Конспект уроку природознавства для учнів п'ятого класу.
Тема: Сад. Догляд за садом. Зелена архітектура. Значення штучних екосистем у житті людини.
Конспект уроку містить необхідний алгоритм проведення інтегрованого уроку. Чітко простежуються міжпредметні зв'язки з географією, хімією, історією, математикою, ОТМ. Учні продовжують формувати поняття «штучних екосистем»; розглядають вперше поняття «зелена архітектура»; визначають необхідність догляду за штучними екосистемами, навчаються доглядати за культурними рослинами. Цей урок дозволяє учням проявити свої креативні здібності( моделювання клумби на уроці та створення "Саду мрій"- довготривалого проекту для фестивалю мейкерства). В конспекті наведені фотографії учнівських проектів. Один з них - "Східний двір" , учні виконували з бісеру всім класом протягом двох місяців, а проект переміг на республіканській виставці.
Конспект уроку природознавства для учнів п’ятого класу.
Тема: Сад. Догляд за садом. Зелена архітектура. Значення штучних екосистем у житті людини.
Мета: продовжити формувати поняття «штучних екосистем»; розглянути поняття «зелена архітектура»; визначити необхідність догляду за штучними екосистемами, навчити доглядати за культурними рослинами.
Обладнання: ілюстрації до теми, довідники (про садові дерева, декоративні рослини, чагарники, квіти), папір, кольорові олівці.
Тип уроку: формування нових знань.
Хід уроку:
1. Організаційний момент.
Перевірка домашнього завдання:
1) У зошиті опишіть відомі вам способи підготовки насіння до сівби, з прикладами.
2) Намалюйте «павучка». Тіло павучка - «ліс», допишіть ніжки (скласти асоціативний ряд).
2. Мотивація навчальної та пізнавальної активності учнів.
У природі тільки зелені насадження здатні створювати комфорт для життя людини. Рослини, споживаючи одну тонну вуглекислого газу, виділяють в повітря три тонни кисню. Хто з вас не дихав запашним повітрям в сосновому лісі, липовому саду, не відчував заспокійливого шелесту листя берези, каштану?
Сьогодні в кожному населеному пункті (особливо в містах) люди прагнуть зберегти як окремі дерева, так і цілі «зелені острови». Що таке сад, що таке «зелена архітектура», яке значення вона має в житті людини. Наше завдання на уроці – дати відповіді на ці питання.
3. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
Бесіда:
- Що таке штучна система? Наведіть приклади штучних систем.
- Які штучні системи ви зустріли по дорозі в школу? (Парк, сад, город, клумба).
- З яких компонентів вони складаються? (Організми-виробники, організми-споживачі, організми-руйнівники).
- Яке вони мають значення для нас з вами?
4. Вивчення нового.
З давніх-давен садівництво вважалося благородним заняттям. Так, стародавні перси свої сади називали Рай, тобто раєм, і їх посадку вважали священним заняттям.
Одним з семи чудес світу є «сади Семіраміди». Вони представляли собою ряд терас у вигляді піраміди, яка підтримувалася гігантськими колонами. Основа піраміди - квадратний фундамент, кожна сторона довжиною 140 метрів. Для з'єднання терас використовувалися сходи. Воду з річки, яка протікала біля основи саду, піднімали насосами по трубах, проведеним по колонах на верхню терасу. Звідти вона стікала вниз красивими фонтанами і зрошувала насадження.
Значний слід в історії садівництва залишив Стародавній Китай. За 150 л. до н.е. пекінські сади простягалися на 370 км.
Детальні вказівки по вирощуванню садів, щеплень, залишив древній римський письменник Катон (239-149 роках до н.е.) в трактаті «Про сільське господарство».
За своїм призначенням сади бувають різні: ботанічні, зоологічні, відпочинку, тощо. Зараз ми детально розглянемо плодові сади.
• Які дерева вирощують в фруктових садах? (Яблуні, сливи, черешні, вишні, груші, персики, абрикоси і т. Д.)
• Дерева в садах - організми-виробники. Згадайте, які організми-споживачі ви спостерігали навесні, влітку (бджоли, комахи, птахи).
• Яка їх роль, значення в саду?
• Які в саду організми-руйнівники (редуценти)? Що було б з садом без цих трудівників?
Догляд за садом.
Щоб отримати хороший урожай плодів, потрібно добре доглядати за садом. Які ж це заходи? (Внесення добрив в грунт, полив, знищення бур'янів, боротьба з шкідниками і хворобами, підрізування і підв'язування дерев для формування необхідної крони).
«Зелена архітектура» - це композиційне рішення зеленого насаждення- парку, саду, скверу тощо.
Всесвітньо відомий національний дендрологічний парк «Софіївка» в Умані. Польський магнат граф Потоцький створив його для своєї нареченої Софії на місці гаю і яру всього за рік.
Але посадку дерев і чагарників необхідно проводити з огляду на їх призначення.
• Біля адміністративних будівель і громадських будівель саджають: ялину блакитну, сріблясту, ялівець віргінський, тополю пірамідальну, тую східну, тис ягідний.
• У парках висаджують довговічні породи: дуби, клени, липи.
• Біля житлових будинків: дерева з густою кроною - липу, клен гостролистий, кінський каштан; квітучі чагарники - бузок, калину, глід.
Для підтримки взаємозв'язків всіх компонентів в штучних системах (парках) необхідно враховувати сумісність різних порід дерев і чагарників. Оптимальні поєднання: береза та ясен, дуб і бук, сосна та вільха, ялина та тополя, дуб і волоський горіх.
У невеликих скверах використовують менш довговічні дерева : березу, вербу, акацію, плодові.
Бесіда про об'єкти «зеленої архітектури» в нашому місті (проспект ім. Дмитра Яворницького, набережна Дніпра). Знайомство з реальним проектом ландшафтного дизайну «Сад світла».
5. Закріплення знань.
Величезну роль в оформленні міст і сіл грають квітники (поширений вид - клумба). Вони бувають правильної геометричної форми, у вигляді квадрата, кола, прямокутника, овала, трикутника.
Творче завдання: оформити паперовий шаблон клумби, використовуючи запропоновані клумбові рослини:
6. Домашнє завдання: опрацювати конспект, підготуватись до фестивалю мейкерства (виконати протягом місяця проект - моделюємо сад «Сад мрій»).