Тема. Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського.

Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького, визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського; пояснити причини і наслідки україно-московської війни 1658— 1659 рр., Гадяцької угоди; розвивати в учнів уміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на основі їх робити певні висновки та узагальнення, давати характеристику історичним діячам; виховувати почуття патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого України.

Основні поняття: «Руїна», «Громадянська війна», «Гадяцький договір», «Конотопська битва». (самоклейки)

Обладнання: мультимедійна презентація, карта «Українські землі наприкінці 50–70-х рр. ХVІІ ст.», портрет І. Виговського.

Основні дати:  (самоклейка)

16 вересня 1657 року – обрання гетьманом І.Виговського;

1657-1659 рр – гетьманування І.Виговського;

Травень 1658 р – анти гетьманське повстання,доба «Руїни»;

16 вересня 1658 рр – Гадяцький договір;

8-9 липня 1659 р – Конотопська битва;

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичне становище Гетьманщини по смерті Б. Хмельницького;

• визначати основні засади внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського;

• пояснювати причини та наслідки московсько-української війни 1658—1659 рр. та укладення Гадяцького трактату;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• розвинути вміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на їх основі робити певні висновки та узагальнення, давати характеристику історичним діячам.

 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Вчитель. Сьогодні ми розпочинаємо вивчення нового розділу з історії раннього Нового часу «Українські землі наприкінці 50-х років 17 на початку 18 ст.

Перед цим пригадаємо знання які допоможуть на опановувати новий розділ історії.

Евристична бесіда

1. Як називався розділ в історії який ми вивчили? (Національно-визвольна війна українського народу середини 17 стол)

1.  Назвіть хронологічні рамки Національно-визвольної війни( 1648-1657рр).

2. Національно-визвольну війну очолив... Б.Хмельницький.

3. Національно-визвольна війна українського народу була проти  Польщі.

4. З якою державою Б. Хмельницький уклав договір у 1654р. Москва

5. У якому місті проходило укладення договору 1654р. Переяславі, Березневі статті.

6. Пригадайте основні військово-політичні події Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. (битва на Жовтих Водах, під Корсунем, під Пилявцями, під Берестечком, під Батогом ) СЛАЙД 1

7. Дайте характеристику основних положень українсько-московського договору 1654 р. та його значення для України. (Березневі статті:

- згідно яким цар обіцяв  зберігати і ніколи не порушувати права та привілеї Війська Запорізького, надані польськими королями й великими князями литовськими,

 - установлювалася 60 – тисячна кількість козацького реєстру.

- Гетьман і старшина обиралися козаками на раді, гетьману дозволялося підтримувати відносини з іншими державами лише з відома царя. Відносини з польським королем і турецьким султаном заборонялися.

- Податки збирали українські урядники й передавали їх до царської скарбниці. Посади в адміністративному апараті зміщувалися представниками місцевого населення.

- Московський уряд зобов’язувався вступити  у війну з Річчю Посполитою навесні 1654 р. )

8. Яке історичне значення цього документу? (Юридично було закріплено відокремлення Гетьманщини від Речі Посполитої та перехід Гетьманщини під протекторат Московської держави, що в той час зробило майбутнє московське просування на українські землі).

9. Яка подія вразила 1657 хворого Б.Хмельницького?

(Поразка українсько-трансильванського походу до Польщі)

10. Коли ж помер Б.Хмельницький?

(27 липня 1657 р)

ВЧИТЕЛЬ.  На новообраного гетьмана, який повинен був обійняти цю посаду після смерті Хмельницького, покладалося важливе завдання — ліквідувати соціальне напруження в українському суспільстві й продовжити боротьбу за національне визволення українських земель та об’єднання їх в одній державі.

 Ще за життя Б.Хмельницького старшинська рада винесла ухвалу про передачу влади після смерті гетьмана його 16-річному синові Юрію. Однак після смерті Б Хмельницького ситуація змінилася. 16 вересня  1657р в Чигирині відбулася Старшинська рада, на якій  гетьманом до повноліття Ю.Хмельницького було обрано генерального писаря Івана Виговського, а в жовтні козацька рада в Корсуні призначила його повноправним гетьманом.

    ( демонстрація портрета І.Виговського)     (слайд  2 )

 Вчитель. Чи здогадалися ви якою сьогодні буде тема на уроці?

Вчитель. Тому, тема уроку сьогодні, запишіть у робочі зошити -

Україна в роки правління І.Виговського.

 (слайд 3 )

Завдання уроку: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького, визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського; пояснити причини та наслідки московсько-української війни 1658-1659 рр та укладення Гадяцького трактату; визначити хронологічну послідовність основних подій. 

Вчитель. Реалізовувати наші завдання ми будемо за таким планом розгляду теми.

                       План вивчення нового матеріалу. (слайд 4)

1.Обрання гетьманом Івана Виговського.

2.Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського.

3. Гадяцька угода.

4. Україно – московська війна 1658 – 1659 рр. Конотопська битва.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1.Обрання гетьманом Івана Виговського.

Вчитель. Для опрацювання І пункту плану ми працюємо з історичними джерелами

Робота з джерелами.   (слайд   5-1 )

Документ 1

 «Смерть Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної революції. Перебуваючи при владі, гетьман піклувався про створення такої форми державності, яка б забезпечувала єдність еліти, консолідацію суспільства, стабільність держави. На думку Хмельницького, цим вимогам оптимально відповідала спадкова монархія. Проте загибель... його сина Тимоша, талановитого воєначальника, здібного політика, завадила здійсненню планів гетьмана. Ситуацію не врятувало й рішення старшинської козацької ради (квітень 1657 р.) про встановлення спадковості гетьманства — передачі влади після смерті Б. Хмельницького його молодшому сину Юрію.

 На жаль, спадкоємці Б. Хмельницького не змогли успішно завершити його починання.

 Восени 1657 року було усунено  Ю. Хмельницького від влади. Іван Виговський та його прибічники фактично здійснили державний переворот.

Завдання

1. Чому, на думку автора, смерть Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної революції?

Документ 2
«Тоді прихильні до Виговського старшини нараяли громаді так, що Юрій ще дуже молодий і на той час, доки він дійде своїх літ, нехай передасть булаву і клейноди гетьманські Виговському, а сей до якого часу нехай заправляє усим та підписується, де треба, так: «На той час гетьман Виговський». На тім стала рада». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 76)
Завдання
2. Чим можна пояснити той факт, що Іван Виговський домігся обрання його гетьманом усупереч тому, що влада після смерті Б. Хмельницького була передана його сину Юрію?

Звернути увагу!

 Постать І. Виговського в історії України посідає особливе місце. Він фактично перейняв гетьманську булаву з рук Б. Хмельницького. Очолюючи Генеральну військову канцелярію, Виговський мав не одну нагоду довести свою вірність розпочатій справі визволенню України. Він знав багато державних таємниць, був знайомий із багатьма іноземними політичними діячами, брав участь у всіх походах гетьмана. Походженням та освітою він теж відповідав вимогам державця високого рангу: походив із православного шляхетного роду на Волині, освіту здобував, очевидно, у Києво-Могилянському колегіумі, мав військовий і політичний досвід.               Проте чимало козаків не любили Виговського, називали «ляхом», дорікаючи йому за шляхетське походження.

Документ 3.  «Реальними ж причинами — погіршення... становища держави, посилення соціального протистояння в суспільстві, боротьба окремих елітних груп за владу, слабка підтримка ідей спадкової монархії тощо. ...Численні помилки лідерів, втрата українською державою підтримки народу, посилення агресивних втручань з боку сусідніх держав призвели до катастрофи — поразки Української національної революції». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С. 163–164)

Завдання.

3. На основі документа охарактеризуйте становище в Україні після смерті Хмельницького.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. (слайд    6  )            Отже

Політична та економічна ситуація в Україні, що склалася по смерті

Б. Хмельницького, була досить складною.

Вона визначалася такими факторами:

1. Царський уряд ігнорував інтереси Української держави, загострились українсько-московські відносини.

2. У ході війни не відбулося об’єднання всіх українських земель.

3. Посилилося соціальне напруження в суспільстві.

4. Погіршилося матеріальне становище козацтва. У розореної війною держави не було коштів на платню козакам за службу. Козацька ж старшина тим часом збагачувалася за рахунок прибутків з оренди.

5. На Запорозькій Січі назрівав соціальний вибух. Запорожці вимагали для себе платні. Вони домагалися права безперешкодно ходити за здобиччю у татарські і турецькі володіння, лунали також заклики йти походом на городову старшину.

У ч и т е л ь. По смерті Б. Хмельницького Гетьманщина перебувала у дуже скрутному становищі. Починається активна боротьба за владу.

 Так хто ж зумів домогтися влади гетьманату? (І.Виговський)

Ким був І. Виговський? (генеральний писар при Б.Хмельницькому )

Коли і де було обрано І.Виговського гетьманом? (На старшинській раді в Чигирині 15 вересня 1657 р).

На який період було обрано І.Виговського? (До повноліття Ю.Хмельницького).

У ч и т е л ь. Так було зроблено перший крок до здійснення державного перевороту.               У другій половині жовтня Виговський скликав козацьку старшинську раду в Корсуні, яка й обрала його повноправним гетьманом України. Становище Гетьманщини було складним ще й тому, що серед козаків у цей час поглибилися розбіжності між прихильниками зовнішньополітичних орієнтацій. Частина з них орієнтувалася на Польщу (правобережні полки), а друга частина на Москву (лівобережні полки). Ситуація в Україні ускладнювалася ще й тим, що російський уряд розпочав свій наступ на українську незалежність. Царський посол, який прибув до Чигирина після смерті Хмельницького, привіз вимоги царя щодо скорочення козацького війська, очолення козацьких полків російськими полковниками, надходження всіх податків у царську скарбницю, щоб старшина була із Москви, а Київський патріарх був залежний від Московського. За таких складних зовнішньополітичних та внутрішньополітичних умов гетьманську булаву, як ми вже з’ясували, отримав Іван Виговський.

Вчитель.

• Яку ж подію можна вважати як крок до державного перевороту в Гетьманщині? (скликання Виговським козацької ради і домігся проголошення його гетьманом України).
• Визначте фактори політичної та економічної ситуації в Україні, що склалася по смерті Б. Хмельницького.  СЛАЙД 6

2.Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського.

 У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, основне прагнення І.Виговського полягало втому, щоб запевнити Україні самостійність.

(робота з підручником стор 154, абзац 2,3) запис в зошит  СЛАЙД 7

Політика Івана Виговського
Зовнішня	Внутрішня
• Підтримує союзницькі відносини зі Швецією і Трансильванією, Кримським ханством та Московською державою. • В боротьбі з антигетьманськими виступами шукав підтримки за кордоном.	• Відкинув ідею спадкового гетьманату. • Спирався на шляхту та козацьку старшину, позиція яких за його гетьманування значно посилилася. • Нехтував інтересами простих козаків, селян і міщан. Це призвело до зростання масового невдоволення й соціального вибуху

 

У ч и т е л ь (розповідь супроводжується демонстрацією карти). СЛАЙД 8

 Прорахунки гетьмана призвели до того, що з жовтня 1657 року в Україні розпочалися козацькі заворушення, які очолили — полтавський полковник Мартин Пушкар та запорозький отаман Яків Барабаш. Ці виступи підтримувалися   Москвою, звинувачуючи Виговського у зраді та у зносинах з Польщею, а самі претендовали на гетьманську булаву.

 Для придушення повстання Виговський використовує кримських татар і розплатився за допомогу дозволом брати ясир із Полтави.  Зібравши 20-тисячне військо, Виговський переміг повстанців, бої були у травні-червні 1658 р. Між прихильниками та противниками гетьмана. Ці події започаткували період громадянської братовбивчої війни, в Україні називають добою Руїни.

САМОКЛЕЙКА – робота з термінами

Громадянська війна – форма політичної боротьби, що являє собою збройну сутичку між класами, соціальними групами, націями задля досягнення повноти державної влади.

Руїна – термін, яким позначають процес занепаду й спустошення України під час громадянської війни, гостро боротьби старшини за владу й постійної агресії сусідніх держав.

ВЧИТЕЛЬ. До чого ж привели прорахунки гетьмана у своїй діяльності?

Відшукали матеріал в підручнику на стор 154, 3,4 абзац – коментоване читання.

(почалися козацькі заворушення, які підтримувалися Москвою, звинувачуючи Виговського у зраді і зносинах з Польщею, для придушення повстань він використовував кримських татар, за що платив ясир. Хоча Виговський і переміг повстанців, але це були події братовбивчої війни, між прихильниками і противниками гетьмана)

3. Гадяцька угода.

Вчитель.  Остаточно авторитет гетьмана підірвали його прагнення відновити союз із Річчю Посполитою.

 З весни 1658 р тривали переговори про умови повернення козацької України до складу Речі Посполитої.

 16 вересня 1658 р на козацькій раді неподалік м.Гадяча було укладено українсько-польську угоду за умовами Гадяцької угоди. Якими вони були…

Вчитель. Самостійне опрацювання матеріалу підручника стр.154-155, визначення умов угоди: (слайд   9  )

«Доповніть мою думку»

1. Україна в межах Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводства під назвою (Руське князівство), входить до складу (Речі Посполитої), як третя частина федерації – нарівні з (Польським королівством і Великим князівством Литовським). (карта).
2. Федерацію об’єднував (спільний король), якого обирали (представники всіх трьох держав).
3. На чолі Руського князівства був (гетьман) якого затверджував король( із 4 кандидатів), якого обирали (довічно).
4. Гетьману заборонялися (будь-які зовнішньополітичні відносини з іншими державами).
5. Не мали права перебувати в Україні (польські й литовські війська).
6. Козацький реєстр мав становити (30 тис.осіб).
7. Щорічно по 100 козаків (гетьман мав право представляти королю для надання їм шляхетської гідності).
8. Було скасовано (церковну унію), а 5 (православних ієрархів отримали місце в сенаті).
9. Дозволялося заснувати в Руському князівстві (дві академії і необмежену кількість гімназій, шкіл, друкарень).

Вчитель. З якою державою укладав гетьман І.Виговський Гадяцький договір?

А) Московське царство  Б) Річ Посполитою     В) Кримським ханством

Вчитель. Пригадуємо стрічку часу.  Зараз завдання розв’язати хронологічну задачу.

Скільки минуло років від початку Національно-визвольної війни до українсько-польського перемир’я в Гадячі. ?

1658-1648= 10 років.

Вчитель. Проте положення Гадяцької угоди не були втіленні в життя

4. Україно – московська війна 1658 – 1659 рр. Конотопська битва.

Вчитель.  Гадяцька угода стала приводом для відкритої агресії Московської держави, сприяла погіршенню українсько-російських відносин.  Восени 1658 р розпочалася українсько-московська війна.

Завдання.

 Я зачитую уривок з джерела, а ви визначаєте дії Москви та І.Виговського, визначивши дію ви мене зупиняєте.  (слайд    10   )

 ДЖЕРЕЛО.  Москва закликала український народ не підкорятись гетьманату.

Московська армія н чолі з воєводою Г.Ромондовським силою схиляла населення до підданства московському царю. Частина лівобережних козацьких полків перейшла на бік царя.

 Тим часом І.Виговський розіслав європейським правителям лист-звернення, у якому повідомив про розрив із Москвою та його причини.

1. Москва закликала український народ не підкорятися гетьманату.
2. Московська армія силою схиляла населення до підданства московському царю.
3. Частина Лівобережних полків перейшли на бік царя.
4. І.Виговський розіслав європейським правителям лист-звернення, у якому повідомив про розрив із Москвою та його причини.

Вчитель. Висловіть свої передбачення подальших дій. ВІЙНА.

Пропоную перебіг подальших подій переглянути на екрані. Відеофрагмент.

Хто ж зможе відшукати на карті місце подій Конотопської битви і коротко охарактеризувати цю подію?

  СЛАЙД 11

Вчитель.  – Де проходили події московсько-української війни 1658-1659 рр?

(під Конотопом)

Вчитель.  Після перемоги московської армії, зростає рух проти влади гетьмана І.Виговського, який охоплює Лівобережжя й частково Правобережжя. До того ж на Україну знову посунули московські війська.

Учитель Виговський не зміг скористатися результатами своєї перемоги й успішно завершити війну з Росією і змушений був зректися гетьманства. Це було зумовлено низкою причин.
-  По-перше, він (Виговський) втратив одного зі своїх військових союзників — кримського хана. Саме в цей час на Крим вирушив у похід запорізький кошовий отаман Іван Сірко. Це примусило кримського хана відмовитися від походу на Москву і негайно повернутися додому.

•  По-друге, частина козацької старшини, не вдоволена підступністю польської влади, почала шукати шляхи до порозуміння з Москвою.
• По-третє, Іван Виговський, замість розумного подолання конфлікту з опозицією, вдався до терору, який лише посилював ненависть до нього з боку значної частини Лівобережної України».

Незадоволена політикою Виговського козацька старшина на чолі з І.Богуном об’єдналася навколо Ю.Хмельницького й висунула його на гетьманство.

  21 вересня 1659 р відбулася козацька рада, на якій новим гетьманом було обрано Ю.Хмельницького.  І.Виговський врятувався втечею до поляків, але в 1664 р його було звинувачено в змові проти Польщі й страчено. (СЛАЙД      )

ІV. Закріплення навчального матеріалу.

1. Заповніть дати або події, які відбулися за   (СЛАЙД   12   )

Роки правління І.Виговського.

Вересень 1657 р Старшинська рада ухвалює рішення передати гетьманство                 І.Виговському

                              Антигетьманське повстання, доба «Руїни»

16 вересня 1658 р 

                               Конотопська битва

21 вересня 1659 р.  

Робота джерелом.

 І. Із листа  гетьмана І.Виговського «Я йшов, щоб звільнити з облоги пана Гуляницького, неспішно чекаючи на хана, і тільки-но той прибув, ми поквапилися і спекотного дня липня ставши біля Соснівської переправи, застали там 15 тисяч Москви, котра боронила одну переправу».

• Про яку подію йдеться? (Українсько-московська війна).
• Чим вона закінчилась? (Перемогою Виговського)
• Які мала наслідки? (Зростав рух проти влади Виговського)

ІІ. На заяву московського посла, що Україна — це «гілка, відламана від природного кореня Великоросії», Іван Виговський відповів так: «Нехай Великоросія буде Великоросією, а Україна — Україною».
- Якого ставлення до України з боку Москви домагався І. Виговський.
 ІІ. «Цвіт московської кавалерії загинув за один день, і московський цар більше ніколи не зможе зібрати таку чудову армію. Цар Олексій Михайлович з’явився перед своїм народом у жалобному вбранні, і Москву охопила паніка... Ходили поголоски, що цар збирався перебратися до Ярославля за Волгою і що Виговський наступає прямо на Москву».
(Субтельний О. Україна. Історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 133)
Завдання
1. Чому російський цар розпочав війну проти України? (Посягання на українські землі)
2. Чим закінчилася битва під Конотопом і яке вона мала значення? (  після перемоги московської армії, зростає рух проти влади гетьмана І.Виговського, який охоплює Лівобережжя й частково Правобережжя. До того ж на Україну знову посунули московські війська. Незадоволена політикою Виговського козацька старшина на чолі з І.Богуном об’єдналася навколо Ю.Хмельницького й висунула його на гетьманство.)

V.Узагальнення знань.

ВЧИТЕЛЬ. Про які важливі події ми сьогодні дізналися?  (Гадяцький договір, московсько-українську війну, ).

Стисло сформулюйте наслідки вказаних подій.

Укладання Гадяцького договору 1658р з поляками не знайшло  підтримки у більшості населення,  стала приводом для відкритої агресії Московської держави, сприяла погіршенню українсько-російських відносин, початок українсько-московської війни.

Московсько-українська війна 1658-1659 рр   після перемоги московської армії, зростає рух проти влади гетьмана І.Виговського, який охоплює Лівобережжя й частково Правобережжя. До того ж на Україну знову посунули московські війська. Незадоволена політикою Виговського козацька старшина на чолі з І.Богуном об’єдналася навколо Ю.Хмельницького й висунула його на гетьманство.

Вчитель.  Чи реалізували ми з вами поставлені завдання на початку уроку.

Про, що ми дізналися?

Вчитель.  

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.№22, пункти 1-2

2. Дати характеристику Івану Виговському як історичному діячеві.