"Конспект уроку з музичного мистецтва для 5 класу на тему - "Пісня душа народу. Календарно-обрядові пісні""

Степова філія – НВК «ЗШ I-II ступенів - ДНЗ»

КЗ «Первозванівське НВО»

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект відкритого уроку з музичного мистецтва з теми:

 

«Пісня – душа народу»

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

вчитель музичного мистецтва

Кругляк Г.Л.

 

 

 

Урок №

Тема уроку: «Пісня – душа народу. Календарно-обрядові пісні»

Мета :   ознайомити учнів зі змістом та художніми особливостями  календарно-обрядових  пісень;  повторити  розвивати навички виразного виконання пісень; виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, доброту, щирість, бажання дарувати радість іншим, прищеплювати гордість за свій талановитий народ.

Клас:

Мета  уроку:

навчальна

• Розширити уявлення учнів про народні свята і обряди;
• Засвоїти  поняття «календарно-обрядові пісні»;
• Вчити учнів розрізняти колядки, веснянки, купальські та жниварські пісні;
• Прийти до висновку, що народна музична творчість – є віддзеркалення життя народу, душа народу.

розвиваюча

• Розвивати вокально-хорові навички, навички активного сприймання музичних творів;
• Вчити проявляти  відношення до музики через пошук виразних жестів, рухів, міміки, відповідних інтонаційній природі музичного образу.

виховна

• Виховувати пошану до народних звичаїв, любов до народної музики
• Виховувати  музичну  культуру та  естетичний смак учнів.

 

Тип уроку:    урок вивчення нового матеріалу.

Форма  проведення:  урок-подорож по сторінках  музичного альбому.

Музичний матеріал: «Подоляночка», «Ой, на Івана, ой, на Купала», «Вийди, вийди Іванку», «Щедрий вечір», «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Подоляночка», «Вийшли в поле косарі», «Чи не той то Омелько».

Обладнання: записи народних пісень, ілюстрації до календарно-обрядових пісень;; мультимедійна презентація, фрагмент;  роздатковий  матеріал: картки до гри «Розрізане доміно»  та таблиця-кадендар.

 

План уроку:

1. Організаційний момент – 1 хв.

2. Музичне привітання – 1хв.

3. Теоретична частина                          - 20-22 хв.:

а) Актуалізація опорних знань       -  5 хв.

б) Пояснення нового матеріалу      -  10 хв.

в)Закріплення нового матеріалу    - 5 хв.

4.      Слухання музики – 5 хв.

5. Фізкультхвилинка – 2-3 хв.

6.      Вокально-хорова робота -  12-13 хв.

7.      Домашнє завдання і підведення підсумків уроку -  1-2 хв.

 

Хід уроку:

1.Організаційна частина. Діти заходять до класу, вчитель відмічає відсутніх в класі, створює атмосферу сприйняття нового матеріалу та виконання його вказівок.

2.Звучить музичне привітання:

3.Пригадування матеріалу минулого уроку (Пісня – душа народу. У віночку народних пісень).

Вчитель читає вірш О.Свидюк:
 

Душа України – у пісні,

Бо лине вона крізь століття,

Збирає думки і молитви,

Несе до нових поколінь їх.

 

Народна пісня будується, як і композиторська, у куплетній формі

Перший куплет = заспів + приспів

Другий куплет = заспів + приспів

• Що таке пісня? (Словесно – музичний твір,призначений для співу.)                   - Що таке народна пісня?                                                                                                      (складена народом і передається з уст в уста із покоління в покоління).

 

Пісню називають душею народу. Вона — унікальний феномен, який супроводжує людину від її народження протягом усього життя. З давніх-давен людина розповідала в піснях про все те, що її оточувало, хвилювало. З народної пісні ми дізнаємося про побут, родинне життя, традиції та обряди народу.

Пригадайте: які основні пісенні жанри ви знаєте? (ліричні, жартівливі, гімни, історичні, колискові).

 

 

 

 

 

Слово вчителя.                                                                                                               

Україна здавна славилася своїми піснями. Талановитий народ створив унікальне розмаїття історичних і побутових, ліричних жартівливих, танцювальних і дитячих пісень.

Великий письменник і палкий шанувальник української пісні Микола Васильович Гоголь так висловився про неї: «Пісня в Україні — це все...».

Народна пісня – це скарб українського народу. Світ пісні – широкий та різноманітний за змістом та характером. Серед цього розмаїття значне місце посідає жанр, пов'язаний із звичаями та обрядами. Це календарно – обрядовий цикл пісень.    Тому тема нашого уроку – «Календарно-обрядові пісні»                                                                                                

      – Як ви розумієте значення терміну «календарно – обрядові»?                                              ( Це народні пісні, які виконувались під час обрядів, присвячених святам за календарем.)                                                                                                                                     

 

Повідомлення нової теми:

 

КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ

1. Розповідь вчителя.

• Одними з найдавніших серед народних пісень є календарно-обрядові. Вони виникли ще в первісному суспільстві. Наші предки не вміли пояснити різних явищ природи, а тому вважали, що дощ, грім, вітер, сонце є живими істотами-богами, від яких нібито залежали життя й добробут людей.  (Слайди  2, 3) Своїм богам вони давали імена. Сварог — бог неба і небесного вогню — навчив людей користуватися плугом. У Сварога було багато дітей. Один з них, бог грому і блискавок Перун, посилав на землю дощ, коли залишав за собою незачиненими небесні двері. Богом зими був Коляда, сонця і весни — Ярило, жнив, добра і достатку — Дажбог. Щоб задобрити своїх богів, люди виконували різні дії — обряди, які супроводжувалися  піснями, танцями, іграми.

 

Пісні, які виконують під час обрядів, називаються обрядовими. (Слайд 4)

 

Робота з підручником ст..45. (Пригадайте за ілюстраціями, які пісні з календарно-обрядового циклу вам відомі?)

- Кожної пори року виконувалися  певні обряди та відповідні їм пісні. Тому й розрізняють пісні літнього циклу — русальні, купальські; осінні -  жниварські; пісні зимового циклу — колядки й щедрівки; весняні -  веснянки. А зараз я пропоную  відправитися в цікаву подорож сторінками  музичного альбому.

 

Вчитель  розповідає про обрядово-пісенну творчість весняного циклу  (у супроводі мультимедійної презентації)

 

2. Сприймання  пісні-веснянки  «Вийди, вийди, Іванку»  (Слайд 5)

 

• До якого жанру належить ця пісня? (веснянка)
• Таблиця характер виконання музичних творів. Визначити.

Разом з веснянкою переносимось у місяць березень, з якого власне і починався рік у наших давніх предків. Веснянки - це пісні на честь приходу весни, календарно-обрядові пісні весняного циклу, які мають закличний характер і сприймаються як звертання до весни. І як тільки починали танути сніги, дівчата, парубки, діти виходили на пагорби за село і співали пісень, запрошуючи весну швидше принести тепло «старим бабам кийочки», «а дівчатам - віночки». А ідола зими люди урочисто палили чи топили, і цим проголошували перемогу тепла над холодом. До найдавніших веснянок належать обрядові хороводи та співи, а також пісні-ігри, наприклад  «Подоляночка».

• Ми вже її з вами вчили, тож пропоную нам її згадати та виконати.

 

Діти  виконують пісню-гру «Подоляночка»

• Який візерунок-орнамент  ви помітили у таночку «Подоляночка»,  який виконувала наша група: коло, зірочку чи хвилі? (коло)

 

 

 

 

• Перегляньте  відео-фрагмент іншого народного танцю – «Гопак»,   порівняйте його з танком   «Подоляночка».

3. Перегляд відео-фрагмента українського народного танцю «Гопак»

• Який візерунок-орнамент  ви помітили у переглянутому фрагменті? (зірочка)
• Як ми бачимо, візерунки-орнаменти можна побачити не тільки в  образотворчому мистецтві,  а  й  в музиці,  хореографії. Пригадаємо, що таке орнамент? Орнамент - це ритмічне чергування різноманітних зображень. Із чергування різних пір року теж складається  своєрідний  орнамент. (Слайд  6)
•  

 

 

 

 

 

4. Творче завдання ( за поданною римою скласти пісеньку-веснянку)

(Слайд 7, 8 )

1 група - 
…………………. весна
…………………. красна
…………………..гайочки
…………………..струмочки

 

2 група - 
………………….діточки
………………….. квіточки
………………… ..закликати
……………………зустрічати

 

4 група -
………………….весняночку
………………….подоляночку
…………………у хаті
…………………багаті.

 

5) Учні заповнюють за виступами однокласників таблицю-календар найвизначніших обрядових  пісень року. З’єднай стрілочкою                            

  ( Слайд 9)                                            

(весна - веснянки - «Подоляночка», «Вийди, вийди, Іванку»)

Пора року	Вид календарно-обрядової пісні		назва пісні
	Веснянки		«Вийшли в поле косарі»
			«Подоляночка»
	Купальські		«Добрий вечір тобі, пане господарю»
	Жниварські		«Вийди, вийди, Іванку»
			«Чи не той то Омелько»
	Колядки та щедрівки		«Ой на горі та женці жнуть»
			«Щедрий вечір»
			«Ой, на Івана, ой, на Купала»

 

6. Вчитель  розповідає про обрядово-пісенну творчість літнього циклу (у супроводі мультимедійної презентації) (Слайд 10)

 

Літо, літо золоте випиває роси

та з пшениченьки  плетеУкраїні коси.

Виглядає з-поміж віт вишнями в садочку,

одяга на цілий  світ сонячну сорочку.                А. Загорудний    

 

• Обов'язковим звичаєм Іванова  дня (з 6 на 7 липня) було  масове купання: з цього дня з річок  виходила  вся нечисть, На свято Івана Купала був традиційним обряд пускання  вінків на воду.

(Слайд 11)

 Дівчата таким чином ворожили, чи вийдуть  цього року заміж. В який бік попливе віночок — там і милий живе.

• В день Івана Купала  зцілювалися росою. Для цього вставали  якомога раніше і ходили  босоніж по цілющій купальській росі, збирали лікарські трави. Отож, як мовиться, хто рано встає, тому й Бог дає!

(Слайд 12)

• А головна особливість купальської ночі-очищаючі багаття [вогнища]. Навколо них танцювали, через них стрибали: хто вдаліше і вище стрибне, той буде щасливіший.

(Слайд 13)

7. Перегляд відео-фрагменту «Обряд Івана Купала». Обговорення
8. Учні продовжують заповнювати  таблицю-календар:  (літо - купальські - «Ой на Івана, ой, на Купала») (Слайд 14)

 

• Розгляньте картину Миколи Пимоненка  (Слайд 15)
• Що зображено на картині? Як називали пісні, які виконували під час жнив?

         

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Вчитель  розповідає про обрядово-пісенну творчість осіннього  циклу (у супроводі мультимедійної презентації)

 

• Великою надією у нашого хліборобського народу були жнива. Це велике свято, і до нього на Україні готувалися заздалегідь. У перший день жнив люди вирушали до сходу сонця в поле. Всі були святково одягнені. Першу зажинку починала найкраща жниця.

(Слайд 16,17)

Вона розстеляла скатертину або рушник із хлібом – сіллю та свічкою. На узбіччі вона зупинялася, тричі кланялася ниві, промовляючи: „Дай, Боже, легко почати, а ще  легшее дожати”. Косити починав  найповноважніший у селі чоловік.

(Слайд 18)

10.                    Сприймання української народної пісні «Вийшли в поле косарі»

 

• Перший сніп ставили в хаті на почесному  місці під образами – на покуті.  Обмолочувався він окремо. Зерна з цього снопа святили в церкві. Соломою першого снопа годували  корів, щоб не хворіли.

(Слайд 19, 20)

 

Завдання з магнітом (визначити ноти)

 

• Про зажинки є прислів’я і приказки: «На Прокопа приготуй плечі для снопа», «Квітує жито – почалося літо, а прихилився колос вусатий - починай його жати».

(Слайд 21). Перегляд справжній сніп.

 

• А які  приказки про жнива ви знаєте? (Слайд 22)
•  Коли йшли селом, то співали обрядову пісню.   

11.                    Діти  виконують  жниварську пісню «Ой на горі та женці жнуть»

• Збирання врожаю, жнива  - праця, яка хоч і була важкою, усе ж вважалася святом, супроводжувалася  піснями. Хліб — невід'ємна  частина людського життя, тому до нього ставляться з великою пошаною.

12.                    Творче завдання: склади  прислів’я

 

 

 

 

 

13.                    Учні заповнюють таблицю-календар (осінь - жниварські - «Вийшли в поле косарі», «Ой на горі та женці жнуть», «Чи не той то Омелько»)

• Які ще свята відзначали восени?  

(Слайд 23)

• Великим святом був день Різдва Пресвятої Богородиці, Друга Пречиста (21 вересня). В цей день пеклись калачі, готувались різні страви, влаштовувались  гостини, дівчата просили у Богородиці  добрих і багатих  женихів.  Але найзначимішим  осіннім святом булла Покрова Пречистої Богородиці (14 жовтня). З цього дня починалася пора осінніх весіль, дівчата  молилися до Богородиці і просили послати їм щасливу пару.

 

14.                    Вчитель  розповідає про обрядово-пісенну творчість зимового  циклу (у супроводі мультимедійної презентації)  (Слайд 24) 

За осінніми турботами проходила осінь і наставали великі зимові християнські свята: Різдво Христове, Новий рік, Водохреща, які супроводжувалися колядками та щедрівками.  Колядки– це переважно величальні пісні. (Слайд 25)

 

•  Колядками зустрічали Святий вечір Христового Різдва.

(Слайд 26)

•  Колядники у масках та костюмах казкових персонажів ходили по хатах, розносячи добру звістку і радість людям: «Христос народився!»  Відомі класичні колядки «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Старий  рік минає».

15.                    Сприймання   пісні-колядки  «Добрий  вечір  тобі, пане господарю» (Слайд 27)

• А у Щедрий вечір під Новий рік співали щедрівки. Назва «Щедрівка» походить від слова «щедрий», «багатий». І тому основним змістом  цих  пісень  було  побажання щедрого врожаю у новому землеробському  році, здоров'я, щирих і добрих  відносин у сім'ї.
•  

Пісочна терапія. Роблять малюнок (звучить «Щедрик»)

 

16.                    Учні заповнюють таблицю-календар  (зима - колядки, щедрівки - «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Щедрий вечір») (Слайд 28)

 

5. Фізкультхвилинка

Час настав для відпочинку розпочнем фізкультхвилинку «Пісня про чарівника» (Слайд 29)

 

6. Вокально-хорова робота

Розспівки –«До - горобчика», звукоряд, «рлі-рле», «До-до фа», «Мі - я», «Там там».

Робота з підручником с.43(подальше розучування пісні «Чи не той то Омелько»)

Виконання пісні під фонограмму (спів караоке). Робота над звуком, спів по фразах. (слайд 30)

Бесіда за змістом (до якого виду народних пісень можна віднести цю пісню? Які негативні риси висміює народ у цій пісні?

ЧИ НЕ ТОЙ ТО ОМЕЛЬКО

Українська народна пісня

Чи не той то Омелько, (тричі)

Що жне жито помаленьку.

Цілу жменю до смерку (тричі)

Жне Омелько в холодку.

Він нажав півснопа, (тричі)

Та й хвалиться, що копа.

Він нажав цілий сніп, (тричі)

Та й говорить — десять кіп.

А він жита не жав, (тричі)

В борозеньці лежав.

А як сяде за обід — (тричі)

Із Омелька ллється піт.

Пообідавши, Омеля (тричі)

Завалився спать в постелю...

Ти ледачий, наче пень, (тричі)

Жменю жнеш за цілий день.

 

 

 

6. РЕФЛЕКСІЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ:

1. Музичні  загадки   (слайд 31) - слухання, визначення, де і при яких обставинах  можна почути ці пісні?
2. Барвик переплутав всі народні пісні (слайд 32) - найдіть  помилки  і дайте  правильну відповідь. Перевір себе (слайд 33)
3. Гра «Розрізане доміно»: на одних картках записано початок назв пісень, а на решті – їх закінчення. Той, у кого картка з початком пісні, починає співати, а той, у кого картка з продовженням, - доспівує фразу. Зміст карток:

 

• «Вийшли в поле косарі… -  … Косить ранком на зорі»
• «Десь тут була подоляночка… - …десь тут була молодесенька»
• «Добрий вечір тобі, пане господарю… - …Радуйся, ой радуйся, земле, син божий народився»
• «Вийди, вийди, Іванку… - …заспівай нам веснянку»
•  «Чи не той то Омелько…… - …….що жне жито помаленьку?»

 

7. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

• Пісня іде поруч з людиною все життя. З нею працюють і відпочивають.

Учні  висловлюють думки за допомогою методу незакінчених  речень

 (слайд 34)

 

Пісня для народу була…..

• Пісня  допомагає…
• Народна пісня мене вражає….
• Вивчаючи  народні  пісні, я …….

8. Домашнє завдання

Намалювати малюнок до однієї із календарно-обрядових пісень, які ми прослухали на уроці.

 

Оцінювання учнів.

 

На цій ноті завершується наш урок. Сподіваюсь, що тепер ми глибше пізнали наших далеких предків, переконалися в справжній глибині їхньої мудрості.

• Закінчити урок хочу словами народної щедрівки:

Так, радуйся, земле, у пишній обнові. Бувайте щасливі!  Бувайте здорові!

 (Слайд 35)

Робота з барвиком – визначають емоції.

Вихід з класу під українську народну пісню «Ой на горі та женці жнуть».