Конспект уроку з природознавства для 5 класу на тему "Урок 27 Людина і Всесвіт. Астрономія – наука, що вивчає Всесвіт."

5 клас

Урок 27

Людина і Всесвіт. Астрономія – наука, що вивчає Всесвіт.  

                                  

Мета уроку:

навчальна:

• ознайомити учнів з історією вивчення Всесвіту;
• сформувати в учнів знання про дослідження всесвіту людиною;
• сформувати знання про науки, які вивчають космос, узагальнити знання про історію та досягнення людини у  вивченні Всесвіту, про небесні тіла, які утворюють Всесвіт, значення знань про них у житті людей;
• довести до розуміння учнів думку про те, що уявлення про Всесвіт розвивалися протягом усієї історії людства;
• здійснювати формування наукового світогляду.

розвивальна:

• розвивати уявлення про навколишній світ;
• розвивати і  розширювати уяву дітей, образне мислення, зорову пам’ять, творчу уяву;
• продовжити розвивати вміння та навички працювати з підручником та додатковою літературою, порівнювати, аналізувати, вибирати головне, робити висновки.

виховна:

• виховувати повагу до розвитку людських знань, прагнення вивчати і підкорювати далекий простір;
• виховувати зацікавленість та прагнення досліджувати навколишній світ;
• виховувати гордість, що ми живемо в космічній державі.

 

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атлас, відеоматеріали з Інтернет-ресурсів на тему «Всесвіт та його дослідження», презентація, плакати: «Уявлення людей про Всесвіт», «Дослідження Всесвіту людиною»,фотографії (космонавтів, міжпланетної автоматичної станції, штучних супутників Землі, ділянки поверхні Місяця, вигляду Земної кулі з космічного простору), картини, малюнки із зображенням небесних тіл, прилади для вивчення Всесвіту, портрети Миколи Коперника, Джордано Бруно, Галілео Галілея; малюнки із зображеннями уявлень давніх людей про форму та розміри Землі, із зображенням польоту космічного корабля навколо Землі; підручник, робочий зошит.

 

Очікувані результати: учні ознайомляться з наукою астрономією, історією астрономічних досліджень, удосконалять навички використовувати додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання, набудуть досвід публічних виступів.

 

Земля – це колиска розуму, але не можна вічно жити в колисці.

К. Е. Ціолковський

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

Доброго дня! Сьогодні на уроці, ми відправляємось у надзвичайно цікаву подорож на космічному кораблі «Космо-Стар». Посміхніться один одному і подумки побажайте успіхів своїм товаришам.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання

Прийом «Інтелектуальна розминка»

• Коли і як виник Всесвіт?
• Що являє собою Всесвіт?
• З чого складається Всесвіт?
• Як людина освоює космічний простір?
• Які тіла називають небесними?
• Які небесні тіла вам вже відомі?
• Для чого людині досліджувати Всесвіт?
• Що таке галактика?
• У якій галактиці перебуває наша планета?
• Які небесні тіла називають планетами?
• Скільки планет утворює Сонячну систему?
• Назвіть планети земної групи? Чому вони мають таку назву?
• Назвіть відомі вам планети – гіганти? Чому їх так називають?
• До якої групи належить Плутон? Чому?
• Що таке зорі?
• Чим зорі відрізняються від планет?
• Чи може людина потрапити на поверхню зорі? Чому?
• Чи світяться зорі вдень? Тоді чому їх не видно?
• Що таке Сонце?
• Що таке сузір’я?
• Скільки сьогодні відомо сузір’їв? (88)

 

Всесвіт різноманітний і цікавий, з незмірною кількістю невідомого та загадкового. У давнину уявлення людей не виходили за межі Землі. Однак унікальність людини в тому, що вона з найдавніших часів проявляла цікавість та робила прилади, які допомагали вести спостереження за небесними тілами, висувала припущення, гіпотези, тисячоліттями накопичуючи знання. Перші аматорські пізнання поступово оформились у надсучасну науку – астрономію. Її розвиток є пріоритетним завданням найрозвинутіших країн світу, адже сприяє розумінню майбутнього людини і Всесвіту.

III. Мотивація навчальної діяльності.

 На попередньому уроці ми здійснили уявну подорож Всесвітом, і, напевно, хтось із вас хотів би, щоб ця подорож була реальною. У наш час це бажання перестає здаватися фантастичним. Космічні кораблі подорожують Сонячною системою. Американський космічний апарат «Вояджер-2» (у перекладі — «мандрівник») не лише дістався далеких планет, але вже знаходиться за межами Сонячної системи. Космічні апарати, що пілотуються людьми, виводяться на навколоземну орбіту, а в 1969 р. американські астронавти висадилися на Місяці. Але шлях цей був нелегким. Ще в середині XIX ст. вчені не могли відповісти на запитання, як здійснити космічні польоти! І тільки на межі XIX і XX ст. декілька вчених наблизились до розв’язання цієї проблеми.

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як мрія людства — подолання земного тяжіння — стала реальністю, як людина освоює навколоземний простір і вивчає космос.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

 

Моделі Всесвіту

У давнину уявлення людей не виходили за межі Землі. Були різні припущення щодо її форми і розташування у просторі. З розвитком спостережень за зорями, які допомагали в орієнтуванні та прогнозуванні природних процесів, сформувалася наука астрономія.

Слово космос, яке ми часто використовуємо як синонім Всесвіту, у перекладі з грецької означає порядок. Тобто ще в Давній Греції вчені розуміли, що Всесвіт існує за деякими законами, тому на небі існує певний порядок.

 

 

 

 

 

Уявлення індіанців

Давні індійці уявляли собі Всесвіт у такому вигляді:

По безкрайньому океану плаває велетенська черепаха на якій стоять чотири слони, що тримають на собі земну твердь у вигляді півсфери.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У слов’ян існувала думка, що Земля тримається на китах, а кити — на воді, якщо ж вони поворушаться — відбувається землетрус.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Давні вавилоняни зображували Землю у вигляді велетенської гори, під Землею була безодня, через яку проходило Сонце.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Давні єгиптяни вважали, що світ розташований усередині величезної заповненої повітрям кулі, що пливе собі у безкрайому океані. Повітря (бог Шу) не дає змоги водам океану затопити Землю. У верхній частині кулі Шу торкається до океану й утворює небо. Усередині розташована пласка земля (бог Геб). Попід нею — найнижча частина світу Дуат. Єгиптяни вважали, що життя існує не лише завдяки богу Шу, але й завдяки Сонцю (богу Ра). Вдень Ра зі супутниками-богами плив по небу у своїй денній барці зі сходу на захід. Уночі він пересідав у нічну барку й плив через Дуат по хвилях нижнього неба. У цей час зірки, що вийшли з Дуату, пливли по небу над Землею. Кожне з плавань Ра тривало 12 годин, через що тривалість доби в єгиптян дорівнювала 24 годинам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тотожних поглядів на устрій Всесвіту дотримувалися й стародавні греки. У грецьких міфах Земля розділяла Всесвіт на дві частини: верхню — небо і нижню — царину одвічної темряви. Щодня бог Сонця Геліос у золотій колісниці об’їздив небо над диском Землі. А щоночі у золотому човні плив океаном, який підперезував земний диск. Стародавні греки, так само як і єгиптяни, довгий час уважали, що Земля пласка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уявіть собі, що ви перебуваєте у відкритому полі або в морі. Куди не кинеш оком — до самісінького обрію розстилається пласка рівнина чи водна гладь. Як тут не повірити тому, що спостерігаєш своїми очима?

Однак прогресивні вчені вже задовго до нашої ери припускали, що устрій світу виглядає інакше. Вони вважали, що все, що оточує Землю,— від дрібних порошин до гігантських скупчень зірок — існувало завжди і ніколи не зникне, що немає ні початку, ні кінця. Всесвіт, або Космос, нескінченний. А наша планета Земля і навіть зірки, які ми бачимо далеко від нас,— незначна частина Космосу.

2500 років тому грецький математик Піфагор припустив, що Земля має форму кулі. Інший давньогрецький учений і філософ Арістотель створив картину світу, згідно з якою в центрі розташована нерухома Земля, а навколо неї обертаються Сонце, Місяць і планети.

Стародавній Китай

Одним з найдавніших пам’яток , який зберігає космографічні погляди стародавнього Китаю - Чжоу бі суань цзин . У ній описується модель

« куполоподібного неба». Згідно їй небо - це купол , віднесений на відстань близько 46 тис. км , поверхня Землі опукла , а сама вона суть плаваючий острів з квадратними берегами. Згідно древнекитайским віруваннями , світ виник з первісного хаосу , укладеного у величезному яйці. Усередині цього яйця виник Паньгу. Він спав протягом 18 000 років , а коли прокинувся , виявив поруч з собою долото та сокиру. З їх допомогою він розколов яйце. Всі важке і брудне (інь) утворило землю , все чисте і легке (ян) - небо. Коли багато тисяч років по тому він помер, його останній подих став вітром і хмарами , зойк - громом , праве око - місяцем , а лівий став сонцем. Його тіло перетворилося в гори , руки і ноги - в чотири частини світу , кров - на річки , шкіра і волосся - в ​​ліси і трави, зуби і кістки - в метали і камені , жили - в дороги

 

 

Космологічні уявлення на Русі

На думку Косми Земля мала форму прямокутника. Зверху цей прямокутник височить в гору, верхівка якої нахилена на північний захід, і по схилу цієї землі-гори від півночі до півдня живуть різні народи. При проходженні Сонце виявляється ближче до південних землях, ніж до північних. Навколо ж Землі розташований океан, і на його краю підноситься тверда, але прозора стіна небесного склепіння, безпосередньо змикається з

заокеанської землею.

У ІІ ст. до н. е. грецький учений Птоломей створив припущення щодо системи Всесвіту. Він вважав, що всі небесні тіла рухаються навколо Землі в порожньому світовому просторі. Це так звана  геоцентрична система.

Мал. Грецький вчений Клавдій Птолемей

і його геоцентрична модель світу

Мал. Модель Птолемея

Твердження про те, що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки, висловив великий польський учений М. Коперник (1473–1543 рр.). Він після тривалих спостережень і завдяки складним математичним розрахункам довів, що Земля є не центром Всесвіту, а лише однією з планет, що обертаються навколо Сонця. Ця модель Всесвіту отримала назву геліоцентричної. Незважаючи на переслідування інквізиції, його висновки розійшлися серед учених.

Мал. Міколай Коперник і його геліоцентрична модель світу

Мал. Модель Коперника

 

 

 

 

 

Джордано Бруно

Ідеї Коперника розвинув у своїх працях італійський учений Джордано Бруно, що народився 1548 року в місті Нола (Італія). Він вважав, що Всесвіт не має центру й меж. Існують незліченні землі, що кружляють навколо своїх сонць подібно до того, як наші вісім планет обертаються навколо нашого Сонця.

Уявлення Бруно про будову Всесвіту, закономірності його руху, вічний процес виникнення, розвитку та руйнування світів були геніальними припущеннями, правильність яких була згодом доведена астрономією. Ці твердження суперечили поглядам церкви на Всесвіт, і тому славетного вченого 23 травня 1592 р. кинули за ґрати... У в'язниці він провів вісім років. Інквізитори змушували його відмовитися від єретичних поглядів. Бруно витримав усі тортури й знущання, але не зрікся своїх ідей.

9 лютого 1600 р. було оголошено, що вченого піддадуть «наймилосерднішому покаранню без пролиття крові». Мовою інквізиції це означало, що його спалять живим на вогнищі.

17 лютого 1600 р. Джордано Бруно був страчений. Через триста років після цього жахливого злочину в Римі, на тій же площі, де загинув Бруно, італійці поставили йому пам’ятник.

Джордано Бруно

 

Вагомий внесок у розвиток учення про Всесвіт зробив Галілео Галілей передусім завдяки телескопічним спостереженням.

Сучасні дослідження довели, що Сонце є лише центром Сонячної системи, і вона належить до складу більш складних систем Всесвіту. У XX столітті Альберт Ейнштейн і Едвін Габбл своїми дослідженнями  підтвердили, що Коперник був правий.

Зараз складно однозначно визначити чітку мету дослідження Всесвіту. Навряд чи Галілео Галілей, дивлячись у телескоп, міг відповісти на питання: «Для чого?» А зараз ми не уявляємо своє життя без інформаційних технологій, які забезпечують нам супутники на орбіті Землі, що збирають і передають інформацію, яка стосується багатьох сфер життя людини. Починаючи з 1957 року, з моменту запуску першого супутника, вони стають все більш затребуваним атрибутом сьогодення.

Астрономія — наука, що вивчає рух, будову, походження і розвиток небесних тіл і їх систем.

 

Нагромаджені нею знання застосовуються для практичних потреб людства. Це одна з найдавніших наук, яка розвивалася разом із людиною та суспільством. Народи Вавилону, Єгипту, Китаю, Індії мали певні астрономічні знання ще тисячі років тому і застосовували їх для вимірювання часу та орієнтування за сторонами горизонту.

У XX столітті астрономія розділилася на дві головні галузі: наглядову і теоретичну.

Астрономія

 

 

Наглядова                                                            Теоретична

 

Наглядова астрономія сфокусована на отриманні даних шляхом спостережень за небесними тілами, які потім аналізуються з допомогою основних законів фізики.

Теоретична астрономія орієнтована на розробку комп’ютерних, математичних чи аналітичних моделей для опису астрономічних об’єктів і явищ. Ці дві царини доповнюють одна одну: теоретична астрономія шукає пояснення результатами спостережень, а наглядова астрономія використовується для підтвердження теоретичних висновків і гіпотез.

Знання з астрономії дають можливість орієнтуватися та визначати географічні координати (у навігації, авіації, космонавтиці, геодезії, картографії) і в сьогоднішній час. Також астрономія допомагає досліджувати й освоювати космічний простір, вивчати нашу планету з космосу. Крім цього, астрономія допомагає дізнатися, як впливають різні космічні тіла на Землю.

 

Сьогодні Всесвіт вивчають в обсерваторіях.

Обсерваторії -- це наукові лабораторії обладнані сучасним астрономічним обладнанням. Сьогодні у світі їх налічується близько 400.

Всі дослідження Всесвіту можна об’єднати у три групи:

1. Астрономічні спостереження з землі в обсерваторіях за допомогою астрономічних приладів.

2. Запуск супутників і не пілотованих космічних апаратів як орбітального, так і міжпланетного радіуса дії.

3. Політ людини у космос.

 

Основа астрономії - спостереження. Вивчаючи світло, що надходить до Землі від небесних світил, астрономи не тільки змогли визначити відстані до них, дослідити їхні надра, вивчити їхню будову, а й з’ясували історію їхньої появи і розвитку.

 

Можна сказати, що сучасна астрономія утримується на трьох «китах»:

1) потужна техніка, тобто телескопи з найрізноманітнішими допоміжними приладами й пристосуваннями;

2) уся сукупність законів, ідей і методів фізики, установлених і розроблених за останні триста років;

3) увесь складний і різноманітний математичний апарату поєднанні з можливостями сучасної обчислювальної техніки.

 

Мал. Сучасна техніка для вивчення Всесвіту

 

Юрій Гагарін – перша людина, яка побувала в космосі – росіянин.

 

 

 Ніл Армстронг – американець і перша людина, яка ступив на поверхню Місяця і взяв проби місячного ґрунту.

 

Леонід Каденюк – українець, перший космонавт незалежної України.

 

 

 

V. Засвоєння та закріплення знань

 Прийом «Логічний ланцюжок»

Завдання.

Складіть логічні ланцюжки «Сходинки людини у вивченні космосу»,

 «Моя адреса у Всесвіті».

VІ. Підсумок уроку

 Прийом «Роблю висновок»

• Астрономія вивчає небесні тіла, які розташовані за межами Землі, їхню будову, походження та взаємодію між собою.
• Основний метод в астрономії — спостереження.
• Для дослідження небесних тіл використовують різноманітні прилади та пристрої.

 

Прийом «Мікрофон»

 

• Чи корисний був урок для вас?
• Сьогодні я дізнався……
• Було цікаво…….
• Було складно…..
• Тепер я можу……

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 20, 21