Тема: Іван Багряний основні віхи життя й творчості митця.
Мета: ознайомити учнів з основними моментами життєвого шляху Івана Багряного, розкрити тематичні рамки його творчості; з’ясувати роль Івана Багряного у розвитку української літератури; розвивати навички роботи з додатковою літературою, виділення головного, представлення інформації в цікавій формі, із власним оцінюванням; виховувати патріотизм, несприйняття зла та насильства, любов до літератури, естетичний смак.
Компетенції учнів на уроці: предметна, комунікативна, інформаційна, загальнокультурна.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
1. Привітання
2. Забезпечення емоційної готовності до уроку
- Добрий день діти. Дякую, що вчасно долучилися до уроку. Двері нашого уроку гостинно відчинені, тож, хто спізнився скоріш включайтеся до роботи.
- Перш ніж почати працювати, я хочу побачити ваші оченятка. Тож швидше вмикайте камери. Посміхніться, подумки один одному побажайте успіхів на цілий день.
- Поміркуйте, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку
- Хочу розпочати наш урок словами народної пісні:
Ой, у гаю при Дунаю
Соловей щебече.
Він свою всю родину
До гніздечка кличе.
- Багатьом митцям так і не довелося повернутися на Батьківщину, до свого гніздечка. Через політичні переслідування та сталінські репресії вони розпорошилися по всьому світу, багатьох було заарештовано та замордовано в таборах «смерті». Але волелюбний дух, почуття патріотизму радянська влада знищити не змогла. Таким палким патріотом був Іван Багряний.
- Тема уроку: «Іван Багряний. Основні віхи життя і творчості митця. (Запис у зошиті).
- Під час знайомства з життєписом письменника давайте спробуємо дати відповідь на проблемне питання: Іван Багряний - переможець чи переможений?
- Тож будьте уважними і пам’ятаємо про питання, на яке в кінці уроку ми маємо дати відповідь.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
- Діти, зверніть увагу на особливий малюнок.
- Це портрет Івана Багряного, створений Оленою Старанчук у рамках проекту Пікторікпро відомих українців.
- Чому письменник постав у такому червоному, вогняному образі?
- Життя Івана Багряного асоціюється із загадками та припущеннями.
- Як він зумів утекти від арешту?
- Чому, пише твори під псевдонімом?
- Чому не зміг стати кандидатом на здобуття Нобелівської премії?
- Чому аж до кінця ХХ століття ім’я письменника перебувало під забороною в Україні?
- Запитань більше, ніж відповідей, чи не так?
- І справді, біографія Івана Багряного могла б лягти в основу пригодницького фільму, сповненого інтриг, несподіваних сюжетних поворотів та нескінчених, часто вимушених подорожей.
- Літературознавець Микола Жулинський так писав про письменника. Цитую: «Іван Багряний усе життя біг над прірвою з вірою в людину, прагнучи запалити в ній невгасиму іскру, яка б висвітлила шлях із чорної прірви зневіри, приниження і знеособлення в безсмертя».
- Сьогодні на уроці ми визначимо основні віхи життя письменника; проаналізуємо творчість Івана Багряного.
- Справжнє ім’я Івана Багряного – Іван Лозов’ягін (Лозов’яга, за іншими версіями).
- Народився він 2 жовтня 1906 року в селі Куземин на Сумщині.
- Навчався в церковнопарафіяльній, а згодом в духовно-керамічній школі.
- У дитинстві стає свідком подій, які наклали відбиток на майбутнє Івана.
Іван Лозов’яга, ще з дитинства пізнає усі переваги радянського режиму. Він стає свідком червоноармійського терору, звірячої розправи червоноармійців над родичами і односельчанами.
- Коли він був десятилітнім хлопчиком і жив у свого дідуся на пасіці. Його дідусь був однорукий. Він займався тільки пасікою та господарством. І жив із своїм сином , дядьком Івана. До них увірвався загін оцих більшовиків і на його очах, у 93-літнього діда почали стріляти. Застрелили і його дядька. Того ж вечора вони знищили усіх статечних господарів і замордували священика. Вони розмовляли чужою мовою , згадує Багряний. Вони гидко лаялися і реготали. І той випадок і кров назавжди залишилися в свідомості, ще малого тоді хлопця.
- Іван починає писати вірші, викладає малювання, учителює, редагує газети.
- Географія вимушених мандрів письменника надзвичайно широка: Крим, Кубань, Кам’янець-Подільський, проте ніде юний автор не затримується надовго.
- Із 16 років Іван сам заробляє собі на життя, а у 18 публікує перший вірш. Тоді ж і бере собі псевдо Багряний.
- Впродовж 1926-1930 років Багряний навчається в Київському духовному інституті, тепер це Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури, але диплом він не отримує.
- Продовжує свою літературну діяльність, зокрема в організації «МАРС», тобто Майстерні Революційного Слова.
- Проте Багряний не здобуває статус «пролетарського» письменника, тобто автора, який оспівує радянські цінності та комуністичний режим. Чому?
- Його твори гострі, він майстерно критикує навколишню дійсність, до того ж товаришує з Миколою Хвильовим, Миколою Кулішем, Остапом Вишнею, та іншими митцями, які у своїй творчості також дотримувалися спільних поглядів на модернізм, експериментували та відходили від соцреалістичних тенденцій у мистецтві.
- Ми пам’ятаємо, що саме початок 1930-х років – це час кривавих репресій проти української інтелігенції, цей період відомий під назвою «Розстріляне відродження».
- Не уникнув репресій і Іван Багряний. У пресі з’являються статті з критикою його творчості, роман у віршах «Скелька» конфісковано, самого Багряного називають ідеологічно ненадійним.
- 16 квітня 1932 року його вперше заарештовують.
Багряного засуджують до трьох років заслання і відправляють на далекий схід. Охотське море, тайга, тундра, звіроловство – все це заворожує Багряного , однак він марить Україною. Впродовж двох років письменник живе на заселеному українцями Зеленому клині, де знайомиться із майбутньою дружиною.
- 25 жовтня письменник був звільнений, але з позбавленням права проживання в Україні протягом трьох років, та направлений на «вільне» заслання до Далекого Сходу (у Хабаровський край, біля Берингової протоки).
Незабаром утік і переховувався у знайомих. 1936 року прийшов додому. Через чотири дні його знову заарештовано.
- Два роки і три місяці провів у в’язниці, з них 83 дні у камері смертників. А менше ніж за рік новий арешт.
- 29 березня 1939 року Івану Багряному висунуто обвинувачення за двома пунктами: - участь в антирадянському повстанні анархістської організації; та здійснення антирадянської діяльності. Через відсутність доказів був виправданий. Усі ці події вплинули на світогляд письменника . Свої враження від перебування в Хабаровському краї Багряний пізніше відобразить у романі «Тигролови».
- Досвід перебування у в’язниці знайде втілення в романі «Сад Гетсиманський», що є за словами Юрія Шереха – Шевельова «справжньою енциклопедією радянської політичної в’язниці».
- З початком Другої світової війни письменник переходить в українське підпілля, працює в Організації українських націоналістів, пише патріотичні вірші, промови, працює в театрі.
- З поверненням радянської влади Багряний усвідомлює потребу емігрувати, оскільки розуміє потенційну небезпеку подальшого перебування в СРСР та переслідування від НКВС.
- Письменник їде на Західну Україну, де стає ініціатором створення підпільного уряду національно-визвольного руху під проводом ОУН-УПА. (Української Головної Визвольної Ради (УГВР), працює у відділі пропаганди.
- У 1944 році він переїжджає до Німеччини, оселяється в місті Новий Ульм.
Тут він створює осередок українського національно-визвольного руху: засновує газету «Українські вісті», яка , до речі, стала однією з найавторитетніших за кордоном серед усіх українськомовних видань, стає активним учасником організації «МУР», до якої входили такі митці, як: Віктор Петров, Ігор Костецький, Улас Самчук, Євген Маланюк та інші.
- Згодом Іван Багряний пише памфлет , тобто публіцистичний твір сатиричного характеру під назвою «Чому я не хочу вертатись до СРСР?». Це важливий документ доби, що став справжнім голосом тієї частини українців, яка була змушена емігрувати через політичні переслідування та намагалася переконати решту світу в тоталітарній сутності радянського режиму.
- Іван Багряний за кордоном продовжував активну громадську та політичну діяльність. Він заснував Українську революційно-демократичну партію, очолив Українську національну раду. Друком виходить його роман «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Маруся Богуславка» та інші.
- Трагічним стало для поета повідомлення від його сина Бориса, який під тиском влади примушений був «звернутися» до батька по радіо 12 червня 1956 року з проханням подумати над своїм життям, переоцінити свої погляди, тобто відступити …
- Багряний продовжує літературну діяльність попри хворобу та майже постійне перебування в лікарні. Його палата фактично перетворилася на робочий кабінет.
- Помер письменник 25 серпня 1963 року в Німеччині.
- На пам’ятнику Івану Багряному напис: «Ми є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами!»
- Цитую Івана Багряного «Я повернусь до своєї Вітчизни з мільйонами братів і сестер, що перебувають тут, в Європі, і там, по сибірських концтаборах, тоді, коли тоталітарна кривава більшовицька система буде знесена так, як гітлерівська. Коли НКВД піде вслід за Гестапо, коли червоний російський фашизм щезне так, як зник німецький. Коли нам - Українському Народові – буде повернене право на свободу і незалежність в ім’я християнства і справедливості.
- 1963 року філія Об’єднання демократичної української молоді в Чикаго ініціювало процедуру надання Нобелівської премії з літератури Івану Багряному, але на заваді стала раптова смерть письменника.
- Реабілітований Іван Багряний аж 30 червня 1991 року, через 28 років після смерті.
- Посмертно в 1992 році йому присуджено (СЛАЙД) Шевченківську премію – найголовнішу літературну нагороду України, яку присуджено за роман «Тигролови» та «Сад Гетсиманський».
- Григорій Костюк поділяє творчу біографію Івана Багряного на чотири періоди. Перший період творчості: від 1926р. до 1932р. Тобто від початку його літературної діяльності до першого арешту.
- У цей час він пише поетичні твори, наприклад збірку поезій «До меж заказаних», а також роман у віршах «Скелька» та поему «Аве Марія».
- Другий період – від 1932 року до 1940 – доба в’язниць і заслань. У цей час письменник видав поему «Мечоносці» та збірки поезій «З камери смертників», «Золотий бумеранг» та інші.
- Третій період від 1941 до 1945 року. Це час Другої світової війни та окупації України. Тут з’являється вже згадуваний роман «Тигролови» про далекосхідні пригоди арештанта, який утік із поїзда, що віз його та інших засуджених на каторгу до Сибіру.
- Четвертий період: із 1945 по 1963 рік. Це по воєнна доба та еміграція.
- У цей час з’являється ряд романів, зокрема «Людина біжить над прірвою», роман «Вогнене коло» - спроба осмислення братовбивчого бою під Бродами та вершини досягнення «Сад Гетсиманський» - про страдницьку мандрівку пеклом харківських тюрем 1930-х років.
- Визначимо тематику творчості Івана Багряного: це віра в перемогу добра над злом; показ жорстокості каральних органів; критика тоталітарної сутності СРСР (тогочасного режиму)
- Отже, Іван Багряний – непересічна постать ХХ століття. Його твори – сміливі виступи проти постправди та маніпуляцій СРСР. Його приклад надихає і нас сьогодні пам’ятати про власну гідність і не здаватися за будь-яких умов.
- Червоний вогняний образ письменника, до якого ми зверталися на початку уроку, символізує непохитність і принциповість, витримку і незнищену віру і вогненну ідею нестримної свободи, яка надихає жити й долати будь-які труднощі.
2. Повідомлення учнів за випереджальним завданням
- На попередньому уроці, ви отримали випереджальне завдання. Ви мали підготувати цікаві факти з біографії Івана Багряного.
Цікаві факти
- Крім псевдоніма Багряний, письменник використовує й інші псевдоніми: Іван Полярний, Сорок Сорок, Дон Кочерга. Син Івана Багряного – Нестор дізнався про справжнє прізвище батька, тільки у дорослому віці.
- Через регулярні переслідування правоохоронними органами Іван Лозов’яга завжди носив із собою пляшечку із ціаністим калієм. Це свідчить про готовність письменника до будь-яких життєвих ситуацій. Цитата «Вожу з собою дозу ціаністого калію, як останній засіб самозахисту перед сталінським соціалізмом».
- Іван Багряний є також майстром дитячого слова. Він написав дві казки для дітей . Книжки з казками збагачені багатьма авторськими малюнками. До речі, Багряний також був непересічним художником. Саме уміння малювати рятували Івана у скрутні часи, адже чоловік працював учителем малювання в колонії для безпритульних.
- В кінці 1980-х років до СРСР приїжджають німецькі студенти. Вони знайомляться з українськими однолітками і в розмові згадують про Івана Багряного — письменника, що написав популярний у ФРН роман «Звіролови». А у відповідь отримують лише здивовані обличчя. Івана Багряного українці почали вільно читати лише з 1991-го, через 28 років після його смерті пригодницький роман «Тигролови» потрапив до шкільної програми з української літератури.
ІV. Застосування здобутих знань, формування вмінь і навичок
- Отже впродовж уроку ми визначили основні віхи життя письменника; дослідили творчість Івана Багряного; познайомилися із цікавими фактами з його життя.
- А зараз хочу перевірити на скільки ви були уважними під час опрацювання матеріалу. Адже я вас попереджала бути уважними.
- Дякую діти, що були уважними.
V. Домашнє завдання
- На наступному уроці ми розпочнемо вивчати пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови».
- Зараз пропоную вашій увазі відео, яке вас точно надихне вже сьогодні розпочати читати цей роман. Увага на екран https://youtu.be/7dU604Ia238?si=NsSmwoyuXP2cztkA
Домашнє завдання:
- Опрацювати матеріал підручника ст. 162, в зошиті записати визначення «пригодницький роман.
- Читати роман «Тигролови».
V. Рефлексія. Підсумок уроку
- На початку уроку ми ставили перед собою проблемне питання: «Іван Багряний – переможець чи переможений?»
- Дайте відповідь на це питання. Тож скажіть: «- Іван Багряний - переможець чи переможений?»
- Отже, Іван Багряний усе життя біг над прірвою з вірою в людину, прагнучі запалити в ній невгасиму іскру, яка б висвітила шлях із чорної прірви зневіри, приниження і знеособлення в безсмертя.