Конспект уроку з української мови на тему: "Корінь слова.Спільнокореневі слова." 2 клас

Тема уроку: «Корінь слова Спільнокореневі слова.»

 

Тема: Формувати в учнів уявлення про спільнокореневі слова  на основі споріднених слів. Вчити виділити спільну частину споріднених слів – корінь. Збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати пам’ять учнів засобами усної народної творчості (заучування напам’ять  скоромовок).

 

Обладнання: предметні малюнки, мультимедійна презентація.

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

 

Хід уроку

 

І.  Організація учнів до уроку

1. Вчитель читає вірш.

                   Продзвенів дзвінок.

Починаємо урок,

З Божої ласки,

З маминої казки,

З щирого старання,

З вашого бажання.

 

2. Девіз уроку.

 (На екрані монітора – слайд №2)

 Не просто слухати, а чути.

 Не просто дивитися, а бачити

 Не просто відповідати, а міркувати.

 Дружно й плідно працювати.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

 

1.     Фронтальне опитування.

-         З чого складається наше мовлення? (3 речень)

-         Наведіть приклади:

1 ряд – розповідні речення;

2 ряд – питальні;

3 ряд – спонукальні.

-  З чого складається речення? (Зі слів).

     2.   Проблемна ситуація

А чи знаєте ви, що в українській мові  є слова – родичі. Ціла родина, які  схожі між собою. Знайдіть таку сімейку у вірші.

(На екрані монітора слайд № 3 )

 

Віхола – метелиця вийшла за село –

Холодно метелиці у селі було.

Гув на вулиці вітрище

Що  у вербах вітер  так  і свище –

Вранці стихло … Випав сніг …

Сонце сяє, вітерець колише віти …

Як же вітерцеві  і сонцю не радіти?

 

-         Знайдіть слова родичі?

(Діти знаходять слова: вітрище, вітер, вітерець)

 

-         Дайте їм характеристику

(На екрані монітора слайд № 4)

 Вітер – спокійний, лагідний;

Вітерець – ніжний, грайливий;

Вітрище – сильний, середній вітер.

 

Вчитель: Їхню силу  і міць чути за звучанням. Хто найсильніший? А найніжніший?

 

3. Каліграфічна хвилинка.

 

Каліграфічно записати слова – родичі

Вітер, вітерець, вітрище.

 

Усно складіть із ними речення.

 

ІІІ. Робота над новими матеріалом

        (На екрані монітора слайд № 5)

Повідомлення теми і завдань уроку.

 

Усі слова родичі про які ми з вами говорили – це сім’я. А сім’я живе  в одному домі. У мові прийнято цей дім називати гніздом, точніше словотворчим гніздом, в яке, як чарівні пташки « злітаються слова».

 

Тема сьогоднішнього уроку: «Корінь слова. Спільнокореневі слова.»

 

Сьогодні на уроці ми дізнаємося, які слова називаються спільнокореневими, навчимося складати словотворчі гнізда, визначати спільну частину споріднених слів – корінь.

 

       IV.  Формування поняття «Споріднені слова»

 (На екрані монітора слайд № 6)

1. Розгляньте малюнки і доберіть підписи до них.

-         Що спільного є  між предметами, зображеними на малюнках?

( Кленок – це маленький клен, кленовий листок – частина клена)

(На екрані монітора слайд № 7)

2. Запишіть слова в такому порядку в якому подано малюнки.

(Клен, кленок, кленовий листок.)

3. Висновок

Отже, ці предмети – «родичі», вони споріднені між собою. Слова, які означають назви цих предметів (клен, кленок),  або виражають їх ознаку (кленовий) – теж споріднені.

Слова родичі можна називати спорідненими словами.

(На екрані монітора слайд № 8)

4. Знайдіть у записаних словах спільну частину і позначте її дужкою за зразком.

     Клен, кленок, кленовий листок.

   

Зразок

     Сад, садок, садовий.

 

5. Фізкультхвилинка

Раз! Два!Всі присіли,

Потім вгору підлетіли.

Три!Чотири!Нахились,

Із струмочка гарно вмились.

П’ять! Шість! Всі веселі,

Крутимось на каруселі.

Сім!Вісім! В поїзд сіли,

Ніжками затупотіли.

Дев’ять!Десять!Відпочили,

І за парти дружно сіли.

 

6. Робота з підручником

Виконання вправи 378 (колективно)

Прочитати слова. Назвати споріднені слова.

-         А які слова не є спорідненими з ними?Чому?

-         Виписати споріднені слова. Позначити у них дужкою спільну частину.

Гуска, гусочка, гусеня, гусак.

 

V.  Засвоєння поняття «Корінь»

(На екрані монітора слайд № 9)

1. Розповідь учителя.

 

Послухайте, діти, казку.

Багато тисяч років тому жив був Корінь – літ - . Знайшли його люди і почали думати, що з ним робити. А Корінь каже:

-         Посадіть мене, і я розростусь у велике гарне дерево.

Посадили люди Корінь –літ - , і став він рости. Спочатку один паросток пустив, потім другий, третій… Багато паростків з’явилося від Кореня – літ- . Усі вони були подібні до Кореня, але і соє щось у кожному з них було. Ось яке дерево виросло. Подивились люди, порівняли паростки і побачили, що в усіх одна спільна частина – літ-. Відтоді люди почали спільну частину споріднених слів називати Коренем. І правильно вирішили: від неї, як від кореня дерева утворюються нові споріднені слова.

2. Розгляд малюнка усне складання речень з цими словами.
3. Ознайомлення із правилом.

(Робота з підручником)

(На екрані монітора слайд № 10,11)

Спільна частина споріднених слів називається коренем. Тому такі слова ще називають спільнокореневими. Наприклад вода, водичка, водний.

Міркуй так! Щоб визначити в слові корінь треба дібрати до нього споріднені слова.

Наприклад : спорідненими словами до слова лісовий будуть ліс, лісок.

 

4. Самостійна робота учнів.

(На екрані монітора слайд № 12)

Запишіть слова. Позначте у них спільну частину – корінь.

Рід, рідний, рідненька, споріднені, поріднилися.

 

5. Робота над скоромовками

(На екрані монітора слайд № 13)

Робота в парах

-         Прочитайте скоромовки.

На покосі косар косою косить.

Ворона проворонила вороненя.

-         Запишіть їх з пам’яті. Знайдіть у кожній скоромовці спільнокореневі слова і позначте в них корінь.

6. Робота в групах.

(На екрані монітора слайд № 14)

-         Утворіть спільнокореневі слова, позначте корінь.

 

І – група                                  ІІ – група

 

Хата -                                       Мороз –

Дуб -                                         Риба –

 

До яких частин мови належать спільнокореневі слова?

 

7. Розрізнення нових форм слів від споріднених слів.

(На екрані монітора слайд № 15)

 

Я ходив сьогодні в ліс,

З лісу казочку приніс.

Розповім про голоси,

Що дарують нам ліси.

                                           М. Сингаївський

 

У лікаря грачиха, грак,

І граченята встали в ряд;

Робити щеплення пора –

Для зміцнення пера.

                                            Г. Соколов

 

 

-         Прочитайте вірші.

-         Які слова віднесемо до нових форм, а які до споріднених слів? Чому?

 

8.Розрізнення слів, близьких за значенням, від спільнокореневих.

(На екрані монітора слайд № 16)

 

А) Розгляд таблиці.

- Що спільного між словами?

Слова, близькі за значенням                   Спільнокореневі слова

                                     

                                         Пастух

чередник                             пастушок

чабан                                пасовисько

вівчар                                                   пасти

 

Б) Висновок:слова, близькі за значенням і спільнокореневі слова – це різні поняття.

 

VІ. Заключна частина.

                         (На екрані монітора слайд № 17)

1. Гра «Добери спільнокореневі слова».
2. 2. Творче завдання. Робота в групах.

                   (На екрані монітора слайд № 18)

 

  І – група                                                                        ІІ -  група

Зібрати слова родичі  до слова сніг                Зібрати слова родичі до слова зима

 

 

 

 

VІІ. Рефлексія.

(На екрані монітора слайд № 19)

 

Тестові завдання

1. Що називається коренем слова?

       А) спільна частина слів;

       Б) спільна частина споріднених слів;

       В) різна частина слів.

2. Як визначити в слові корінь?

       А) дібрати споріднені слова;

       Б) дібрати різні слова;

       В) дібрати багато слів.

3. Виберіть спільнокореневі слова

       А) сова, совеня, совок;

       Б)  білий, білочка, білизна;

       В) син, синок, синівський.

 

VІІІ. Домашнє завдання. Диференційоване.

 

-         Завдання для дівчаток. До слова мама добрати споріднені слова, позначити корінь.

 

-         Завдання для хлопчиків. До слова мова добрати споріднені слова, які належать до різних частин мови, позначити корінь.