Конспект уроку з правознавства (9 клас) Тема: Механізм захисту прав та свобод людини і громадянина в Україні.

Конспект уроку з правознавства (9 клас)

Тема: Механізм захисту прав та свобод людини і громадянина в Україні.

Мета:

• Навчальна: сформувати розуміння системи органів, що захищають права людини; ознайомити з процедурою звернення до Омбудсмена та міжнародних установ.
• Розвивальна: розвивати навички критичного аналізу правових ситуацій та аргументації власної позиції.
• Виховна: виховувати правову культуру та готовність захищати свої права законними способами.

І. Фаза Виклику  — 7-10 хв.

Метод: «Мозковий штурм + Кошик ідей»

• Запитання до учнів: «Уявіть, що ваші права порушено (наприклад, незаконно відрахували зі школи або відмовили у медичній допомозі). Куди ви підете? Хто «тримає щит» над вашими правами?»
• Учні називають установи, вчитель записує їх на дошці. На цьому етапі приймаються всі відповіді, навіть помилкові.

Метод: «ЗХВ» (Знаю — Хочу дізнатися — Вивчив)

• Учні малюють таблицю з трьох колонок. Заповнюють перші дві: що вони знають про захист прав і що саме хочуть уточнити.

ІІ. Фаза Осмислення (Реалізація) — 20-25 хв.

1. Робота з інформацією (Метод: «Читання з позначками - INSERT»)
Учні отримують текст (витяг з Конституції України та пам’ятку про органи захисту). Під час читання ставлять позначки:

• «V» — я це знав.
• «+» — нова інформація.
• «–» — суперечить моїм знанням.
• «?» — не зрозумів, хочу запитати.

Витяг з Конституції України про захист прав людини (станом на 2025 рік):

Фундаментальні принципи (Розділ I)

• Стаття 3: Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Права, свободи та обов'язки (Розділ II)

• Стаття 21: Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
• Стаття 22: Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
• Стаття 27: Кожна людина має невід'ємне право на життя. Обов'язок держави — захищати життя людини.

Механізми захисту (Стаття 55)

Це ключова стаття для кожного громадянина, яка гарантує:

1. Судовий захист: Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
2. Оскарження дій влади: Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.
3. Звернення до Омбудсмена: Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
4. Міжнародний захист: Після використання всіх національних засобів правового захисту кожен має право звертатися до міжнародних судових установ (наприклад, до ЄСПЛ).

Важливе зауваження щодо 2025 року:

Згідно зі Статтею 64, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Проте навіть у цей час не можуть бути обмежені права, передбачені статтями 27 (право на життя), 28 (гідність), 29 (свобода та особиста недоторканність) та деякими іншими.

Механізм захисту прав та свобод людини в Україні у 2025 році включає багаторівневу систему державних інституцій, судових органів та міжнародних інструментів.

1. Національна система захисту

Основними елементами внутрішнього механізму є:

• Судовий захист: Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень чи бездіяльності органів влади. Найвищим органом, що забезпечує відповідність законів Конституції, є Конституційний Суд України.
• Парламентський контроль: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмен) здійснює моніторинг дотримання прав і розглядає звернення громадян про їх порушення.
• Правоохоронні органи: Нацполіція, прокуратура та СБУ зобов’язані захищати права громадян у межах своєї компетенції.
• Правова допомога: Система Безоплатної правничої допомоги (БПД) забезпечує доступ до консультацій та адвокатських послуг. 

2. Міжнародні механізми

Українці мають право звертатися до міжнародних інституцій після вичерпання національних засобів захисту: 

• Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ): Розглядає скарги на порушення Конвенції про захист прав людини.
• Міжнародний кримінальний суд (МКС): У 2024 році Україна ратифікувала Римський статут, що у 2025 році зміцнило механізми притягнення до відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності.
• Інституції ООН: Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні фіксує порушення та надає рекомендації уряду. 

3. Особливості в умовах воєнного стану (2025)

Через збройну агресію РФ діють певні специфічні обмеження та пріоритети:

• Обмеження прав: Під час воєнного стану можуть тимчасово обмежуватися права на свободу пересування, проведення масових заходів та недоторканність житла.
• Непорушні права: Навіть у стані війни не можуть бути обмежені права на життя, гідність, особисту недоторканність та право на справедливий суд.
• Документування злочинів: Станом на початок 2025 року правоохоронці відкрили понад 140 тисяч кримінальних проваджень за фактами воєнних злочинів для подальшого захисту прав постраждалих у міжнародних трибуналах.

2. Побудова кластера «Система захисту»
Разом на основі прочитаного структурується механізм :

1. Державний захист: Суд, Уповноважений ВРУ з прав людини (Омбудсмен), Поліція.
2. Самозахист: Право захищати своє життя та здоров’я будь-якими не забороненими методами.
3. Міжнародний захист: Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), Комітети ООН.
4. Правова допомога: Система безоплатної правничої допомоги (БПД).

3. Робота в малих групах (Метод: «Аналіз ситуацій»)
Кожна група отримує кейс і має обрати елемент механізму:

• Група 1: Сусід постійно палить багаття, дим іде у ваше вікно. (Куди звертатися?)

Якщо переговори з сусідом не дали результату, ви можете звернутися до наступних інстанцій:

1. Поліція (номер 102): Спалювання сухої рослинності, листя та сміття є адміністративним правопорушенням. Патрульні мають право скласти протокол за статтею 77-1 або 152 КУпАП (порушення правил благоустрою).
2. Державна екологічна інспекція: Ви можете подати скаргу на забруднення атмосферного повітря. Інспектори мають повноваження штрафувати за спалювання залишків рослинності.
3. Органи місцевого самоврядування (міська чи сільська рада): Зверніться до відділу з питань благоустрою або до свого дільничного інспектора.
4. ДСНС (номер 101): Якщо багаття розведене з порушенням правил пожежної безпеки або є загроза поширення вогню. 

Відповідальність для порушника у 2025 році:

• Штраф для громадян: за спалювання сухої трави та листя становить від 3 060 до 6 120 грн.
• За порушення правил благоустрою населених пунктів (спалювання сміття) — від 340 до 1 360 грн.
• В умовах воєнного стану навмисний підпал сухостою може бути прирівняний до диверсії, що передбачає кримінальну відповідальність. 

Для фіксації порушення рекомендується зробити фото чи відеозапис задимлення. Також ви можете скористатися сервісом ЕкоЗагроза для офіційного повідомлення про екологічне правопорушення

• Група 2: Місцева рада заборонила проводити мирний мітинг без пояснень. (Який суд допоможе?)

Для оскарження рішення місцевої ради про заборону мирного мітингу вам необхідно звернутися до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням цієї ради. 

Основні деталі процедури:

• Тип суду: Окружний адміністративний суд.
• Позовна вимога: Вимога про усунення перешкод у здійсненні права на свободу мирних зібрань.
• Судовий збір: Позовна заява щодо усунення перешкод у проведенні мирних зібрань приймається судом незалежно від сплати судового збору на момент подання (питання збору вирішується судом уже під час прийняття рішення).
• Терміни: Судове рішення у таких справах виконується негайно. Апеляційну скаргу можна подати не пізніше наступного дня після проголошення рішення. 

Важливо в умовах 2025 року:

Відповідно до законодавства, обмеження на проведення мирних зібрань у період дії воєнного стану можуть встановлюватися лише судом або законом, а не одноосібним рішенням місцевої ради без законних підстав. Якщо рада заборонила мітинг «без пояснень», це є прямим приводом для звернення до адміністративного суду для захисту вашого конституційного права.

• Група 3: Ви вичерпали всі суди в Україні, але вважаєте рішення несправедливим. (Куди писати скаргу далі?)

Після того як ви пройшли всі судові інстанції в Україні (включно з Верховним Судом), ви можете звернутися до міжнародних інституцій для захисту своїх прав.

Основними органами для звернення є:

1. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ)

Це найбільш розповсюджений шлях для громадян України.

• Термін подання: Протягом 4 місяців з дати ухвалення остаточного рішення національним судом, яке не підлягає оскарженню.
• Умова: Ви оскаржуєте дії або бездіяльність держави, що призвели до порушення прав, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини.
• Вартість: Звернення та розгляд справи є безкоштовними.
• Куди писати: Скаргу потрібно надсилати поштою за адресою: The Registrar, European Court of Human Rights, Council of Europe, F-67075 Strasbourg Cedex, France. 

2. Комітети ООН (наприклад, Комітет з прав людини)

Якщо ваше питання стосується прав, закріплених у Міжнародному пакті про цивільні і політичні права, ви можете подати індивідуальну скаргу до відповідного комітету ООН. 

• Цей шлях зазвичай використовують, якщо ЄСПЛ не може розглянути справу або якщо норми Пакту ООН надають ширший захист. 

3. Спеціальні процедури

Ви також можете надіслати повідомлення Спеціальним доповідачам ООН (наприклад, з питань права на здоров'я або екології), якщо ситуація із сусідом та бездіяльністю держави набула систематичного характеру. 

Важливо: Перед поданням скарги до ЄСПЛ рекомендується ознайомитися з офіційною інструкцією для заповнення формуляра на сайті суду, оскільки найменша помилка у формі може стати причиною відмови в реєстрації.

ІІІ. Фаза Рефлексії (Роздуми) — 10-15 хв.

Метод: «Шість капелюхів мислення» (спрощено)

• Білий капелюх (Факти): Які органи складають механізм захисту?

Національний механізм (в межах України)

До нього належать органи, обов'язком яких є гарантування та безпосередній захист прав громадян:

• Судова система: Основна ланка. Сюди входять суди загальної юрисдикції (цивільні, адміністративні, кримінальні) та Конституційний Суд України, який розглядає конституційні скарги громадян.
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (Омбудсман): Здійснює парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод та розглядає звернення громадян.
• Правоохоронні органи: Національна поліція, Служба безпеки України, прокуратура, які припиняють правопорушення та розслідують злочини.
• Органи виконавчої влади: Кабінет Міністрів, міністерства (наприклад, Мін’юст, Мінсоцполітики), які реалізують державну політику у сфері захисту прав.
• Органи місцевого самоврядування: Вирішують питання соціального захисту та благоустрою на рівні громад. 
• Чорний капелюх (Критика): Чому захистити права іноді буває складно? (наприклад, тривалість судів).
• Жовтий капелюх (Оптимізм): Які переваги дає нам статус України як члена Ради Європи та кандидата в ЄС у 2025 році?

Статус члена Ради Європи та кандидата в ЄС у 2025 році забезпечує українцям багаторівневий захист прав людини, що базується на впровадженні найвищих європейських стандартів.

1. Переваги статусу члена Ради Європи

Рада Європи є головною правозахисною організацією континенту, членство в якій дає:

• Доступ до ЄСПЛ: Громадяни мають право звертатися до Європейського суду з прав людини, чиї рішення є обов'язковими для виконання Україною.
• Спеціалізована допомога: У 2025 році діє План дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та реконструкція» (2023–2026), що спрямований на посилення соціального захисту вразливих верств населення, постраждалих від війни.
• Міжнародна комісія з претензій: Під егідою Ради Європи створюється механізм компенсації збитків, завданих агресією РФ, що дозволить громадянам отримати відшкодування за порушення майнових та фізичних прав.
• Захист меншин та боротьба з дискримінацією: Рада Європи активно підтримує Україну у впровадженні стандартів захисту прав національних меншин та LGBTIQ+ спільноти. 

2. Переваги статусу кандидата в члени ЄС

Процес вступу до ЄС зобов’язує Україну реформувати свою правову систему, що дає прямі вигоди громадянам:

• Реформа судової системи та верховенство права: ЄС висуває жорсткі вимоги до незалежності судів. У 2025 році Єврокомісія відзначила успіхи України у кластері «Основи» (Fundamentals), що означає більшу захищеність громадян від свавілля влади.
• Антикорупційний захист: Системна боротьба з корупцією, яка є умовою вступу, безпосередньо покращує доступ до державних послуг та справедливого правосуддя.
• Тимчасовий захист та соціальні права: Рада ЄС продовжила тимчасовий захист для українців до 4 березня 2026 року, забезпечуючи право на працю, медичну допомогу та освіту в країнах Союзу.
• Цифровізація та прозорість: Інтеграція до Єдиного цифрового ринку (проєкти на кшталт "Roam Like at Home") та цифровізація держпослуг знижують корупційні ризики та полегшують реалізацію прав. 

Ключові досягнення станом на кінець 2025 року:

1. Завершення скринінгу: Україна успішно пройшла перевірку відповідності свого законодавства праву ЄС (acquis) у всіх 36 розділах.
2. Фінансова підтримка (Ukraine Facility): Програма на 50 млрд євро забезпечує стабільність соціальних виплат та функціонування правових інститутів під час війни.
3. Оновлена угода про вільну торгівлю (DCFTA): З жовтня 2025 року діє поглиблена зона вільної торгівлі, що захищає економічні права українських виробників на ринку ЄС

•  
• Синій капелюх (Висновки): Що я зроблю першим, якщо побачу порушення прав людини?

Метод: «Незакінчене речення»

• «Сьогодні я зрозумів, що механізм захисту прав — це не просто папір, а...»
• «Найбільшим відкриттям для мене стало те, що...»

IV. Домашнє завдання

1.Творче завдання: Скласти «Пам’ятку підлітка: як захистити свої права в інтернеті» або написати коротке есе «Чому важливо знати процедуру звернення до Омбудсмена».

2.Ознайомитися з розділом «Звернутися до Уповноваженого» на сайті ombudsman.gov.ua.