«Розробка планів конспектів занять з теми «Українська народна іграшка»

Час

Зміст

Облад

нання

2-3 хв.

1. Організаційна частина.

Кер.гур: Всім, всім добрий день.

Діти: Всім, всім добрий день.

Кер.гур: Рада вас всіх бачити, сподіваюсь на плідну співпрацю.

Керівник гуртка відмічає відсутніх.

Журнал обліку роботи гуртка

2. Засвоєння нових знань

Кер. гур: Сьогодні у нас з вами незвичайне заняття. Ми з вами розпочинаємо велику тему, яка дуже близька всім дітям змалку. Як ви гадаєте про що йде мова? Що для дітей є найбажанішим?

Діти: Іграшки

Кер.гур: Вірно, це іграшки. І сьогодні наше з вами заняття пройде у формі конференції. Ми спробуємо як дорослі подивитися на тему близьку кожній дитині. А тема нашого заняття, а отже і конференції буде «Українські народні іграшки». Кожен з вас готував на сьогодні невеличкі доповіді, які ми на занятті заслухаємо та розширимо свої знання з такої знайомої для кожного з нас теми. Отже починаємо. І ми запрошуємо до нашої кафедри доповідати про історію виникнення іграшки

Доповідач № 1: Головним компонентом, «матеріальною основою» (А. Макаренко), «життєвим нервом» гри (Ю. Аркін) є іграшка — річ, призначена дітям для гри. В народі її ще називають цяцька, лялька, цяцянка, виграшка, забавка. Без неї гра неможлива. Як найсуттєвіший компонент гри, вона відіграє важливу освітню, розвивальну, виховну, навіть організаційну ролі. Як і гра, іграшка є важливим фактором психічного розвитку дитини, що забезпечує поступове здійснення нею усіх видів діяльності на більш високому рівні.[12]

Іграшка завжди була пов'язана з грою. Історія іграшки є невід'ємною частиною історії культури суспільства. Для кожної історичної епохи характерні свої іграшки.

Перші іграшки, знайдені під час розкопок дитячих поховань, були дуже подібними до знарядь праці, предметів побуту, їх виготовляли з найпростіших природних матеріалів з метою оволодіння дітьми навичками майбутньої діяльності. Як стверджує дослідник історії української народної іграшки О. Найден, дитяча іграшка як предмет певного функціонального призначення з'явилася досить пізно, коли цивілізація окремих суспільств і народів досягла достатнього рівня розвитку. Відтоді іграшка, поряд з іншими речами, зробленими людиною (знаряддями праці, побутовими предметами, культовими атрибутами), починає входити до сфери культури.

Іграшки Давнього Єгипту (ляльки з дерева і тканини, фігурки тварин, шкіряні м'ячі та ін.) датуються серединою III тис. до н. е. Тут уперше було створено іграшки з нескладними механізмами («крокодил», «тигр»), які дитина рукою приводила в рух. У Давньому Китаї іграшки виготовляли з глини (посуд для приготування їжі, плита, будиночок, ручний млинок та ін.).

У дитячих похованнях античної епохи знайдено ляльки, фігурки тварин, які у Давніх Греції та Римі виробляли зі слонової кістки, бурштину, теракоти, а для дітей рабовласників — зі срібла та мармуру. Багато сучасних іграшок створені ще в давні часи, деякі мають авторів. Наприклад, ідею створення брязкальця приписують відомому грецькому полководцеві, філософу і математику Архітові Тарентському (400—365 pp. до н. е.). У давні часи брязкальце було першою іграшкою дитини, а матері та годувальниці відганяли ним злих духів.

Тієї пори з'явився і набув популярності театр ляльок

Найбільшими центрами виготовлення іграшок у часи середньовіччя були Лімож, Страсбург (Франція), Нюрнберг (Німеччина), чиї вироби високо цінували на світовому ринку.

У XVII—XVIII ст. почалося виготовлення іграшок з дорогих матеріалів (срібла, порцеляни, слонової кістки), що були справжніми витворами мистецтва.

В Україні у XVII ст. популярним був вертеп, персонажі якого (Запорожець, Циган, Дяк, Баба, Шинкар та ін.) відтворювали релігійні, казкові, побутові сюжети. У радянські часи він був заборонений, а з набуттям Україною незалежності почав відроджуватися. .[12]

Кер. гуртка: дякуємо, ми з цієї доповіді дізналися про історію виникнення іграшок, про особливості іх виготовлення у різні часи та у різних країнах. А зараз заслухаємо доповідь про те,  які іграшки були поширені на нашій Батьківщині

 Доповідач № 2

Українська народна іграшка

На території України найдавніші прототипи іграшки виявлені в с. Мезин Коропського району Чернігівської області. Це були фігурки пташок, вовка чи собаки, виготовлені з мамонтового бивня приблизно 25 тис. років тому. Мали вони обрядове значення.

УIV—III тис. до н. е. трипільці виготовляли керамічні жіночі статуетки, різноманітні фігурки тварин (овець, коней, биків та ін.) та їх дитинчат, які символізували плодючість. В могильнику на території Львівської області археологами знайдено ліпні порожнисті фігурки пташок, що згодом перетворилися в іграшки-свищики.

Дитячі іграшки давніх слов'ян (дерев'яні коники, качечки) знайдено під час розкопок на Наддніпрянщині. Датовані вони приблизно X — початком XII ст. У той час побутували і так звані технічні іграшки: луки, мечі, дзиґи тощо.

У дохристиянський період іграшки переважно зображали священних тварин, птахів, фантастичних істот, що свідчить про їх зв'язок з язичницьким культом, народною міфологією. Після прийняття християнства іграшки здебільшого використовували з ігровою та декоративною метою. Однак деякі з них зберегли ритуальний характер і дотепер (ялинкові прикраси до Нового року, святкові кульки тощо).

Від українських іграшок періоду XIV—XVIII ст. майже нічого не збереглося. Однак етнографи стверджують, що виготовлення забавок не припинялося ні в XIV, ні в XVI століттях. У другій половині XVIII ст. внаслідок розвитку в Україні ярмаркової торгівлі розпочалося масове виробництво забавок на продаж. Жодний ярмарок не обходився без глиняних коників, баранчиків, півників, маленького посуду, ляльок — «пань», розписаних орнаментом, прикрашених кольоровою глиною і покритих прозорою поливою.

Розквіт кустарного іграшкового промислу припадає на середину XIX ст. Найбільше виготовляли забавок на Наддніпрянщині, Поділлі, Прикарпатті. Це дерев'яні кухлики для зачерпування рідини, дерев'яні ляльки, маленькі моделі побутових речей (іграшкові товкачики, тачівки, рублі, оздоблені різьбленням), дзиґи, вітрячки та ін. Популярними були механічні забавки з відповідними руховими елементами — вирізані фігурки попарно з'єднаних планками ведмедів, ковалів, ткачів; головоломки для дітей — так звані велика і мала мороки. Велика морока складалася з двох довгих і дванадцяти коротких кілочків, що утворювали на основній осі три хрестоподібні конструкції, а мала — із чотирьох однакових кілочків, зв'язаних у хрестик. Щоб їх розібрати, а потім скласти, необхідно було виявити кмітливість і винахідливість.

Найбільше дерев'яних іграшок виготовляли на Прикарпатті, у Яворові (Львівська обл.). Це різноманітні візочки з драбинками, кониками, іграшкові меблі (столи, скрині, лави-ліжка — бамбетлі), іграшкові музичні інструменти (сопілки, пищики, тарахкальця, тріскачки та ін.).

Селище Опішня (Полтавська обл.) відоме своїми керамічними іграшками, які відображали реальну природу, народний побут, героїв казок, пісень, творів фантастики (коник, квочка з курчатами, пташниця, вершники, міські та сільські жінки у типовому одязі, звірі - музики тощо).

Гончарі, крім ужиткового посуду, виробляли й «дріб», тобто маленькі іграшкові посудинки: глечики, макітерки, мисочки, горнятка, маснички тощо. Вони повторювали традиційні форми ужиткового посуду, а розписували їх відповідно до місцевості, де виготовляли (опішнянські, косівські, Васильківські та ін.).

На Поділлі відомими осередками виготовлення керамічної іграшки були Бубнівка, Бар Вінницької області, Адамівка — Хмельницької, Калагарівка — Тернопільської області та ін. Найпопулярнішими тут були ляльки, коники і вершники. Ляльок завжди ліпили у святковому одязі, з намистом на шиї, модною зачіскою на голові; очі і рот позначали крапками і рисками. Подільські ляльки тримали у руках дитину або під пахвою пташку. Традиційні іграшки-вершники зображали на коні селян, козаків, військових тощо. Подільські свищики мали вигляд тварин і птахів.

У XIX — на початку XX ст. на Волині діяли два найбільших осередки виготовлення керамічних іграшок (с. Вишнівець та Великий Кунинець Тернопільської обл.). Образи іграшок були традиційними (ляльки з птахами, свійські тварини, вершники), однак порівняно з подільськими вишнівецькі забавки витонченіші та барвистіші.

Наприкінці XIX ст. на Львівщині (с. Стара Сіль), виникли рідкісні в українському народному мистецтві сюжети — «танок» і «колисочка». Перший зображує жінку і чоловіка у танці. Свищик «колисочка» має вигляд «колиски на кружалах», у якій лежить дитина. Окрему групу забавок становлять керамічні тарахкальця («хихички»), відомі ще з часів трипільської культури, — порожнисті кульки завбільшки з гусяче яйце, прикрашені оздобленнями (сонце, півмісяць та ін.).

На Гуцульщині вівчарі ліпили іграшки з плавленого овечого сиру. Випасаючи овець, вони виготовляли казкових оленів, баранчиків, фантастичних півників, коників, а повернувшись із полонини, дарували їх дівчатам і дітям. Згодом цим почали займатися жінки, і в XIX ст. виготовлення іграшок із сиру стало домашнім промислом.  

В Україні іграшки виробляли не тільки з твердих і пластичних матеріалів, а також із лози, соломи, рогози, повісма, довгої трави. Для виготовлення саморобних іграшок використовували тканину, кольоровий папір, картон.

Першим збирачем і дослідником української народної іграшки був священик із Суботова Марко Грушевський (1865—1938), родич відомого історика Михайла Грушевського. У 1904 р. було опубліковано його працю «Дитячі забавки та ігри усякі. Зібрані по Чигиринщині Київської губернії». [12]

Кер.гуртка: Ми зрозуміли, що і українці, як і мешканці всього світу у своїх іграшках відображали свої культурні та побутові звичаї. Почесне місто серед всього різноманіття українських народних іграшок відводилося традиційним  лялькам, які носили ще й сакральне значення. Пропонуємо зараз послухати про такі знакові для наших пращурів іграшки. Про ляльки -  мотанки.

Доповідач № 3.

Лялька - мотанка здавен була оберегом в українській родині. Кожна матір робила для своєї дитині ляльку, щоб та гралась. Лялька буває різної форми - великою й маленькою. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає.

Мотанка є втіленням добра і лагідності, посередником між бабусею та онукою, старшим та молодшим поколінням. Тому в ній, зробленій нашвидкоруч, щоб заспокоїти, зайняти дитину, чи виготовленій старанно, як подарунок на свято, закладений родовий, етнічний фактор любові і сподівань, віри в добро та захист від злих сил. Мотанки успадковуються доньками від матерів та зберігаються до часу народження першої дитини. Кожна лялечка була індивідуальним витвором майстра, несхожим на інших ляльок.

Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне. Вважається, що лялька - мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею - ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду. Хатня мотанка є оберегом, захисником дому, в якому вона знаходиться та родини, якій вона належить. Пов’язана з ідеєю материнства, родючістю, хлібом. Навіть коли жінка робила ляльку для дитячої гри, вірила у магічний засіб викликати появу на світ ще однієї дитини. Також вірили у магічну здатність ляльки прилучати до дівчини судженого, якого вона покохала.

Перевага жіночих зображень над чоловічими з давніх часів пов'язана із уявленням про богиню родючості. Образ молодої дівчини, не жінки, характерний для давніх слов'ян не тільки щодо родючості, а і взагалі життя. Богиня родючості у словенців та українців "Донда" означає ''кукла''. Зигзагоподібні та хвилясті лінії пов'язані з водою. ''Криниця"- дівчина - символ нареченої в казках та піснях.

На початку 20 ст. лялька була в центрі обряду. Узимку та навесні ляльки спалювалися (''колодій'', ''масляниця''), влітку - закопувалася в землю (''зозуля"), топилася у воді або спалювалася ("Купайло", "Марена"). Ляльки робилися до весілля, під час хвороби дитини (вважалося, що хвороба з дитини повинна перейти в ляльку), у разі жіночого безпліддя, посухи, для різних чаклунських маніпуляцій і т.д.

В деяких селах, де були знайдені ляльки, вони мали назву “кукли”. "Куклою" називають в народі жмуток стиглого колосся. Недожатий, залишений на краю поля й закручений по сходу сонця, прикрашений яскравими стрічками і клаптями. Іноді його ”пригощають” їжею. Робиться це для забезпечення майбутнього врожаю. А жмуток нестиглих колосків, закручених ”проти сонця”, що називається ”закрутка”, ”завой” накликає неврожай та біду.

Ляльок з тканини (ганчір'я, клаптів) по селах уже майже не роблять. Проте в 50-их роках ляльки робилися в масовому масштабі. Вченими було зібрано і збережено багато ляльок із сіл Середньої Наддніпрянщини - Полтавщини, Черкащини, Київщини, Харківщини та Карпат. В містах зараз стає популярною авторська лялька - автентична, стилізована, з тканини, колосків або навіть із глини. [13]

Кер.гурт: про ляльки-обереги та відродження традицій послухаємо зараз наступного доповідача.

Доповідач № 4

 Традиції виготовлення ганчіркових ляльок на території, де проживали слов'янські народи, існували з сивої давнини і аж до початку 20 століття. Потім, у зв'язку з появою гумових, пластмасових і механічних іграшок, вони, на жаль, забулись. Без перебільшення можна сказати, що зараз спостерігається бум на рукотворні іграшки, у тому числі, на авторські ляльки.

Для виготовлення ляльок можна використовувати різні матеріали: солому, дерево, гілки, шишки, мотузки, тканину, пряжу тощо. Кожен майстер обирає сам. Ляльки бувають ігрові, обрядові та обереги. Згідно з народними повір’ями, вони мають чарівні властивості: захищають людину від злих сил, лихого ока, відтягують від людей на себе хвороби і нещастя. Першу таку лялечку робили для немовляти і клали у колиску. Зараз у нас існує звичай прив'язувати червону вовняну ниточку на руку малюка, а раніше для захисту робили лялечки. Маленькі діти носили їх з собою, а старші розставляли в оселі. Крім маленької мотанки, у дитячому куточку повинна була стояти більша лялька - товстушка, або лялька-нянечка. Зараз, нічого не змінилося: невелику можна носити з собою.

Зупинимося детальніше на основних вимогах до ляльок-оберегів. При виготовленні заготовки тіла ляльки нічого не можна проколювати голкою – все примотується і прив’язується. Голівка ляльки робиться окремо, після чого на ній вимотується сакральний хрест, і чим більше у нього смуг, тим складніше його зробити. Потім змотується і прив’язується тулуб, ручки та інші деталі. Всі перемотування повинні робитись нитками і тканиною, теж хрестом. Обов’язково потрібно ретельно рахувати вузлики - їх кількість повинна бути непарна. Голку можна брати в руки, коли починаєш одягати та прикрашати. Навіть волосся до голови не бажано пришивати. Національний колорит додається в основному за рахунок головних уборів, костюмів, квітів та прикрас. Важливо використовувати для вбрання натуральні тканини: бавовну, вовну або шовк. І найголовніше, що варто запам'ятати – з поганим настроєм, навіть не можна починати роботу.

Серед ляльок-оберегів виділяються ляльки-зерновушки (крупенічки). Це амулети, які за народним повір'ям приносять в дім достаток, благополуччя, допомагають досягти успіхів у роботі. При їх виготовленні використовується зерно. Лялька-зерновушка усередині заповнюється зерном. Дівчинка повинна бути ситою, товстенькою, і ніяких дурниць з талією :). Одягати її потрібно, як кожну таку ляльку, яскраво.

За старих часів кожна маленька дитина, дівчина і жінка робила собі особливу ляльку, слов'яни називали її Бажальницею. Виготовляючи таку ляльку, не скупились на яскраві тканини, намиста, стрічки. Лялька мусіла обов’язково бути з руками. З нею спілкувались і робити їй подарунки - нові хусточки, намистини, стрічки. Коли зробили ляльці подарунок, треба піднести її до дзеркала і попросити віддячити за подарунок виконанням бажання. Тільки не можна давати ляльці людське ім'я. Кличте її Бажальниця, Подружка, Маленька або як самі придумаєте. Пришийте до ляльки, наприклад, красивий гудзик або яскраву намистину, попросіть виконати ваше бажання. З давніх-давен до весілля дівчата вишивали рушники. Зробіть маленький весільний рушничок мотанці-бажальниці (тільки з нової тканини), повісьте їй на ручки, подаруйте щось і загадайте бажання...  

Мотанка-Матуся – одна з найдобріших і найулюбленіших ляльок. Вона символізує головне призначення жінки - дати життя новій людині, піклуватися, захищати та оберігати малюка все своє життя. Основні принципи виготовлення ляльки-Матусі такі ж, як і для всіх мотанок. Але обов’язково робити її пишногрудою (треба ж малюка годувати). У руках вона тримає ляльку-немовлятко (пеленашку). Поставити слід у дитячій. Вважається, що мотанка-Матуся захищає і оберігає малюка від злих сил, лихого ока і хвороб.

Щоб захиститися від хвороб, було заведено зробити набір із 12 маленьких і однієї великої лялечки без обличчя, кожна з яких символізує певну хворобу. Ляльки ставили там, де спали, оскільки вважалося, що хвороби вселяються в людину, коли вона спить. А для того, щоб "магія" не закінчувалася, рекомендують раз у рік спалювати старі ляльки і робити нові, бажано, напередодні Великодня.

Крім того, існує безліч обрядових ляльок. Принцип виготовлення той же, але в кожної своя специфіка. Є ляльки до свят: Великодня голубка (вона червоного кольору), Вербниця (до Вербної неділі), на Івана Купала (лялька на один день, можна загадувати бажання й разом з віночками пускати в річку); весільні ляльки - наречений і наречена, з'єднані разом; помічниця по господарству - лялька з дуже довгими ручками, до яких прив'язано багато стрічок [11]

Кер. гуртка Сьогодні ми з вами познайомилися з великою кількістю різноманітних іграшок. Чи цікаво вам було під час нашої конференції?

Діти: відповідають

презентація «Народні ляльки»

[9]

10 хв

ІІІ. Закріплення нових знань

Фронтальне опитування

1.             Пригадайте, які були перші іграшки?
2.             Для чого існували ляльки?
3. Які види ляльок ви знаєте?
4. Для чого використовувалися ці ляльки і які особливості? Як відрізнити одну від іншої? Пропоную взяти зразки ляльок, які зараз перед вами та визначити їх види.
5. Яка характерна ознака є у кожної ляльки?
6. Чому це так?
7.             Що символізує цей хрест на обличчі ляльки?

3 хв

Домашнє завдання

Підготувати матеріали для виконання ляльки - мотанки

Час

Зміст

Облад

нання

2-3 хв.

1. Організаційна частина.

Кер.гур: Всім, всім добрий день.

Діти: Всім, всім добрий день.

Кер.гур: Рада вас всіх бачити, сподіваюсь на плідну співпрацю.

Керівник гуртка відмічає відсутніх.

Журнал обліку роботи гуртка

10 хв

ІІ Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

1.               Пригадайте, які були перші іграшки?
2.               Для чого існували ляльки?
3.               Які види ляльок ви знаєте?
4.               Для чого використовувалися ці ляльки і які особливості? Як відрізнити одну від іншої? Пропоную взяти зразки ляльок, які зараз перед вами та визначити їх види.
5.               Яка характерна ознака є у кожної ляльки?
6.               Чому це так?
7.               Що символізує цей хрест на обличчі ляльки?

10 хв

ІІІ. Формування нових знань

Кер. гуртка: Як ми вже зясували перші іграшки зявилися досить давно, а ось перші ляльки – мотанки налічують вже понад 5000 років. І як ми з вами вже знаємо, що це була не просто іграшка. Вважалося, що лялька захищає  людину від неприємностей і бід. А чим відрізняється мотанка від звичайної ляльки?

Діти: Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя. За уявленнями язичників через обличчя в ляльку всіляється душа. А душа буває доброю чи поганою. Народ вірив, що в мотанці знаходиться дух предків і що вона може передавати досвід з покоління в покоління.

Кер. гуртка: Українці вважали, що цей символ приносить їм багатство та успіх. Секрети виготовлення ляльок передавалися в родині від матері до дочки. Коли дівчина виходила заміж, мати дарувала їй ляльку-мотанку, як оберіг для нової домівки

Хворій дитині давали пограти з лялькою. Після чого її знищували. У народі вірили, що вона вбере в себе її недугу. Коли дитина виростала, її місце в колисці займала лялька. Вона охороняла це місце від нечистої сили до народження наступної дитини. Отже сьогодні ми з вами зробимо першу нашу ляльку мотанку. Особливість у тому що ми не будемо нічого шити тільки мотати – тому і ляльки називаються мотанки

50 хв

IV Формування вмінь та навичок.

Кер. гуртка:  Для створення ляльки-мотанки наші пращури використовували підручний матеріал. Все, що траплялося в домі з текстилю і було не потрібне йшло в діло: шматки старої сорочки, постелі, старий одяг, який залишився з діда-прадіда, стрічки, намисто, або ж сухі квіти, ягод. [14]

Отже, починаємо.

Пригадаємо безпечні правила роботи з колючим та ріжучим інструментом. Пограємо у гру: «Що безпечно?» (діти по черзі ставлять один одному запитання з основ безпеки життєдіяльності під час занять та відповідають на них.)

1. Викладаємо на столі все, що знадобиться для виготовлення ляльки-мотанки:

- для голови - шматок м^’якої тканини, наприклад у мене  стара гарусова хустка, підійде пеленка чи рушник;

- для рук і нижньої спідниці - ситцеву тканину, у нас - магазинний рушник під вишивку, підійдуть дитячі платтячка, сорочечки, тощо;

- Спідниця, фартушок і корсетка (жилетка) - будь-які несипучі тканини, які вам довподоби; у нас старе дитяче плаття в червону клітинку, шматок від скатертини, і від вовняної хустки.

2. Розстеляємо тканину для голови на столі, складаємо краями до середини, Ширина складеної тканини буде висотою голови ляльки.

3. Далі скручуємо тканину, це і буде основа для голови ляльки-мотанки. Доречі, з боків скрутки видно спіраль - символ безкінечності життя.

4. Отриману скрутку тугенько перемотуємо нитками, злегка стягуючи. Чим тугіша буде голова - тим краще намотувати хрест.

5. Для обмотування голови виберіть тканину яка не просвічується, але і не дуже цупка, тоді голова буде охайною і без складок.

6. Кладемо скрутку на клаптик посередині, ближче до низу; накриваємо верхнім кутом тканини і тримаючи скрутку загортаємо всі складки тканини назад.

7. Передня частина голови повинна бути гладенькою, по-можливості без складок.

8. Беремо голову у ліву руку, а правою обмотуємо ближче до скрутки - формуємо шию.

9. Далі беремо нитки для намотування хреста. Взагалі, наші прабабусі намотували простий однотонний хрест чорного або червоного кольору. Чорний колір - жіноча енергія, спокій, вода, ніч, Луна (місяць). Червоний - чоловіча енергія, активна, Сонячна, пробивна. Під час намотування сакрального хреста, голову ляльки-мотанки тримаємо лівою рукою, а намотуємо нитки правою, і тільки за годинниковою стрілкою. Взагалі, будь-які частини ляльки намотуються тільки за годинниковою стрілкою. Обмотуємо ниткою шию ляльки, щоб закріпити нитку. Далі виводимо нитку посередині голови назад.

10. Обмотуємо голову і повертаємось наперед

11. Таким чином, ми ніби обмотуємо половину голови. Про кількість витків інформації ніде не знайшла. Сама роблю непарну кількість (7, 3, 5, тощо)

12. Далі заводимо нитку через задню частину голови на іншу (ліву) частину шиї, і виводимо нитку наперед.

13. Тобто, ми обмотали одну частину голови (справа), а тепер обмотуємо іншу частину (зліва), і не забуваємо мотати тільки за годинниковою стрілкою.

14. Якщо у вас трішки роз’їхались нитки, чи неоднакова намотка, то це нічого страшного. Пам’ятайте, головне у створенні ляльки-мотанки це спокій і радість.  

15. Якщо вас задовольняє вертикальна намотка, обмотуємо нитку декілька разів навколо шиї ляльки, і переходимо до горизонтальної намотки. Виводимо нитку ззаду голови і умовно приміряємо де буде проходити лінія намотування.

16. Притримуючи нитку великим пальцем правої руки, намотуємо нитку горизонтально за годинниковою стрілкою.

17. Намагайтеся намотувати так, щоб нитки лягали одна біля одної, а не одна на одну.

18 Коли намотали достатню кількість горизонтальних витків, виводимо нитку позад голови, опускаємо її до шиї та закріплюємо (намотуємо 5-7 витків навколо шиї). нитку обриваємо.

19. Беремо нитку іншого кольору - червону. Закріплюємо нитку на шиї ляльки (5-7 витків). Виводимо її з лівої сторони вертикальної чорної лінії. Намагайтеся класти витки один біля одного. Доречі, не бійтеся поправляти роботу, можна нігтиком підсувати нитку.

20. Намотуємо зліва бажану кількість витків, і виводимо нитку позад голови. Доречі, кількість витків потрібно рахувати, бо на готовій роботі один-два зайві витки будуть помітні.

21. Коли зліва намотали достатньо, виводимо нитку позаду і переходимо на іншу сторону.

22. Тепер намотуємо з правої частини вертикальної чорної лінії. Після закінчення, нитку закріплюємо навколо шиї.

23. Далі, переходимо на горизонтальну лінію. Спочатку намотуємо червону нитку над чорною а потім навпаки.

 24. Тепер будемо її наряджати. Для нижньої спідниці підійде будь-яка тканина. Можна взяти білу і прикрасити її понизу тасьмою. Беремо відрізок тканини, обгортаємо ляльку, фіксуємо тканину біля шиї (примотуємо ниткою).

25. Для рук можна взяти так ж тканину, чи іншу. Складаємо тканину краями всередину (як для голови), або скочуємо трубочкою, підігнувши край. Фіксуємо ниткою відділяючи долоні ляльки.

26. Примотуємо руки до шиі ззаду тлуба. Примотувати треба навхрест.

27. Далі, одягаємо нашій лялечці спідничку. Довгенький клаптик тканини призбируємо навколо талії ляльки, можна, для зручності, спочатку призібрати спідничку на нитку, а потім примотати до ляльки

28. Фартушок – невід’ємна частина української ляльки-мотанки. Це ознака господині. Фартушків може бути декілька, наприклад: більший однотонний, а поверху менший кольоровий. Поряд з лялькою на фото, шматочок тканини для корсетки. Деякі майстри корсетку не роблять, а просто обмотують груди і талію стрічкою, нитками чи тасьмою.

29. Тканину для корсетки складаємо навпіл, розрізаємо посередині до лінії згину, і в сторони десь по півсантиметра. Якщо шия товста, бокові розрізи робимо глибші.

30. Одягаємо нашій лялечці корсетку і фіксуємо її поясом. Поясом може бути товстіша нитка, стрічка, сплетена з ниток косичка, тасьма, вузенький клапоть тканини, тощо

31. Залишилось пов’язати хустинку. Можна спочатку пов’язати білу, чи однотонну хусточку, а поверх кольорову.

32. Лялечка готова [14].

Технол-огічна картка з вигото-влення ляльки мотан-ки

Дода-ток № 1

10 хв.

VI. Закріплення знань.

Пригадаємо що нового ви сьогодні дізналися?

Вправа «Мікрофон»

Що було складно?

Що не викликало труднощів?

Що сподобалося робити найбільше?

Розкажіть про своїх ляльок, що вони символізують?

2 хв.

V. Домашнє завдання

На домашнє завдання вам потрібно буде приготувати матеріали для виготовлення ляльок – круп’яничок

Час

Зміст

Облад

нання

2-3 хв.

1. Організаційна частина.

Кер.гур: Всім, всім добрий день.

Діти: Всім, всім добрий день.

Кер.гур: Рада вас всіх бачити, сподіваюсь на плідну співпрацю.

Керівник гуртка відмічає відсутніх.

Журнал обліку роботи гуртка

10 хв

2. Актуалізація опірних знань

Фронтальне опитування.

8.             Пригадайте, які були перші ляльки?

(з глини, дерева, трави)

9.             Для чого існували ляльки?

(призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів)

10.         Які види ляльок ви знаєте?

 (ляльки – зерновушки, ляльки – сонниці, травниці, долюшки, бажанниці, десятиручки, нерозлучники)

11.         Для чого використовувалися ці ляльки і які особливості? Як відрізнити одну від іншої? Пропоную взяти зразки ляльок, які зараз перед вами та визначити їх види.

(«Бажанниця – щоб бути привабливою, лялька має бути з косою. Берегиня – береже сім’ю від зла, має бути з грудьми.
Зерновушка (круп’яничка) – наповнена зерном, символізує добробут та багатство. Нерозлучники – робляться для вічного кохання, це хлопчик та дівчинка із шитими ручками. Ляльки на здоров’я, на долю, ляльки-няньки. Лялька десятиручка – заговорюють кожну ручку на допомогу по господарству).

12. Яка характерна ознака є у кожної ляльки?

(Вона не має обличчя).

13. Чому це так?

(Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею – з хрестом замість обличчя).

14.         Що символізує цей хрест на обличчі ляльки?

(Хрест, як один з найдрівніших оберегів, має сильне захисне значення – є символом Сонця, життя і нових починань, і символізує саму людину, гармонію. І обов’язково вузлова лялька мотається за рухом сонця – тоді вона принесе вдачу та щастя).

15.         Які матеріали та інструменти використовуються під час роботи?

 (Матеріали: нитки, тканина, пряжа, тасьма, зерно, зілля, кукурудза, інш. Інструменти – не використовуються голки, ножиці.)

5 хв

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

На попередніх заняттях ми ознайомились і сьогодні повторили історію виникнення ляльки, конструктивні особливості, деякі функції ляльки.

Давайте пригадаємо, яка лялька була символом добробуту?

Діти: Лялька – мотанка зерновушка, круп’яничка.

Кер. гурт: А чому вона так називалася?

Діти: Тому що наповнювалася зерном.

Кер. гурт: Вірно. Серед ляльок-оберегів виділяються ляльки – зерновушки, які за народним повір’ям приносять в дім достаток, благополуччя. [5] І сьогодні ми з вами зробимо такі обереги для своєї оселі власноруч.

20 хв

ІV. Засвоєння нових знань.

Кер. гурт: Зерновушки (крупенічки, зернушки, горошінки - зустрічаються різні назви і техніка виконання) - це амулети, які за народним повір'ям приносять в дім достаток, благополуччя, допомагають у досягненні успіхів у роботі. При їх виготовленні використовується зерно. Раніше робити ці амулети починали восени. Як ви гадаєте чому?

Діти: Мабуть, тому що новий врожай збирали восени.

Кер гур: Вірно. Використовували зерно з зібраного врожаю - пшеницю, гречку, просо та інше.  Основне правило при виготовленні - заборона застосовувати подрiблену крупу або пластівці, обов'язково лише ціле зерно. В своїх крупенічках можна застосовувати якомога більше різних видів злакових - пшеницю, перловку, гречку, рис, пшоно, горох Можна робити зерновушки у двох варіантах: лялечки і вузлики. Для вузликів вирізують бавовняні мішечки, наповнюють їх різними зернятками, одягають мішечки в кольорові "сорочки" і зв'язують між собою. Головне, що треба знати: кількість вузликів повинна бути непарна, в амулеті повинен бути червоний колір (нитки, бантик) i крупа повинна бути цілою. Вважається, що така зв'язка зернових вузликів є ідеальним амулетом для успіхів у роботі, кар'єрі.  Якщо вішаєте у будинку, то швидше за все йому місце на кухні (ближче до холодильника, щоб там багато смачного завжди було) або, якщо працюєте дома, то біля робочого місця. Зерновушка - лялечка усередині заповнюється зерном. Дівчинка повинна бути ситою, товстенькою. Діти а як ви вважаєте чому лялька має бути товстенькою?

Діти: Тому що вважалося, що той хто добре їсть, має багатство.

 Кер. гурт: Так вірно, наші пращури мали зовсім інші еталони краси. Жінка мала бути вправною, щоб добре працювати. Тому, якщо лялька була товстою, це говорило про достаток родини, про можливість мати добрі запаси їжі. Наряджати ляльку потрібно яскраво. Взагалі, своїх лялечок треба любити, тоді вони працюють. [6] А як ви гадаєте чи багато протягом життя збиралося в домі таких ляльок?

Діти: Мабуть, багато, якщо з кожного врожаю роботи ляльки.

Кер. гурт. У пору збирання врожаю брали наші прапрабабусі тканину і наповнювали її крупою, обгортали в сарафанчик, хусточку, розділяючи голову і тулуб, і ставили в червоний куточок поруч з іконами. Що це означало? Те, що весь наступний рік має бути ситним. Коли наставала пора сіяти новий урожай, крупу (пшеницю чи горох, гречку пізніше) діставали з ляльок і розкидали на полі [9]. Тому і ляльки кожного року робилися нові із крупою нового врожаю.  Діти, а як ви гадаєте, а чи добре зберігалися крупи у такій ляльці? Пригадайте що роблять ваші матусі, бабусі щоб зберегти крупу і що іноді з нею трапляється?

Діти: Іноді заводяться жучки, літає міль. А мами зберігають крупу у банках з кришками.

Кер. гурт: Вірно. Іноді бувають такі неприємності, як шкідники. А ось наші пращури кип’ятили тканину з якої виготовлялися мішечки для крупи з великою кількістю солі, а потім добре висушували на свіжому повітрі. Така тканина вважалася оберегом від шкідників та злого духа, прокльонів та порчі, адже сіль відомий амулет. [11]

Зараз пропоную вам пограти у народну гру «Голочка і ниточка»

Сюди - туди голка,

Сюди - туди нитка.

Як рушник повішу,

 Така буде – квітка.

«Голочка-ниточка» (основний рух - біг). Вибирається ведучий - «голочка». До нього приєднується 3-7 осіб («ниточка») і беруться за руки. Інші вільно розміщуються по майданчику. «Голочка» бігає між гравцями, а ниточка повинна повторювати її рух. Не можна роз’єднувати руки. Хто відірвався від ланцюжка («ниточки») – вибуває.

демонстрування різних видів круп (гречка, пшоно, горіх, перлов-ка)

40 хв.

V. Формування вмінь та навичок.

Кер. гуртка: Ми вже з’ясували призначення та особливості ляльок - зерновушок. Тож, давайте разом подумаємо які матеріали нам стануть у нагоді при виготовленні цих ляльок?

Діти: тканина, крупа, стрічки, кружево, нитки.

Пригадаємо безпечні правила роботи з колючим та ріжучим інструментом. Пограємо у гру: «Що безпечно?» (діти по черзі ставлять один одному запитання з основ безпеки життєдіяльності під час занять та відповідають на них.)

Кер.гурт:

1.             Підготуємо тканину: мішковину, та натуральну тканину 3 кольорів, тасьму, нитки, крупу, ножиці.
2.             З мішковини вирізуємо прямокутник розміром 15Х18 см.
3.             Складаємо її навпіл та прошиваємо швом «назад голку» дуже щільно з двох боків. Закріплюємо нитку.
4.             Вигортаємо виріб та наповнюємо зерном.
5.             Верх «мішечка» прошиваємо швом «вперед голка». Стягуємо та закріплюємо нитку. 1Кінці тканини ховаємо в середину ляльки.
6.             Для спіднички вирізуємо з тканини іншого кольору прямокутник розміром 18Х7 см.
7.             За допомогою червоної нитки примотуємо цю спідничку до тулуба.
8.             Зверху на спідничку примотуємо іншу частину спідниці іншого кольору.
9.             Для рук робимо скручування з тканини рожевого кольору. Примотуємо 2 скрутки до тулуба за допомогою нитки.
10.         Фартушок примотуємо навиворіт. Зверху примотуємо знову фартушок, щоб надійно закріпити та сховати інші нитки.
11.         Навколо верху голівки кріпимо кружево або тасьму.
12.         Зверху зав’язуємо хустку

Ось і вийшла в нас лялька зерно вушка.

Динамічна пауза «Я рисую речку»

(діти стають у коло, повторюють рухи за ведучим)

Технологічна картка

Дод-аток

№ 2

10 хв.

VI. Закріплення знань.

Пригадаємо що нового ви сьогодні дізналися?

Вправа «Мікрофон»

Що було складно?

Що не викликало труднощів?

Що сподобалося робити найбільше?

Розкажіть про своїх ляльок, що вони символізують?

2 хв.

V. Домашнє завдання

На домашнє завдання вам потрібно буде приготувати матеріали для виготовлення ляльок – нерозлучників.

Час

Зміст

Облад-нання

2-3 хв.

1. Організаційна частина.

Кер.гур: Всім, всім добрий день.

Діти: Всім, всім добрий день.

Кер.гур: Рада вас всіх бачити, сподіваюсь на плідну співпрацю.

Керівник гуртка відмічає відсутніх.

Журнал обліку роботи гуртка

2 хв.

ІІ. Вступна частина

Кер.гур: послухайте будь ласка вірш Натальї Лукан

Є ляльок багато в мене:

в Люди платтячко зелене,

в Олі стрічки красивіші,

в Юлі очі голубіші,

в Галі кращі черевички,

в Маші симпатичнее личко,

Катя вміє говорити,

а Оленочка – ходити.

Та з усіх ляльок гарненьких

лиш одна для мене мила:

її з клаптиків стареньких

я із мамою пошила.

Як ви гадаєте про що йдеться мова? (про мотанки.)

Ми вже з Вами розпочали працювати над великою темою «Народна лялька». Познайомилися з особливостями її застосування та виготовлення. Давайте пригадаємо.

7 хв.

ІІІ Актуалізація опірних знань

Фронтальне опитування.

1.             Пригадайте, які були перші ляльки? (з глини, дерева, трави)
2.             Для чого існували ляльки? (призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів)
3.             Які види ляльок ви знаєте? (ляльки – зерновушки, ляльки –сонниці, травниці, долюшки, бажанниці, десятиручки, нерозлучники)
4.             Для чого використовувалися ці ляльки і які особливості? Як відрізнити одну від іншої? Пропоную взяти зразки ляльок, які зараз перед вами та визначити їх види.

(«Бажанниця – щоб бути привабливою, лялька має бути з косою. Берегиня – береже сім’ю від зла, має бути з грудьми.
Зерновушка – наповнена зерном, символізує добробут та багатство. Нерозлучники – робляться для вічного кохання, це хлопчик та дівчинка із шитими ручками.
Ляльки наздоров’я, на долю, ляльки-няньки.
Лялька десятиручка – заговорюють кожну ручку на допомогу  по господарству)

5.             Яка характерна ознака є у кожної ляльки? (Вона не має обличчя).
6.             Чому це так? (Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею – з хрестом замість обличчя).
7.             Що символізує цей хрест на обличчі ляльки? (Хрест, як один з найдрівніших оберегів, має сильне захисне значення– є символом Сонця, життя і нових починань, і символізує саму людину, гармонію. І обов’язково вузлова лялька мотається за рухомсонця – тоді вона принесе вдачу та щастя.,).
8.                  Які матеріали та інструменти використовуються під час роботи? (Матеріали: нитки, тканина, пряжа, тасьма, зерно, зілля, кукурудза, інш. Інструменти – не використовуються голки, ножиці.)

3 хв

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

На попередніх заняттях ми ознайомились і сьогодні повторили історію виникнення ляльки, конструктивні особливості, деякі функції ляльки.

А сьогодні ви дізнаєтесь традиційні способи виготовлення ляльок з вірьовок. Це нескладний процес, але ці ляльки сьогодні набувають великої популярності, не тільки як традиційні обереги, але й мають декоративну функцію. Пригадайте, будь ласка, нещодавно ми з вами були на острові Хортиці в місті Запоріжжі. Коли відвідували музей Козацтва, увагу майже кожної з вас привернули сувенірні лавки. Ви придбали собі глиняні іграшки, а також звернули увагу на ляльок, виготовлених зі шпагату. Їх було багато, і всі різноманітні. Але на мій погляд, з них ляльки-нерозлучники  найбільш впадають в око серед всіх оберегів. Пригадаємо для чого вони існували? (робляться для вічного кохання.) І я гадаю у кожній родині збереження кохання, домашнього очагу є найголовнішою функцією жінки. І така лялька буде гарним подарунком для ваших батьків. Отже, сьогодні ми з вами зробимо ляльок - нерозлучників зі шпагату.

30  хв.

ІV Засвоєння нових  знань вмінь та навичок.

Є в мене нерозлучники – це хлопець із дівчиною, у них руки нерозривно поєднані й перев’язані рушником. Вони ніколи не розлучаються. Таку ляльку дарують молодятам на весілля.

Якщо ляльки виготовляються на добробут та здоров’я родини – для одягу підбираються червоно-зелені відтінки, для успіху в фінансових справах – зелені та золотисті, для щастя у коханні чи подружньому житті – червоні, рожеві, помаранчеві кольори, для успіху в творчості – блакитні. Тож і кожен з вас сьогодні роблячи ляльок у думках повинен мати позитив, добро, адже всі наші сподівання має виконуватися саме нашими ляльками.

А допоможуть нам це зробити наші давні знайомі Фіксіки. Хто бажає бути сьогодні у цієї ролі?

(діти стають у коло, повторюють рухи за ведучим. Ведучій одягає шапку Фіксіка)

Динамічна пауза: «Помагатор».

Трішки відпочили. І давайте з’ясуємо, які матеріали та інструменти необхідні для роботи? Як ви гадаєте?.

Діти:ножиці, нитки, шпагат, тасьма.

Кер. гуртка: так, для роботи нам знадобляться: ножиці, свічка, сірники, підсвічники, шпагат або нитки, тасьма, стрічки. Пригадаємо безпечні правила роботи з колючим та ріжучим інструментом.  Пограємо у гру: «Що безпечно?» (діти по черзі ставлять один одному запитання з основ безпеки життєдіяльності під час занять та відповідають на них.)

Фізкультхвилинка.
«Топчу, топчу ряст, ряст

Бог здоров’я дасть, дасть.

І ще буду топтати,

Щоб на той рік дочекати.»

(укр. нар. гаївка) [14]

Отже беремо технологічні картки та дивимося на екран. На екрані показана технологія виготовлення цього виду ляльки:

1.             Для роботи необхідно: шпагат, клей, ножиці, тасьма, сутаж, стрічки різнокольорові
2.             Беремо шпагат та шаблон розміром 12Х6 см.
3.             Шпагат намотуємо на картонний шаблон. Витків має бути 50. (це для тулубів хлопчика і дівчинки)
4.             Аналогічно робимо намотування на шаблон розміром 20 Х 6. Витків має бути 25. (це для рук).
5.             Розрізаємо намотку з 2 сторін.
6.             Розділяємо намотування тулуба на 2 рівні частини.
7.             Беремо нитки того кольору, якого хотіли б мати волосся у дівчинки і робимо намотування на шаблон 7Х5 см.
8.             Розрізаємо намотування, рівно підрізаємо за допомогою ножиців  та зав’язуємо ниткою з одного боку. Це волосся дівчини.
9.             Беремо першу розрізану намотку. В середину шпагату вкладаємо розрізані нитки (волосся), обгортаємо намоткою тулуба, міцно зв’язуємо.
10.        Вигортаємо. Розподіляємо нитки намотки, так щоб сформувалося обличчя.
11.        Міцно зв’язуємо.
12.        Нитки волосся розподіляємо навколо голівки.
13.        У дівчинки формуємо косу. Заплітаємо її. Рівно підрізаємо кінці.
14.        З ниток чорного кольору робимо намотку для «оселедця» та вусів.
15.        Вкладаємо чуприну, як дівочу косу, у другу намотку тулуба, обгортаємо.
16.        Міцно зв’язуємо . Вигортаємо.
17.        Міцно зв’язуємо, формуючи голови хлопчика та дівчинки.
18.        Беремо намотку для рук.
19.        В середину намотки для рук вкладаємо  паличку або рівну гілку завдовжки 19 см та зав’язуємо з обох боків.
20.        Тіла розташовуємо на руці на відстані.
21.        Міцно зав’язуємо. Це буде пояс ляльок.
22.        Для ніг  хлопця розділяємо на частини пасма, що залишилися. Міцно зв’язуємо кожну окремо.  Кінці нитки, якою зв’язували ніжки, ховаємо у пасмі.
23.        Беремо стрічку червоного кольору, завширшки 1 см.
24.        Заміряємо необхідну кількість для обгортання змотаної частини, це будуть чоботи. Відрізаємо з урахування накладки 0,5 см – 2 шт.
25.        Кінці стрічок обробляємо на вогні свічки, щоб не сипалися.
26.        Рівно підрізаємо поділ дівочої спідниці.
27.        Приклеюємо наші черевики.
28.        Підіймаємо дівоче волосся. Змащуємо клеєм голівку. Опускаємо косу – вона міцно тримається на дівочій голівці.
29.        Для кушака беремо сутаж червоного кольору.
30.        Прикрашаємо молодят весільним рушничком посередині. Для цього візьмемо тасьму з дрібним малюнком у національних кольорах.
31.        Дівчину «одягаємо» у широку тасьму.
32.        З кольорової стрічки робимо пояс. Оброблюємо над свічкою кінці.
33.        Дівчинці зі стрічки робимо обруч: стрічку відрізаємо завдовжки, щоб вистачило обгорнути чоло, кінці оброблюємо над свічкою. Приклеюємо або зав’язуємо навколо чола.
34.        Хлопцю робимо з ниток вуса. Нитки змащуємо клеєм ПВА. Даємо просохнути.
35.        До кінцівок рук прив’язуємо кольорові стрічки та заплетений в косу  шпагат. Це пристосування для розміщення оберегу на стіні.
36.        Ляльки – нерозлучники готові

Динамічна пауза «Я рисую речку»

(діти стають у коло, повторюють рухи за ведучим)

Фонограма масовки «Помагатор»

Мультимедійна

система

Технологічні картки з виготовлення не розлучників

Додаток № 3

Фонограма «Я рисую речку»

5-7 хв.

ІV Формування вмінь та навичок.

Пригадаємо що нового ви сьогодні дізналися?

Вправа «Мікрофон»

Що було складно?

Що не викликало труднощів?

Що сподобалося робити найбільше?

Розкажіть про своїх ляльок, що вони символізують?

2 хв.

V Домашнє завдання

На домашнє завдання вам потрібно буде підібрати матеріали для виготовлення мотанки – травниці.

Час

Зміст

Облад-нання

2-3 хв.

1. Організаційна частина.

Кер.гур: Всім, всім добрий день.

Діти: Всім, всім добрий день.

Кер.гур: Рада вас всіх бачити, сподіваюсь на плідну співпрацю.

Керівник гуртка відмічає відсутніх.

Журнал обліку роботи гуртка

15 хв.

ІІ. Актуалізація опірних знань.

Кер.гуртка: Ми з вами вже багато дізналися про народні іграшки нашого народу пропоную пограти у «Відкритий мікрофон»

Вправа «Мікрофон» Кожна з вас, дівчата, розкажіть, будь-ласка по черзі, про ляльки, які вам найбільш подобаються та поясніть чому.

ляльки мотанки різних видів.

ІІ. Вступна частина.

Кер.гуртка: Ми вже з’ясували? що наші пращури для виготовлення іграшок використовували будь-які підручні матеріали. І сьогодні я пропоную вам навчитися виготовляти ляльок з зовсім незвичного для нас матеріалу, але дуже дешевого. Як ви гадаєте що це може бути?

Діти: трава, гілки, шишки.

Кер.гуртка: Ні не вгадали. Сьогодні ми навчимося роботи ляльок з кукурудзяного листя. Батьківщиною кукурудзи є Америка, але вже з XVII століття про цю рослину знали в країнах Європи. Цей викидний матеріал відкриває величезне поле для фантазії рукодільниць. Талаш - так називають листя, якими обгорнутий кукурудзяний качан. У промисловості талаш практично не використовується, але в багатьох африканських племенах дівчаток з дитинства навчають, як плести з кукурудзяного листя корзини, лотки, циновки.. [16]

15 хв.

ІV Формування нових знань

Кер.гур: Дівчата а як ви гадаєте, чому я пропоную сьогодні використати саме цей матеріал для роботи?

Діти: тому що мабуть у нас вирощують кукурудзу і влітку часто можна прибдати на ринку її початки.

Кер.гур: Вірно. Я хочу показати вам, що навіть такі прості речі, як кукурудзяне листя, може бути матеріалом для творчості. І собівартість такого виробу буде майже нульова. Влітку я назбирала талашу та сьогодні ми з вами навчимося з ним працювати.

Спочатку давайте підготуємо наш матеріал для роботи. На це потрібен час. Тому відразу зробимо підготовчий процес, а потім трішечки познайомимося з історією виникнення цього народного промислу.

Отже нам потрібні кукурудзяні листя. Щоб підготувати кукурудзяні листя до роботи, їх потрібно залити окропом і залишити на 10 хвилин для розпарювання. Що ми з вами і зробимо.

Пригадаємо, які правила безпеки маємо дотримуватися під час роботи. «Що безпечно?» (діти по черзі ставлять один одному запитання з основ безпеки життєдіяльності під час занять та відповідають на них.)

Виникнення народного промислу - плетіння з талаша.
Плетіння - ремесло досить високої складності. Про людей, які не доводять справу до кінця, кажуть: «Це тобі не постоли плести». Без терпіння в цій роботі не обійтися. Виконувати  плетіння можна з різних матеріалів: лика, лози, ниток, синтетичної плівки, очерету, соломи. Плетіння з природних матеріалів (лози, берести, соснового кореня, соломи, лика, очерету, кукурудзяного листя та інших видів рослинної сировини) - як ремесло з'явилося в нашій країні в XIX столітті. З тих пір воно не тільки збереглося, а й активно розвивається в даний час завдяки індивідуальним майстрам з різних районів Батьківщини.

Зараз плетіння з талаша дуже поширене на Кубані. А як ви гадаєте чому і ми з вами навчаємося цьому промислу?

А відповідь дуже проста: історично так склалося, що сучасні кубанські козаки мають свої корені на Україні. Після Русько-турецької війни, коли Чорноморські козаки з Придністров’я  отримали на прикінці 18 ст. землі на Тамані та формували там своє військо. Тому і пісні кубанських козаків і традиції дуже схожі з нашими українськими.

  Селяни, що збирали урожай, знаходили широке застосування вторинної сировини (солома, талаш). Кукурудза займала гідне місце в житті південних українців: її зерно було цінним харчовим продуктом як для людей, так і для тварин. Серцевина качана кукурудзи використовувалася як герметичне закупорені засіб, а також замість дров для печі; при спалюванні серцевини вугілля видавали своєрідний запах і давали жар, що використовувався для випічки хліба. Золу після спалювання використовували для приготування лужного розчину для прання. Стовбури кукурудзи застосовували як утеплюючий матеріал для будинків, куренів, на корм тваринам, а також з них виготовляли огорожу, тини, загородження від снігу та для затримування снігу на полях. Листям талаша пов'язували пучки трав, калини, підв'язували виноград і т.д. Качани кукурудзи сушили, пов'язували з їх допомогою талаша у своєрідні гірлянди розвішували в кімнатах, на горищі, до комор. Таким же чином зберігався і насіннєвий матеріал.  Майстрині при заготівлі качанів звернули увагу на особливості талаша: він має різні кольори і відтінки, при зволоженні дуже податливий, міцний, добре зв'язується, сплітається в кіски, зберігається і без особливих зусиль прошивається ниткою. Перші вироби, сплетені з Талаша, представляли собою примітивні предмети вжитку - кошики, підставки під чавуни. [17]

Кер.гуртк: Ось вже готов до роботи наш талаш. А яка ж технологія виготовлення ляльки?

 Зробити ляльку з кукурудзяного листя можна за 5 хвилин! Все, що знадобиться, це, власне, листя, три ватних диска, нитки, ножиці і одна зубочистка. З дисків формуємо голову ляльки, обертаємо її листом і ниткою фіксуємо в області шиї. Кінці не обрізайте! Потім нитками до кінців листя прикріпіть зубочистку, а зверху оберніть її смужкою талаша. Це будуть широкі рукави. Далі до пояса прив'яжіть смужки листя, а низ вийшла спіднички рівне подрежьте, щоб лялька могла стояти. Сплетіть ляльці косичку. Ще одна смужка на поясі, приховує нитки, і лялька готова!  [16]

50 хв.

ІV. Формування вмінь та навичок.

Кер.гуртка: Дівчата пропоную вам сьогодні виготовити колективну роботи для Обласного конкурсу «Народна іграшка».

Давайте порацюємо разом на загальний результат. Пропоную «Мозковий штурм», щодо ідеї композиції.

Діти:

Ідеї: дівчинка і хлопчик, матуся – берегиня, дясятиручка, набір різних ляльок – господинь.

Рішення: виготовлення композиції «Жіноча доля» з 4 ляльок з різним характером.:

1. лялька - берегиня з дитинкою
2. лялька - господиня з коромислом та відрами
3. лялька - господиня з в’язанкою дрів
4. лялька – господиня з мішечками краму.

Кер.гуртка: отже розділимося на 4 групи:

І група виконує за технологічною карткою ляльку - берегиня з дитинкою (дитинка мотається аналогічно ляльки - пеленашки)

ІІ група виготовляє ляльку - господиню з коромислом та відрами (для основи коромисла використовується алюмінієвий дріт)

ІІІ група мотає ляльку - господиню з в’язанкою дрів (в’язанка дрів – коротенькі гілочки зв’язані між собою)

ІV група робить ляльку – господиню з мішечками краму

Розпочинаємо:

Для роботи знагодиться: підготований талаш.

1. Щоб підготувати кукурудзяні листя до роботи, їх потрібно залити окропом і залишити на 10 хвилин для розпарювання.

2. Листя викладаємо на рушник і трохи підсушуємо.

3. Складаємо листя талашу та підрівнюємо.

4. .Звязуємо тонкі кінці листя у пучечок на відстані 2 см.

5. Вигортаємо зв’язку та розподіляємо листя по периметру.

6. Формуємо голову  на відстані 2 см перемотуємо нитками.

7. Візьмемо інший лист талашу та розділимо його вздовж на смужки завширшки 1 см.

8.               Завязуємо їх з одного боку.
9.               Заплетаємо в косу або скручуємо та замотуємо з іншого боку ниткою. Це руки.
10.          Розділяємо наш тулуб навпіл та вкладаємо в середину руки. У районі таліїї замотуємо ниткою.
11.          З кукурудзяного «волосся» готуємо волосся для ляльки.
12.          Заплетаємо косу. Вірізуємо трикутник для косинки.
13.          Прив’язуємо косу до шиї ляльки.
14.          Завязуємо навколо голівки косинку, навколо пояса фартух.
15.          Прикрашаємо стрічками.
16.          Для композиції «Жіноча доля» виготовляємо за методикою мотанок – пеленашок ляльку пеленашку та вкладаємо у руки ляльки – берегині; для ляльок - господинь  робимо багато маленьких мішечків та прив’язуємо їх до талії ляльки, для іншої виготовляємо коромисло з ведрами та вішаємо на плече ляльці; остання господиня має у руках в’язанку хворосту.

стенд

маркери

лист

паперу

А3

техноло-гічна картка з виготовлення ляльок з талашу

Додаток № 4

4 хв.

Закріплення матеріалу.

Фронтальне опитування

1. Що таке талаш?
2.  Які його особливості?
3. Як підготувати матеріал для роботи?
4. Що найбільше сподобалося а що не сподобалося під час нашої роботи?

1 хв.

Підсумок заняття

Сьогодні у нас з вами вийшла чудова композиція ляльок з талашу «Жіноча доля» Я сподіваюся, що вона буде гідно оцінена журі Обласного конкурсу «Народна іграшка»