До розіграшу
залишилось:
11 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Конспект уроку з музичного мистецтва для 5 класу "Давні українські зимові обряди та звичаї"

Про матеріал

Мета навчальна: ознайомити дітей із обрядами зимового циклу народних свят. Вчити співати українські колядки, щедрівки, віншівки, виконувати фольклорні дійства з цього обряду. Ознайомитися з твором М. Леонтовича «Щедрик». Удосконалювати вокально-хорові навички.

Розвиваюча: розвивати у дітей вміння аналізувати музичний твір за змістом і характером музики. Розвивати практичні навички музично-ритмічні, ладові, творчі здібності дітей.
Виховна : виховувати у дитячих душах добро, ласку, красу, щедрість, любов до ближнього і до всього прекрасного, любов до рідного краю, свят та традицій своїх дідів і прадідів.

Перегляд файлу

http://www.playcast.ru/uploads/2016/10/22/20277788.png

 

 

 

Розробка уроку з музичного мистецтва

для 5 класу на тему:

 

 

 

https://i.pinimg.com/736x/92/c6/f5/92c6f5a2797a6d42434b1978a66f9cdd--ukrainian-language-ukraine.jpg

 

 

Підготувала вчитель муз.мистецтва

Ніколаєва Г.В.

http://www.playcast.ru/uploads/2016/10/22/20277788.png

5 клас

Тема:  Давні українські зимові обряди та звичаї

Мета навчальна: ознайомити дітей із  обрядами зимового циклу народних свят.               Вчити співати українські колядки, щедрівки, віншівки, виконувати фольклорні дійства з цього обряду. Ознайомитися з твором М. Леонтовича «Щедрик». Удосконалювати вокально-хорові навички. 
Розвиваюча: розвивати у дітей вміння аналізувати музичний твір за змістом і характером музики. Розвивати практичні навички музично-ритмічні, ладові, творчі здібності дітей. 
Виховна : виховувати у дитячих душах добро, ласку, красу, щедрість, любов до ближнього і до всього прекрасного, любов до рідного краю, свят та традицій своїх дідів і прадідів. 
Тип уроку : комбінований
Обладнання : комп’ютер, фортепіано, аудіозапис, тексти колядок, вислови, презентація уроку.

 

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Слово вчителя:

Рада всіх бачити. А тепер посміхніться  один одному. Нехай ваша посмішка дасть заряд енергії, щоб ви плідно попрацювали на уроці.

А зараз давайте методом «Світлофора» з’ясуємо, з яким настроєм ви прийшли на урок.

  • Метод «Світлофор».

Кожен учень піднімає відповідно до свого настрою картку:

                      червоний    - я збуджений, я  хвилююся;                      

                        жовтий       - мені байдуже!

                       зелений      - я налаштований на плідну роботу; хочу працювати.

  • Я бачу, що ви налаштувалися на роботу і давайте виконаємо поспівку.

 

    ІІ. Мотивація уроку

Слово вчителя:

 Зима! А з нею дивовижне свято!
Твоя душа у небеса летить
І радості одержує багато,
Й приходить справжнє щастя кожну мить.

-Діти, подивіться на дошку і прочитайте вислови. Це вам підказка про тему нашого уроку. Здогадалися? Правильно. Тема нашого уроку: «Давні українські зимові обряди та звичаї». В народі говорять: "Зима прийшла - свята принесла”. І дійсно,  взимку , починаючи з 4 грудня, майже щодня – свято. Ми ж виділили серед них найбільші. Про них і піде мова на нашому уроці. А мету уроку визначимо разом. Нам треба прикрасити нашу новорічну ялинку (учні вішають на ялинку кульки з написами)

 ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя:  Надворі панує зима. А в гості до всього українського народу одне за одним приходять радісні свята. Великим зимовим святом, особливо важливим для молоді, був день Андрія.       

 Учениця : Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем пам'яті одного із дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозваного.

       День Андрія Первозванного завжди вважався одним з самих веселих молодіжних свят. Ще з вечора 12 грудня хлопці та дівчата збиралися разом на вечорницях в самій просторій хаті в селі, де грали, жартували і танцювали. Ближче до ночі дівчата «виганяли» хлопців з хати, щоб за допомогою ворожінь дізнатися , хто швидше за всіх вийде заміж і яким буде той самий наречений.
      Учень:   Розпалені після веселощів юнаки , як правило, не хотіли йти додому. Вони знаходили інше застосування своєї енергії : відправлялися в село робити «дрібні капості ». Наприклад, потягти і сховати віз, робочі інструменти, зняти ворота чи хвіртку. І не в кого-небудь, а саме у тих господарів, у яких є незаміжня дочка . Особливо « діставалося » тим батькам , які не дозволяли своїй дочці гуляти з тим чи іншим хлопцем – віз або ворота « розбійники » могли потягти на край села або в гущавину лісу . Помсти розгніваних господарів хлопці не боялися, адже хуліганські витівки – це традиція . Єдине, що міг зробити господар хати – міцніше прив’язати ворота або заховати подалі інструменти . Напередодні свята  пропонують згадати традиції предків і поворожити в Андріївську ніч .

      Сценка.  Господиня порається по хаті. (В двері стукають дівчата)

Дівчата:  Добрий вечір, тітко! А ви за нами сумували? Ви нас виглядали? 
Господиня: Звісно, любі, я чекала  вас і виглядала.
Дівчина: Тітонько, а кажуть, сьогодні свято Андрія. Розкажіть нам як колись Андріїв вечір святкували?

Господиня: Ой дівчата, сьогодні ж ворожать. У ніч на Святого Андрія дівчата вгадують, хто швидше вийде заміж, чи буде в парі, як зватимуть судженого. 
Дівчина 1: А хіба можна вгадати свою долю? 
Дівчина 2: А ми теж хочемо знати свою долю. 

Дівчина: А давайте поворожимо і дізнаємося, котра з нас швидше заміж вийде. 
Господиня: Ой, щось стало в хаті холодати,

                      Може по дрова когось послати.
Дівчина:     Я піду, давайте тітко,

                     Наберу дровець верітку.

                                            (Дівчина виходить і приносить  дрова) 

Господиня:   Ось і зараз погадаємо,

                           І Оліну долю взнаємо.

 

Дівчина: Ой, я знаю як гадати, мені колись бабуся моя розповідала. Треба дрова рахувати.  Парна кількість – бути в парі, а як ні – хай зачекає.

 Господиня:  Передбачали долі і за допомогою сірників. На тарілку з водою клали два сірники : одна – це хлопець, другий – символ самої дівчини . Потім потрібно подути на ці сірники : якщо від дівочого дихання вони зійдуться , то це вірна ознака того , що задуманий кавалер стане нареченим.

Є ще дуже багато способів ворожіння в цей вечір.

Дівчина:  Дякуємо вам, тітко. Будемо вже йти, а то нас на вулиці хлопці чекають.

 Господиня: До побачення, дівчата. Бажаю успіхів!                                               

Вчитель: А 19 грудня всі діти дуже чекають це свято. Хто з вас знає яке? (Це День святого Миколая.) Правильно. Цього дня кожна дитина зранку чекає подарунків. І якщо вона увесь цей рік поводилася чемно і слухняно, обов’язково знаходить їх під своєю подушкою. Святий Миколай жив багато століть тому і прославився своєю добротою і щедрістю до дітей. Щороку цього дня, точніше вночі, святий Миколай розносив малечі подарунки. А ще він щиро молився за те, щоб українська дітвора була здоровою і щасливою.

     Відтоді ми й шануємо Миколая, дякуємо йому, молимося, просячи у цього святого допомоги в добрих справах, і співаємо на його честь гарні пісні.

 

                                            (Пісня «Виглядаю Миколая»)

Учениця 1:  Різдво є найдавнішим нашим святом. Походить воно з дуже давніх часів, Різдво починається Свят-вечором.

Учениця 2: На Свят-вечір на столі має бути дванадцять страв, бо в Христа було дванадцять учнів-апостолів. Головною стравоє є кутя. Вечеряють одразу після заходу сонця, коли на небі з’являється перша зірка. За столом мусить зібратися вся родина. Вечеря починається молитвою. У цей час горить лише воскова свічка. Учениця 1:. Наш народ вірить, що на Свят-вечір усі померлі предки приходять знову на землю і йдуть до хат своїх дітей, онуків, правнуків і разом з ними їдять святу страву — кутю. Тому кожен, хто їсть кутю, з’їдає кілька ложок, а тоді кладе ложку знову у свою миску, щоб дати змогу поїсти померлим родичам. Це дуже гарний звичай, якого немає в жодного іншого народу. Так мовби підтримується зв’язок між різними поколіннями роду. От і виходить, що «народ» є без початку й кінця. Недарма існує приказка: «Нашому роду нема переводу».

 Учениця 2:  Після вечері вся родина колядує. Малі діти несуть гостинці своїм родичам, хрещеним батькам. Ставлять на стіл кутю, узвар, інші страви й кажуть: «Тато й мама кликали вас вечеряти».

       Тоді ті, кому принесено гостинці, беруть їх, дякують дітям та їх батькам, а потім віддячують дітям яблуками, горіхами, цукерками та іншими подарунками.

Різдвяна ніч повнилася чудесами, співали колядки.

 

                                                              (Слухання колядки)

 

Слово вчителя:  За Різдвом настає друге свято — Новий рік (14 січня). А ще він зветься днем святого Василя. Василь приходив не сам, а з дівчинкою Маланкою. Новорічна  ніч  весела й чарівна.

( До класу входять щедрувальники)

Господарі добрі, зустрічайте,
Щедрівникам двері відчиняйте.
Відкривайте двері — прийшли щедрівники до оселі.
Пускайте до хати — будемо плясати.
Відкривайте ворота — прийшла коляда.
Прийшли щедрівники — нову звістку принесли.

Всі:

А ми не самі йдемо, ми козу ведемо.
Де коза ходить — там жито родить,
А де не буває, там вилягає.
Де коза ногою, там сіно копою,
Де коза хвостом, там картопля кущем.

(Коза у цей стрибає, падає на підлогу)

Всі:

Були в Києві і Луцьку,
Скрізь було по-людські.
А, як прийшли до вашої хати,
Так стала коза здихати.

Лікар:

Вколю в утробу — забуде про хворобу,
Вколю під хвоста — затанцює гопака,
Вколю під вухо — буде літати, як муха.

(звертаючись до господарів)

Щоб коза встала — дайте кусок сала,
Та 40 градусів води, щоб влити туди і сюди,
Кільце ковбаски, та бубликів в’язку.
Дайте козі ячменю, а нам грошей повну жменю.

Коза:

Я коза периста, мені років 300.
Вам, господарі, бажаю чудового врожаю

Щедрувальники:

Бажаєм вам здоров’я море,
Щоб в житті не знали горя.
Щоб грошей вам вистачало,
Серце втоми щоб не знало.

Щоб усе робили вміло,
Щоб було бажане діло.
Щоб на роботі поважали,
І щоб премію давали.

Щоб завжди були у парі і частіш бували в барі,
Щоб сусіди були добрі, ну а друзі, щоб не горді.
Щоб була легка в вас вдача, щоб цвіла й родила дача.
В сім’ї бажаємо порядку і кохання, і щоб збувались всі бажання!

Вчитель: Дякуємо, що зайшли до нас. (Дає подарунки)

Характерною прикметою новорічного свята в Україні було щедрування — давній народний звичай обходів хат із побажанням щастя членам сім'ї й розквіту господарства.

IV. Сприймання музичних творів.

Вчитель. Багато професійних композиторів використовували у своїх творах народні мелодії.

Український композитор Микола Леонтович написав майже 100 обробок на народні пісні. Пропоную прослухати українську народну пісню «Щедрик» в обробці композитора.

Слухання музичного твору «Щедрик» в обробці М. Леонтовича.

  •                Щедрівки популярні і в наш час. Давайте послухаємо щедрівку у виконанні відомого українського виконавця Дзідзьо.

                                 Слухання «Щедрівки» у вик. Дзідзьо

  • Давайте спробуємо виконати цю пісню разом з виконавцем.

                                          (Діти виконують пісню)

 

Слово вчителя: А зараз відкрийте свої підручники. Знайдіть визначення термінів «колядка», «щедрівка» і запишіть в свій словничок.

 

V. Робота з таблицею

Порівняльний аналіз музичних творів колядки і щедрівки

 

VI. Закріплення знань

 Міні-вікторина.

1. На яке свято співають колядки? (Різдво)

2.  Назвіть подругу Василя.  (Маланка)

3. Який композитор написав більш як 100 обробок українських пісень? (М.Леонтович)

4. Коли відзначають Святвечір? (Увечері 6 січня.)

5. Чому в колядці «Щедрик, щедрик, щедрівочка» серед зими раптом прилетіла ластівочка? (У давніх слов’ян новий рік починався навесні.)

6. У колядках і щедрівках часто згадують пана, пані, князя. Чи значить це, що пісні призначалися тільки багатим людям? (Ні, це так шанували простих господарів.)

Вчитель:      Всі співають, веселяться,

                       Не вгавав веселий сміх,

     Через те, що нині свято,

      Що за свято?

Відповідь:    Новий рік.

Вчитель: Я не даремно продовжила наш урок цією загадкою, тому, що вона розповідає про прихід новорічних свят, які несуть усім радість, сміх та щастя у кожну родину. Давайте заспіваємо пісню про новорічне свято.

                                       (Виконання пісні «Новорічна пісня)

VII. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя.                                                                                               Сьогодні ми з вами ознайомились із обрядами, звичаями, піснями давнини, глибше пізнали наших далеких предків.І упевнились в тому, що народна творчість живе в нашій пам’яті, вона має продовжувати своє існування.

Тож пам’ятайте ці добрі традиції, вітайте своїх рідних, друзів з Різдвом  Христовим, вивчайте і співайте для них колядки й щедрівки, від чистого серця бажайте щастя, здоров’я, благополуччя родині. Закінчити урок хочу словами народної щедрівки:

                                   Так, радуйся, земле,

                                    У пишній обнові.

                                    Бувайте щасливі!

                                    Бувайте здорові!

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
14 січня
Переглядів
200
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку