Конспект уроку з історії України по темі "Київська держава (Русь-Україна) Володимира Великого"

Тема: Київська держава (Русь-Україна) Володимира Великого

Мета:

• охарактеризувати князя Володимира Великого як державного діяча; проаналізувати його зовнішню й внутрішню політику; розкрити суть реформ Володимира, особливості їх проведення та значення;
• Сприяти розвитку уваги, пам’яті, оволодінню учнями операціями розумової діяльності (формувати вміння аналізувати історичні факти та події, оцінювати їхнє значення; працювати з історичними джерелами, картою);
• Працювати над розвитком критичного мислення учнів;
• Розвивати комунікативну та соціальну компетентності;
•  Виховувати учнів у дусі патріотизму і утверджувати ідеали демократії. Сприяти осмисленню ролі людини в історії та її відповідальності за свої вчинки

Основні поняття і терміни: «Червенські міста». «Устав землюний», «Змієві вали», «златники». «срібники», «Шлюбна дипломатія» .

Основні дати: 980 р. – початок князювання Володимира

                          988 р. – хрещення Русі

Методи роботи на уроці:

1. Словесні (розповідь, дискусія).

2. Пояснювально – ілюстративні ( історичними джерелами, з підручником).

3. Інтерактивні (робота в групах, інтерактивні ігри);

Тип уроку: урок формування і вдосконалення знань, умінь і навичок

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вчитель. Історично становлення нашої країни відбувалося протягом багатьох віків. За цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь на вільне і незалежне життя. Сьогодні ж 1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності. Проте важливо пам’ятати історичні постаті та події для того, щоб не забувати про шлях, який довелося подолати українській державі в своєму становленні. Ми живемо в незалежній державі, державі ,основи якої заклали великі: Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах - це наше минуле і сьогодні ми його згадаємо.

Гра «Діяльність князів періоду становлення Русі» https://learningapps.org/watch?v=pcj3c9izt19

ІІІ. Актуалізація знань учнів

Вчитель. На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з князем Київської держави – Володимиром, сином Святослава. Що вам відомо про цю людину?

Учні,пригадуючи вже набуті знання з історії висловлюють свої думки.

Вчитель. З ваших виступів я зрозуміла, що Володимира  був неординарною людиною в історії України, його діяльність в різні часи оцінювалася неоднаково. Про князя писали видатні історики, зокрема М. Грушевський сказав: «Часи Володимира Святого, або Великого були кульмінаційною точкою процесу будівництва, завершення, так би мовити, механічної еволюції процесу створення стародавньої Руської, Київської держави», а Б.Греков наголосив: “Період князювання Володимира Великого на Київському столі є час найбільшого розквіту Київської держави”. Тому сьогодні ми з вами спробуємо дати відповідь на питання:

Проблемне питання уроку: за що князь Володимир був прозваний Ясним Сонечком, Святим та Великим?

А щоб нам легше було це з'ясувати, кожен із вас спробує в ході уроку зробити скрайбінг: портрет князя Володимира, де буде відображена його діяльність.

ІV. Етап формування і вдосконалення знань, умінь і навичок учнів

1 питання. Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Русі.

Вчитель. Новий князь продовжував політику своїх попередників щодо підпорядкування Києву східнослов’янських племен, які не увійшли до складу Русі або відпали в попередні роки.

Завдання 1. Заповнити схему. «Завоювання Володимира Великого». Визначити наслідки та історичне значення цих змін

Завдання 2.  Робота з картою.  Показати на карті території, приєднані до Київської держави за правління Володимира Великого.

2 питання. Внутрішньополітичні перетворення князя Володимира»

Вчитель. У своїй діяльності Володимир докладав багато зусиль для розбудови державності Русі.

Завдання 1. Робота в групах. Створити «кроссенс» по темі. З поданих картинок вибрати ті, які стосуються реформ Володимира Великого. Захистити свій вибір.

Зображення:

Вчитель. Отже, ви зрозуміли, що всі нововведення князя сприяли розквіту держави. Для зміцнення внутрішньої та зовнішньої політики Володимир провів релігійну реформу.

3 питання. Запровадження князем Володимиром християнства на Русі.

Вчитель. Запровадження християнства у Київській державі князем Володимиром на схилку Х століття стало переломною віхою історії Русі-України, поворотним пунктом  її всього подальшого історичного розвитку. З приходом до влади Володимир зробив спробу релігійної реформи. Він хотів вдихнути в язичницькі вірування нову силу. За його наказом у 980 р. в Києві створили пантеон ідолів слов'янських богів. У центрі міста спорудили гігантське капище, де поставили величезну дерев'яну статую бога Перуна, прикрашену срібною головою і золотими вусами. Поруч стояли ідоли Даждьбога, Сварога, Стрибога, Хорса, Мокош. Існувало й святище - місце, де приносились у жертву богам тварини та люди-бранці.

Проте спроба піднести рівень язичницьких вірувань і їхнього культу до вимог життя великої держави у християнському світі не вдалася. Реформа принесла князю лише розчарування. Язичництво зжило себе. Воно викликало невдоволення й острах дикістю та жорстокістю. Його боялися християни, яких було вже багато і в Києві, і на Русі. Під час свята з приводу перемог дружин Володимира над ятвягами за відмову християнина-варяга віддати сина в жертву розлючена юрба язичників схопила й убила сина та батька. Потрібна була нова ідея, що змогла б об'єднати строкате населення Руської Землі. Зневажливе ставлення іноземців до язичників-русичів теж змушувало князя Володимира задумуватися над запровадженням нової релігії. Життя великої держави вимагало нового світогляду і нової культури взаємин у міждержавних стосунках Русі. Володимир усвідомлював, що зближення з могутніми візантійськими імператорами, вступ з ними в родинні зв'язки зміцнить великокнязівську владу. А це стане можливим лише з прийняттям християнства.

Політичні обставини сприяли цьому. На прохання імператора Василя ІІ Болгаробійця князь надав йому військову допомогу в придушенні повстання. Висадившись з дружиною в Криму, Володимир приборкав рухи проти імператора в Корсуні.

Завдання 1. Робота із джерелом. Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ»,  дайте відповіді на запитання.

«…Пішов Володимир з військом на Корсунь, город грецький… І ввійшов Володимир у город, і дружина його. І послав Володимир [послів] до цесаря Василія і Константина, говорячи так: «Осе город ваш славний я взяв. Та чую ось я, що сестру ви маєте, дівчину. Тож якщо її не оддасте за мене, то вчиню вашому городу [те], що й сьому вчинив». І, це почувши, опечалились цесарі, [і] послали [йому] вість, так говорячи: «Не належить християнам заміж виходити за поган і оддавати за них. Якщо ж ти охрестишся, то візьмеш її, і дістанеш царство небесне, і з нами єдиновірцем будеш. Якщо ж сього не вчиниш — не зможемо ми віддати сестри своєї за тебе». І, це почувши, Володимир мовив: «Скажіте обом цесарям так: "Я охрещусь, тому що раніше від сих днів іспитав я закон ваш, і він мені єсть до вподоби, і віра ваша, і служба. Бо мені розповіли послані нами мужі”»… Охрестився ж він у церкві святої Софії. Корсунь же він оддав грекам як віно за цесарицю, а сам вернувся до Києва… І коли [Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевому [узвозу] на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями… І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони були хрещення. І, приволікши його, вкинули його в Дніпро… Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли… і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли»… І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили… А Володимир, рад бувши, що пізнав він бога сам і люди його… І, це сказавши, повелів він робити церкви і ставити [їх] на місцях, де ото стояли кумири. І поставив він церкву святого Василія [Великого] на пагорбі…»

Метод «Дискусія»

1)  Коли відбулися описані в джерелі події?

2)  Які події передували прийняттю християнства Володимиром?

3)  Що ви дізналися про хрещення князя Володимира? У якому місті відбулася ця подія?

4)  Поясніть, чому Володимир наказав так жорстоко вчинити з ідолами язичницьких богів.

5)  Як і де відбулося хрещення киян? У якій атмосфері воно проходило?

6) Як вплинуло впровадження християнства на розвиток Русі?

4 питання. Зовнішня політика князя Володимира.

Вчитель. Князь Володимир був сильним і войовничим правителем, який проводив активну зовнішню політику.

Завдання 1. Заповнити схему «Напрямки зовнішньої політики Володимира Великого»

Питання: з політикою яких князів і чому можна порівняти діяльність Володимира у зовнішньополітичній сфері?

V. Підсумки уроку. Розв’язання проблемного питання

Вчитель. Надати  відповідь на  проблемне питання я пропоную за допомогою методу «Скрайбінг».

Завдання 1.За допомогою скрайбінгу зобразити і пояснити за що князь Володимир був прозваний Ясним Сонечком, Святим та Великим?

Вчитель. Не можливо заперечити, що Володимир був одним із найсміливіших правителів в історії — адже потрібно бути дійсно Великим аби взяти на себе відповідальність приймати такі доленосні для всього народу рішення і міняти майбутнє. Зійшовши на київський престол у 980 р. і зосередивши в своїх руках неподільну владу, Володимир (по-скандинавському Вальдемар) започаткував нову добу в історії Київської Русі. Невгамовні варязькі князі вже не дивилися на Русь лише як на арену подальших завоювань чи край, який можна лише захопити. Володимир упровадив далеко конструктивніший підхід до управління державою. На відміну від попередників у центрі його уваги був насамперед добробут володінь, а не загарбання земель і збір данини. Власне за його князювання Русь почала підноситися як цілісне суспільство й держава.

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ.

• Володимир Великий був канонізований Російською православною церквою. На його честь названі сотні храмів і монастирів.
• На честь київського князя названі міста Володимир-Волинський і Володимир (нині обласний центр Російської Федерації).
• Пам'ятники князю Володимиру поставлені в Києві, Коростені, Володимирі-Волинському, Івано-Франківську, Севастополі, Володимирі, Москві, Санкт-Петербурзі, Новгороді, Тулі, Бєлгороді, Астрахані, Лондоні, Торонто, Брісбені, Гданську, Буенос-Айресі.
• Іменем Володимира названі вулиці в Києві, Львові, Рівному та Дніпропетровську.
• Зображення князя Володимира поміщено на українських купюрах номіналом одна гривня.
• На честь князя Володимира були випущені численні поштові марки (в УНР, СРСР, Україні, РФ).
• У 1782 і 1957 рр. були засновані ордени на честь князя Володимира.
• Князь Володимир став героєм численних художніх творів, фільмів і навіть мультфільмів.
• Парні образи Володимира (у хрещенні — Василя) і його матері Малки представлені в українських обрядових піснях новорічного циклу, де відобразилися у фольклорних фігурах Василя і Маланки (Меланки, Миланки). У церковному календарі день святої Меланії римлянки завершує річне коло, день святого Василя Великого його починає. Ця календарна обставина зблизила в народній уяві святого Василія і преподобну Меланію, перетворивши їх у стійку фольклорну пару, зберігши не тільки згадки про реальних історичних персонажів (Володимира і Малку), а й цілий ряд деталей, які відбивають правові норми Х ст. і характеризують тодішній побут

VІІ. Етап оцінювання та самооцінки роботи на уроці.

VІІІ. Домашнє завдання: опрацювати параграф 7.