ПРЕЗЕНТАЦІЯ."Київська Русь "

Культура Київської Русі

Київська Русь: початок історіїКиївська Русь була заснована в IX столітті та стала одним із перших державних утворень у Східній Європі

Київська культура. Ки́ївська культу́ра — археологічна культура, що існувала з рубежу II–III ст. до 2-ї половини V ст. на території північно-східної України і сусідніх районах Білорусі та Росії. Вперше, на основі знайдених поблизу Києва старожитностей, виокремлена Валентином Даниленком наприкінці 50-х — на початку 60-х років.

Культура Київської РусіФеномен культури Київської Русі зумовлювався такими особливостями, як: — панівний вплив християнської релігії на розвиток матеріальної і духовної культури; — запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань та канонів; — існування на Русі дохристиянського культурного середовища — бази для створення місцевої самобутньої культури; — форсоване піднесення культури, поява нових культурних явищ.

Хрещення Русі та Іконописання. Хрещення Русі або Друга релігійна реформа щодо запровадження християнства як державної релігії була проведена Володимиром Великим (988 р.) і мала як позитивні, так і негативні наслідки. Володимир Великий. Петро Андрусів «Хрещення України-Русі»Прийняття християнства

ІконописІконопис Київської Русі від часу хрещення і до середини ХІІІ ст. закономірно розглядають як явище у межах спільної хронології, образотворення і близькості стилістично-художніх пошуків . Вцілілих пам’яток зовсім мало, котрі б характеризували ранньосередньовічний києворуський іконопис як культурно-мистецький феномен. Ретельна робота не одного покоління дослідників, вчених дозволяє пролити світло на це явище, дозволяє локалізувати твори, визначити їхнє походження. окреслити майбутні шляхи розвитку середньовічного українського живопису, спираючись на найдавнішу його традицію.

Ікона святого Георгія. Зворотний бік двосторонньої ікони. Друга половина ХІ ст.Ікона святих апостолів Петра і Павла, НовгородІкона Богородиці Великої Панагії

Усна Народна творчість. У добу Київської Русі переважала перекладена література. Потреба у ній була, щоб язичницька Русь могла скористатися давно виробленими видами церковно-християнської літератури, без якої неможливо проповідувати нове віровчення й новий світогляд.

Перекладна література представлена такими жанрами: Біблійна (переклади Біблії та інших канонічних книг)Агіографічна(Антонія Великого, Георгія Змієборця та ін.)Апокрифи(життя перших людей)Богоосягнення(прославляння святих)Повчальна Художня(Слово о Полку Ігоровім)Усна народна творчість (балини про Іллю Мурумця)1. Євангеліє2. «спокуси святого Антонія»6. Слово о Полку Ігоровім7. Балини про Іллю Мурумця

Писемність Київської РусіНа Русі ще до запровадження християнства розвивалася писемність . Основи слов’янської писемності заклали у IX ст. св. Кирило і Мефодій – візантійські ченці, які отримали від римського папи дозвіл використовувати слов’янську мову в церковній книжності та богослужінні. Це було непросто, адже за середньовічним каноном можна було вживати в літургії і книжності лише три мови: давньоєврейську, грецьку та латину. Саме цими мовами зроблений напис на хресті, на якому був розіп’ятий Ісус Христос, й саме вони утворили масив класичної християнської словесності

Існує думка, що до кирилиці вже існувало письмо, виражене азбукою, яку прийнято називати глаголицею. Не виключено, що елементами глаголиці й грецькою азбукою користувалися уличі й тиверці. Крім того, різні риски й знаки, що зустрічаються на гончарних виробах, застосовували як писемні символи анти. До наших днів не дійшло жодного примірника книг чи грамот, написаних до ХІ ст., але окремі літери, слова й навіть рядки глаголиці зустрічаються в давньому письмі між текстом, написаним кирилицею . Кирилиця складалася з сорока трьох букв. В основі її лежав грецький алфавіт.

Літописи Київської РусіЛітописання є видатним явищем культурного життя не лише Київської Русі, але й середньовічної Європи. Літописи - історичні твори в Київській Русі, в яких розповідь велася роками. Розповідь про події кожного року починалися словами: «в літо»; звідси назва «літопис». Близько середини ХІ ст. найбільшим центром літописання стає Києво-Печерський монастир. На початку ХІІ ст. у Печерському монастирі з'явилася «Повість временних літ». Починається «Повість» викладом всесвітньої історії, яку літописець веде від легендарного «світового потопу» і розподілу землі між синами Ноя.

Нестор Літописець (1056–1114) – монах Києво-Печерської лаври, автор найдавнішого літопису України, укладеного на початку 12-го століття – «Повісті врем’яних літ». Цей твір є головним джерелом вивчення стародавньої історії України.«Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав княжити» – цими словами починається літопис. У ньому печерський чорноризець показав історію нашої держави на широкому тлі світових подій. Науковці стверджують, що у середньовічній історії немає рівних літопису Нестора.

 Київський літопис. Одна з найдавніших пам’яток історії та л-ри Київ. Русі, складова частина Іпатіївського списку. Є продовженням «Повісті временних літ» і попередником Галицька-Волинського літопису, охоплює події 1118 — 1200.  

Слово про закон і благодатьпам’ятка оригінальної літератури Київської Русі, богословський трактат, написаний із великою літ. майстерністю. Збереглося в численних (більше 50) списках 15—16 ст. Один фрагмент твору зберігся у списку 2-ї пол. 13 ст;Загальновизнана дата написання між 1037 і 1050.

Твір ділиться на 4 частини: у 1-й світ. історія показана як історія Спасіння, яка рухається від обмеженості іудейського Закону до християн. у 2-й частині стверджується, що й нещодавно охрещений рус. народ нарешті долучився до Благодаті Божої; 3-тя частина прославляє "кагана нашого" Володимира Святославича ; 4-та частина — це молитва про Благодать Божу та зміцнення у вірі.

Архітектура Київської РусіЗодчество -Давньоруська архітектура, стиль, який набув поширення в руських князівствах з моменту зародження Київської Русі в IX столітті і до Монгольської навали. До нашого часу не збереглось ні одного прикладу зодчества

Вагоме місце в культурі Київської Русі посідала архітектура. Запровадження християнства на Русі сприяло появі монументальної архітектури та будівництві монастирів. З історії відомо, що саме із величі соборів київські князі асоціювали державну могутність країни і свою могутність, як князів. Монастирі засновували поблизу міст . Софійський собор1017—1022 або до 1037 Успенський собор Києво-Печерської лаври1073—1089 Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври. Близько 1106

Разом з прийняттям християнства в Київській Русі з'явилися будівлі візантійського стилю, найкращим прикладом якого є Софійський собор у Києві (XI ст.), що зберігся до нашого часу, зазнавши, суттєвої барокової перебудови. Софіївський собор

Чим прикрашали архітектуру Прикрасами архітектур того часу були фрески Фре́ска — живопис на вологій штукатурці, одна з технік настінного малярства, протилежна до «альсекко». Робилися за допомогою сиру, шматків каменю, природних барвників та інших засобів.

Мозаїка Зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів. З’явилась X—XIII століттях після хрещення Русі. Мозаїчна ікона до входу собору Святої СофіїМозаїки Михайлівського Золотоверхого собору 

Вже пізніше з’явився вітраж. Вітра́ж — сюжетна декоративна композиція зі скла та інших матеріалів, що пропускають світло. У літописах ХІІІ ст. згадуються церкви Холма, Галича, Перемишля у вікнах яких були «римські шкла». Відомості про виготовлення віконного скла на Галичині датуються серединою XVI ст.  (1550-1570рр.). На початку XVII ст. така гута почала діяти біля Львова. Виготовлення віконного скла було одним з основних видів промисловості XVI-XVII ст. В архівних документах 1635 р. зберігаються відомості про кольорові засклення Львівської ратуші, зроблені зі скла місцевих гут. Маляр Войцех використовував шматки шибок, які були виготовлені «лунним способом». На інших територіях України, зокрема Київщини, Чернігівщини, Полтавщини та Закарпаття скляні гути почали діяти із середини XVII ст. Костел Святого Антонія. Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла

Музичне мистецтво Київської Русі У давньоукраїнському музичному мистецтві існувала велика кількість різноманітних музичних інструментів, про що свідчать згадки в численних письмових джерелах.   Про багату музичну культуру періоду Київської Русі образно розповідає нам знаменита фреска ХІ ст. "Скоморохи" Софії Київської, на якій зображено велику групу музикантів - цілий оркестр, - що грають на струнних, ударних та духових інструментах.

Музичні інструменти Київської РусіДо складу цих музичних інструментів належали:

  1. Струнні інструменти – 1.гудок (смик), 2.кобза,3.бандура, 4.скрипка;

2. Ударні інструменти – 1.бубон, 2.тарілки, 3.литаври;  

3. Духові інструменти – 1.труба, дудка (сопілка), 2.дуда (волинка), ріг, ріжок, 3.кугикли ("флейта Пана"), 4.трембіта.

Музика Київської РусіКалендарно Обрядові пісні Родинно-обрядові пісніГероїчний епос ГАЛИЧИНИ колядки, щедрівки, веснянки, купальські, русальні, петрівчаніВесільні,Хрестинні , про кохання. Мотивоційні пісні, Пісні про вбитих воїнів

Церковна музика Також у церковній музиці був певний стиль ,які включив в себе пісні та псалми. Вона звучала під час церковних служб та обрядів Кни́га псалмі́в, або Псалти́р — одна з книг Старого Заповіту Біблії. У юдейській, католицькій і протестантській традиціях сучасна Книга Псалмів містить 150 псалмів, а у православній — 151 псалом.

Культура Київської Русі мала значний впливна подальший розвиток культурної спадщини України та інших східно слов’янських народів

Дякую за увагу