Конспект уроку з історії України 7 клас з теми "Політичний та соціальний устрій, господарське життя Русі наприкінці Х – у першій пол. ХІ століття."
Конспект уроку з історії України
Політичний і соціальний устрій та господарське життя Київської Русі наприкінці Х – у першій пол. ХІ століття.
Мета:ознайомити учнів з політичним устроєм Київської Русі наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.; з особливостями становлення представників різних верст населення; з сутністю феодальних відносин на Русі; станом розвитку господарства і торгівлі;
розвивати вміння пошуку інформації та аналізу історичних фактів і події, за допомогою методу дедукції виокремлювати необхідну інформацію та робити висновки, працюючи з історичними джерелами та картою;
виховати інтерес та повагу до історичного минулого рідної країни.
Тип уроку:засвоєння нових знань.
Обладнання: Підручник “Історія України”7 класу, Щупак І.Я. роздатковий матеріал, історична карта, наочність.
Основні терміни і поняття: «централізована монархія», «федеративна держава», «феодальна демократія», «віче», «князівська рада», «соціальна верства», «бояри», «єпископ», «митрополит», «смерди», «рядовичі», «закупи», «холопи», «челядь» «вотчина», «помістя», «гривна», «сюзерен».
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Привітання та налаштування на роботу.
Смайлик “настрою”.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
- Завдання вищого рівня складності: самостійна робота: картки або прес-конференція
Картка 1.
Виправте помилки в тексті:
«Ярослав Великий (близько 978 - 1015), син Володимира Святославича, великий князь київський з 1019 р., після смерті свого брата Святополка (1036) став одноосібним правителем Київської Русі. Мав родинні стосунки з багатьма європейськими дворами. Ярослав уклав першу письмову збірку законів «Салічну правду». Ствердив існування Київської митрополії на чолі з візантійцем Іларіоном».
(Мудрий, 1054, Мстислава, «Руську правду», русином)
Картка 2.
Заповніть пропуски в тексті:
«У ______р. Володимир повернувся до Києва з Анною і розпорядився знищити язичницьких __________ та провести обряд ____________________ киян. Згодом було збудовано церкву Святого _______________ і першу муровану з каменя ____________________ церкву у Києві».
(988, ідолів, хрещення, Василя, Десятинну)
- За яких правителів на Русі відбувся найбільший розквіт? (Володимир Великий і Ярослав Мудрий). Щоб згадати вивчений матеріал проведемо прес – конференцію.
Запитання до Володимира Великого
- В чому суть проведеної вами судової реформи?
- Із якою метою було споруджено систему укріплень, відому як «Змієві вали»?
- Чому саме християнську релігію ви зробили державною?
- Як називалась церква, що ви побудували, на утримання якої йшла десята частина прибутків?
- Кому заповідаєте престол після своєї смерті?
Запитання до князя Ярослава Мудрого
- Чому вас називають «тестем Європи»?
- За які величні архітектурні споруди ваш шанують нащадки?
- Розкажіть, як називався ваш звід законів та про що в ньому йдеться?
- Завдяки яким обставинам ви стали «єдиновладним народом Київської Русі»?
- Вдалося вам відігнати печенігів від південних кордонів Київської Русі?
– Чому ви отримали в народі прізвисько «Мудрий»?
- Онлайн вправа
https://learningapps.org/view13338674
- Представлення теми та обговорення мети уроку.
План уроку
- Політичний устрій Київської Русі наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.
- Соціальна структура населення Русі
- Розвиток господарства і торгівлі
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
- Прослухайте розповідь про політичний стрій та правління князя створіть конспект використовуючи опорний його скелет. Політичний устрій давньоруської держави в IX—X ст. можна схарактеризувати як ранньофеодальну монархію. Очолював державу великий князь київський. Він керував спільно з князівською радою, князі та бояри мали дорадчий голос. Таким чином обговорювалися питання зовнішньої політики (оголошення війни, укладення миру або союзу з іншими державами), а також внутрішньополітичні проблеми. Якщо запропоновані князем шляхи розв'язання якоїсь проблеми не знаходили підтримки на раді, тоді він виносив її на всенародне обговорення, скликаючи загальні збори - віче. Віче також могло скликатися з ініціативи народних мас або дружинників із метою заміни князя, захисту від нападників тощо. Таким чином, віче не було постійно діючим органом влади в державі й скликалося для розв'язання окремих питань. Племінні князівства зберігали певну автономію. Місцеві князі перебували в залежності від київського князя. Вони сплачували йому данину й залучалися як союзники для участі в походах..
Опорний конспект
Форма правління Русі IX—X ст. «…….. …………» (…………………... монархія)
Форма устрою – федерація земель
Законодавча, судова, військова, адміністративна влада – …….. ……… ………..
Силова структура – д…………….
Урядовці – княжий двір
Дорадчий голос – князі та світлі бояри
Князі у своєму правлінні спиралися на …………. ………… …………
яких літописець називає «…………….».
Панівна верства населення – родова ………… «………….. люди»
Основна маса населення - земська людність (……….. ……………)
Елементи демократії - віче ( народні збори)
Варіант відповіді
Система управління Руссю-Україною
Форма правління Русь IX—X ст. «дружинну державу» (ранньофеодальна монархія)
Форма устрою – федерація земель
Законодавча, судова, військова, адміністративна влада – великому князю київському
Силова структура – дружина
Урядовці – княжий двір
Дорадчий голос – князі та світлі бояри
Князі у своєму правлінні спиралися на племінні ради старійшин, яких літописець називає «старцями».
Панівна верства населення – родова знать «луччі люди»
Основна маса - земська людність (селяни, міщани)
Елементи демократії віче ( народні збори)
Робота з підручником
Соціальну структуру населення розглянемо за допомогою схеми с. 64.
Розглянувши схему розберіться з поняттями за допомогою рубрики “Варто запам'ятати”.
- Суспільство Русі-України поділялося на панівні (вищі) та залежні (нижчі) верстви населення.
До панівної верстви належали князі, бояри і дружинники, до залежної — міщани, вільні та залежні селяни (смерди, закупи, рядовичі), раби (холопи).
Руське духовенство, яке сформувалося після прийняття християнства, також входило до панівної верстви. Воно поділялося на вище духовенство (митрополит, єпископи та ін.) і рядових священнослужителів.
Найбільшу частину населення становили смерди — особисто вільні селяни-общинники, що мали власне господарство, земельні наділи і сплачували данину князю.
Тимчасово залежними селянами були закупи і рядовичі. Закупами називали тих селян, які через різні обставини втратили своє господарство і змушені були працювати на землевласника за грошову позичку («купу»).
Тих селян, які уклали із землевласником договір (ряд ) про найм і відповідно до нього працювали в його господарстві, називали рядовичами.
Цілковито безправними були дворова челядь і холопи. До челяді належали особи, які втратили своє господарство і працювали на феодала. їх могли продати, подарувати або передати в спадок.
Холопами ставали переважно військовополонені. їхнє становище нагадувало становище рабів, яких господар міг навіть безкарно вбити.
Серед стану міщан переважну більшість складали вільні ремісники і купці, які сплачували податки і виконували повинності на користь міст. В XI ст. міські ремісники і купецтво почали об’єднуватися в артілі та спілки за фаховими ознаками. Також на Русі сформувалася особлива соціальна група — ізгої — це представники різних соціальних груп і прошарків, які втратили зв’язок зі своєю групою, тобто випали з соціальної структури.
Господарство, ремесла та торгівля.
Наприкінці X — у першій половині XI ст. провідною галуззю господарства Київської Русі залишалося, як і раніше, сільське господарство. Особливо великого розвитку досягло землеробство.
Робота із джерелами. Документ 1.
О. Субтельний «Історія України».
«…У Х ст.. на Україні користувалися залізним лемешем і тут … дістала поширення відносно прогресивна двопільна і трипільна сівозміни (за якою половина або третина орної землі лишалася під паром). Культивувалися переважно пшениця, овес, жито, ячмінь. Значного поширення серед селян на Русі набула відгодівля худоби. Це забезпечувало їх не лише м’ясом та молоком, але й шкурою для одягу та взуття. Те саме можна сказати про розведення коней, свиней, овець, гусей, курей і голубів. Використання волів уможливлювало землеробство у ширших масштабах».
Запитання:
- Про які види господарства в Україні часів Київської Русі йдеться в документі?
- Які сільськогосподарські культури вирощували селяни? Яких розводили тварин?
- Які два види землеробства існували в цей період?
-Отже, із вдосконаленням знарядь праці якісно змінилося і господарство.
Практичне завдання
-Щодо будівництва жител, то розвивалися такі типи поселень: неукріплені села, укріплені замки та міста “гради”. Будинки були напівземлянки та землянки, мали досить великий об'єм.
Розгляньте житла давніх русів, замалюйте їх собі до зошита та зробіть невеликий опис їх.
ІКТ технології
-Уявлення про містобудування в Русі, можна побачити за допомогою 3D - моделі за покликанням у підручнику с.66.
-Ремесло розвивалося як у сільській місцевості, так і в містах. У Київській Русі існувало понад 60 видів ремесел. Найбільших успіхів руські майстри досягли в металургії та обробці заліза. За даними археологічних досліджень, із заліза в цей період виготовляли близько 150 видів різноманітних виробів.
Робота з історичним джерелом
Документ 2.
«Гуде полум’я в ковальському горні. Милоніг роздмухує його міхами, і домоткана сорочка вже мокра від поту. Ось вишнево-червоні смужки металу стають білими, і батько зупиняє жестом хлопчика. Величезними щипцями він вихоплює із горну ці смужки, одні кидає на на ковальню, інші загартовує, занурюючи у великий горщик з холодною водою. Мило ніг вже знає: смужки, загартовані таким чином один раз – залізо, декілька разів – сталь. Батько зі старшим братом згинають стальні й залізні смужки (наче б то косу заплітають), а потім приварюють їх та витягують. І тільки тоді починають кувати меч. Батько постукує маленьким молоточком то по розпеченому бруску, то по краю на ковальні. І наче б то у відповідь на його передзвони, гримить ковадлом брат. Милоніг знову береться за ручки міхів. Він без перерви нагнітає повітря в піч, підтримуючи полум’я. Меч вже готовий: темна смужка заліза на його лезі чергується зі світлою – сталевою смужкою, сталь дає міць, залізо – гнучкість. Ніколи не зламається такий меч у битві.
-Приїжджають до Києва заморські купці, щоб придбати побільше таких мечів та дізнатися секрет їх виготовлення.»
Запитання:
- Пригадайте, що таке ремесло.
- Про який вид давньоруського ремесла йдеться?
- Які факти свідчать про високу майстерність руських зброярів?
- Витонченістю і досконалістю визначалися руські ювелірні вироби, виготовлені в техніці черні та перегородчастої емалі. Мистецтво перегородчастої емалі руські майстри запозичили в X—XI ст. у візантійців. Воно полягало в тому, що на поверхню золота або срібла напаювалися тонкі дротинки, які складали контур майбутнього малюнка. Вони утворювали перегородки, простір між якими заповнювався емаллю — різнокольоровою склоподібною масою. Потім річ клали на жаровню, де емаль плавилася, а потім застигала.
ІV.Закріплення вивченого матеріалу.
Термінологічна розминка:
Смерди, закупи, рядовичі, ізгої, князь, віче.
V.Підсумок уроку.
Підведення підсумку уроку, самооцінювання з теми за підручником с. 69.
VІ. Домашнє завдання.
Опрацювати параграф 9.
Творче завдання. Намалювати ілюстрацію із сцени життя людей Русі-України.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку