"Конспект уроку з українознавства для 3-го класу на тему « Я – моя родина – Україна – світ».

                               Урок з українознавства в 3 класі.

Тема. « Я – моя родина – Україна – світ».

Мета:формувати  в учнів уявлення про родину, рід, Україну, як єдине, неподільне ціле,пробуджувати пізнавальний інтерес до історії свого родоводу, сприяти розвитку мовлення учнів, збагаченню їх словникового запасу, розвивати активність, мислення, творчу уяву, виховувати почуття любові і поваги до сім'ї, родини, роду, гордості за свій народ,його історію, культуру, традиції.

Обладнання: плакат «Море Щастя», презентація « Моя Україна», кольоровий папір, карта України, макет «родовідного дерева», предметні малюнки.

Форма роботи: групова, фронтальна, ігрова, розповідь, ілюстрації.

Форма проведення: вивчення нового матеріалу на основі актуалізації знань та досвіду учнів.

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку

                Стали, дітки, підтягнулись,

                Один одному всміхнулись,

                Сіли всі рівненько,

                Працювати будемо  гарненько. 

Девіз: « Красиво читаємо,

            Чітко розповідаємо,

             Мову свою розвиваємо.»  

ІІ. Актуалізація опорних знань

Сьогоднішній урок ми розпочнемо із розумової розминки – розгадування кросворду.

				щ
				а
				с
				т
				я

 

Питання до кросворду:

1. Як називають людей, які завжди всім поділяться, пригостять? ( Щедрі)
2. Як називають людей, яких Бог наділив чудовим голосом чи хистом створити щось надзвичайне?  ( Талановиті)
3. Як називають людей, які завжди посміхаються, жартують? ( Веселі)
4. Як називають людей, які завжди раді гостям? ( Гостинні)
5. Вставте слово у приказку: «…… людину годує, а лінь марнує.» ( Праця)

• Молодці! Ви гарно попрацювали. А яке ключове слово у кросворді?
• Щастя… Коли ж людина відчуває себе щасливою? ( Відповіді дітей)

Щастя – це почуття або стан найвищого, повного задоволення.

А що означає вислів  «море щастя»?

ІІІ. Повідомлення завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Робота з плакатом.

• Ось перед вами символічне «Море Щастя».

 

                                   Книги

Народ                                                    Дружба

           Родина                     Батьківщина

                              Багатство      

В ньому є острови щастя. На кожному з них ми сьогодні побуваємо і довідаємось,  коли  людина дійсно буває щасливою.

ІV. Осмислення і систематизація знань учнів.

1. Розповідь учителя.

• Кожен острів має свою назву. Прочитайте їх. Виберіть той, який на вашу думку, робить людину щасливою. Напишіть своє прізвище на папері, підійдіть і приклейте на  «острів»
• Багато з вас вважають,  що людина щаслива, коли в неї є родина, тому вибрали цей « острів». Відвідаймо його.

2. Бесіда про значення родини для людини.

Ми з вами всі -  український народ, який складається з малих і великих, дружних і працьовитих родин. Як могутній Дніпро бере початок з маленьких джерел, так і наша українська культура  збагачується традиціями і звичаями маленьких сімей. Сім’я, мов сонечко, зігріває  людину від народження до кінця днів. Вона є осередком любові й тепла для дитини, дає їй уявлення про доброту, моральність, культуру поведінки.

( виведення формули щасливої сім'ї). А що потрібно ,щоб сім'я була щасливою? ( таблиця із словами і діти мають прибрати слова, що заважають щастю сім'ї).

Добробут          пошана                           вірність

Затишок            виховання                      кохання   

Порада             байдужість                     турбота

Сварка             повага                              піклування

 Допомога       розуміння                        зрада

 Прибрали  непотрібне й одержали таку формулу – павутинку.

добробут                        затишок                                 допомога

            пошана                                                              порада                                                                                   виховання                Сім'я                                  повага                                                                    розуміння                                                       кохання   

                           вірність                  турбота                                          

 

                 піклування                 любов

 

Сім’я, що значить це, то кожен знає,

Хто зріс в сім'ї і хто сім'ю сам має.

І хоч як не приховуй,не таї.

Залежить наше щастя від сім'ї.

Якщо зміцніє хоч одна родина -

Міцною стане й наша Україна.

     Сучасні українські сім'ї живуть родинами, тобто разом з дідусем, бабусею, або з кимось із родичів. ( Родина – група людей, яка складається з батька, матусі, дітей, бабусі, дідуся, інших родичів, які живуть разом.)

Прочитаймо на дошці такі слова:

Родина, родичі, рідня, рідний, рід, народ.

 Яка спільна частина в цих словах? Як ви розумієте це слово?

• Рід – це одне чи ряд поколінь, які походять від одного предка: рід по маминій лінії, рід по батьковій лінії. Це ваші бабусі, дідусі,дядьки, тітки, мама, тато, сестри, брати. ( Кілька поколінь, які походять від одного предка.)
• Тобто до складу роду входять уже кілька родин, родичі, рідня. А вже рід до роду – це народ.
• Розповідь дітей про свою родину.

Наші предки уявляли життя на землі як велетенське Дерево Роду. (Демонстрація малюнка.) Щоб скласти таке родовідне дерево потрібно зібрати багато інформації про свій рід. Легко буде записати членів своєї родини, бо ви живете разом. Важче знайти інформацію про далеких родичів і про тих, кого вже немає на світі. Тут потрібна допомога дідусів, бабусь, прадідусів  та прабабусь. Але робота це не марна. Часто родовідне дерево називають деревом пам’яті, бо кожна людина, яка приходить у цей світ, повинна залишати про себе пам'ять. А ми маємо пам’ятати й шанувати свій рід, бо він дав нам життя. Сам народ підказує нам : «Хто рід свій забуває, тому щастя немає». Складання власного  «родовідного дерева »..( Візьміть великий аркуш паперу і починайте творити  «себе»  - невеличку гілочку.. Виводьте її на більшу гілку - сім'ю, по одну сторону мамині родичі, по другу батькові, а там на стовбурі – рід. Його розділіть по вертикалі на стільки частин, скільки поколінь ви розшукали.)
1. Презентація родовідного дерева учнями.
Деякі учні побажали дослідити свій рід і скласти родовідне дерево заздалегідь.
Кожна сім’я різна і кожен хоче, щоб його сім’я була дружна, міцна. Це найбільше щастя. Кожен хоче, щоб в сім’ї панував лад – це коли добробут і затишок, усі знають що і коли робити, хто кого має слухатися. Коли в домі лад, родина живе дружньо та щасливо. І дім цей у всіх у пошані. Недаремно існує прислів’я: « Нащо той клад , коли в сімї лад».

 Робота в парах. Ми ерудити.

Якщо протягом уроку ви були уважні, вам буде нескладно виконати наступне завдання. В конвертах знаходяться частини прислів’їв, які зустрічалися на уроці. Вам потрібно їх скласти та пояснити як ви їх розумієте. Щоб вам було легше, будете працювати парами.

1,2,3 – роботу в парах почали.
Без сім’ї немає щастя на Землі.
Поважай старих людей, як своїх батьків.
Хто рід свій забуває, тому щастя немає.
Нащо той  клад , коли в сім’ї лад.

Складені вами прислів’я ще раз підтверджують, що щаслива сім’я - це та, де кожен член родини турбується про інших, поважає один одного.
Діти – то листочки. Батьки їхні - гілки. Дідусі та бабусі – стовбур. Прародичі – коріння. Кожна родина пам’ятає та цінує своїх родичів, своїх предків. Як дерево тримається на корінні, так і кожен рід тримається на найстарших його членах, бо саме вони мають великий досвід життя і допомагають молодим.

       З роду в рід кладе життя мости,

       Без коріння саду не цвісти,

       Без стремління човен не пливе,

       Без коріння сохне все живе.

Тож, не даймо всохнути « родовому дереву» нашого народу! 

Фізкультпауза.

Є великий в вовка рід.

Всім живеться тут як слід.

День планують вони вміло,

Гартують дух і власне тіло.

Вранці всі йдуть до кладки,

Зранку в вовчиків зарядка.

Лапки вгору, хвіст униз

І навколо повернись.

Лапки вниз – і роблять кроки,

 Гнуться гарно в усі боки.

Як закінчили зарядку,

В воду всі мерщій із кладки.

День почавши з тренування,

Здолають легко всі завдання.

3. Бесіда  про роль матері у житті кожної людини.

• Берегинею роду, охоронницею домашнього вогнища  була і є мати. Це єдине слово, перед яким схиляють голови усі народи.

1. Розповіді учнів.

1-й учень. Мати…Скільки це слово значить для кожного з нас!

                  Є в ньому ласка, ніжність, доброта.

2-й учень. Немає друга ближчого і ріднішого, ніж мама.

3-й учень. Всі наші радості і печалі, мрії і прагнення благословляє                

                   мама.

4-й учень. Мама…Це перше слово, яке з радістю та усмішкою

                  вимовляє дитина.

5-й учень. Це слово, яке найчастіше повторює людина у хвилини

                  страждання і печалі.

6-й учень. Матерів – мільйони, і кожна несе в серці любов.

2. Мікрофон.

• Розкажіть про свою маму. ( Розповіді учнів.)

3. Вірші українських поетів про матір.

• Про святість і високе покликання писав Т.Г.Шевченко.

                  У нашім раї на землі

                   Нічого кращого немає

                   Як та мати молода

                   З своїм дитяточком малим. 

4. Найкращі слова присвятив матері В. Симоненко у вірші « Лебеді материнства.» ( учні читають напам'ять вірш).
5. Робота з прислів’ями  (записані на дошці)

• А в народі кажуть:

• У кожної деревини свій плід, а в кожної людини свій – рід.
• Який дуб такий тин, який батько, такий син.
• Який кущ така й калина, яка мати, така й дитина.

4. Підсумок бесіди.

• Віки мужності та звитяги, віки надії в очах, журби в серці, тривоги за дітей і безмежної любові до них – такі наші матері. Таким чином, людина дійсно щаслива, якщо в неї є родина.

5. Розповідь учителя про український народ.

• Але родина – це не лише рідні родичі. Це може бути класна родина, шкільна родина, весь наш народ. Родина до родини і буде наш народ. Ми всі з вами є частинкою українського народу. Відвідаймо «острів»

 під цією назвою.

• Народ наш прекрасний! Прочитаймо слова, які розміщені в кросворді, і ми довідаємося, якими якостями характеризується наш народ. (Працьовитий, талановитий,  щедрий, гостинний, веселий.)

1) А тепер прочитаємо оповідання  А . Мястківського « Наш рід».

2) Бесіда за змістом прочитаного.

- Що сказано в оповіданні про Батьківщину?

- Що таке наша Батьківщина? Тож давайте побуваємо на острові під назвою « Батьківщина».

3) Робота  над акровіршем  М.  Чернявського.

У всіх людей одна святиня

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж чужий в пустині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини.

А нас, людей, - без батьківщини.

• Яке слово утворилося? Як називається наша Батьківщина?

4) Презентація «Моя Батьківщина».

Дитино, глянь навкруг , яка земля:

Красива, дивовижна і єдина.

Усе тут дороге: ліс, гори і поля,

Бо це Вітчизна наша – Україна.

• Мамина пісня, батькова хата, дідусеві казки, бабусині вишиванки, золоті поля пшениці, могутні ріки, багаті ліси – все це наша Батьківщина, наша Україна. Тут ми народилися, вперше усміхнулися. Вперше промовили слова: мама, Батьківщина.
• Хвилинка любові.

Я запрошую всіх сісти зручніше, заплющити очі і згадати  щось дуже приємне. Уявіть, як у нашій душі починають розквітати квіти. Спочатку вони були дуже маленькі, а зараз розкриваються і стають все більші. Вони білі, рожеві, жовті, сині, і ось ви -  вже не ви, а квіти, чарівні яскраві квіти, які випромінюють любов до тих, хто поруч, до близьких людей, до свого дому, вулиці, села, країни, до всієї Землі. І ось вже вся Земля -  це квіти, які випромінюють любов мир, радість, красу, щастя.

5)Читання учнями віршів про Україну.

- Наша Україна – незалежна, самостійна держава. Ви – її майбутнє, її надія. Ваші знання будуть потрібні для блага процвітання держави. Вашим рукам будувати нові школи, нові заводи. Вашим серцям її зігрівати. А сьогодні тепло ваших долоньок  віддамо Україні.

( Учні обводять на кольоровому папері свої долоньки, вирізують їх зображення і приклеюють до символічної карти України.)

• Любов до Батьківщини можна виражати і кольорами так як ви робили на уроках образотворчого мистецтва, виражаючи свої емоції, захоплення за допомогою холодних і теплих тонів. Погляньте ще раз на свої малюнки і спробуйте виразити любов до України словами. Ваша розповідь повинна починатися зі слів: « Я люблю свою Україну за….».

Робота в групах. « З’єднай частини – утвори прислів’я».

• Кожному мила…..                                                                   там і рай.
• Рідна домівка, рідна сім'я…                                                   де мати народила.
• Де рідний край,….                                                                   своя сторона.
• Людина без рідної землі - …                                           тут виростає доля моя.
• Та земля мила,…                                                 а  нас людей без Батьківщини.
• Нема без кореня рослини,…                                як соловей без гнізда.

6. Доберіть прикметники до слова « Батьківщина».

( велика, рідна, люба, мила, прекрасна….)

- Що може і повинен кожен з вас уже зараз зробити для своєї України?...

- Любов до мами до тата, до родичів близьких людей, любов до Батьківщини – це найсвітліше і найвище почуття. А коли така любов у серці є, тоді людина світла, добра , щира і відважна. Чесна, щедра і щаслива.

V. Підсумок уроку.

1.- Коли ж люди  все – таки вважають себе щасливими? Ще раз подумайте і зробіть висновок. А результати своїх міркувань запишіть на папері і приклейте на островах у « Морі Щастя». Погляньте, чи змінилися ваші погляди на дану  проблему? Чому?

      Безумовно, людина отримує задоволення від книг, достатку, багатства. Добре, якщо є вірні , хороші друзі. Але справжнє щастя приходить тоді, коли в людини є сім'я, родина, Батьківщина – Україна, яка заявила про себе на весь світ  здобутками в економіці, науці, спорті, мистецтві.

2.Метод « Прес».

- Як ви гадаєте, чи знадобляться в майбутньому знання, які ви сьогодні здобули на уроці?

• Я вважаю, що…
• На мою думку…
• …тому що,…

                   Україно! Ти для мене диво!

                   І, нехай пливе за роком рік,

                   Буду, мамо, горда і вродлива,

                   З тебе чудуватися повік.

                   Україно! Ти моя молитва,

                   Ти моя розпука вікова.

                    І гримить над світом люта битва

                    За твоє життя, твої права.                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                               Література:

Українознавство: Посібник.-К.: Зодіак - ЕКО, 1994р.

В. Цимбалюк ., В. Жайворонок. – К.: « Педагогічна думка.» 2001р.

Н.С.Іватьо., О.Д. Жовнір. – К.: « Навчальна книга.» 2001р.

О. Пометун., Л. Пироженко. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К.,2004.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                        Додаток

                                         Наш рід.

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, чорнобривці. Сині волошки. Навіть маленьку качечку – вутінку вишила.

• Що це буде, нене? – питає Андрійко.
• Українська святкова сорочечка для тебе.
• Чому українська? – допитується Андрійко.
• Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. І ти – маленький українець.
• А ти, мамо?
• І я українка, і тато, й бабуся, й дідусь. Ми українського роду. І любимо нашу землю, нашу мову, наші квіти. Україна – як наша рідна хата.

                                                                                  А. М'ястківський.

 

Василь Симоненко

ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні,

​Лопотіли крилами і рожевим пір'ям,
Лоскотали марево золотим сузір'ям.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.

У хмільні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.

Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.