Конспект уроку з теми "Земноводні або Амфібії"

Біологія 7 клас

Тема уроку : Клас Земноводні, або Амфібії.

Мета уроку :

 освітня : отримати уявлення про клас Земноводні, як про перших хребетних тварин, що освоїли наземну середовище проживання, виявити риси пристосувань амфібій до водного та наземного середовища проживання, виділити і проаналізувати прогресивні риси класу, познайомитися з різноманіттям земноводних.

діяльнісна : сприяти формуванню вмінь застосовувати наявні знання про вивчені класи  хребетних, про закономірності еволюції живого світу, про особливості різних середовищ існування в новій ситуації, аналізуючи формування адаптивних пристосувань у класу Земноводні.

Обладнання:

мультимедійний проектор, екран, презентація «Клас Земноводні, або Амфібії», «розумові листи»з таблицею «Риси пристосування земноводних до життя на суші і в

воді », роздатковий матеріал« Різноманіття амфібій », мультфільм « Жабеня Жабуляк », маршрутні листи, кольорові олівці, кольоровий мішечок.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент

Клас ділиться на три команди, кожній з якій видається маршрутний лист, роздатковий матеріал. (слайд №1)

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Біологічне лото

Кожній команді по черзі вчитель підносить кольоровий мішечок з якого діти дістають питання у формі рибок: червона рибка – 5б, жовта рибка – 4б, синя рибка – 3 б. завдання кожної команди відповісти на питання та отримати максимальну кількість балів. (це будуть додаткові бали до загального підсумку) (слайд №2)

Червона рибка:

1. Чим кісткові риби відрізняються від хрящових?

2. Назвіть відділи тіла і плавники риб.

3. Перерахуйте особливості розмноження риб.

4. Які пристосування до водного середовища проживання є у риб?

Жовта рибка:

1. Перерахуйте відомі вам загони кісткових риб.

2. Перерахуйте представників кісткових риб.

3. Перерахуйте представників хрящових риб.

Синя рибка:

1. Яке господарське значення риб?

2. Яких риб своєї місцевості ви знаєте?

3. Яких ви знаєте риб, занесених до червоної книги України?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 

Проблемні завдання:(слайд №3)

1. Якщо шкіру жаби змастити олією або обсипати крохмалем, то через деякий час вона загине. Чим це можна пояснити?

2. Голодна жаба відмовилася, їсти поміщених в акваріум вбитих комах. Чому?

3. Якщо жабі відкрити ротову порожнину і залишити її в такому положенні тривалий час, то вона задихнеться. Поясніть чому?

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Слайд № 4

Станція № 1 “Поясни”

Ухватила мушку зелена жаба, але їжа забила рот - ні назад і ні вперед. І ось тут жаб’ячі очі провалилися в порожнину рота, проштовхнувши цей обід. Правда це чи ні? (Слайд № 5)

(Відповідь: ми вважаємо що це правда . Язик жаби не може проштовхувати їжу. Цю функцію виконують очі. Час від часу вони зникають з фізіономії жаби, втягуються всередину голови і проштовхують в стравохід чергову порцію їжі. Ми згодні, у жаби дійсно очні яблука опускаються і проштовхують їжу до глотки, при ковтанні їжі жаба закриває очі.) (слайд № 6)

Слайд № 7

Учитель:

Така неприємна сира погода. Чому жаба захоплюється такою погодою?

Відповідь (доповідь) учня:

(Відповіді: жаба дихає легенями, але більша частина її дихання здійснюється через вологу шкіру, тому сира погода дуже важлива для кращого дихання жаби)

Жодна амфібія не п'є воду - всі вони всмоктують її через шкіру. Ось чому цим тваринам необхідні близькість води або вогкість. Жаби, віддалені від води, швидко худнуть, робляться млявими і незабаром зовсім гинуть. Якщо до таких виснажених жаб покласти мокру ганчірку, то вони починають притискатися до неї своїм тілом і швидко оговтуються. Скільки ж води всмоктують жаби через шкіру?

Для відповіді на це питання вчений Томпсон провів наступний дослід. Він взяв обсохлу деревну жабу і зважив. Її маса склала 95 г. Потім обернув жабу мокрою ганчіркою. Через годину вона важила вже 152 г.

Через шкіру амфібія і всмоктує, і виділяє воду, а також дихає. У закритій жерстяній коробці у вологому середовищі  жаба може прожити до 40 днів.

Отже, ми з вами вже знайшли відповідь на одне із проблемних питань:

• Якщо шкіру жаби змастити олією або обсипати крохмалем, то через деякий час вона загине. Чим це можна пояснити?

Тепер сміливо можете  почати заповнювати свої чаші знань (роздатковий матеріал)

 

Слайд № 8

Фото пам’ятника жаби

Відповідь учня:

Зображення жаби використовувалося в геральдиці, вона була персонажем казок і літературних творів. А у Франції існує навіть пам'ятник жабі. У Парижі його встановили у Пастерівського інституту неспроста: в цьому інституті займаються дослідженнями в області біології і мікроорганізмів, вірусів і вакцин.

«Віддати» маленькій  тварині почесть як зримого пам'ятника пропонував французький медик і засновник ендокринології Клод Бернар, який ставив безліч дослідів на жабах. Він займав деякий час кафедру загальної фізіології в Сорбонні, однак вона не задовольняла його інтереси, тобто не мала належних лабораторій, препаратів і фінансування для проведення експериментів. Після дванадцяти років «служби» в Сорбонні він перейшов на кафедру порівняльної фізіології тварин Музею природної історії.

 

Тоді за наполяганням вченого студенти самі зібрали потрібну суму, щоб увічнити пам'ять про жабу, як об'єкт безлічі наукових відкриттів. Монумент являє собою гігантську жаб'ячу фігуру з широко відкритою пащею, «сівши» на задні лапки. До речі, монументальні знаки вдячності і поваги жаби отримали і в інших містах світу,

У Москві - пам'ятник жаби-царівни;

У Бердянську - це оригінальна постать товстої жаби-олігарха, що сидить на бюстах людей;

У Гродно - пам'ятник жаби-мандрівниці;

У Казані - фонтан з жабами.

Отже, чому саме жабу взяли за основу пам'ятника паризькі студенти? Адже досліди проводилися і проводяться не тільки на цих амфібій, але і щурах, собаках? Але саме їй людство зобов'язане фізіологічним і фармакологічним дослідам, які привнесли в науку нові відкриття в галузі фізики і напрямків фізіології, як нейрофізіологія, електрофізіологія.

 

Станція № 2 “Практична”

Вчитель: а тепер давайте з вами розглянемо, які особливості внутрішньої будови мають земноводні.

Нервова система земноводних ускладнилася для того, щоб амфібії придбали можливість вироблення більш складних рефлексів. Це пов'язано з освоєнням

наземного середовища проживання і вдосконаленням поведінки. (слайд 9)

 

 

Давайте звернемо увагу на будову головного мозку жаби в порівнянні з рибою (слайд 10). Збільшився передній мозок, який відповідає за вироблення умовних

рефлексів. А ось мозочок, який відповідає за координацію зменшився, чому?

(відповідь команд: зменшення мозочка пов'язане зі спрощенням рухів, їх точністю.)

 

Вчитель:  У зв'язку зі збільшенням інтенсивності обміну речовин повинна була покращитися система, яка сприяє їх поширенню. Це кровоносна система. У земноводних вона замкнена.

Зверніть увагу на слайд (слайд 11). У амфібій велике еволюційне придбання – це…..

(команди шукають відповідь)

Це два кола кровообігу і трикамерну серце - два передсердя і шлуночок. В шлуночку неповна перегородка, в зв'язку з чим кров тепер разділена на венозну, артеріальну, а також змішану. Особливістю кровоносної системи земноводних є трикамерне серце: ліве передсердя (артеріальна кров); праве передсердя (венозна і артеріальна кров); шлуночок (змішана кров). А також два кола кровообігу.

Запам’ятайте! Земноводні – холоднокровні тварини: мають несталу температуру тіла, яка залежить від температури зовнішнього середовища. Причина цього забезпеченість більшості органів змішаною, бідною на кисень кров’ю та випаровування вологи через шкіру, що знижує температуру тіла.

Вчитель: скажіть, будь ласка, чому ці тварини мають таку назву Земноводні? Які особливості дихальної системи вони мають? (слайд 12-13)

Відповіді: Органи дихання різноманітні. У дорослому стані тварини дихають за допомогою легенів та через шкіру. Легені - це парні комірчасті мішки. Парні ніздрі з клапанами ведуть до носоглоткової порожнини, звідти повітря потрапляє до легенів. Під час вдиху дно ротоглоткової порожнини опускається і вона заповнюється повітрям, що проходить через ніздрі. Потім це дно піднімається і проштовхує повітря в легені (виходу повітря через ніздрі перешкоджають клапани).

Значну роль у процесах дихання земноводних відіграє шкіра. Так, у жаб через шкіру може надходити близько половини необхідного кисню, а в далекосхідного тритона та американських безлегеневих саламандр легені взагалі редуковані й газообмін відбувається лише через шкіру та слизовий епітелій ротоглоткової порожнини. Шкірне дихання забезпечує тривале перебування під водою. Суха шкіра не здатна пропускати гази, тому вона зволожується слизом.

Личинки земноводних дихають зябрами, а у протеїв та сирен зябра зберігаються протягом усього життя.

 

Вчитель: а тепер візьміть конверти, які знаходять у вас на парті і виконайте завдання.

Завдання: скласти правильну послідовність травної системи земноводних та пояснити значення і особливості від попередніх типів та класів тварин (слайд 14)

Пояснення учнів:

Травна система ускладнюється та диференціюється порівняно з рибами. За способом живлення амфібії – хижаки. Хапають їжу язиком, який у безхвостих прикріплений до дна рото-глотки своїм переднім кінцем і може викидатися з рота. Язик виділяє клейку речовину для утримання їжі. Земноводні не обтяжують себе жуванням, причина проста – зубів майже немає, але їжа в роті не затримується, далі за призначенням її відправляє не язик, а очі! Вони втягуються всередину і допомагають проштовхнути здобич до шлунку. Зуби призначені лише для утримання здобичі, усі однакові. Секрет слинних залоз не містить ферментів і лише зволожує їжу.

Якщо істота здатна ковтати за допомогою очей, то й не дивно, що і п'є вона не ротом, а шкірою. Де б не жили амфібії, якого б розміру не досягали, у них у всіх тонка і завжди волога шкіра. Без цього вони жити не можуть. Під шкірою – цілі резервуари з запасом води.

Жаби перші «слюньтяї» планети. Щоб на суші можна було легко ковтати суху видобуток, потрібна була мастило – слина.

 

Вчитель: а про яку систему ми з вами ще не згадали? (слайд 15)

Відповіді: видільну. Органи виділення у земноводних, як i в pиб, - тулубнi ниpки. По сечоводах сеча йде до сечового мiхуpа, що вiдкpивається в клоаку. Частково пpодукти обмiну pечовин видiляються кpiзь шкipу.

 

Вчитель: (слайд 16)

Органи чуттів у земноводних зазнали прогресивного розвитку. Серед органів чуттів земноводних водночас є органи, характерні тільки для водяних організмів, і такі, що притаманні наземним тваринам. До органів чуттів, пов'язаних із водним середовищем, належить бічна лінія (у личинок, водяних хвостатих земноводних).

Орган зору

Повіки (верхня, нижня та мигальна), слізні залози, випукла рогівка, лінзоподібний кришталик; акомодація лише переміщенням кришталика за допомогою війчастого м'яза. Кольоровий зір

Орган слуху

З'являється середнє вухо, до складу якого входять слухова кісточка та барабанна перетинка

Орган нюху

 

Має, крім зовнішніх, і внутрішні ніздрі – хоани, які сполучають ню- хові капсули з ротоглотковою порожниною

Орган смаку

Смакові бруньки на язиці, піднебінні та щелепах

Орган дотику

Рецепторні клітини по всьому тілі

Орган рівноваги

Напівколові канали внутрішнього вуха

 

 

Вчитель: (слайд 17)

Розмноження статеве з явищем роздільностатевості. Статеві органи парні, запліднення зовнішнє або внутрішнє, наявний статевий диморфізм. Розмножуються земноводні у воді за допомогою ікри. Кожна ікринка має прозору драглисту оболонку, яка у воді набухає і перешкоджає зближенню ікринок між собою, поліпшуючи доступ до них кисню. Оболонка виконує також роль своєрідної лінзи – фокусуючи сонячні промені на яйце, вона отримує більше тепла. Верхня частина ікри містить чорний пігмент, який поглинає тепло сонячних променів і перешкоджає проникненню ультрафіолетових.

 

Розвиток непрямий (безхвості, у воді) і прямий (у деяких земноводних, на суші). Процес перетворення личинки на дорослу істоту називається метаморфозом і контролюється йодовмісним гормоном тироксином. Личинки суттєво відрізняються від дорослих (особливо пуголовки безхвостих). Деяким земноводним (у личинок амбістом – аксолотлів, альпійського тритона) властива неотенія – розмноження на личинковій стадії. Річний цикл може поділятися на такі періоди: весняне пробудження, розмноження, період літньої активності, зимівля (заціпеніння).

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

 Отож, подолавши всі перешкоди ми повертаємося. Але на нас чекає останнє випробування, раптом ми потрапили на станцію № 3 "Містифікація" і наше завдання опрацювати оповідання та виправити помилки.

Оповідання – містифікація до теми "Земноводні"

Сашко відкрив підручник біології на розділі "Земноводні". "До земноводних належать жаби, ропухи, тритони, саламандри", – прочитав Сашко тихим голосом і замовк. Його здолав сон. Після шести уроків у школі та гри у футбол у нього більше ні на що не вистачило сил. Голова Сашка повільно опускалась на підручник. Хлопчику снився сон. Іде він літнього дня на озеро і раптом потрапляє на незвичайну галявину. Жаб тут незліченно. Полудень, і жаби підставили свої спини яскравим сонячним променям. "Вони ж холоднокровні. То ж їм потрібно зрідка погрітися, – подумав Сашко. – І я з ними позагораю й одночасно поспостерігаю за ними". Жаби не звертали на Сашка жодної уваги. Він погладив гладеньку суху шкіру однієї жаби, одержавши у відповідь доброзичливе "Ква–ква", та здивувався: чому їх не люблять так, як наприклад, кішок чи собак? Доброзичливі, симпатичні, приносять людині користь, та й м’ясо жаб у деяких країнах вважається найкращим делікатесом, Сашко помітив, що вони щось жують. Виявилось траву. "Звідси й назва: трав’яна жаба", – подумав Сашко. Після обіду жаби пострибали до озера на водопій. Жадібно попивши води, вони почали оточувати Сашка та стрибнули йому на плечі.

"Сашко вчи зоологію" – пролунав гучний голос мами. Сашко прокинувся, пішов умитися, але сон стояв перед очима. "Читай уголос, я також послухаю", – попросила мама. Коли Сашко прочитав параграф, то був дуже здивований.

• Поясніть, що здивувало Сашка?

 

VI. Підсумок уроку.

А тепер давайте порахуємо з вами скільки балів набрала кожна команда (підведення підсумків, визначення переможця). Кожна команда малює свою чашу знань.

 

VIІ. Домашнє завдання.

Вивчити параграф