Конспект уроку з трудового навчання та технології

Тема: Токарний верстат для обробки деревини.

Мета: ознайомитися з призначенням та будовою токарного верстата, конструкційними особливостями, правилами підготовки до роботи, правилами безпечної роботи на токарному верстаті, розвивати вміння читати й виконувати його кінематичну схему;виховувати уважність при виконанні технологічних операцій.

Основні поняття: токарний верстат для обробки деревини, станина, передня бабка, задня бабка, підручник, тризуб, патрон.

Очікувані результати навчальної діяльності: уміння пояснювати призначення, будову і принцип передачі обертального руху від електродвигуна до шпинделя та роботу механізму перетворення руху, розпізнавати ведучі та ведені деталі; уміння підготувати верстат до роботи; читати і виконувати його кінематичну схему; вміння закріплювати заготовку, виконувати підготовчі технологічні операції перед точінням.

Обладнання та матеріали: зразки виробів, картки-завдання,токарний верстат з обробки деревини, кронциркуль, штангенциркуль, рейєр, мейсель, заготовки для точіння.

Хід уроку

І Організаційний момент.

ІІ. Мовна хвилинка

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда:

• Згадайте, який верстат ви вже вивчали у 6-му класі.
• Який шків називають ведучим, а який веденим?
• Як позначається електродвигун на кінематичній схемі?
• Як можна змінити частоту обертання шпинделя свердлильного верстат?

ІV. Мотивація, повідомлення теми, визначення завдань для учнів.

1. Властивість металу. 2. Один з найпоширеніших конструкційних матеріалів.

3.Назва професії – де головним є вміння малювати.

4. Інструмент для вимірювання.

5. Графічний документ, виконаний від руки з дотриманням пропорцій частин предмета.

6. Один з видів пиломатеріалів.

7. Вони бувають транспортні, транспортуючі, технологічні, інформаційні.

Демонстрація зразків виробів, виготовлених на токарному верстаті.

V. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя.

1. Будова і призначення токарного верстату з обробки деревини.

Перші відомості про механічну обробку виробів з деревини відно­сять до 212 р. до н. є. Токарний верстат тих часів приводився в рух за допомогою лучка. Приблизно у І ст. н. є. вдосконалений токарний верстат став приводитися в рух педаллю з важелем. На почат­ку XIX ст. було сконструйовано верстат, механізми якого приводили­ся в рух за допомогою електродвигуна. Вдосконаленим варіантом цьо­го верстата нині є шкільний верстат з обробки деревини СТД-120М. Букви і цифри означають: С - верстат (від російського слова «станок»); Т ~ токарний; Д - для обробки деревини; число 120 - від­стань у міліметрах від осі шпинделя до напрямних станини. Буква М означає модернізацію, зміну.

На токарних верстатах з обробки деревини виготовляють деталі та вироби, які мають циліндричну, конічну або фасонну форму оброблю­ваної поверхні.

Токарний верстат СТД-120 М складається з таких основних вузлів: станини,передньої бабки, задньої бабки, підручника, електродвигуна та клинопасової передачі.

2.Призначення основних частин верстата.

Станина відлита з чавуну і є основою, на якій монтуються складаль­ні одиниці (вузли) верстата. Вона встановлена на платформі. Зліва на станині закріплена передня бабка. Вздовж напрямних станини можна переміщувати і закріплювати (фіксувати) в потрібному поло­женні задню бабку і підручник.

Передня бабка призначена для встановлення і кріплення заготовки та передавання їй обертального руху. Вона складається з корпусу, в якому на двох підшипниках установлено шпиндель. Шпиндель має вигляд фасонного вала, на правому кінці якого нарізана різьба для нагвинчування патрона, планшайби та інших спеціальних пристосувань для кріплення заготовок. На лівому кінці шпинделя кріпиться двоступінчастий шків, який отримує рух за допомого клинопасової передачі від електродвигуна.

Для пуску та зупинки верстата на передній бабці розміщено кнопковий пульт керування

Задня бабка слугує опорою для довгих заготовок під чаc обробки, підтримуючи їх заднім центром, та для кріплення в ній свердлильного патрона, свердла й інших інструментів для обробки отворів. Корпус задньої бабки пересувається вздовж напрямних станини Залежно від довжини заготовки корпус закріплюється на станині з допомогою пластини і болта з гайкою.

У корпус задньої бабки вмонтовано піноль. З одного боку піноль має конусний отвір, у який вставляється задній центр. З другого боку запресована втулка з внутрішньою різьбою. Піноль вільно пересувається в отворі верхньої частини корпусу. Обертанню пінолю навколо своєї осі запобігає установочний гвинт, який входить у паз і зовнішній поверхні пінолю.

У різьбову втулку входить гвинт пінолю, на другому кінці якого на шпонці насаджено маховик, закріплений гайкою. Обертаючись за допомогою маховика навколо своєї осі, гвинт через різьбову втулку пересуває піноль.

Фіксація пінолю в потрібному положенні здійснюється рукояткою фіксатора. Для змащування пінолю і гвинтового механізму в корпусі бабки є маслопровідні отвори. Підручник - це опора для різального інструмента під час роботи. Він складається з опорної лінійки,що кріпиться на сталевому циліндрі,каретки, фіксатора опорної лінійки та фіксатора каретки.

Каретку підручника виставляють у потрібному положенні і закріплюють на напрямних станини за допомогою фіксатора. Опорну лінійку виставляють по висоті і під певним кутом та закріплюють за фіксатором лінійки.

3.Технологічні пристрої токарного верстата.

Технологічні пристрої - це конструктивні елементи, за до­помогою яких установлюють та закріплюють на верстатах заготовки і різальний інструмент. Найбільш поширеним пристосуванням токарно­го верстата є тризуб. Він застосовується для кріплення довгих та порівняно важких заготовок, які під час обробки підтриму­ються заднім центром. Заготовка звичайно має форму правильного паралелепіпеда.

Для кріплення на тризубі заготовку слід підготувати. Спочатку на торцях заготовки розмічають центри і накернюють їх. Потім торець, який установлюється на тризуб, пропилюють уздовж лінії розмітки на глибину 2...З мм, щоб не розколоти заготовку під час її кріплення. Розміченій заготовці рубанком надають форму восьмигранника. Середній зуб тризуба вставляють у центр заготовки так, щоб два інших обробки зуби розташувались вздовж пропилу. Піджимаючи заготовку заднім центром, зуби вдавлюються в деревину заготовки на глибину пропилу і міцно утримують її під час обробки.

Патрон з конічним гвинтом має таку саму форму, що патрон з шипами, але у цьому пристрої шипи замінені на конічний гвинт, на який нагвинчують заготовки. Заготовку м'яких порід дерева засвердлюють на глибину, що дорівнює довжині гвинта.

Чашковий патрон використовують для кріплення загото­вок, у яких передбачається обробка внутрішніх поверхонь. Заготовку спочатку закріплюють за допомогою тризуба або патрона з шипами і проточують до надання їй ци­ліндричної заготовки проточують, надаючи її поверхні конусної форми, подібної до форми конічного отвору патрона. Проточену таким чином заготовку вгвинчують у патрон. Залежно від конструкції патрона заго­товку можна додатково фіксувати кількома шурупами або гвинтами.

Для закріплення коротких заготовок великого діаметра застосо­вують планшайби. Це чавунний диск з отворами, який нагвинчується на шпиндель як і всі інші пристрої.

Найбільш універсальним технологічним пристроєм для кріплення заготовок на токарних верстатах є трикулачковий самоцентруючий патрон. Він має три кулачки, які одночасно сходяться до центра і розходяться від нього.

Кулачки забезпечують центрування та кріплення симетричних заготовок. Це досягається одночасним пересуванням усіх кулачків при повертанні одного з малих зубчастих коліс, зчеплених з великим зубчастим колесом.

4.Правила безпечної праці під час виконання робіт на токарному верстаті.

1.Перед початком роботи перекона­тися, що підлога біля верстата чиста, а на її поверхні лежить гумовий килимок або дерев'яна підставка. Оглянути верстат технологічні пристрої до нього. У разі виявлення несправностей обладнання повідомити вчителя,

2.Перевірити надійність заземлення верстата. Якщо провід заземлення верстата пошкоджений, вмикати верстат заборонено!

3. Працювати на верстаті необхідно у спецодязі, головному уборі та захисних окулярах

4. Під час роботи на верстаті не тримати при собі зайвих предметів.

5. Прозорий екран захисного пристрою під час роботи має бути опущений. 6.Прозорий екран і кожух пасової передачі піднімати тільки після оста­точної зупинки шпинделя.

7. Забороняється відходити або залишати без нагляду ввімкнений верстат.

8.За умови виявлення будь-яких неполадок негайно припинити роботу та повідомити вчителя.

9. Вимірювання розмірів деталей, заміну пристроїв, перевірку надійності кріплення заготовок, а також прибирання треба виконувати після зупинки верстата.

10. Після закінчення роботи верстат вимкнути, очистити від стружки, пилу і бруду; перевірити його справність і змастити мастилом; скласти інструмент у відведене місце для зберігання; показати виконану роботу вчителеві.

VI. Закріплення нового матеріалу

Робота в групах.

Вчитель роздає картки. ( Користуючись малюнком поставити в таблиці під римськими цифрами відповідні позначення частин токарного верстата з обробки деревин). Додаток 1.

VIІ. Практична робота.

1. Аналіз завдань практичної роботи.
2. Забезпечення інструментами та матеріалами ( ріжкові ключі, викрутка, киянка, лінійка).
3. Правила безпечної праці під час ознайомлення з будовою верстата.
4. Самостійне виконання практичної роботи за завдання. Пробне точіння.
5. Контроль з метою виявлення недоліків у знаннях та вміннях учнів.
6. Поточний інструктаж (індивідуальний, груповий).
7. Організація самоконтролю та взаємоконтролю учнів.
8. Підбиття підсумків практичної роботи:

• демонстрування кращих робіт;
• аналіз недоліків у результатах роботи та шляхи їх усунення;
• оцінювання результатів практичної роботи.

Робота в групах.

Одна група пропонує іншій відповісти на складене запитання з теми. Питання пропонує кожна група по черзі.

VІIІ. Рефлексія.

1. Що нового дізналися на уроці?
2. Чому навчились? Яку роботу виконали?
3. Які завдання були визначені на урок?
4. Порівняйте реальні результати із завданнями, які були визначені на урок.
5. Чому отримали саме такий результат на практичній роботі?
6. Що потрібно зробити для того, щоб мати кращі результати роботи?
7. Де можна використати набуті знання та вміння?

ІХ. Підведення підсумків.

Мотивація оцінок за урок, виставлення їх у журнал.

Х. Завдання додому.

IХ. Прибирання робочих місць.

Додаток 1