Урок розвитку мовлення. Складання власної казки

Українська література                                                                                    5 клас

Тема. Розвиток мовлення. Складання власної казки.

Мета: продовжувати роботу над казкою як фольклорним жанром, навчити складати власні твори; 

           формувати культуру зв'язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення, прагнення фантазувати; 

           виховувати людяність.

Тип уроку: формування практичних умінь.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

ІІІ. Підготовчий етап до складання власної казки.

1. Гра «Палітра»

Ми з вами зараз спробуємо визначити колір слова. Тож перше слово  небо. Якого кольору це слово? (Відповіді дітей).

Сонце? Радість? Добро? Дитинство? (різнобарвне) Казка? (різнокольорова)

Добре, тоді визначте, який у вас зараз настрій, теж у кольорі? (Відповіді дітей) (барвистий..)

2. Прийом «Незакінчене речення»

Ви повинні закінчити речення «Моя улюблена українська народна казка – це…» Яка? Тому що…?

3. Бесіда

Дайте визначення, що ж таке казка? (відповіді учнів)

(Казка – це один із основних жанрів народної  творчості, епічний, розповідний, сюжетний художній твір усного походження про вигадані та фантастичні події).

– Чому, на вашу думку, дитина звикла беззастережно довіряти казці?

Дитина довіряє казці, тому що вона довіряє своїй матусі, бабусі, своїм предкам.

– Чому казка вчить нас?

4. Тестування

1.     Казка – це твір за обсягом:

а) великий         б) невеликий +    в)  більше 10 сторінок     г) менше 100 сторінок

2. Події, про які йдеться в казці

а) реалістичні        б)  давні            в) фантастичні +       г)  цікаві

3. У казках бувають повтори

а) не буває зовсім      б)    тринадцятикратні     в) чотирикратні           г) трикратні +

4. У казках героєві допомагають

а)  герой все робить сам    б)  рідні та близькі   в) чарівні предмети +                г) конспекти

5. В основі сюжету лежить боротьба між

а) добром і злом  +     б) чарівником і чудовиськом     в) сильним і слабшим      г) українцями та ордами.

5. Гра «Казка по ланцюжку» (колективне складання казки за допомогою метода «Каталог»)

Методичний коментар. Мета такого роду діяльності — навчити дитину пов'язувати в єдину сюжетну лінію випадкові об'єкти, формувати вміння складати казковий текст за моделлю, у якій є персонажі, місце, мета. Це колективне складання казки. Кожен учень має продовжити оповідання, давши відповідь на записане в алгоритмі запитання. Перед тим, як дати відповідь, школяр витягає малюнок із «Чарівного мішечка» (якщо дитина витягла зображення олівця, то казка буде про олівець, який потрапив у якусь халепу).

1. Жив‑був … (хто?). 2. Яким він був ззовні? 3. З ким він товаришував? 4. Якими рисами характеру він вирізнявся? 5. Він пішов … (гуляти, мандрувати, дивитися — куди?). 6. Він зустрів злого … (кого?). 7. Яке зло негативний персонаж вчинив? 8. У героя був друг. Хто? 9. Яким він був? 10. Як він допоміг головному героєві? 11. Що сталося зі злим персонажем? 12. Де стали жити головні персонажі? 13. Що вони робили?

IV. Складання власної казки на сучасний лад.

1. Обов’язкові умови для написання казки.

Жанр казки: фантастично-героїчний.

Герої казки: українські козаки Вернигора, Легкоступ, Швидкий.

Місце і час подій: 2017 рік, Україна.

Основа конфлікту: боротьба добра і зла.

Чарівні предмети: меч-голова з плеч, мобільний телефон, ноутбук та ін..

Фантастична подія: подорож у часі.

2. Поради та рекомендації вчителя.

1. Продумайте цікаві елементи до кожної частини.
2. Підберіть мовні засоби, які б підкреслювали казковий жанр.
3. Укладаючи казку, обов’язково використовуйте такі елемен­ти: казковий зачин (Було це ще за царя Гороха… Були собі… Давним-давно… Якось… Ще в сиву давнину… Колись давно… Жив собі на світі…), казкову середину (Іде собі, іде і бачить… І питає… Знову просить… та давай бігти… Очам не може пові­рити… Коби ж то стільки біди… Ой лишенько!.. Швидко казка мовиться, та не швидко діло робиться…) та казкову кінцівку (І я там був, мед-пиво пив… Тут і казці кінець, а хто слухав — молодець. Казці кінець, а вам бубликів вінець. І стали вони жити-поживати і добра наживати. Поблагословила мати під ві­нець, тут і казці кінець.).
4. Казка обов’язково має містити повчальний зміст.

3. Колективний початок казки.

Отож, починаємо, складаємо казку разом.

Учні: Жили-були собі українські козаки Вернигора, Легкоступ, Швидкий. Вони були сильні, відважні, мудрі, справедливі та гарні.

Вчитель: Одного разу потрапили вони у велику бурю на Дніпрі й трапилося так, що човен їх не зміг пройти між порогами. Їх накрило величезною хвилею.

І далі….?

Учні: Дивляться печера. Зайшли вони в печеру, а там тунель. У кінці тунелю – світло. Рушили друзі тим тунелем. Дуже дивний був той тунель. Здавалося, наче різні образи та події промайнули в ньому за декілька хвилин. Виявилося, що то не простий тунель, а портал часу.

Вчитель: Кого вони там побачили?

Учні: Людей, одягнених не так як вони. А потрапили вони на Схід України. На Сході зараз тяжко.

Вчитель: Здивувалися козаки. Невже минуло стільки століть, а ніщо не змінилося? За волю продовжує Україна боротись. Отож вирішили козаки…

Учні: Допомогти своїм землякам.

4. Самостійна робота над продовженням казки.
5. Зачитування та редагування учнівських казок.

V. Підсумок уроку. Оцінювання робіт.

Заключне слово вчителя.

Важливою рисою української народної казки є її оптимістичний гуманізм, здатний прищеплювати людям кращі християнські якості характеру — доброту, милосердя, ввічливість, волелюбність, почуття власної гідності тощо.

Казкові герої змалечку живуть з нами, допомагають осмислювати життя, розрізняти добро і зло, фантастичне і реальне, красиве і потворне. Тому казка завжди цікава для нас.

Наші предки вміли долати труднощі з усмішкою на вустах. Вони вміли пожартувати і над ворогами, і над собою. Ця риса передавалася від покоління до покоління.

Казкова фантастика збуджувала думку, розвивала творчу уяву, спонукала активніше ставитись до всього, що оточувало людину. Усе це ви, шановні мої, і продемонстрували, оповідаючи власну складену казку.

VІ. Домашнє завдання.

Намалювати ілюстрацію до власної казки. Підготуватися до контрольної роботи.