Конспект уроку з образотворчого мистецтва для 3 класу на тему: "Види пейзажу. Відтворення плановості розміщення об’єктів у просторі шляхом загородження"

Автор розробки уроку з образотворчого мистецтва

вчитель початкових класів

закладу „Загальнооосвітня школа І-ІІІ ступенів №16 ВМР“

Красна Оксана Ярославівна

спеціаліст вищої категорії

Тема: Види пейзажу. Відтворення плановості розміщення об’єктів у просторі шляхом загородження. Тематичне завдання: Гірський краєвид (пластилін)

Мета:

навчальна: ознайомити учнів із видами пейзажу; навчити відтворюва­ти плановість розміщення об’єктів у просторі шляхом загороджування;

розвивальна: розвивати вміння насолоджуватися творами образотворчого мистецтва, аналізувати їх; формувати естетичні почуття, смак; активізувати ініціативу учнів;

виховна: прищеплювати зацікавленість творами образотворчого мистецтва.

Оснащення

Матеріали та інструменти: альбом-посібник, пластилін, дощечки, стеки (або гуаш, пензлі, ємності для води), серветки для витирання рук та пензлів, клейонки.

Зоровий ряд: репродукції художніх творів (І. Айвазовський «Дев’ятий вал», «Чорне море», «Вид Константинополя і Босфору»; Й. Бокшай «Озеро в горах», «Отара на полонині», «На перевалі», «Ужгородська гребля», «Синевир»; С. Васильківський «Ловлять снігура», «Коробів ху­тір», «Весна в Україні»; В. Дубовик «Зима»; К. Піссарро «Краєвид. Руан», «Площа французького театру»; К. Моне «Собор в Руані», «Бульвар Капуцинок»).

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Створення «Асоціативного куща “Пейзаж”»

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

— Послухайте, якої думки був про пейзаж та художника-пейзажиста видатний російський художник Карл Брюллов: «Душа художника, як дзеркало, має відображати в собі всю природу; освічений смак його обере з неї прекрасне, а талант передасть у картині».

— Ось і ми сьогодні познайомимося з роботами художників-пейзажистів, визначимо, до якого виду пейзажів належить кожна робота та створимо власний пейзаж.

IV. Викладання нового навчального матеріалу

1. Розповідь учителя

— Пейзаж (від франц. Paysage, від pays — «країна» або «місце­вість») — жанр образотворчого мистецтва, у якому основним пред­метом зображення є дика або певною мірою перетворена людиною природа.

Виникненням такого жанру образотворчого мистецтва ми завдячуємо художникам Китаю. Саме там художники вперше поча­ли зображати у своїх роботах тільки гори та ріки, красу навколиш­нього світу. Тоді як в інших країнах пейзаж був тільки складовою картини. Його елементи є навіть у іконописі.

Сьогодні, відвідуючи зали художніх музеїв, ми можемо побачи­ти чарівні пейзажі, написані як закордонними, так і українськими художниками.

— Можливо, хтось назве прізвища українських художників-пейзажистів? (Іван Айвазовський, Йосип Бокшай,

— А чи звертали ви увагу на те, що кожний художник-пейзажист захоплюється і зображає тільки певні пейзажі? Хтось милується гірськими краєвидами, комусь до вподоби розбурхане море, а хтось не може відвести погляду від могутніх дерев… (слайди 3-4)

2. Ознайомлення з творами мистецтва

— Усі художники поділяють пейзажі на певні види. Ознайомимося з цими видами!

Морський пейзаж — це картини із зображенням моря. Видат­ний художник-пейзажист, який писав море у будь-яких його про­явах,— Іван Костянтинович Айвазовський. Він народився у Криму, у Феодосії, та провів усе своє дитинство біля хвиль — ласкавих та бурхливих, каламутних та прозорих. Хлопчиком сидячи на бере­зі, він вбирав і запам’ятовував усе, що бачив, маючи чудову пам’ять художника, щоб потім стати визнаним живописцем-мариністом, мабуть, одним із найвідоміших художників.

Іншим різновидом пейзажу є гірський пейзаж, який розкриває красоту та могутність гір. Зараз ми розглянемо деякі з робіт видат­ного закарпатського художника Йосипа Йосиповича Бокшая, який із великою любов’ю змальовував свій рідний край («Озеро в горах», «Отара на полонині», «На перевалі», «Ужгородська гребля», «Сине­вир» та ін.). Майбутній художник народився 2 жовтня 1891 року в с. Кобилецька Поляна Рахівського району Закарпатської області. Ім’я Йосипа Бокшая нині відомо як у нашій країні, так і за її межами. Його полотна зберігаються у найкращих приватних ко­лекціях світу, та найбільше зібрання його творів — у фондах За­карпатського обласного художнього музею, названого 1990 року іменем Йосипа Бокшая. Загалом Йосип Бокшай був дуже плідним митцем, написавши за життя понад тисячу живописних полотен. Найбільше з-поміж пір року він любив осінь.

Сільський пейзаж — пейзаж, який оспівує безкраї поля, сіль­ські краєвиди з хатинками. Саме такі пейзажі приваблювали Сергія Івановича Васильківського.

Він народився 7 жовтня 1854 року у тихому містечку Ізюмі. Це був один із наймальовничіших куточків Харківської губернії. Хата, де з’явився на світ майбутній художник, стояла на головній Громадянській вулиці, поблизу від Спасо-Преображенського собору. Поряд — дивної краси Ізюм, лука Сіверського Дінця, гора Креме­нець, оспівана у «Слові о полку Ігоревім» як прикордонний пагорб, який поділяє Велику Русь і Великий Степ. Тонка, поетична натура хлопчика формувалася серед прекрасної слобожанської природи. С. Васильківський створив картини, що згодом отримали статус класичних взірців українського пейзажу. Це «Залишки віковічного лісу», «Ловлять снігура», «Коробів хутір», «Весна в Україні». За своє життя С.І.Васильківський створив приблизно 3000 картин.

Існує ще такий різновид пейзажу, як міський пейзаж, який роз­повідає про життя міста. Міський пейзаж отримав своє втілення у роботах таких відомих французьких художників-імпресіоністів, як Каміль Піссарро («Краєвид.Руан», «Площа французького театру»), Клод Моне («Собор в Руані», «Бульвар Капуцинок»). Після чого почався пошук найкращих колірних рішень, способів відобра­ження, можливості якомога точніше зобразити «тремтіння атмосфери», притаманне містам.

Але який би пейзаж не змальовували художники, вони завжди дотримуються певних правил. Зверніть увагу на їхні роботи. Пред­мети, що знаходяться ближче до нас, розташовуються на першому (передньому) плані картини і частково загороджують предмети дру­гого та третього планів. Усі зображення першого плану детальніше промальовують — на відміну від предметів, розташованих на інших планах картини. Запам’ятайте це! (слайд 5-17)

Фізкультхвилинка

V. Самостійна практична робота учнів

Творче завдання

Створіть рельєфну композицію «Гірський краєвид» із пластилі­ну. Для передавання простору використовуйте прийом загороджу­вання. Детально зобразіть передній план.

VІ. Актуалізація набутих знань

Інтерактивний прийом «Мікрофон»

Правила проведення:

говорити має тільки той чи та, хто тримає символічний мікро­фон;

відповіді не коментують і не оцінюють;

коли хтось висловлюється, решта не має права говорити або ви­гукувати з місця.

Завершіть речення:

«Сьогодні я дізнався (-лась)...»;

«Я вже давно знав (знала) про...»;

«Мене здивувало...»;

«Мені захотілось…»;

«Було цікаво…»;

«Було складно…»;

«Мені довелося пригадати...»;

«Маю запитання щодо...»;

«Тепер я можу...».

VII. Підведення підсумків уроку

1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).

2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку (вдо­ма знайти та розглянути репродукції робіт різних художників-пейзажистів; принести на наступний урок альбоми, олівці, гуаш, пензлі).

3. Проголошення уроку завершеним.