Конспект уроку з всесвітньої історії для 8 класу на тему:«Конкістадори у Новому Світі.Перші колонії.Освоєння європейцями Північної Америки.Наслідки Великих географічних відкриттів»

Тема.      Конкістадори у Новому Світі. Перші колонії. Освоєння європейцями Північної     Америки. Наслідки Великих географічних відкриттів.

Обладнання: карта, картки з документами, ілюстрації підручника

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

показувати на карті головні європейські країни які здійснювали завоювання, основні географічні відкриття та напрямки подоро­жей європейців, нові торговельні шляхи; пояснювати значення понять: колонія, конкістадори, конкіста; наводити приклади руйнування середньовічного уст­рою, нових рис матеріального світу, нових цінностей жителів західної Європи; висловлювати власне судження щодо змін у світі в ре­зультаті Великих географічних відкриттів.

Структура уроку

Організаційний момент

 Актуалізація опорних знань учнів
             Мотивація навчальної діяльності

Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Конкістадори в Новому Світі.
2. Наслідки Великих географічних відкриттів.
3. Нова картина світу.

              Осмислення знань і умінь.

 Узагальнення та систематизація знань

 Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 1 хв.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 5 хв.

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1.    Які події ввійшли в історію під назвою « Великі географічні відкриття»?

2.    Назвіть видатних мореплавців і їхні відкриття.

3.    У 1519 р. в історії географічних відкриттів відбулося дві події. Одна з них була підтвердженням здогадки стародавніх учених, а інша поклала початок колоніальному загарбанню Америки. Назвіть їх.
4.    Які народи населяли Північну Америку?

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 1 хв.

Розповідь учителя.    

До відкритих іспанцями й португальцями земель ринули тисячі шукачів наживи, адже вони визнавали індіанські народи, яких у Південній Америці налічувалося близько 1200, набагато нижчими за себе, і тому вважали за необхідне окатоличити їх або знищити. Ніякого прагнення зрозуміти багатий світ індіанської культури в завойовників не було, а доброзичливість індіанців сприймалася іспанцями як знак покори. Жителі Америки спочатку вважали прибульців богами, однак невдовзі усвідомили, що іспанці є звичайними грабіжниками та вбивцями.

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА ЇЇ ЗМІСТУ  3 хв.

Вчитель пропонує учням сформулювати можливі очікувані результати.

СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 30 хв.

Розповідь учителя.

На початку XVI ст. починаються колоніальні загарбання європейців в Америці, Африці, Азії. Іспанські експедиції Ернана Кортеса та Франсіско Пісарро стали трагедією для народів Мексики й Перу, нещадно розграбованих цими завойовниками. Незабаром уся Південна Америка була захоплена іспанцями, а Бразилія — португальцями. Це поклало початок утворенню колоніальних імперій.

Далі вчитель пояснює значення деяких понять:

Колонія — а) поселення на території іншої держави; б) країна, захоплена іноземною державою, яка експлуатує її людські та природні] ресурси.

Конкістадори — завойовники, які вирушають до Америки після її відкриття для завоювання та колонізації країни.

Конкіста — завоювання Америки.

1. Конкістадори в Новому Світі.

Розгляд питання супроводжується складанням хронологічного ланцюжка «Колоніальні загарбання європейців в Америці».

Робота з документом. 

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого да­ють відповідь на запитання.

Із «Найкоротшого повідомлення про зруйнування Західних Індій»: Єдина і правдива причина того, що християни розорили та зни­щили велику кількість ні в чому не винних людей, — це бажання захопити їх золото. Християни хотіли за короткий час збагатитися за рахунок їхніх скарбів. ...Це трапилося через ненаситну жадобу й зверхність, яких не знайдеш у цілому світі, а також через бажання осісти на багатих і родючих землях, чиї жителі так легко, покірно й терпляче ставали рабами.

Запитання до документа.

Яка причина, на думку автора, призвела до знищення індіанців? Чи погоджуєтеся ви із цим?

Розповідь учителя.

Солдат, купець і священик першими ступали на щойно відкритий берег. Про них казали: «Вони йшли з хрестом у руках і з незгасимою жадобою золота в серці». Католицька церква одержувала частину награбованої в колоніях здобичі. Священики й ченці змушували індіанців приймати їхню католицьку віру, дуже часто катуючи і навіть страчуючи
іх. Однак волелюбним індіанцям краще було вмерти, ніж скоритися.

Через 50 років після відкриття місцеве населення Куби було повністю винищене, а в Перу та Чилі воно зменшилося вп'ятеро. Колонізатори так і не змогли примусити індіанців працювати на них. Вони почали завозити в Америку рабів з Африки. Спочатку португальці, а потім іс­панці, голландці, англійці, французи купували «живий товар» у вождів Африканського узбережжя або захоплювали силою, полюючи на них, як на тварин. Полонених у ланцюгах перевозили в тісних трюмах через Атлантичний океан. Хоча в дорозі гинула більшість невільників, торгів­ля рабами залишалося дуже вигідною. Так, в Африці за чорношкірого раба платили 12 гульденів, а в Америці — 300.

• чому завойовники Америки потребували рабів з Африки?
• як добували «живий товар»?

Далі заслуховується повідомлення учня про завоювання Мексики та Перу.

Зразок  повідомлення.

Яскравим прикладом «освоєння» іспанцями Південної Америки були завойовницькі походи Е. Кортеса і Ф. Пісарро. У 1519 р. 508 солдат на чолі з дворянином Е. Кортесом висадили­ся на березі Мексики. Вони мали гармати та 16 коней. Е. Кортес сві­домо спалив кораблі, щоб солдати не думали про відступ, а один ко­рабель, що залишився, відправив за допомогою. Індіанські племена, підкорені ацтеками, сприйняли іспанців за богів із легенди. Вони вважали конкістадорів своїми визволителями та поповнили їхній загін. Е. Кортес навіть одружився з місцевою дівчиною Мариною. Ацтеки сприйняли вершника, коня та мушкет як одну особу, а пост­ріли просто наводили на них жах. Не дивно, що Е. Кортес швидко за­хопив країну ацтеків, змусивши населення сплачувати данину. У па­лаці правителя Монтесуми за потаємними дверима іспанці знайшли величезні багатства, які не могли не захопити. їхня жорстокість і жадібність обурила ацтеків, вони повстали. Е. Кортесу ледве вдало­ся втекти, але, поповнивши свій загін іспанцями з Куби, він оточив Мехіко. Після того як майже всі жителі міста загинули в облозі від голоду й хвороб, іспанці знову зайняли місто, а Е. Кортеса король призначив намісником «Нової Іспанії» (так вони називали Мексику).

Ф. Пісарро, маючи ще менший загін, ніж Е. Кортес, — 200 сол­дат — вирішив захопити Перу. Але, користуючись прихильністю племен, підкорених інками, він у кілька разів збільшив свій загін, разом із яким захопив у полон Великогого Інка. Ф. Пісарро вима­гав такий викуп: інки мали заповнити кімнату завдовжки у 22 фута і завширшки в 16 футів золотом і сріблом на висоту піднятої руки. Ті виконали їхні умови і в результаті іспанці отримали 15,5 млн зо­лотих песо й 11,71 т срібла.

Однак, одержавши викуп, іспанці не відпустили полоненого, а, звинувативши його в багатьох злочинах, примусили прийняти християнство. Після цього Великого Інка не спалили, як обіцяли, а стратили, як звичайного злочинця. Іспанці пограбували всі ста­родавні храми Перу і, щоб легше було ділити здобич, розплавили золоті та срібні витвори високої південноамериканської культури.

- як проявили себе Кортес та Пісарро по відношенні до місцевого населення?

Розповідь учителя.

Майже всі народи Південної Америки були підкорені. Лише неба­гато племен, з-поміж яких араукани Чилі, зберегли свою незалеж­ність до XIX ст., до утворення республіки в країні. Але культурні досягнення народів Центральної та Південної Америки були майже повністю знищені. Про високий рівень культури цих народів ми можемо судити тільки за висловлюваннями митців, наприклад, худож­ника XVI ст. Альбрехта Дюрера, який сказав: «Я не бачив у своєму житті нічого схожого, що б тішило так моє серце, як ці речі».

3. Наслідки Великих географічних відкриттів.

 Учні самостійно роблять висновки після роботи з текстом підручника.

Запитання для обговорення.

Як Великі географічні відкриття вплинули на становлення індуст­ріальної цивілізації?

Евристична бесіда,

1.    Чи використовували європейські країни людські та природні багатства відкритих земель? Як саме?
2.    Чи дало це поштовх для прискореного розвитку європейських країн? Чому?
3.    Що спричинило «революцію цін»? До чого вона призвела?
4.    Чи сприяло зростання цін нагромадженню капіталу?
5.    Який суспільний стан виграв від зростання цін? Як саме?
6.    Чи збільшився прибуток капіталістичних господарств?

Зразок логічного ланцюжка.

4. Нова картина світу. (додатково, якщо є час)

Розповідь учителя.

Великі географічні відкриття дали поштовх і для розвитку науки, адже було доведено, що земля має форму кулі. Це допомогло скласти мові карти, установити контури материків, оскільки відбулося дослідження значної поверхні Землі. Ці події дали нові факти для розвитку астрономії, геології, географії, ботаніки, зоології.

Робота з документом.

Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого дають відповідь на запитання.

Про зростання знань про рослинний світ

У сільському господарстві Старого Світу після Великих геогра­фічних відкриттів було засновано багато нових культур. Найбільш важливими в цьому значенні були центральноамериканський і мек­сиканський райони, де здавна вирощували кукурудзу, гарбузи, помідори, какао, квасолю, тютюн, бавовну, а також південноаме­риканський район, де культивувалося 40 видів рослин, головними з яких були кукурудза та картопля.

Кукурудза була завезена в Іспанію у 20-ті рр. XVI ст. Потім вона стала поширюватися на півдні Європи. Через Дунайські князівства потрапила і на Україну. Картопля стала відомою в Європі від кін­ця XVI ст. Дуже рано була завезена в Ірландію... і вже в XVII ст. стала там основною культурою. Коли X. Колумб уперше потрапив на Кубу, то побачив, як місцеві жителі курять згорнуте висушене листя рослини, яка називалася тут «табакко». Дуже скоро насіння цієї рослини потрапило до Іспанії. Француз Ж. Ніко дослідив тютюн і знайшов у ньому речовину що одурманює, яка від його імені була названа нікотином. Із бобами какао і приготовленим із нього напоєм «чоколотлем» іспанці вперше познайомилися в державі ацтеків, які готували шоколад без цукру, але з перцем. Шоколад із цукром — но­вовведення європейців. Кавове дерево вперше стало вирощуватися в Ефіопії в XV ст. Звідси через Середземномор'я в XVI ст. воно по­трапило до мусульманських країн. У XVI ст. голландцям удалося таємно вивезти кілька кавових дерев, і вони почали вирощувати їх у своїх колоніях.

Запитання до документа.

1.    Яку роль в аграрному секторі сучасної України відіграють сільськогосподарські культури, привезені з Америки?
2.    Чи можете ви уявити свій стіл без страв із цих культур?

          Осмислення знань і умінь.

Бесіда за запитаннями.

Які Великі географічні відкриття позначилися на долях народів Америки, Африки?

Яке ваше ставлення до тих подій, які відбувалися в Америці після її відкриття?

УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ 3 хв.

 Бесіда за запитаннями та завданнями.

1) Прочитайте уривок із народного епосу індіанців «Чилам Ба­лам».

«О люди! ...будьте готові!

Оплачте себе, бо вони прийшли!»

Про кого розповідається в наведених рядках і чому саме так?

3.    Порівняйте наслідки Великих географічних відкриттів із причинами, що їх викликали. Чи досягли європейці мети, яку вони ставили перед собою, вирушаючи в далекі подорожі?
   Свою думку обґрунтуйте.

ПІДСУМКИ УРОКУ 2хв

«Прес».

Метод «пресу» полягає в тому, що учні висловлюють власні думки за зразком:

Я вважаю ...... тому, що ...

Наприклад, ...

Отже, ...

Учні методом «пресу» дають відповідь на запитання: Яку назву для подорожі              X. Колумба ви вважаєте найбільш правильною: «Відкриття Америки» чи «Зустріч двох цивілізацій»? Свою думку обґрунтуйте.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (інструктаж по виконанню домашнього завдання був проведений на етапі оголошення теми і результатів)

1.    Опрацювати матеріал § 2 підручника.
2.    Письмово виконати завдання 5 § 2 підручника.