Конспект уроку з української літератури для 6-го класу"ДОБРО І ЗЛО, БЛАГОРОДСТВО І ПІДЛІСТЬ В ОПОВІДАННІ В.ВИННИЧЕНКА "ФЕДЬКО - ХАЛАМИДНИК "

   6 клас

Тема. ДОБРО І ЗЛО, БЛАГОРОДСТВО І ПІДЛІСТЬ В ОПОВІДАННІ В.ВИННИЧЕНКА "ФЕДЬКО - ХАЛАМИДНИК"

 

 Мета:   навчальна - формувати предметні компетентності:

комунікативно-мовленнєву – удосконалювати вміння висловлювати власні думки щодо певного кола питань ( актуальність оповідання, проблеми нерівності соціальних станів, батьків та дітей, протиставлення добра злу);

власне читацьку – сприяти формуванню вмінь давати особистісну оцінку прочитаному на основі читацьких вражень та авторської позиції; добирати цитати з твору на підтвердження власних думок;

ціннісно-світоглядну – формувати вміння визначати й аргументувати оцінне ставлення до прочитанного(до героїв оповідання Федька та Толі, до їх вчинків); з’ясовувати різні погляди на одну проблему;

творчо-діяльнісну – формувати інтерес до розв’язання проблеми творчо; навички образно-асоціативного мислення;

рефлексивну – формувати здатність здійснювати самоконтроль і самооцінку власної діяльності;

особистісну – формувати вміння виявляти власну творчу самостійність, організовувати власну діяльність;

інтелектуальну – формувати вміння працювати з різного роду інформацією

розвивальна - розвивати ключові компетентності:

соціальну – розвивати вміння працювати в групах, спілкуватися;

інформаційно-пізнавальну – удосконалювати прийоми самостійного здобуття знань, активізувати бажання й необхідність працювати в умовах постійного пошуку інформації;

самоосвіти й саморозвитку – розвивати навички самоосвітньої роботи, пошукової діяльності;

здоров’язберігаючу – формувати й розвивати навички збереження здоров’я

виховна

виховувати почуття власної гідності, порядність і вірність,високі моральні якості та духовні цінності, сприяти вихованню чесних, гідних, справедливих людей.

 

Тип уроку: урок закріплення та застосування знань, умінь та навичок.

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал,  презентація.

 

 

 

 

Хід уроку

 

Епіграф до уроку:    

У лиху годину пізнаєш людину.

Народна творчість

 

 

І. Організаційний момент.

Забезпечення емоційної готовності до уроку

Учитель. - Доброго дня усім! Сьогодні у нас незвичайний урок, бо до нас завітали гості. Давайте  подаруємо  один одному усмішку.  Вона додасть настрою та надії, що все буде добре.

Допоможе нам налаштуватися на продуктивну роботу і цей віршик.

Пролунав дзвінок,

Починаємо урок.

Працюватимемо старанно,

  Щоб почути у кінці,

  Що у нашім шостім класі

  Діти – просто молодці.

 

Девіз уроку:

 

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

  Дружно і плідно працювати

ІІ. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань

Учитель. У будь – якій країні світу, у кожного народу існує ціла низка спільних загальнолюдських цінностей, таких як порядність, чесність, благородство. Усі ці категорії закладаються в людину при народженні і не залежать від походження, рівня добробуту. Свідченням цього є народне прислів’я " У лиху годину пізнаєш людину ", яке я пропоную взяти епіграфом до уроку. Я вас попрошу під час уроку звертатися до епіграфа. А в кінці уроку постаратися пояснити, чому я взяла саме ці слова. . А зараз перевіримо, як ви знаєте текст.

 Літературний диктант

1. Хто головний герой оповідання? (Федько)

2.Як жила їх родина?(Бідно.)

3. Що робив батько з Федьком за провину? (Бив.)

4.Слово халамид ник означає..(Розбійник, бешкетник)

5.За що батько давав Федькові гроші?(За правду)

6. Що Федько відняв у хлопців? (Змія)

7. Чому мама Федька так боялася не вгодити Толиним батькам?( Знімали в них житло)

8. Чому Толя вибіг із хати під час дощу? (Хотів побігати разом із хлопцями)

9.Чи тягнув Федько Толю на річку?(Ні).

10. Хто поліз рятувати Толю на крижині? (Федько)

11. Що трапилося з Федьком після купання в крижаній воді? (Він захворів та помер)

12.Реакція батьків Федька на ситуацію на річці? (Вони його б’ють, щоб не водився з хазяйською дитиною)

 

ІІI. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація

Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу  за  змістом   оповідання  В.Винниченка «Федько-халамидник». Ми маємо зрозуміти, якими  є насправді Федько та Толя.  Я хочу, щоб вийшовши з уроку, ви  добре усвідомили, що ж красить людину, як потрібно ставитися до людей і що за свої вчинки потрібно вміти відповідати.

1. Постановка завдань.

     Уміти:

Характеризувати образи Федька та Толі, визначати риси його характеру, пояснювати причини вчинків;

Добирати цитати на підтвердження власних думок;

Висловлювати судження про важливість і цінність прояву найкращих людських якостей; виконувати творчі завдання.

2. Очікувані резудьтати:

Закінчити речення "Думаю, робота на уроці буде цікавою і повчальною, бо… "

Можливі відповіді учнів:

…ще раз зустрінуся з головним героєм, який втілює найкращі людські якості;

…бо я хочу зрозуміти, яких рис, хороших чи не дуже, більше у Федькові;

…бо, на мою думку, цей твір є для нас сучасним і корисним;

…бо ця робота допоможе краще розпізнавати добро і зло, стерегтися нерозважливих вчинків.

Учитель. Щоб ваші очікування справдилися, дуже важливо на уроці добре попрацювати, намагатися згадати зміст оповідання, проаналізувати вчинки та дії героїв, а особливу увагу звернути на головного героя – Федька

VI. Узагальнення та систематизація знань.

 1. Інсценізація.

  Федько у нас розбишака, халамидник. Це видно з різних епізодів у творі. Ми пропонуємо вашій увазі невеличку творчу сценку, на основі якої ми отримали перші враження про Федька.

Сценка

-Телеграму давай!
   (  Пускається телеграма. Біленький папірчик начіплюється на нитку і підсовується трошки вгору. Вітер підхоплює - і пішла телеграма. Ось зачепилась за вузлик і пручається, виривається, от трохи не крикне вниз: "не пускають!".. Іде Федько. Іде і кричить. Він міг би підійти тихенько, так що й не почув би ніхто,- але Федько того не любив. Він ще здалеку кричить)
     - Ану, гей там, давай сюди змія!
     (Буде однімати. Федько іде змія однімать.
     Руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає. Але тікать і не пробуй, Федько усяку собаку випередить.
     Хлопці починають швидко зсотувать нитки. Але що то поможе?)
     - Давай змія! - підходить ближче Федько.
     Гаврик кривить губи і хмикає. Стьопка зблід, але хутко зсотує нитки, зиркаючи на Федька.
     Спірка піднімає з землі камінь і кричить:
     - Ану, підійди! Ану!
     Але Федько навіть рук не виймає з кишень і таки підходить.
     - Давай сюди змія!
     Тут він уже вийма руки з кишені, бо Спірка затуляє собою Стьопку і піднімає руку з каменем. Але сам Федько каменя не шукає, він тільки дивиться за Спірковою рукою.
     - Даєш змія?
     - А це твій змій?
     - Одніму та й буде мій.
     - Овва! Задавака! Так і провалю голову, тільки підійди.
     - Ану, бий!
     Федько навіть груди підставляє, так наче йому тільки того й хочеться, щоб його вдарили каменем. Чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають.
     А Стьопка зсотує, а Стьопка зсотує! Змій тільки диркає далеко вгорі та шарпається і не розуміє нічого, що там сталося внизу, чого його так скоро тягнуть назад.
     - Ну, бий же! Ех, ти! - боїться... Я  он без каменя, на вас трьох.
     - Льонька, Ва-а-сько! - раптом кричить Спірка.- Сю-да-а!.. Федько змія однімає!
     Але Федько вмить зривається з місця, налітає на Спірку, ловко підставляє ногу й кида його на землю. Тут же підскакує до Стьопки, хапа нитку і рве її до себе. Нитка тріскає, змій диркає. Гаврик плаче, а Федько намотує нитку на руку і помалу задом іде додому. Вигляд у нього гордий, Спірка й Стьопка кидаються на нього, очі аж горять, шпурляють каміння, але Федько тільки угинається й регоче.
     - Халамидро! Ну, не попадайся ти на нашій вулиці!
     Босявка! Зараза!
     А Федько все йде та й іде. Змій уже його.
     Але тут, буває, візьме й зробить несподіване. Коли вже хлопці далеко і не можуть йому нічого зробити, він раптом вертається і віддає змія. Навіть принесе ще своїх ниток і дасть.
     - На твого змія! Думаєш, мені він потрібний? Схочу - зроблю з цілого листа. Тато з типографії принесе червоної бумаги, так он якого зроблю...

Дякуємо дітям за артистизм. Отже, ми побачили, що Федько може бути різним. Непередбачуваний, іноді задиркуватий, але благородний, чесний, справедливий, здатний на самопожертву.

2. Бліц-опитування:

1.Чим Федько відрізняється від своїх товаришів? (він був справжнім лідером, який не боявся відповідати за вчинки інших, жертвував собою, коли того вимагали якісь обставини)

2. Як Федько ставиться до своїх друзів? Що в його поведінці вам подобається, а що ні?

3. Хто були батьки Федька? Що можна сказати про їхнє життя? (Головний герой має обох батьків. Про тата відомо, що він працює в типографії, місце роботи мами невідоме. Знаємо лише, що обоє дуже зайняті, працюють з ранку до ночі.)

4. Як виховують вони свого сина?

5. Чи поважає Федько своїх батьків? (Так: він розуміє, що за пустощі повинна бути розплата)

6. Чому Федько не виправдовувався , коли його вини не було? 

7. Охарактеризуйте Толю.

8. Батьки Толі. Які вони? (Вони багаті, виховані і освічені. Він вихований в середовищі, представники якого вважають себе кращими за інших. Уже із самого дитинства він звик, що якщо добре попросити, то батьки йому все дозволять, що можна на когось звалити провину, і батьки в це вірять, особливо, коли винним робиш звичайних бідних людей. Толя вже так звик відбріхуватися, що не уявляє, як може бути по-іншому)

9. Як Толя ставиться до своїх батьків?

10. Чому Федько вирішив піти на річку й покататися на крижині? (Дитяча цікавість, потреба самоствердитись)

11. Яка людина могла б вирости з Федька, а яка – з Толі? Аргументуйте вибрану позицію.

3. Метод"Асоціативний кущ"

Діти, на  дошці  ви  бачите  імена  наших  героїв. Напишіть, будь  ласка, слова (слова - антоніми), з  якими  асоціюються  у  вас  ці  хлопчики,  у два стовпчики .

 Грубий, делікатний, жвавий, повільний, сильний, кволий, відкритий, відвертий, таємний, вдаваний, сміливий, боягуз, людяний, бездушний,достойний, негідний,правдолюб, чесний, підлий, брехливий.

4. Цитатна порівняльна характеристика образів.

 

 

Федько	Толя
«Це був чистий розбишака-халамидник»   ; «Там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму «закадишному» другові.»   Грубий	«Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили. Це була дитина ніжна, делікатна, смирна»  Делікатний
« … неодмінно щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці»   Жвавий	«Він завжди виходив на двір трошки боязно… соромливо посміхався своїми невинними синіми очима»  . Повільний
«…перший по силі на всю вулицю»  Сила	«…бідненький Толя приходив додому задрипаний, подраний, з розбитим носом»  «Увечері Толя хворий, гарячий лежить у постелі…»   . Кволість
«Він міг би підійти тихенько так, щоб не почув би ніхто, - але Федько того не любив»  Відкритий; відвертий	«…Чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька»  Таємний; вдаваний
«А давай об заклад, що перейду на той бік»   . Сміливість	«Толі зробилося страшно… ноги ослабли, сковзались по льоду»   Боягузтво .
«Федько відвів очі від Толі, похилився і тихо сказав: - Повів»   Людяний; альтруїст	«Коли Федькова труна сховалась за рогом вулиці й не було вже нікого видно, Толя одійшов од вікна, перекрутився на одній нозі і побіг гратися з чижиком»  Бездушний; егоїст.
«…не як всі діти поводиться. Він не проситься, не плаче, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а  він хоч би слово з уст, сидить і мовчить»; « камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь…». Впертий	«… тихенько хреститься й блідніє…»   Богобоязливий
« Якби не схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить»  « Не любить також Федбко й товаришів видавати»    Правдолюб; чесність	« я не хотів іти, а вони мене потягнули на річку. А потім Федько узяв  і пхнув мене на кригу. Я не винен!»  Підлість; брехня

 4. Бесіда.

•              А тепер скажіть, будь ласка, що нагадують ці кольори, якими написані риси характерів героїв?

(Кольори світлофора. Червоний начебто нас застерігає, промовляє, що  не можна чинити так, як Толя. А зелений навпаки, відкриває нам дорогу до доброти, чесності, благородства, дружби.)

 

• А  як ви думаєте,  на чиєму боці автор твору?

 ( На боці Федька, бо він з любов’ю пише про нього. Автор на боці гордих, неординарних, кмітливих героїв, які вміють захистити власну честь, стати на бік правди й справедливості).

 

• То який же Федько насправді?

 (Федько – дитячий отаман. У ньому відвага, життєвий  азарт, винахідливість, надійність -  це малий бешкетник.

 У нього безліч вад і недоліків.  Та  в нього є чому  вчитися   не лише дітям, а й  дорослим.  

 Автор не тільки  показав Федька як розбишаку, а  й зумів показати   честь, совість, велич  душі  хлопчика.

 Такі  люди як Федько  - велика рідкість. Це люди особливі,  спонукати їх до вчинку  може щось дуже важливе,  наприклад, велика сердечна доброта, вроджений потяг  захищати  слабшого і безпомічного. )

 

 Учитель: - Ми бачимо, що образ Толі повна протилежність образу Федька.

Перед нами два світи, два полярні табори. З одного боку – вуличний хлопчик Федько із дуже бідної сім’ї, а з другого – «ніжна, делікатна, смирна» та «чистенька і чепурненька» дитина Толя із заможної сім’ї.

 Характери хлопців, як бачимо, – теж повна протилежність. Автор постійно порівнює двох героїв, протиставляє їх.

 

5. Вправа «Незакінчене речення». Робота в парах

•                   Діти, давайте поглянемо, як народна творчість влучно і образно увіковічнила  людські  якості.  Вам треба закінчити  подані  прислів’я ( лежать на партах)  та  обрати з-поміж наведених ті, що стосуються Федька, і ті, що стосуються Толі.

 

Прислів’я

 

1. Не одяг красить людину, а /  добрі діла. – Ф.
2. Уміє він з чорного біле зробити, а / з білого чорне. – Т.
3. Сміливому море по / коліна.  – Ф.
4. Лякливий, як заєць, а / шкодливий, як кішка. – Т.
5. Коли бажаєш пізнати ціну людини, / підведи її до чужої біди або до чужої радості. – Ф.
6. Хто бреше, тому легше, / а хто правдує, той бідує. – Ф. і Т.
7. В лиху годину / пізнаєш людину. – Ф.
8. У тихому болоті / чорти водяться. – Т.

 

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу

 

 

•                   Молодці!  Отже,  я бачу, що ви розібралися в рисах характеру обох хлопчиків. Але  повернімося до початку уроку і дамо відповідь на питання: «Що ж прикрашає людину?»

 

( Людину прикрашають добрі справи).

 

• Так що таке добро? І що таке зло?

 Давайте звернемося до вашого домашнього завдання. Вам потрібно було подумати і одним реченням написати, що таке добро.

1 Добро – це, коли відсутня корисливість.

2.Доброта – це найпрекрасніше на землі.

3. Добро – це, коли ми допомагаємо літнім людям,  батькам та друзям.

4. Добро – це робити гарні справи та вчинки.

5Добро – це мати чисте, милосердне серце.

6.Добро – це почуття, що викликає радість у серці.

7.Добро – це те, на чому тримається світ.

8.Добро – це корисні справи.

9. Добро – це бути справедливим та благородним.

10.добро – це ніколи не зраджувати друзів, не підставляти їх.

•              Молодці, діти!  Дуже багато гарних слів про добро. Давайте тепер звернемося до наших мовознавців, вони допоможуть нам ще краще розібратися в цих поняттях.

Мовознавець 1.

Добро́ — категорія етики, якою позитивно оцінюють певну поведінку, явища чи події. Добро — благо, моральне, правильне, стверджувальне, позитивний початок, корисне, пожиточне.

Мовознавець 2

Зло — щось погане, протилежне добру. Все, що викликає в нас незадоволення, огиду, або взагалі оцінюється нами негативно і протиставляється благу.

• Що є втіленням добра і зла у творі?

 

Отже, творити добро – зовсім не просто.

 

• Яку  думку  хотів  донести  автор до нас цим твором?

 

( На повагу заслуговує  та людина, яка має велику сердечну доброту, вроджений  потяг  захищати  слабшого і безпомічного;  надійна, на яку  можна розраховувати у скрутну хвилину.)

 

Автор засуджує брехливих, зрадливих,  непорядних  людей, які думають тільки про себе, а долі інших – їм не цікаві. )

 

• А зараз ви вже можете пояснити епіграф уроку? Чому саме це прислів’я я використала?

 

VІІІ.      Підсумок уроку

 

                     Метод «мікрофон»

• У чому актуальність твору.

 

• Чи хотів би ти бути схожим на Федька? Чим саме?

 

Учитель: Оповідання й зараз дуже актуальне. У нашому жорстокому і черствому до біди й горя світі як ніколи потрібною і своєчасною є розмова про добро і зло у житті і серцях людей. Ми повинні вміти розрізняти їх, хоч як би зло не маскувалось. Я хочу, щоб ви, діти, підказували одне одному, що гарне, а що погане. Щоб були справжніми друзями, вказуючи на помилки. Бо людей, які не помиляються, немає.

 

ІХ. Оцінювання учнів

 

Х. Домашнє завдання.

 

 Виконати одне із завдань:

• Написати лист герою твору (Федьку, Толі або  батькам одного із героїв).
• Написати власне продовження твору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          Додаток  до уроку  №1

Федько	Толя
Грубий	Делікатний
Жвавий	Повільний
Сила	Кволість
Відкритий; відвертий	Таємний; вдаваний
Сміливість	Боягузтво .
Людяний; альтруїст	Бездушний; егоїст.
Впертий	Богобоязливий
Правдолюб; чесність	Підлість; брехня

 

 

Додаток  до уроку  № 2

                                    Прислів’я

 

1. Не одяг красить людину, а …

 

2. Уміє він з чорного біле зробити, а …
3. Сміливому море по …

 

4. Лякливий, як заєць, а …

 

5. Коли бажаєш пізнати ціну людини,   …

 

6. Хто бреше, тому легше, а …

 

7. В лиху годину …

 

8. У тихому болоті   …

 

Довідка:   чорти водяться ; шкодливий, як кішка; добрі діла; підведи її до чужої біди або до чужої радості; з білого чорне; пізнаєш людину; коліна; хто правдує, той бідує.