. І зійшлися на місці, де нині собор Святої Софії – митрополія руська. А тоді було там поле за городом. І була січа люта. І була січа люта.
І ледве здолав надвечір Ярослав. Побігли печеніги врізнобіч, і не знали куди біжать. І одні втікачі втонули в річці Симомли, інші ж – у інших ріках.
Завдання
Прочитавши документ складіть розповідь про вирішальну битву Ярослава Мудрого з кочовими племенами печенігів.
Відповідь: печеніги у 1036 році підійшли до Києва, щоб захопити його, а
народ взяти в полон. Ярослав Мудрий виступив перед містом де було поле
і підготував своє військо. Він поставив посередині варягів, з правого краю – киян, а на лівому крилі – новгородців. Перед військом Ярослава розташували своє військо печеніги. Це були войовничі кочовики. В бій вони ринули першими. Їх була сила силенна. Битва була запекла і жорстока.
Тільки надвечір Ярослав зі своїм військом переміг печенігів. І вони почали тікати хто куди, тонули в річках.
Уривок «Повість минулих літ» Нестора Літописця
( для самостійної роботи )
II група
І було печенігів безліч. Ярослав же виступив з города Києва, підготував
військо до битви. І поставив варягів посередині, а з правого краю – киян, а на лівому крилі – новгородців. І стали перед городом. А печеніги почали
наступати. І зійшлися на місці, де нині собор Святої Софії – митрополія руська. А тоді було там поле за городом. І ледве здолав надвечір Ярослав.
Побігли печеніги врізнобіч, і не знали куди біжать. І одні втікачі втонули
в річці Симомлі, інші ж – у інших ріках.
Завдання
Прочитавши документ складіть схему про вирішальну битву Ярослава Мудрого з кочовими племенами – печенігами.
Ярославів вал
|
││
││ |
Ярославів вал
|
Новгородці
|
Варяги
|
Кияни
|
↓ ↑ ↓↑ ↓↑
|
Печеніги
|
Дія I
2.Ярослав ( входить ): Анно, серденько, не плач, прошу тебе.
Ти ж розумниця. Невже батько власній
дочці не хоче добра ? За честь мою, що
поріднимося з французьким королем.
4.Ярослав : Гарний і розумний, моя доню, а головне – відважний лицар.
6.Ярослав : Анно, ти розумієш , що зять ніколи не виступить проти свого
тестя, а в разі потреби матимемо надійного союзника і
захисника. І купцям буде вигода. Повезуть наш товар у
Європу , а їхні вироби з′являться на київських, переяславських
новгородських та чернігівських ринках.
8.Ярослав: Дочко , будь розумницею. І нема чого тобі хвилюватися.
Ти ж здобула чудову освіту : володієш іноземними мовами,
знаєш історію, читаєш грецькі та латинські книги, гарно
малюєш і співаєш, знаєшся на етикеті та веденні державних
справ. Ти не зганьбишся, а покажеш всьму світу, що жінка може
займати гідне місце в управлінні державою.
Дія I
( Анна сидить біля вікна)
1.Анна : - Навіщо батько дав згоду на шлюб із Генріхом ?
Який той Генріх хоч із себе ? Господи , за що така доля ?
В чужі люди , на чужу землю… ( плаче )
3. Анна : - Але батьку ! Я ж не маю жодного уявлення , який він із себе,
чи добра він людина ?
5.Анна : - Для чого нам це заміжжя ?
Адже я , може , більше ніколи Вас не побачу,
не ступить моя нога на рідну землю , назавжди залишусь
на чужині.
7.Анна : - Тату , не хочеться мені бути королевою.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку