Конспект уроку з природознавства для 5 класу на тему "Урок 30 Форма і розміри Землі."

5клас

Урок 30

Форма і розміри Землі.

Мета уроку:

навчальна:

• формувати в учнів знання про Землю як планету;
• ознайомити учнів з формою та розмірами Землі, глобусом — моделлю Землі;
• дати поняття про земну вісь, полюси, екватор;
• сформувати уявлення про визначальні лінії та точки на глобусі;
• навчити користуватися картою, глобусом.

розвивальна:

• формувати науковий світогляд, творче мислення;
• удосконалювати вміння працювати з різноманітними джерелами знань, висловлювати й аргументувати свою відповідь, застосовувати набуті знання в повсякденному житті;
• розвивати просторову уяву;
• розвивати навички співробітництва, взаємодопомоги. 

виховна:

• виховувати повагу до вчених, наукових знань, взаємодопомогу та толерантність;
• виховувати інтерес до пізнання природи Землі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атлас, підручник, таблиці, фото Землі, глобус, зошити, відеоматеріали з Інтернет-ресурсів.

Очікувані результати:

• учні дізнаються про розміри Землі, форму планети;
• детальніше ознайомляться з моделлю Землі — глобусом, уявними лініями та точками на ньому.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Перевірити присутність учнів;

Сіли, діти, всі рівненько,

Посміхнулися гарненько.

Настрій на урок взяли,

Працювати почали.

II. Перевірка домашнього завдання

Прийом «Бліцопитування»

• Про що ми дізналися на попередньому уроці?
• Що таке гіпотеза? (Гіпотеза – це припущення чи передбачення, яке 

  необхідно довести.)

• Які вчені висували гіпотези  походження Землі?

            Греки                                 Слов’яни                                 Індуси

• Що є спільного у гіпотезах Іммануїла Канта та Отто Шмідта щодо походження Землі?
• Який вік Землі?
• Які ви знаєте гіпотези сучасних вчених щодо походження Землі?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності 

Мабуть усі ви любите і знаєте загадки.  Тож послухайте одну із них.

Де не глянь — ріки, гори, ліси,

Полонини, озера, поля...

Не знайти ще такої краси,

Як на нашій планеті... (Земля).

Прийом «Проблемне питання»

З давніх-давен, намагаючись пояснити влаштування Світу, людство прагнуло дізнатися про форму  та розміри Землі.  Першу навколосвітню подорож здійснив Магеллан.

• Що ж керувало людьми в їх прагненні розкрити таємниці Землі? Чи тільки цікавість, а чи певна мета?
• Для чого людству потрібно було знати, як саме влаштована Земля?

ІV. Вивчення нового матеріалу 

планета                                 рік     

життя                                    сторони горизонту

тварини                                 день і ніч

рослини      вода  повітря      супутник

• Яку форму має Земля?
• А що знаєте ви про те, якою вважали Землю давні люди?

( розгляд дитячих малюнків, їхні розповіді)

У давнину однозначної відповіді про те, яка форма Землі не було. Стародавні слов’яни, думали , що наша планета – це плоский диск який лежить на трьох китах. У Стародавній Індії уявляли Землю напівсферою, що лежить на спинах слонів. Народи Америки і Японії вважали, що Земля – це порожній куб. Найбільш поширеною була думка, що Земля плоска.

Нині навіть першокласники знають, що Земля має форму кулі. Проте в давнину однозначної відповіді на це питання не було.

Наведіть факти, які припускають кулястість Землі.

• Місячні затемнення.
• Кругосвітні подорожі.
• Зникання за лінією горизонту об'єкта, що рухається.
• Розширення горизонту з підняттям у висоту.
• Висота Сонця над горизонтом у різних точках Землі в один і той день, а польоти у космос.

Перший здогад, що наша планета має форму кулі, висловив давньогрецький математик Піфагор ще до нашої ери. Він вважав що в основі тіл лежать числа і геометричні фігури.

Науково довів кулястість Землі  грецький учений Аристотель. Доказом він вважав округлу тінь, що її кидає наша планета на повний Місяць. Цю тінь люди бачать під час місячних затемнень.

Докази кулястості Землі. У давнину вчені замислювалися над багатьма чому?

• Чому корабель, віддаляючись від берега, поступово зникає з виду?
• Чому наш погляд обмежує лінія горизонту? Чому з підняттям угору горизонт розширюється?

На мал. 1  видно, як поступово зникає за горизонтом корабель, що віддаляється, і як поступово він з'являється під час наближення. Якби наша планета була пласкою, то в ясну погоду в підзорну трубу на горизонті можна було б бачити корабель повністю. Натомість непомітний для ока вигин поверхні Землі рано чи пізно приводить до того, що далечінь на суходолі і корабель на морі зникають з виду.

Доказом кулястості Землі є й округла тінь, яку кидає наша планета на Місяць

Мал.1 Докази кулястості Землі

Цю тінь люди бачать під час місячних затемнень (мал. ). Ні циліндр, ні куб, ні тіло іншої форми не дають круглої тіні. Це давало підстави давньогрецьким вченим доводити кулястість Землі ще 2 500 років тому.  

Незаперечні ж докази круглої форми нашої планети люди отримали з початком польотів у космос (мал.2).

Мал. 2. Вигляд Землі з космосу

Прийом «Мозковий штурм»

• Як можна довести, що Земля має форму кулі?

(розповідь про першу навколосвітню подорож Фернана Магеллана)

Подорожі навколо світу наштовхнули мореплавців на думку, що Землю можна обійти навколо. Іспанські мореплавці 20 вересня 1519 року на чолі з Магелланом здійснили таку подорож. Вона була дуже важкою. З п’яти кораблів і 265 чоловік екіпажу повернулися 6 вересня 1522 року тільки 18 чоловік і один корабель. Подорож тривала три роки. Значення її для науки було величезне: розвіяли міфи про плоску форму Землі, справдилась думка вчених про її кулястість.

• Робота з картами атласу

Фотографії з космосу, зроблені супутниками, польоти космонавтів не залишили жодних сумнівів щодо форми Землі

За сучасними даними Земля має форму кулі, яка дещо сплюснута з полюсів.

          Стержень глобуса показує, де проходить земна вісь — лінія, довкола якої обертається Земля. Насправді наша планет а такої видимої осі, як на глобусі, не має. Її можна лише уявити. Точки, де земна вісь входить і виходить із глобуса-Землі (перетинається із земною поверхнею), називають полюсами. Верхня точка — Північний полюс, а нижня — Південний полюс. На однаковій відстані від полюсів, тобто посередині, глобус оперізує лінія синього кольору — екватор. Слово екватор перекладається з латинської як рівнодільник — той, що поділяє на рівні частини. Екватор і справді ділить земну кулю на дві півкулі: Північну (на глобусі — зверху) і Південну (внизу). На поверхні Землі ні полюси, ні лінію екватора побачити не можна. Як і земна вісь, вони існують лише уявно і є тільки на глобусах і картах.
            Якщо ви уважно придивитеся до глобуса, то побачите лінії, які проведено в певному порядку. Це паралелі й меридіани.

Паралелі — лінії, що паралельні екватору.

Меридіани — найкоротші лінії, які проведено від одного полюса до іншого. Ці лінії, як і земна вісь, уявні. їх нанесено на глобуси й карти для того, щоб легко знаходити географічні об’єкти.

Полюси — це уявні точки перетину земної осі із земною поверхнею.

Екватор — це уявна лінія (коло), яка проходить на однаковій відстані від полюсів і ділить земну кулю на дві півкулі — Північну і Південну.
            Небесне тіло, на якому ми всі живемо, - планета Земля. За розмірами вона відносно невелика. Її радіус дорівнює 6400 км. Вік Землі – понад 4,5 млрд. рр. Середня відстань від Землі до Сонця становить 150000000 км. Маса Землі 5976 секстильйонів тонн.

Шлях руху Землі навколо Сонця називається орбітою, вона має еліпсоїдну форму.

             Середня швидкість обертання Землі своєю навколосонячною орбітою – 108000 км/год. Швидкість її руху становить майже 30 км/сек. Саме при такій швидкості Земля утримується силою тяжіння до Сонця. Якби її швидкість зменшилася, то Земля почала б падати на Сонце. А в разі збільшення її швидкості Сонце не втримало би Землю. Чим далі від Сонця перебуває Земля, тим меншою є її швидкість, чим ближче – тим швидкість є більшою. Ця різниця у швидкості на Землі не відчувається.

Час, за який наша планета робить один повний оберт навколо Сонця, називається роком. Триває земний рік приблизно 365 днів та 6 годин. Проте підраховувати роки з такою кількістю неповних діб незручно. Тому календарним роком вважають рік, який має 365 діб. А з годин, що залишились, через 4 роки до лютого додають ще одну добу. Такий рік називають високосним. У ньому 366 діб.

Вчені визначили, що від центра Землі до її поверхні в середньому 6 370 км. Довжина екватора — 40 000 км. Цікаво, що вперше обчислити розміри Землі вдалося давньогрецьким ученим ще до нашої ери. За їх розрахунками, величина кола, яка оперізує нашу планету посередині (екватора), становить 39 500 км. Як бачимо, це дуже близько до сучасних даних, які отримані за допомогою вимірювань найточнішими приладами.

Прийом «Демонстрація»

Загадка:

На одній нозі стоїть,
Головою знать вертить.
Нам показує старанно
Ріки, гори, океани.   (глобус)

• Що таке глобус?
• Які ви знаєте рухи Землі, до чого вони призводять?

У дитинстві, мабуть, багато хто з вас грався дзиґою. Спогади про її обертання допоможуть вам уявити, як це робить Земля. (Дослід із дзиґою)

Земля в просторі рухається подібно до дзиґи, яка обертається навколо себе й одночасно біжить по колу. Наша планета так само здійснює два основні рухи: обертається навколо своєї осі та рухається довкруж Сонця.

Обертання Землі навколо осі. Би вже бачили, як глобус-Земля обертається навколо стержня-осі. Наша планета здійснює такий рух постійно. Проте ми цього не помічаємо, тому що разом із нею обертаємося й ми, і всі земні тіла — рівнини, гори, річки, моря й навіть повітря, що оточує Землю. Нам здається, що Земля залишається нерухомою, а рухаються по небосхилу Сонце, Місяць і зорі. Ми говоримо, що Сонце сходить на сході, а заходить на заході. Насправді ж це Земля рухається — обертається із заходу на схід (проти годинникової стрілки). Земля обертається непомітно. Це тому, що ми обертаємось разом з нею. Нам здається, що Сонце, Місяць, зірки рухаються по небу зі сходу на захід, але насправді це Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід. Один повний оберт навколо своєї осі Земля робить за 24 години. Цей проміжок часу називають добою.

Мал. 3. Телурій – прилад для демонстрації обертання Землі

навколо своєї осі й навколо Сонця.

Мал. 4.Обертання Землі навколо своєї осі

Щоб уявити рухи Землі в просторі, проведемо дослід за допомогою телурія.

Телурій — це спеціальний прилад для демонстрації обертання Землі навколо своєї осі й Сонця (мал. 3). Якщо телурія немає, можна використати настільну лампу. Лампу поставимо в центрі стола, це буде наше Сонце. Землю зображуватиме глобус. Під час досліду глобус має зайняти таке положення, щоб один його бік, повернений до лампи, був освітлений, а протилежний опинився в тіні. Обертаючи глобус проти годинникової стрілки, а саме так обертається Земля навколо своєї осі, побачимо, як нові ділянки поверхні виходять з тіні, потрапляючи під світло. Так настає день. А з іншого боку такі самі за площею ділянки заходять у тінь. Так настає ніч.

Отже, обертаючись навколо осі. Земля освітлюється Сонцем то з одного боку, то з іншого (мал. 4). Унаслідок цього на планеті настає то день, то ніч. Повний оберт навколо осі Земля здійснює за 24 години. Цей період називають добою. Рух Землі навколо її осі рівномірний і не припиняється ні на мить.

Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі відбувається зміна дня і ночі. Повний оберт навколо осі наша планета здійснює за добу (24 год.).

Ви знаєте, що Земля рухається навколо Сонця по орбіті. Повний оберт вона робить за рік — 365(366) діб.

Кількість сонячного тепла та світла змінюється також і протягом доби. Зранку або ввечері, коли Сонце перебуває низько над горизонтом, земна поверхня нагрівається менше ніж опівдні, коли Сонце розташоване вище.

• Яка тривалість дня і ночі на полюсах? Чим це пояснюється?

На полюсах немає звичайного поділу часу на дні і ночі, адже близько півроку Сонце не опускається за горизонт і стільки само не сходить.

Впродовж доби найвище над земною поверхнею Сонце перебуває опівдні (влітку – о 13; взимку – о 12 годині). Люди давно помітили, що висота Сонця о цій порі в різні пори року різна. Добу, коли висота Сонця опівдні в Північній півкулі найбільша (22 червня), називають днем літнього сонцестояння, а добу, коли висота Сонця опівдні найменша, - днем зимового сонцестояння (22 грудня). 21 березня і 23 вересня встановлюється однакова тривалість дня і ночі. Це дати весняного та осіннього рівнодення відповідно. Такі зміни повторюються рік у рік.

Подивіться уважно на глобус. Ви помітите, що вісь Землі не вертикальна, а нахилена під кутом. Це має велике значення: нахил осі під час руху Землі навколо Сонця спричинює зміну пір року. Адже сонячні промені протягом року освітлюють більше то Північну півкулю (і день там триває довше), то Південну.

• Чи однаково рівномірно нагрівають Землю сонячні промені?

Нагрівають промені земну поверхню в різних її точках і в різний час дня неоднаково. Кількість сонячної енергії, яку отримують окремі ділянки Землі, залежить насамперед від кута падіння сонячних променів. На одному боці орбіти наша планета нахилена до Сонця своєю північною частиною – Сонце освітлює Північну півкулю; у цей час в Північній півкулі літо; у Південній – зима. Коли відбувається зміна нахилу Землі, Сонце освітлює Південну півкулю – у Південній півкулі настає літо, у Північній зима. Зміна пір року – це природний циклічний процес.

Глобус — зменшена модель Землі.  Після того, як люди зрозуміли, що Земля кулеподібна, вони почали створювати її моделі — глобуси.

Слово глобус у перекладі з латинської означає куля. Це були зменшені у багато разів копії Землі. Глобус дає змогу уявити форму нашої планети, зменшену в декілька мільйонів разів. Середній діаметр Землі дорівнює 12 750 км, а довжина її кола складає 40 000 км.

• Чи можемо ми стверджувати, що наша планета — куля?

Мал. 5. Розміри Землі

Виявляється, в сучасну добу розвитку природничих наук стверджувальна відповідь буде вже не зовсім точною. Так само можна говорити, що і яблуко кругле. Хоча насправді круглим воно ніколи не буває.       

Сучасні розрахунки вказують на те, що форма Землі не куляста, а радше овальна. Так,  екваторіальний радіус становить  6 378 км, а полярний радіус —  6 356 км.

• Що ви знаєте про розміри Землі?

Уточнення розмірів Землі дозволило з’ясувати, що середній екваторіальний радіус довший за половину земної осі на 21,4 км. Неоднакові й радіуси, що лежать в екваторіальній площині, різниця між ними становить 213 км. Полярні напівосі також не рівні: південна наппіввісь коротша за північну приблизно на 100 км. Потрібно також урахувати, що поверхня нашої планети не є ідеально рівною. Тому форму Землі вчені назвали геоїд («землеподібний»).

Численні спеціальні вимірювання, що їх було здійснено для найточнішого відображення розмірів Землі, показали, що наша планета величезна. Площа всієї поверхні земної кулі становить 510 млн. км².

• Хто знаходиться ближче до центра Землі: людина на екваторі чи людина на Південному полюсі?

Робота з підручником.

Використовуючи текст підручника, заповніть таблицю.

V.  Закріплення та засвоєння знань 

Прийом «Доповни речення» (робота з підручником)

Планета Земля має форму _________(кулі). Але в давні часи люди

думали, що вона ____________(нерухома) та ______________(плоска). Радіус Землі - __________( 6371км). Відстань від Землі до Сонця _________( 150млн км).

Земля – одна з відомих досі…(планет), на якій … (існує) життя. Серед…(8) планет Сонячної системи за віддаленістю від Сонця Земля посідає… (3) місце. Вік Землі близько… (4,5 млрд.) років. Планета Земля рухається навколо… (Сонця) по своїй …(орбіті). Природним супутником Землі є… (Місяць). День триває на Землі…(24 години). Земний рік триває …(365 діб). Земля обертається навколо своєї осі із …(заходу) на…(схід). Сонячні… (промені) нагрівають земну поверхню неоднаково. Пори року змінюються тому, що Земля… (обертається) навколо Сонця і… (вісь) Землі має нахил.

VI. Підсумок уроку. 

Прийом «Роблю висновок»

Учні за допомогою учителя формують висновок

• Земля має кулясту форму
• За сучасними даними земля дещо сплюснута біля полюсів.
• Телурій — це спеціальний прилад для демонстрації обертання Землі навколо своєї осі й Сонця.
• Глобус — зменшена модель Землі. 

VII. Домашнє завдання 

1. Опрацювати § 23