Конспект-уроку з теми "Властивості кислот"

8 клас

урок з теми

«Властивості кислот»

Розробила вчитель хімії

                                                 КЗО «СЗШ № 20» ДМР

                                                  Головач Л.А.

Тема. Властивості кислот

Мета. Ознайомити з фізичними та хімічними властивостями кислот, з правилами техніки безпеки при роботі з кислотами. Дати поняття про індикатори і витискувальний ряд металів. З’ясувати суть реакції обміну на прикладі взаємодії кислот з оксидами металів. Розвивати вміння складати хімічні рівняння.

Обладнання. Знати ПТБ, картки з індивідуальними завданнями, склянки, сірники, нагрівальний прилад, картки з формулами кислот для гри.

Реактиви. Концентрована сульфатна кислота, соляна кислота, лимонна кислота, ацетилсаліцилова кислота, яблука, фенолфталеїн, лакмус, метиловий оранж.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку.

І. Оголошення теми і завдань уроку.

Вчитель. Ми відправляємося сьогодні з вами в подорож по «Кислотній країні», де зустрічаємося з численними її жителями, ім’я яким неорганічні і органічні кислоти, познайомимося з їх «зовнішністю», тобто фізичними властивостями; звичаями, тобто хімічними властивостями. Поїдемо ми з вами по «Кислотній країні» на поїзді. Для проїзду вам потрібно придбати квитки у вагоні 1-го, 2-го та 3-го класів. Для цього слід виконати завдання.

 ІІ. Контроль і корекція знань.

1.Робота з індивідуальними картками

Поєднати стрілками формули кислот з відповідною назвою.

Н₂SO₄                         сульфатна

H₂SO₃                               сульфітна

H₃PO₄                               ортофосфатна

HNO₃                               нітратна

H₂CO₃                             карбонатна

HCI                            хлоридна 

Вчитель. Поки ваші друзі виконують завдання на картках, ми з вами пограємо в гру «Третій зайвий».

2. Гра «Третій зайвий».

Мета. Перевірити знання назв кислот, їх формул, вміння класифікувати.

Вчитель. На картках записані формули трьох речовин, одна з яких зайва. Завдання – записати формулу цієї речовини, дати їй назву, обґрунтувати коротко відповідь.

НCI, HBr, HNO₃

HCIO₄, HNO₂, HCI

H₂SO₄, HNO₃, HCI

H₂SO₄, H₃PO₄, H₂CO₃

H₂SO₄, H₂SO₃, H₂CO₃

HBr, HCI, H₂SO₃

Записати в учнівському зошиті:

HNO₃                     - оксигеновмісна, одноосновна 

HCI                     - безоксигенова, одноосновна

H₂SO₄                       - оксигеновмісна, двохосновна 

H₃PO₄                          - оксигеновмісна, трьохосновна

H₂CO₃                    - оксигеновмісна, двохосновна

H₂SO₃                        - оксигеновмісна, двохосновна

3. Підсумок контролю знань:

а) вчитель перевіряє роботу на індивідуальних картках. Учні, що працювали з ним, отримують квитки у вагон 3-го класу;

б) в цей час робота в зошитах перевіряється шляхом взаємоперевірки.

Обмін зошитами. На дошці записані правильні відповіді.

Вчитель. Квиток у вагон 1-го класу отримують ті, хто виконав завдання без помилок.

Квиток у вагон 2-го класу отримують ті, хто допустив 1-2 помилки, у вагон 3-го класу – всі інші.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Фронтальна бесіда.

Вчитель. Квитки куплені; перевіримо чи всі готові до подорожі. Скажіть, будь ласка, які речовини, називають кислотами?

Як визначити валентність кислотного залишку?

За якими ознаками класифікують кислоти?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель. Отже, вирушаємо в подорож по «Країні кислот». Перша наша зупинка на станції «Інформаційна»

Перша зупинка. «Станція інформаційна»

(повідомлення учнів)

 На перших етапах розвитку хімії визначення поняття «кислота» базувалася на експериментально встановлених властивостях, а не на їх складі. Так у ХVІІ столітті панувала механічна теорія Ламері, за якою здатність кислот розчиняти метали пояснювалася тим, що їх частинки мають гострі кінці, а частинки основ – тупі. При взаємодії кислот з основами їх гострі кінці входять у частинки основ – тупі. При взаємодії гострі кінці кислот входять у частинки основ, і таким чином, дія кислот і основ припиняється. 

 На зміну цій теорії прийшла «Киснева теорія», яку висунув у 1778 році Лавуазьє. За цією теорією до складу всіх кислот входить кисень, зумовлюючи їх особливі властивості. Проте установлення Деві та Гей-Люссаком (1810,1814) складу хлоридної, фторидної кислот та відкриття інших речовин, які не містять кисню, але мають властивості кислот, суперечило кисневій теорії.

 Уявлення про кислоти, близькі до сучасних, вислов Деві (1814) у своїй «Водневій» теорії кислот, за якою кислотні властивості речовин зумовлені наявністю в них водню. Становленню цієї теорії сприяли праці хіміків Грема і Лібіха. 

 Властивості кислот лежать в основі галузей застосування їх. Наприклад, хлоридну кислоту застосовують для добування водню, хлоридів металів, виготовлення «нашатирю», в шкіряній промисловості для обробки шкір перед хромовим чиненням, у лудильній і паяльній справі, у харчовій промисловості.

 Сульфатна кислота – застосовується у виробництві мінеральних добрив, барвників, мінеральних фарб, пластмас; для очищення нафтопродуктів, у виробництві вибухових речовин, у легкій промисловості (виробництво штучного волокна, відбілювання тканин), кольоровій металургії (добування Zn, Cu, Ni, Ag), у харчовій промисловості (виробництво крохмалю, патоки).

   Нітратна кислота – виробництво нітратних добрив, лікарських препаратів, штучного шовку; як реактив в хімічних лабораторіях.

 Ортофосфатна кислота – виготовлення фосфорних добрив, у харчовій й текстильній промисловостях, у виробництві клею. В медицині – при недостатній кислотності шлункового соку.

Друга зупинка. Станція «Дегустаційна»

Мета. Повинні переконатися, що більшість кислот кислі на смак.

(на дошці зявляється знак техніки безпеки – «Нічого не можна куштувати на смак»).

Вчитель. (вказуючи на знак). Пам’ятайте, що куштувати на смак в кабінеті хімії – це грубе порушення прав безпеки. Але сьогодні зробимо виняток. Дозволяю вам покуштувати саліцилову й лимонну кислоти.

(Учні куштують і роблять висновок, який записують в зошитах).

Висновок.

Більшість кислот кислі на смак (виняток саліцилова-солодка, нікотинова-гірка).

Вчитель. Наш поїзд відправляється далі, але червоне світло світлофора (на дошці зявляється знак червоного кольору) попереджає про те, що наступна зупинка «ПТБ».

Третя зупинка. Станція «ПТБ»

Демонстраційний дослід – «Розчинення концентрованої сульфатної кислоти у воді»

Вчитель. Запам’ятайте! В зв’язку з виділенням великої кількості теплоти при розчиненні концентрованої сульфатної кислоти в воді не можна вливати воду в кислоту.

В цьому випадку вода, що має меншу густину, опиниться на поверхні, закипить і її бризки разом з кислотою можуть потрапити на руки, обличчя, викликавши опіки. Якщо це трапилось, шкіру слід промити водою і 15% розчином соди.

Четверта зупинка. Станція «Экспериментальна»

Вчитель. Поряд з загальними властивостями кислот – смаком, кислоти відрізняються одна від одної рядом ознак. Розглянемо це на прикладі порівняння властивостей сульфатної кислоти і хлоридної кислоти. 

(На дошці накреслена таблиця).

П’ята зупинка. Станція «Індикаторна»

Вчитель. Для визначення кислот серед інших речовин використовують індикатори – речовини, що змінюють своє забарвлення в кислому середовищі. 

Лабораторний дослід. «Випробування кислот дією індикаторів»

(Учні випробують розчин сульфатної кислоти та хлоридної кислоти індикаторами – папірцями. Результати заносять до таблиця. Потім випробовують індикатором яблуко та лимонну кислоту. Роблять висновок).

Висновок. Індикатори змінюють свій колір в розчинах кислот.

Шоста зупинка. Станція «Наукова» 

1. Демонстраційні досліди. «Взаємодія сульфатної кислоти та хлоридної кислоти з магнієм, міддю та їх оксидами».

(На дошці записується рівняння проведених реакцій).

 H₂SO₄ + Mg → MgSO₄ + H₂↑

 2HCI + Mg → MgCI₂ +H₂↑

Вчитель. До якого типу реакцій відносяться записані на дошці рівняння реакцій.

2. Робота з підручником.

Сторінка 192 (підручник Хімії – 8 клас)

Мета. Познайомитись з поняттям витискувального ряду.

Завдання класу.

З’ясувати, які метали ВР здатні витісняти водень з кислот.

3. Поняття реакції обміну.

(Вчитель демонструє дослід «Взаємодія сульфатної кислоти з оксидом міді». Записує на дошці рівняння реакції).

CuO + H₂SO₄ →^o CuSO₄ + H₂O

Вчитель. До якого з трьох типів реакцій, які ми вже вчили, можна віднести дану реакцію?

Дійсно, це новий тип хімічних реакцій, з якими ми ще не знайомились. Реакція взаємодії сульфатної кислоти з оксидом міді відноситься до реакції обміну.

Спробуйте дати означення такого типу реакцій.

(Учні дають визначення реакції обміну, читають визначення в підручнику).

Висновок

«Реакція обміну» - реакції між складними речовинами, під час яких вони обмінюються своїми складовими частинами.

V. Закріплення набутих знань.

Вчитель.

Наша подорож підходить до кінця.

Додому нас приведуть ці «хімічні доріжки».

1. Диференційоване завдання.

а) Для учнів, що їдуть у вагонах 1-го класу

Zn, AI, CuO, Fe₂O₃, Cu, Ag, H₂SO₄

б) Для учнів, що їдуть у вагонах 2-го класу.

Mg, Zn, Na₂O, Ag, CaO, HCI

в) Для учнів, що їдуть у вагонах 3-го класу.

MgO, CuO, H₂SO₄

Завдання.

Складіть прогноз можливих реакцій, напишіть рівняння можливих реакцій.

2. Перевірка виконання завдання, мотивація і оцінка.

VI. Домашнє завдання.

Вчитель. Кожен, повертаючись із подорожі, бере на згадку сувенір. Таким сувеніром буде сьогодні ваше домашнє завдання. 

§ 34-36, № 10 (а,б,в) стор. 201